03.04.2020, 16:25

Сучасна освіта поколінь Z і Alpha: чи встигає Україна за трендами?

руководитель направления Prestigio Solutions украинского ИТ-дистрибьютора АСБИС-Украина

Від якості освіти залежить рівень розвитку економіки на кілька десятиліть. Чи встигає Нова українська школа за світовими трендами?

В Україні з 2017 року реалізується реформа "Нова українська школа" (НУШ) Міністерства освіти і науки, концепція якої базується на кращих світових практиках. Її мета - оновити шкільну програму і наблизити українську освіту до кращих європейських стандартів.

Про важливість модернізації системи освіти можна багато не говорити: від якості навчання залежить рівень розвитку економіки країни в перспективі декількох десятиліть. Сьогоднішні школярі - завтрашні здобувачі на глобальному ринку праці, їм важливо опанувати актуальними навичками, щоб стати конкурентоспроможними.

Які ж тренди у сфері освіти і як вони запроваджуються?

1. У фокусі - прикладний аспект

У фокусі нової політики Міністерства освіти - набуття школярами знань для застосування їх у повсякденному і професійному житті. Це означає, що умови шкільних завдань повинні бути максимально наближені до тих, які нам доводиться вирішувати щодня.

Сьогодні вчитель повинен не тільки пояснити фізичну або математичну формулу, а й показати на прикладі, де конкретно в житті вона застосовується.

Підписуйтесь на розсилки Liga.net - тільки головне у вашій пошті

Такі положення прописані в 10 ключових компетентностях НУШ, офіційно закріплених у документі "Концептуальні засади реформування середньої школи" від МОН. Такий підхід уже зі шкільної лави формує у дітей навички, які допомагають швидко адаптуватися до подальшого навчання або старту кар'єри за обраною спеціальністю.

Із впровадженням нової концепції освіти школи отримали більше автономності в розподілі бюджетних коштів на побудову інфраструктури, а також на складання навчальних програм, методик навчання і виховання.

Співпрацюючи з регіонами, ми бачимо, як завдяки НУШ в українських школах змінюється технічна база: з'являються сучасні класи, обладнані пристроями, до яких звикло покоління Alpha і Z.

Але, найголовніше, з'являються творчі та нестандартні програми занять. Наприклад, у Львові було розроблено урок фізики, який проводиться в картинній галереї. Пізнавальна екскурсія не тільки розширює культурний кругозір, але і супроводжується цікавою демонстрацією на творах мистецтва того, які фізичні закони задіяно в кожному сюжеті.

2. Акцент на STEAM

У світі і в Україні в тренді - міждисциплінарний підхід під назвою STEM (Science, Technology, Engineering and Mathematics (Наука, Технології, Інженерія, Математика - Ред.)), або в повній версії STEAM (+Art).

Суть підходу полягає в одночасному практичному застосуванні теоретичних знань із різних областей. Наприклад, побудова автоматизованих теплиць, де потрібно використовувати знання з біології вирощування культур, фізики, програмування, проектування, а також ручну працю, або використання/створення комп'ютерних програм для написання музичних творів.

Читайте також - Як уряд збирається звести в могилу освіту, науку і медицину

Освоєння STEM-підходу сьогодні є не просто доповненням, що розвиває, до основного навчання, а об'єктивною необхідністю. Дані світових досліджень свідчать, що навіть 1% населення зі STEM-професіями підвищує ВВП країни на $50 млрд, а потреби в STEM-фахівцях ростуть удвічі швидше, ніж у представниках інших професій. Особливо високий попит на фахівців в областях біо- і нанотехнологій.

Впровадженням нової системи в Україні займається безліч інституцій - Інститут модернізації змісту освіти, Віртуальний STEM-центр Малої академії наук України, коаліція STEM-освіти та інші. І головне: STEM офіційно визначений МОН як пріоритетний напрямок розвитку освіти.

Тільки в 2019 році Кабінет міністрів України інвестував у створення природничо-математичних та інших профільних кабінетів близько 200 млн грн, а в 2020 році заплановано збільшити фінансування вчетверо - до 801,6 млн грн. 16 січня 2020 року прийняли Закон "Про повну загальну середню освіту", який, крім іншого, передбачає облаштування 250 нових STEM-лабораторій і 25 лабораторій робототехніки.

У базовий набір обладнання для STEM-лабораторій входять 3D-принтери і програмне забезпечення для 3D-моделювання, голографічні фото- і відеостудії, комплекти навчальної електроніки і роботи-конструктори, середовища програмування. Важливим також вважається розвивати так звані м'які навички, зокрема - навички ефектних презентацій.

Читайте також - Новій українській школі більше не бути?

У цьому допомагають різні інтерактивні мультитач-панелі, якими зараз також активно оснащуються сучасні українські школи замість звичних дощок і застарілих проекторів. Мультіборди дають можливість не тільки демонструвати існуючий контент, але і створювати власні якісні мультимедійні презентації.

За підтримки держави і найбільших IT-компаній розвиваються різні STEM-ініціативи. Під егідою організації STEAM House проводяться національні змагання для школярів із моделювання смарт-техніки. В цьому році на конкурс було подано близько 150 оригінальних проектів зі всіх куточків України.

Також за підтримки МАН та Організації Об'єднаних Націй працює лабораторія експериментальних досліджень Ex Lab - освітнє середовище, що складається з двох сучасно оснащених кабінетів для дослідів: біологічного і хімічного. З'явився проект STEM is FEM, спрямований на популяризацію STEM-спеціальностей серед дівчат і руйнування гендерних стереотипів у науці й освіті.

3. У тренді - інтерактив

Зараз неможливо утримати увагу учнів, доносячи до них інформацію в форматі "задав-вивчив". Важливим у сучасній освіті вважається вільна взаємодія учня з учителем і однокласників між собою, або так зване інтерактивне навчання. Його суть полягає в тому, щоб кожен присутній був залучений до спільної діяльності, ставав активним учасником обговорення, вносив свій індивідуальний внесок в урок.

Такий підхід не тільки більш органічний для сучасних дітей, а й формує корисні навички ефективної командної роботи.

Що відбувається в Україні з інтерактивом і гейміфікацією? Процес активно йде. В українських школах упроваджуються інформаційні технології, які дозволяють перевести в оперативний цифровий формат усі форми навчання: класну роботу, домашні завдання, контроль знань.

Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Як це працює: вчительський керуючий пристрій, наприклад, на базі програмного забезпечення mClass, об'єднується з учнівськими в єдине інтерактивне середовище, в якому відбувається обмін мультимедійною інформацією: текстами електронних підручників, відео, зображеннями, аудіозаписами, 3D-моделями, навчальними іграми і програмами.

Таким чином, викладач роздає колективні або індивідуальні завдання, запрошує учнів ділитися своїм екраном з однокласниками, виводить інформацію на загальний екран інтерактивної дошки і т.інш.. Учительський пристрій контролює весь парк класних пристроїв, що зводить до мінімуму відволікаючі чинники і підвищує залученість у навчальний процес.

Такі системи можуть працювати офлайн, що особливо актуально для шкіл на периферії, встановлюються на будь-які пристрої (смартфони, планшети, ноутбуки, інтерактивні дошки) будь-яких виробників і можуть працювати з будь-якою ОС: Windows, Androis, iOS.

До речі, всупереч поширеній точці зору про те, що вчителі, особливо у віці, не готові перебудуватися й адаптуватися до нової системи освіти й IT, можу заявити - це міф. Ми отримуємо масу відгуків саме від викладачів, наскільки цікавіше і легше стало готувати уроки, і як виросло залучення дітей до навчального процесу.

4. Важливі інклюзивність і різноманітність

Один із гуманних принципів сучасності - надання рівного доступу до освіти всім людям, незалежно від фізичних особливостей. Залучення дітей з обмеженими можливостями до навчання у звичайних класах є платформою для їх повноцінної соціалізації, розвитку і самореалізації. Це - світовий тренд.

Часто для таких дітей важливі спеціально обладнані навчальні місця. Саме сучасні цифрові пристрої допомагають особливим дітям органічно влитися в колектив, взаємодіяти з однокласниками за допомогою спільних ігор, перегляду відео, спілкування в класних чатах.

В Україні поки з інклюзивністю, на жаль, погано, але можливість створювати місця для особливих діток уже є. Одне з рішень, що використовується, - інтерактивні парти-трансформери з безпечним екраном, котрий не розбивається.

Читайте також - Три тести для "слуги народу". Хто з депутатів і чиновників заразився коронавірусом

Вони мають безліч варіантів практичного застосування в контексті інклюзивної освіти: дають можливість з місця відповідати школярам, ​​які обмежені в рухливості, дітям з вадами слуху та мови - сприймати інформацію та висловлювати свою думку нарівні з усіма, а учням з аутичним розладом або затримками розвитку при встановленні спеціального програмного забезпечення, котре дозволяє вчителю контролювати екран учня, - отримувати допомогу або спеціальні завдання від викладача.

Інша сторона інклюзивної освіти - навчити дітей приймати різноманітність і цінувати особистість незалежно від фізичних можливостей. Така установка дуже важлива для формування людиноорієнтованих життєвих цінностей і основ взаємоповаги.

5. Пріоритет - турбота про безпеку

Діти - найбільш вразлива і активна категорія користувачів. Тому завжди в тренді - забезпечення здоров'я школярів. Збірка цифрових пристроїв повинна відповідати найвищим стандартам якості, екрани - бути протиударними і безпечними для зору, матеріали, з яких виготовлено обладнання - максимально екологічними і гіпоалергенними, софт - легальним і сумісним.

Безпека досягається тільки ретельним контролем якості пристроїв, що закуповуються. У спробах скоротити витрати багато шкіл в Україні приймають рішення про придбання обладнання у неперевірених виробників, що може привести до некоректної роботи, швидкої поломки, несумісності програмного забезпечення без будь-яких зобов'язань щодо гарантійного обслуговування.

Для запобігання постачанням у школи неякісної техніки не цілком прозорого походження Україні належить унормувати питання сертифікації продукції. Необхідно на законодавчому рівні виробити єдиний стандарт вимог до сертифікатів якості та чітко визначити етапи їх пред'явлення.

***

Отже, чи встигає Україна за трендами?

Звичайно, треба буде пройти ще довгий шлях, але за останні кілька років у сфері модернізації освіти відзначається значний прогрес. Закладено правильний ідеологічний базис, технологія освіти і підготовка кадрів адаптуються під виклики сучасності.

"Ахіллесова п'ята" української школи - відсталість матеріально-технічної бази, але й тут здійснено ривок: з'явилися релевантні недорогі IT-розробки, підтримувані державою, а завдяки децентралізації та виділенню коштів із місцевих бюджетів вони активно впроваджуються і стають доступними в регіонах.

Читайте матеріал російською: Современное образование поколений Z и Alpha: успевает ли Украина за трендами?

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не співпадати з позицією редакції LIGA.net
Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter.
Популярне