02.10.2019, 14:47

Поведінка Зеленського - захист від своїх же співгромадян

политический психолог

На вчорашньому брифінгу президент Володимир Зеленський більше захищався, ніж розумів важливість обговорюваних питань

Поведінка президента під час учорашнього екстреного брифінгу містить ряд психологічних маркерів, які важливо проаналізувати.

1. Сарказм. "Ви нікого не штовхали, Юліє?"

Починати виступ або розмову з жарту - фірмовий знак Володимира Зеленського. Таким чином він забезпечує собі швидке "підключення до залу" або співрозмовника.

Однак, у даному випадку, ми маємо справу не стільки з гумором, скільки із сарказмом - глузливим зауваженням, покликаним знецінити, обнулити значимість скандалу, що розгорівся з вини президентського прес-секретаря днями раніше.

Сарказм і гумор викликають посмішку, але мають різні психологічні функції. Гумор забезпечує розрядку, сарказм дозволяє легально проявити агресію. Свій брифінг, присвячений просуванням у справі війни і миру, такій важливій для українського суспільства, президент почав із виклику журналістам.

2. Маніпулятивні техніки

Формула Штайнмаєра - це "страшилка" (сама формула - можливо так, але питання війни та миру, яких вона стосується безпосередньо, аж ніяк ні), і формула - це буквально одне-два речення (насправді три, але не в цьому справа ).

Зведення громадської стурбованості проблемою миру до перебільшення уваги до "страшилки", яке неприховано знецінюється президентом, а так само явне применшення потенційної загрози (всього одне-два речення) є маніпулятивним. Сюди ж можна віднести претензію президента на адресу журналіста - мовляв, вас зовсім не цікавить доля наших співгромадян, яких ми домовилися повернути додому? Прикро спостерігати подібні техніки у виконанні президента, який любить і вміє грати в щирість.

3. Уникнення. "Do you have any children?"

Уже вдруге президент згадує своїх дітей під час обговорення архіскладних політичних ситуацій (скандал у Білому домі та врегулювання конфлікту на Донбасі). У тому, що президент є турботливим батьком, звичайно, немає нічого поганого. Вся справа у невідповідності контексту. А раз так, то фраза "мені потрібно додому, до дітей" вказує не на людяність президента, а на його потребу втекти зі складної ситуації в затишну безпеку сім'ї, де Зеленський отримує безумовну любов, прийняття й повагу - те, чого позбавлений будь-який президент ( вільного світу, природно) за визначенням.

4. Емоційна неадекватність

Дещо легковажний тон, узятий президентом на брифінгу, спроби жартувати та жартами у відповідь на важливі питання, відкладання розмови про головну тему брифінгу на кінець своєї промови, - все це помітно контрастувало і з емоціями цільової аудиторії (громадяни, що пізнали дзен і байдужі до теми війни, брифінг швидше за все проігнорували), і з загальним контекстом. Це можна було б пробачити кому завгодно, але не Зеленському, який вміє тонко резонувати з настроєм своєї публіки.

Перераховані психологічні маркери досить чітко вписуються в картину захисної поведінки, покликаної знизити стрес і забезпечити більш-менш безпечний вихід із загрозливої ​​ситуації.

Для політиків захисна поведінка зі зрозумілих причин є звичною, і в країнах розвиненої демократії її навчилися відстежувати та локалізовувати. Чому локалізовувати? Тому що в стані захисту політик не здатний приймати жодних рішень, спрямованих назовні (і суспільнокорисних), а лише всередину (корисних тільки конкретній людині й тільки тут і зараз).

Захисна поведінка Зеленського недвозначно вказує напрямок, у якому знаходиться його джерело дискомфорту й загрози. Це його власні співгромадяни, які прийшли поставити питання про хід переговорів із Москвою.

Читайте матеріал російською: Поведение Зеленского - защита от своих же сограждан

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не співпадати з позицією редакції LIGA.net
Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter.