RU

Три кроки, щоб закохати школярів у спорт

Три кроки, щоб закохати школярів у спорт

заслужена вчителька України
23.11.2020, 10:10

Фізра – це не справжній урок. Як побороти цей стереотип і закохати школярів у спорт

На правах реклами

Фізичний розвиток  є одним із показників здоров’я. Високий рівень фізичного розвитку дає дитині можливість бути лідером, швидко сприймати навчальний матеріал, комунікувати з однолітками, знаходити спільну мову та домовлятися, не боятися проявляти ініціативу, бути витривалою, гнучкою, спритною.

Випускникам Нової української школи бажано не тільки опанувати теоретичні знання, а й мати високі показники фізичного розвитку для успішного та довгого життя. Саме цій меті присвячений конкурс проєктів учителів-новаторів від Міжнародного благодійного фонду Parimatch Foundation Ukraine. 

Як зацікавити дітей спортивною активністю, та яким для цього повинен бути вчитель фізкультури.

Цілі фізичного виховання

Сьогодення є мінливим і швидкоплинним. На сучасних дітей впливає багато різних чинників. Вони повинні дуже швидко приймати рішення, оперативно аналізувати інформацію, бути мобільними та рішучими.

Високі показники фізичного розвитку дають мотивацію для подальших перемог, можливість у майбутньому мати здорову та щасливу сім’ю, дати початок здоровому наступному поколінню.

Сучасна молодь має бути гнучкою та мобільною. Бути лідером серед лідерів і вміти працювати у команді. Будемо чесні — це потребує багато енергії. 

Що на заваді?

Не буду говорити про недостатню матеріально-технічну базу, про відсутність комфортних, добре оснащених спортивних залів для проведення уроків або секцій. Не хочеться говорити про нерозуміння з боку адміністрації або про прискіпливість батьків.

Замість цього хочеться сказати про вчителя, який цікаво проводить заняття, учні біжать на урок! Учитель посміхається — діти довіряють і почуваються себе комфортно! Вчитель-новатор — діти з радістю беруть участь у грі. Вчитель без настрою — учні теж!

Сучасні діти дуже тонко відчувають щирість і відвертість. 

Успіх у співпраці "вчитель — учень" буде залежати від людських і професійних якостей вчителя. Необхідно вчитися, бути на крок попереду, а найголовніше — любити свою справу, любити дітей. Кажуть: "Є тільки одна професія від Бога — це вчитель! А всі інші — від учителя!"

Крок перший — батьки

Батьки — це найперші та головні вчителі для дитини! Традиції сім’ї та ставлення до фізичного виховання відіграють велику роль. Також впливає на дітей власний приклад мами або тата, які займаються (або не займаються) фізичними вправами.

Інколи ми чуємо від батьків: "Ой, у нас таких цікавих уроків не було!" або – "Знаємо ми ваші уроки, кинули м’яч і по всьому". Це говорить про те, що батьки невисокої думки про сучасні уроки фізкультури. Тому що мало знають, що і як відбувається на уроках. Тому всім було б корисно, щоб батьків запрошували до спільних проєктів. 

Ключова роль батьків: бути взірцем, забезпечувати партнерство, заохочувати до активного способу життя та через любов і підтримку рухатися до спільних перемог.

Крок другий — вчителі

Дуже часто ми чуємо, що вчителі фізичної культури за три уроки на тиждень повинні зробити дітей здоровими. Так, повинні! Але тут йдеться про їхню функцію агітатора та проповідника здорового способу життя. Задача вчителів фізичного виховання — оригінальними ідеями та творчим підходом на уроках зацікавити та мотивувати дітей приділяти більше уваги фізичній активності.

Вчитель у процесі фізичного виховання — це провідник і генератор ідей, як бути сучасним, здоровим, успішним. 

Роль сучасного вчителя — вести за собою й одночасно бути на одній хвилі з дітьми. Ключові обов’язки вчителя: бути цікавим для учнів, зрозуміло та доступно доводити необхідність займатися фізкультурою, правильно харчуватися, дотримуватися питного режиму та режиму дня. А також довести учням, що бути здоровим — це сучасно та модно!

Крок третій — правильна мотивація

Діти від природи цілком мотивовані до фізичної активності. В них багато енергії, вони хочуть бігати, стрибати, грати у рухливі ігри. 

На свій перший урок фізичної культури вони, як правило, приходять із задоволенням, в очікуванні чогось цікавого та захоплюючого.

Чому ж тоді з часом знижуються мотивація та зацікавленість? Якщо вчитель проводить стереотипні нудні уроки, які за деякий час учні вже знають напам’ять, звичайно дітям швидко стає нецікаво. 

Інший варіант, коли в учнів не виходить певна дія, згодом як наслідок — уникнення уроку. Адже ніхто не хоче бути посміховиськом. А якщо уроки дітям не цікаві, то на зміну їм швидко приходять гаджети абощо.

Є учні, які мають не дуже хорошу фізичну форму, тож вони просиджують урок на лаві, обґрунтовуючи це або довідкою від лікаря, або поганим самопочуттям. 

Чому? Банальна лінь заважає дитині насолоджуватися рухом. Що робити?

Перший варіант — нічого! Хай буде, як є! Тоді ми спостерігаємо уроки де два-три учні ганяють м’яч, хтось імітує гру у волейбол, а більшість стоїть біля стінки або просиджує на лаві. Про який фізичний розвиток ми можемо говорити, який успіх у житті?

Другий варіант — творити, шукати нові шляхи, готуватися до кожного уроку, враховувати побажання учнів, не боятися експериментувати, помилятися, бути завжди у пошуку нових ідей і нових напрацювань. 

Якщо вчитель зупиняється, йому також стає нудно. Зараз на перший план виходить учитель-новатор, який використовує інноваційні технології та застосовує у своїй роботі психологічні методи! Вчитель, який дотримується традицій, але разом із тим здійснює апгрейд старим вправам і вміє якісно провести простий класичний урок.

Чому виникає дискомфорт та як із цим боротися?

Чому учням іноді не дуже комфортно виконувати ті чи інші вправи? Це може бути невпевненість у власних силах, досвід попередньої поразки, залежність від "що скажуть однокласники", низька самооцінка тощо.

Щоб учні почувалися комфортно, вчитель повинен дуже ретельно готуватися до уроку.

Все залежить від планування й організації. Які вправи планує вчитель? Чи доступні ці вправи для всіх? Чи враховує вчитель на своїх уроках індивідуальні особливості учнів? Чи цікаво їм?

Урок фізкультури — це лакмусовий папірець, який вказує на проблеми в класі.

За багато років викладання я зібрала велику колекцію психологічних методів, адаптованих до уроку фізичної культури, що сприяли вирішенню багатьох питань теми булінгу, стосунків між учнями, впевненості школярів у власних силах.

Фізична культура як дзеркало суспільства

Несерйозне ставлення школярів до фізичної культури — це віддзеркалення ставлення до спорту в суспільстві. Довгий час існував стереотип, що "фізра" — це не справжній урок, а так, перерва, щоб відпочити. 

Я все життя борюся з цими стереотипами. Своєю працею, своїм відношенням до справи, своїм ставленням, зовнішнім виглядом і професіоналізмом. Крок за кроком учителі мають повернути фізичній культурі звання "найулюбленіший предмет у школі".

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net

Коментарі

Останні новини