RU

НАТО-2030 | Стратегія дружби з Росією не спрацювала. НАТО готується до холодної війни

НАТО-2030 | Стратегія дружби з Росією не спрацювала. НАТО готується до холодної війни - Фото
Доповідь про майбутню стратегію НАТО до 2030 року (Колаж – LIGA.net)
16.12.2020, 22:03

На замовлення генсека НАТО підготовлено ​​доповідь, яка стане стратегією до 2030-го. РФ у ній – головна загроза. А Україні готові відкрити двері

Росія – військова загроза для НАТО в найближчі 10 років. Це країна, що "відцвітає", але "агресивна", йдеться в доповіді НАТО, яка може стати стратегією Альянсу до 2030 року. Де-факто НАТО констатує початок нової холодної війни. У цьому протистоянні Альянсу належить виступити проти авторитарних суперників. Це означає, що доведеться повністю змінитися. І для України теж відкриється вікно можливостей. LIGA.net вивчила доповідь НАТО-2030: як вона змінить Альянс на практиці – у п'яти ключових пунктах.

ДОВІДКА. 67-сторінкова доповідь НАТО-2030 містить понад 130 рекомендацій. Документ підготовлено групою із 10 експертів, очолюваних ексглавою МВС Німеччини Томасом де Мезьєром і експомічником держсекретаря США з європейських та євразійських справ Аароном Мітчеллом. Звіт готували вісім місяців. У підготовці брали участь науковці, лідери бізнес і технологічного секторів, депутати, військові, представники 30 країн-членів і партнерів НАТО.

Доповідь замовив генсек НАТО  Єнс Столтенбер, якому лідери країн-членів на зустрічі в Лондоні в 2019 році доручили розробити реформу Альянсу. До думки про необхідність реформи підштовхнула заява президента Франції Еманнюеля Макрона  про смерть мозку НАТО. Документ стане фундаментом стратегічної концепції НАТО-2030, яка може бути прийнята вже найближчої весни на саміті Альянсу.

Спочатку лідери Альянсу мали зустрітися влітку-восени 2021 року, але в жовтні прийняли рішення: якщо Джо Байден переможе на виборах у США, зустріч проведуть раніше. Європейські дипломати розраховують на Байдена, сподіваючись, що саміт стане платформою возз'єднання Європи та Америки, і дозволить залишити позаду епоху Дональда Трампа, який фактично заморозив активність НАТО.


1. РОСІЯ – ОСНОВНА ВІЙСЬКОВА ЗАГРОЗА. РФ – держава, що економічно і демографічно відцвітає, але атака на Грузію і війна проти України продемонстрували її здатність до територіальної агресії. Попередня стратегія НАТО передбачала необхідність побудови стратегічних відносин із Росією, однак така позиція не виправдала очікувань, сказано в доповіді, що замінить діючу стратегічну концепцію, прийняту в 2010-му.

Росія, яку в доповіді згадують близько 100 разів, готова застосовувати хімзброю на території НАТО (атака в Солсбері); продовжує нарощувати військову міць у регіонах Балтійського та Чорного морів (там часто відбуваються зближення військової техніки Альянсу і РФ), у Східному Середземномор'ї, Балтиці й на Півночі; регулярно проводить військові операції поблизу кордонів НАТО (масштабні навчання за типом "Кавказ-2020"); і застосовує нетрадиційні форми агресії (хакерські атаки, втручання у вибори і підтримка радикально правих сил у Європі). Все це різко погіршило двосторонні відносини і негативно вплинуло на євроатлантичну безпеку, констатується в документі.

Рекомендації зі стратегії: НАТО необхідно жорстко реагувати на агресію Росії, не закривати очі на проблеми. Поведінці РФ слід протистояти, підтримуючи "адекватний військовий потенціал звичайної і ядерної зброї", і "володіючи маневреністю на східному фланзі" (де Росія зосереджує сили). Потрібно не просто продовжувати санкції, але підсилювати їх паралельно до поведінки РФ (лише за останній тиждень у Нідерландах розкрили двох російських шпигунів, а в США підтвердили атаку росхакерів на Мінфін). Враховувати нові факти агресії проти України (нещодавно в Гаазі визнали, що в Україні триває міжнародний збройний конфлікт, у процесі якого відбувалися військові злочини, серед іншого в Криму та на Донбасі).

Одночасно з цим констатується: мирне співіснування можливе. Потрібно позитивно реагувати на конструктивні зміни в поведінці Росії, якщо вони будуть (повернення до дотримання міжнародного права і договірних зобов'язань). Однак для цього Москва повинна відмовитися від окупації Криму і вивести армію з Донбасу.

2. МОГУТНІСТЬ КИТАЮ СТВОРЮЄ ПРОБЛЕМИ НА ЗЕМЛІ І В КОСМОСІ. Зараз Китай не є прямою військовою загрозою для Альянсу в порівнянні з РФ. Однак Пекін розширює військову присутність в Арктиці і Середземному регіоні; поглиблює оборонні зв'язки з РФ; розробляє ракети і літаки великої дальності, авіаносці й атомні підводні човни з глобальним охопленням; володіє великими космічними можливостями і великим ядерним арсеналом; проводить дезінформаційні кампанії; а геополітичні проєкти Китаю розширюють його вплив у Європі.

Також Пекін має намір стати світовим лідером в області штучного інтелекту до 2030 року, а 2049-му –провідною світовою технологічною наддержавою. "Це виклики нашій безпеці і нашій технологічній перевазі",– заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг.

У документі, в якому Китай згадується понад 90 разів, констатується: Пекін – важливий економічний і торговий партнер для багатьох країн Альянсу. З цим згоден і Столтенберг, він прямо заявляє, що економічне зростання Китаю "допомогло підняти сотні мільйонів людей із бідності" і він "не ворог НАТО", але його підйом "докорінно змінює глобальний баланс сил". Це відкриває багато можливостей для економіки країн-членів Альянсу, але створює загрози, посилюючи тиск на демократію, адже факт, що Китай є прямим ідеологічним суперником Заходу – поза будь-якими сумнівами.

Рекомендації зі стратегії: країнам Альянсу необхідно поліпшити технології у кібернетичному і космічному просторі; посилити контроль над нерозповсюдженням ядерної зброї; створити консультативний орган НАТО, в якому країни-члени обмінювалися б інформацією про діяльність Китаю і в перспективі ефективно забезпечували захист; а також поглибити відносини з Японією, Австралією і Південною Кореєю (щоб протистояти Пекіну в Індо-Тихоокеанському регіоні).

У документі залишають можливість для діалогу в питаннях, що становлять взаємний інтерес: контроль над озброєнням і вирішення військових конфліктів у євроатлантичному регіоні (якщо буде потрібно втручання Пекіна).

3. НОВА ХОЛОДНА ВІЙНА. У доповіді йдеться, що у НАТО є прямі ідеологічні та військові загрози у вигляді Китаю і Росії. У документі до цієї ситуації не застосовується термін "холодна війна", але автори роблять часті посилання на це.

Наприклад, згідно з документом, конкуренція наддержав у найближчі 10 років буде відрізнятися від суперництва епохи холодної війни XX століття через нестандартні виклики: зміни клімату, пандемії та нові технології. Але схожість із холодною війною все ж є: "Агресивні авторитарні держави із ревізіоністськими зовнішньополітичними програмами будуть прагнути розширити владу і вплив, в якому союзники в НАТО знову зіткнуться із системним викликом".

Також експерти порівнюють сьогоднішні позиції країн-членів НАТО з ситуацією, що складалася саме в епоху холодної війни, заявляючи, що "політична роль НАТО нагадує період до 1989 року, коли вона була оплотом демократії проти авторитарного суперника".

4. ПРИЙМАТИ РІШЕННЯ ЩЕ ШВИДШЕ. Альянс вміє швидко реагувати на загрози, що показала хімічна атака в Солсбері (оперативне розслідування, обмін розвідданими, консолідація міжнародної спільноти проти РФ і введення санкцій із подальшою висилкою росдипломатів). Але деякі члени НАТО можуть блокувати прийняття важливих рішень в особистих цілях. Така практика мала місце в конфліктах між Угорщиною та Україною, Туреччиною й Австрією, а також Грецією та Македонією (яка для вступу в НАТО перейменувалася в Північну Македонію, щоб Афіни не були проти їхнього членства).

Блокування рішень залишається дієвим інструментом у контексті досягнення особистих цілей країнами-членами Альянсу, але завдає шкоди і підриває довіру до НАТО загалом.

Рекомендації зі стратегії: від такої практики слід відмовитися і посилити обов'язковість виконання прийнятих рішень (найчастіше рішення блокуються на етапі їх впровадження в життя, а не узгодження і прийняття); підвищити поріг блокування окремими країнами до рівня міністрів; створити дедлайн для прийняття рішень у кризовий період, навчившись досягати консенсус протягом доби. Також необхідно запровадити механізм створення коаліцій всередині Альянсу, щоб країни-союзники могли проводити операції в разі відсутності загального консенсусу.

