10.10.2019, 10:41

Справу Пашинського відновили через два роки: були підстави?

адвокат юрфирмы Ильяшев и Партнеры

Екс-депутата підозрюють у навмисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень В'ячеславу Хімікусу

Печерський суд Києва заарештував екс-депутата Верховної Ради з фракції Народний фронт Сергія Пашинського. Його підозрюють в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень В'ячеславу Хімікусу (ст. 121 КК). Запобіжний захід, який суд обрав Пашинському, - утримання під вартою на 60 днів (до 4 грудня 2019 роки) без альтернативи застави. Розбираємо нюанси залучення екс-депутата до кримінальної відповідальності.

Перший і головний нюанс в цій справі - чи мав право орган досудового розслідування відновлювати справу, яку було закрито у зв'язку з відсутністю в діях Сергія Пашинського і В'ячеслава Хімікуса складу кримінальних правопорушень, і яким чином було відновлено цю справу. Чи було проведено об'єктивне і повне розслідування в даному кримінальному провадженні.

Адже, при прийнятті процесуального рішення, відповідно до ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України, орган досудового розслідування повинен був неупереджено досліджувати всі обставини кримінального провадження, з урахуванням того, що дана справа набула резонансного характеру. І тільки після цього приймати остаточне рішення по даній справі.

Якщо зробити невеликий екскурс в кримінальний процесуальний закон, побачимо, що не так вже й просто іноді скасувати процесуальне рішення органу досудового розслідування. Особливо, якщо дане рішення було прийнято з урахуванням законних вимог і інтересів осіб, а саме учасників даного інциденту.

Так, згідно з нормами Кримінального процесуального кодексу України, рішення слідчого може бути оскаржене під час досудового розслідування заявником, потерпілим, його законним представником відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України. Скарга на постанову про закриття кримінального провадження може бути подана протягом десяти днів з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 КПК України).

Термін подачі скарги на стадії досудового розслідування не є пропущеним, якщо скарга або інший документ був поданий через поштове відділення або був переданий особі, яка була уповноважена його прийняти. А для осіб, які утримуються під вартою, або перебувають на медичному стаціонарі, - якщо дану скаргу було подано службовій особі до закінчення даного терміну.

У разі пропуску цього терміну, скарга повертається особі, якщо вона не поставила питання про поновлення пропущеного строку на оскарження даної постанови. Слідчий суддя, при наявності відповідної заяви може відновити термін тільки в тому випадку, якщо він був пропущений з поважних причин, які повинні бути відображені в даній скарзі (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба рідної людини тощо).

Причиною пропуску строків на оскарження можуть бути й об'єктивні підстави, у зв'язку з якими особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання такої скарги.

Так само слід зазначити, що, якщо постанову про закриття кримінального провадження було направлено не належним чином, тобто коли неможливо визначити дату відправки даної скарги. В такому випадку слідчі судді повинні керуватися іншими істотними обставинами без прив'язки до обчислення строків подання такої скарги.

Тому виникає питання - як саме було відновлено цю справу, чи були підстави для обрання Сергію Пашинському безальтернативного запобіжного заходу у цей момент.

Читайте російською: Дело Пашинского возобновили через два года: были основания?

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не співпадати з позицією редакції LIGA.net
Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter.