10.10.2011, 12:00

Історія "Олімпійського": від стадіону імені Троцького до арени класу "еліт"

Історія "Олімпійського": від стадіону імені Троцького до арени класу "еліт"Історія "Олімпійського": від стадіону імені Троцького до арени класу "еліт"Історія "Олімпійського": від стадіону імені Троцького до арени класу "еліт"Історія "Олімпійського": від стадіону імені Троцького до арени класу "еліт"Історія "Олімпійського": від стадіону імені Троцького до арени класу "еліт"Історія "Олімпійського": від стадіону імені Троцького до арени класу "еліт"Історія "Олімпійського": від стадіону імені Троцького до арени класу "еліт"Історія "Олімпійського": від стадіону імені Троцького до арени класу "еліт"Історія "Олімпійського": від стадіону імені Троцького до арени класу "еліт"Історія "Олімпійського": від стадіону імені Троцького до арени класу "еліт"

8 жовтня відбулася урочиста церемонія відкриття київського Національного спортивного комплексу "Олімпійський". Стадіон, який в цьому році відсвяткував 88-у річницю, пережив вже четверту за свою історію реконструкцію.

Днем народження стадіону вважається дата 12 серпня 1923, коли на "Червоному Стадіоні імені Л. Троцького" були проведені перші змагання першої Олімпіади Київщини. Для південної і східної трибун використали схили Черепанової гори. З уламків будівель побудували північну і західну трибуни, засипавши їх землею.

У 1924 році на стадіоні було трохи перебудоване футбольне поле 120х70 метрів з орієнтацією захід - схід. Навколо зовнішнього периметра поля впорядили бігові доріжки, а також побудували роздягальні і душові.

У 1934 році, коли Київ став столицею Української РСР, постало питання про необхідність спорудження більшої спортивної арени. Був оголошений конкурс на "підняття" Червоного стадіону на більш високий рівень, переможцем якого став проект молодого архітектора Михайла Гречини під назвою "Український республіканський стадіон". Проектом на стадіоні були передбачені трибуни на 50 000 глядацьких місць.

Друге урочисте відкриття повністю реконструйованого стадіону, що отримав нову назву - Республіканський стадіон ім. М.С. Хрущева, планувалося 22 червня 1941 р. Київське "Динамо" готувалося до матчу з командою Червоної Армії з Москви. Але саме в той день, вранці 22 червня 1941 почалася війна. Розкуплені квитки ніхто не здавав. Їх оголосили дійсними до кращих часів.

Друга генеральна реконструкція стадіону була розпочата в 1966 році. Основою проекту була споруда другого ярусу трибун, змонтованого вперше в світовій практиці на оригінальних залізобетонних двоконсольних ригелях. Двох’ярусна чаша трибун стадіону була розрахована на 100 062 місця.

Втретє на капітальний ремонт і реконструкцію Центральний стадіон закрили в 1977 році в зв'язку з прийнятим рішенням про залучення столиці України до проведення футбольного турніру XXII літніх Олімпійських ігор 1980 року. Треба було, передусім, підготувати футбольне поле для проведення матчів такого рівня, тому була вдосконалена дренажна система поля, а ґрунт повністю замінили і засіяли травою. На східній трибуні була встановлена чаша для олімпійського вогню на оригінальних стойках. Також встановили чотири нові опори освітлення, висотою 82 метри.

Саме в період цієї реконструкції на території спортивного комплексу було побудовано ще два футбольних поля, майданчик для метання диска, ядра, списа і молота, новий унікальний трамплін, який тримала вантова конструкція.

У 1996 році стадіон отримав назву НСК "Олімпійський". Цей статус підтверджений Указом президента України. Через два роки за рахунок установки індивідуальних стільців місткість стадіону поменшала до 83 тисяч.

Нинішня реконструкція почалася в серпні 2008 року в рамках підготовки і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Згідно з проектом реконструкції, "Олімпійський" залишився універсальним стадіоном - багатофункціональною спортивною ареною для проведення і футбольних матчів, і легкоатлетичних змагань міжнародного рівня.

Сучасний вигляд стадіону надає скляний фасад і покриття у вигляді підвісного навісу з напівпрозорої синтетичної мембрани, яка накриває 100% глядацьких місць. Інфраструктура стадіону відповідає вимогам УЄФА до стадіонів класу "Еліт" - з новою системою безпеки, збільшенням кількості підходів до стадіону і шляхів евакуації, системи відеоспостереження з моніторами і відеокамерами, інформаційно-комп'ютерними технологіями. НСК "Олімпійський" вважається головним стадіоном майбутнього чемпіонату Європи. Саме на ньому відбудеться фінал змагання і церемонія закриття.

Зміна назв стадіону:
1923 р. - Червоний стадіон ім.Л.Троцького;
1924-1935 рр. – Червоний стадіон;
1936-1938 рр. – Республіканський стадіон ім. С. Косіора;
1938-1941 рр. - Республіканський стадіон;
1941 р. - Республіканський стадіон ім. М.Хрущева;
1941-1943 рр. - Всеукраїнський стадіон;
1944-1962 рр. - Республіканський стадіон ім. М.Хрущева;
1962-1979 рр. - Центральний стадіон;
1980-1995 рр. - Республіканський стадіон;
з 1996 р. - НСК "Олімпійський".

Євро-2012: всі новини>>>


Відправити:
Теги:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter.
Популярне