5. ВІКНО МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ УКРАЇНИ І ГРУЗІЇ. Оскільки політика відкритих дверей є основоположним принципом договору про НАТО, автори стратегії наполягають на необхідності її активізації, зміцнюючи співробітництво з Україною і Грузією. НАТО визнає агресивну роль Росії в цьому питанні: Кремль навмисно перегороджує шлях України і Грузії до Альянсу, застосовуючи "постійний зовнішній і внутрішній тиск" на них.

У документі не згадується надання плану дій щодо членства в НАТО, однак прямо говориться: "НАТО необхідно залишатися відданими рішенням Бухарестського саміту і дискусія про членство має бути виведена на більш високий рівень". На цьому саміті країни НАТО прийняли рішення, що Україна і Грузія стануть членами Альянсу і наступним кроком на цьому шляху буде отримання ПДЧ. Україна вже встигла позитивно відреагувати на публікацію доповіді, виявивши бажання опинитися в лавах Альянсу до 2030 року.

Рекомендації зі стратегії: необхідно розширити підтримку партнерам, які заявили про прагнення приєднатися до НАТО, щоб допомогти їм розробити інструменти і реформи, необхідні для відповідності критеріям членства.

ХТО МОЖЕ БУТИ ПРОТИ ДОКУМЕНТА

Доповідь стала прелюдією до затвердження стратегії НАТО-2030. Остаточний варіант документа опублікують на найближчому саміті Альянсу. Значна частина рекомендацій носить загальний характер. Сама стратегія і більш конкретні пропозиції будуть формуватися під час зустрічей представників різних країн-членів НАТО.

Наприклад, на остаточну версію може вплинути Угорщина, що систематично провокує Україну темою нацменшин, яких нібито утискають на Закарпатті. Три тижні тому СБУ знайшла в одній з угорських організацій матеріали, що пропагують так звану Велику Угорщину і створення автономії на Закарпатті. Крім того, в одній з місцевих рад депутати перед початком засідання увімкнули гімн Угорщини – тепер проти них ведеться розслідування.

У відповідь на обшук Угорщина пригрозила заблокувати євроатлантичну інтеграцію України (Будапешт уже багато років блокує проведення засідань Україна-НАТО). Генсек НАТО Столтенберг назвав конфлікт двостороннім і не підтримав Угорщину, як і інші члени Альянсу. Нова стратегія позбавить Угорщину можливості заважати інтеграції Києва. Тому Будапешт напевно спробує зберегти цей інструмент.

Мета документа – протистояння РФ і Китаю, але це може прямо суперечити інтересам країн НАТО, а значить, вони усунуть проблемні пункти або пом'якшать їх до рівня загальних рекомендацій, – каже міжнародний експерт із НІСД Денис Москалик


Претензії до документа може мати й Туреччина, яка часто використовує право вето в особистих цілях. У 2019 Анкара наклала вето на співпрацю НАТО з Австрією, яка перед цим перешкодила інтеграції Туреччини до Євросоюзу; потім Анкара заблокувала плани НАТО з оборони Польщі та країн Балтії в разі військової агресії Росії, вимагаючи від Альянсу визнати терористичними організаціями сили самооборони сирійських курдів і курдську партію в Сирії. Але пізніше відмовилася від вимог.

Невідомо, чи залишаться жорсткі формулювання. Президент Франції Емманюель Макрон  неодноразово висловлювався проти ізоляції і погіршення відносин із РФ. Він говорив, що "без Росії Європа зникне і санкції не в інтересах Європи"; повністю підтримав повернення росделегації в ПАРЄ; потім заявив, що військова агресія РФ проти сусідніх держав, включно проти України, не повинна заважати зближенню із Францією. Навіть після отруєння Навального Макрон продовжив наполягати на необхідності співпраці з РФ.

Питання поглиблення співпраці з Україною і Грузією також спрямовано проти Росії і буде сприйматися нею як втручання у власну сферу впливу, – вважає Москалик


"Франція і Німеччина можуть виступити проти жорстких формулювань документа через небажання конфліктувати з Росією... Питання поглиблення співпраці з Україною і Грузією спрямовано проти Росії і буде сприйматися нею як втручання у власну сферу впливу... І це може викликати негативну реакцію серед прихильників налагодження партнерських зв'язків із РФ у Франції та Німеччині", – говорить експерт Націнституту стратегічних досліджень Денис Москалик, зазначаючи, що й Китай може вплинути на європейських партнерів.

Москалик вважає, що до весни в стратегії можуть змінитися пункти про політику щодо Росії і Китаю: "Документ описує як мету протистояння цим країнам, але це може прямо суперечити інтересам деяких країн НАТО, а значить, вони посприяють усуненню проблемних пунктів або їх пом'якшенню до рівня загальних рекомендацій".

Період президентства  Дональда Трампа, що позначився зменшенням активності Америки в рамках НАТО, вдарив по дієздатності всього Альянсу, що потребує США (про що говорив Столтенберг). Обраний президент США  Джо Байден обіцяє активну присутність Америки, але негативний досвід уже є. Ряд країн Європи хочуть зміцнити автономію європейської частини НАТО від США, щоб уникнути повторення такої ситуації. І спроби Альянсу знайти прийнятну формулу взаємодії також можуть натрапити на труднощі.

"Однією з проблем буде протистояння між Східною Європою (Польща, Угорщина, Румунія, Балтія), що орієнтується на США, і Західною Європою (Німеччина, Франція, Іспанія, Італія, Бенілюкс), які виступають за автономізацію зовнішньої політики ЄС від США", – заявляє експерт Українського інституту майбутнього Ілія Куса.

Зараз, каже він, складно сказати, що саме зміниться в стратегії до весни, оскільки все залежить від двох чинників: можливого компромісу і від того, чиїх пропозицій врахують більше: Вашингтона чи Брюсселя (стратегічні інтереси можуть збігатися, але в деталях є відмінності).

ЯК ЗМІНИТЬСЯ НАТО І ДЕ ТУТ ІНТЕРЕС УКРАЇНИ

НАТО майбутнього десятиліття – це альянс, усі країни якого поділяють базові демократичні цінності, з більш розвиненими кібернетичними та космічними технологіями, і здатністю протистояти не лише традиційним військовим загрозам, а й гібридним атакам: втручанню у вибори, підкупу чиновників, шпигунству, хакерським атакам і дезінформації (фейковим новинам).

Альянс, члени якого здатні прийняти консенсуальне військове рішення протягом 24-х годин, якщо є така необхідність (в іншому випадку – готові працювати в коаліції заради оперативності), зі спеціальними робочими групами, в яких відбувається постійний обмін інформацією з певних стратегічних напрямків. Таке НАТО зміцнить взаємодія з країнами-партнерами на стратегічних напрямках: з Україною, Грузією і країнами Скандинавії на східноєвропейському фланзі й Австралією, Південною Кореєю та Японією в Індо-Тихоокеанському регіоні.

"Ми бачимо спроби вдихнути нове життя в НАТО, консолідувати Альянс і зробити його більш активною глобальною силою. Йдеться вже не просто про окремі країни Європи, а про політику на всій планеті... Доповідь знаменує собою намір почати нову епоху в історії Альянсу, в якій НАТО має стати більш консолідованою, активною, схильною до інтервенціонізму глобальною силою, щоб протистояти диктатурі у всьому світі", – говорить Москалик.

Україна може стати форпостом прозахідних сил, що протистоять Росії, – заявляє Москалик


Нова політика НАТО створює більше можливостей для України. І йдеться не лише про збільшення шансів на членство через можливу активізацію політики "відкритих дверей". Москалик вважає, що це дає можливість посилення ЗСУ і позицій на міжнародній арені.

"Україна може стати форпостом прозахідних сил у регіоні, які протистоять тут Росії. Це дає додаткові гарантії, що Україну не кинуть на самоті перед обличчям агресії РФ. Дає можливість поглибити інтеграцію з арміями НАТО. Стримувати Росію, як це було у випадку з проходом стратегічних бомбардувальників США в повітряному просторі України в супроводі українських винищувачів", – каже експерт.


Куса менш оптимістичний і вважає, що прямого впливу на Україну стратегія не здійснить: "План розвитку Альянсу до 2030 року буде розвиватися 10 років. Швидких наслідків очікувати не варто. Хоча від того, який функціонал НАТО обере для себе в сучасному світі, буде залежати, чи можемо ми претендувати на те, щоб вбудуватися в майбутню нову архітектуру безпеки в Європі".

Читайте також: "Ми так будемо йти все життя". Що заважає Україні стати членом НАТО до 2030-го року

Читайте матеріал російською: НАТО-2030 | Стратегия дружбы с Россией не сработала. НАТО готовится к холодной войне

Владислав Сердюк
Владислав Сердюк
журналист LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини