11.10.2019, 12:24

Політична фішка Зеленського, або Комунікація як мистецтво

политический психолог

Зеленський і його команда продовжують робити ставку на комунікаційні спецоперації. Цього разу - 14-годинний прес-марафон. Мета - та ж сама

У Марини Абрамович є знаменитий перформанс "У присутності художника" (Artist is Present). Художниця кілька діб сиділа за столом, не встаючи, і кожен бажаючий відвідувач Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку міг сісти навпроти і протягом хвилини мовчки дивитися їй в очі. Люди цілодобово стирчали в черзі, аби зловити цей чарівний момент. Ідея Абрамович була глибокою – вона дарувала незнайомцям відчуття справжнього людського контакту. Сказати, що акція була виснажливою для самої художниці, – нічого не сказати. Самокатування взагалі важливий компонент її творчого стилю.

Вчорашній марафон спілкування президента Зеленського з пресою, що тривав 14 годин, був багато в чому схожий на абрамовицький перформанс. Він забрав на себе майже всю суспільну увагу в цей день, викликав ажіотажний попит на участь, причому не тільки в журналістському середовищі, і був важким фізичним і моральним випробуванням для самого президента. Наприклад, щоб підтримувати голосові зв'язки в робочому стані, потрібні постійні медичні маніпуляції. У підсумку президент встиг відповісти на більш ніж півтисячі питань від 300 журналістів українських та міжнародних ЗМІ та встановити національний рекорд по тривалості офіційних заходів для преси за участю першої особи.

Читайте також - "Я як Ван Дамм - сиджу на шпагаті". 14 годин Володимира Зеленського - за хвилину

Нестандартні комунікаційні рішення – дуже впізнаваний компонент фірмового політичного стилю Зеленського. Підводячи підсумки дня, президент написав на своїй сторінці в Facebook "Марафон так марафон", тобто об'єднав вчорашній захід і знамениті дебати на стадіоні в єдину сюжетну лінію. Комунікаційні спецоперації покликані забезпечити вирішальну перевагу в інформаційному протистоянні з противником. До речі, в обох випадках противник був, здається, один і той же – Петро Порошенко, який, як заявив учора Володимир Зеленський, ніяк не може змиритися з тим, що президентське крісло більше йому не належить. Крім того, чинний президент прекрасно обізнаний щодо суті домінуючого в українському суспільстві запиту на оновлення політики і по суті, і по формі, на втому від казенних лицемірних ритуалів нібито спілкування влади з народом. У цьому сенсі марафон спілкування з пресою, як і дебати на стадіоні, - це стовідсоткове попадання в цільову аудиторію. Президент – молодець!

Акціонізм як спосіб організації комунікації щодо складних і чутливих для суспільства питань має ряд серйозних тактичних переваг. По-перше, вчорашнім марафоном президент заробив право на мовчання на невизначений, можливо досить тривалий період часу. Після того, як Володимир Зеленський виклався на марафоні, віддавши всього себе на розтерзання акул пера, ніхто не стане вимагати від нього ще якихось відповідей. Принаймні, не з легким серцем і відчуттям власної правоти. Очікується, що президента тепер залишать у спокої. Поступка за поступку.

А по-друге, прес-марафон може виявитися більш ефективним способом відходу від прямих відповідей на складні питання, ніж тотальне мовчання. Президенту поставили 500 питань лише формально, насправді це були варіації трьох-п'яти ключових проблем. Традиційні прес-формати пред'являють до спікера певні вимоги – бути конкретним, коротким і прямим (в сенсі дати відповідь на те питання, яке було задане).

Формат прес-марафону дає можливість зробити безліч підходів до відповіді на одне і те ж саме питання, не особливо дбаючи про конкретності. Деякі монологи президента залишили враження чернетки, начерку, і якщо в заданих обставинах це було цілком прийнятно, то на звичайній прес-конференції, де час дорогий, спікеру б це з рук не зійшло. Як сказав Альфред Адлер, "дві дівчини - це менше, ніж одна". Нескінченно довге спілкування з пресою менш інформативне, ніж обмежене за часом.

Прес-марафон справив враження, створив унікальні умови для виникнення чисто людського контакту між президентом і представниками преси, продемонстрував президентський характер. Але наскільки він забезпечив суспільство необхідною інформацією? Комунікація не є синонімом інформування, іноді одне може відбуватися абсолютно незалежно від другого.

Можливо, президент захоче і зможе зробити такі марафони регулярними - адже вони добре усувають гострі ситуації і розряджають суспільну напругу. І тут від алюзій з путінськими прямими лініями нікуди не дітися. Так, формати зовсім різні. Між імпровізацією і заготовленими відповідями на підставні питання - прірва. Між окопаним у владі тираном з корінням зі спецслужб і політичним неофітом і трикстером, покликаним зламати стару систему - зовсім прірва. Але цю прірву президент Зеленський легко може подолати - було б бажання. Сподіваюся, не було. І не буде.

Читати російською: Политическая фишка Зеленского, или Коммуникация как искусство

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не співпадати з позицією редакції LIGA.net
Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter.