05.11.2018, 09:36

Громадянська відповідальність за освіту

Сооснователь образовательного проекта SOM.Science, сооснователь и руководитель учебного процесса школы Claris Verbis

В рамках децентралізації перед об’єднаними територіальними громадами постає завдання створити ефективне управління освітою на місцях

Один з найкращих прикладів децентралізації – освітня сфера. В рамках цих змін перед об’єднаними територіальними громадами постає багато завдань, в тому числі створити ефективне управління освітою на місцях, яке б могло задовільнити освітні потреби учнів на високому рівні. Тим не менше повноваження щодо всеукраїнської освітньої реформи та загальної стратегії інтегрування України у світовий освітній простір збережені за Міністерством освіти і науки. Чи потрібна децентралізація в освіті? Так, якщо наша країна не хоче залишитися в ізоляції і хоче позбутися спадщини «найкращої у світі» радянської системи.

Звичайно ж, шлях реформування надзвичайно тернистий, адже тепер саме від громадян залежить розвиток свого села, селища чи міста, саме їх діяльність чи бездіяльність впливає на ефективність змін на місцях. Така модель дає змогу робити реформи самому. Справжні відповідальні місцеві лідери розуміють, що освіта – це ключовий сегмент, який визначає рівень розвитку і регіону, і країни в цілому, адже якісне навчання сприяє формуванню освіченого суспільства та висококваліфікованих кадрів. Щоправда багато ініціатив зіштовхується зі споживацьким егоїзмом, адже простіше навчати дітей недалеко від дому, а не відправляти в опорну школу за декілька кілометрів з якісним навчальним процесом, та й легше працювати вчителям 20 років однаково, не підвищуючи свій рівень викладання і володіння предметом.

Так, можна залишити все без змін, але на виході ми маємо випускників, які часто за все шкільне життя не працювали з пробірками і не проводили експерименти, виявляємо низький рівень з математики та іноземної мови, а в результаті – це майбутні повноцінні члени суспільства з низьким рівнем критичного та аналітичного мислення, що не завжди готові брати на себе відповідальність і діяти усвідомлено. На щастя, в багатьох регіонах визнали ці проблеми. При гарному стані доріг та комфортному транспорті відстань не є проблемою, а правильна збалансована модель управління дає можливість розвивати і середню, і профільну, і позашкільну освіту. Громади самі вирішують, які школи функціонують краще, можуть бути опорними і мають повне матеріально-технічне забезпечення, щоб підготувати учнів до вступу у ВНЗ. Там, де є можливість з огляду на наповненість класів, залишають зокрема школи І та ІІ ступеню, а вже старші класи профільного спрямування – тільки в опорних школах з високим рівнем якості освіти.

Утворення опорних шкіл та закриття погано функціонуючих і неефективних навчальних закладів перед чималою кількістю освітян сформувало проблему безробіття, яку взялися вирішувати місцеві громади, виникла конкуренція серед педагогічних працівників і опорні школи мають можливість отримати найкращих спеціалістів регіону. За даними Міністерства освіти і науки станом на 1 жовтня 2018 року вже в 12 областях утворено понад 25 опорних шкіл, серед лідерів Кіровоградська, Львівська, Житомирська, Дніпропетровська, Харківська області. Самі висококваліфіковані вчителі визнають, що працювати з великим класом добре мотивованих і цілеспрямованих дітей набагато легше, ніж з невеликою кількістю демотивованих учнів.

Децентралізація також дає змогу обрати пріоритетні профілі відповідно до специфіки регіону, залучаючи кращих спеціалістів провідних галузей в рамках профорієнтації школярів та глибокого знайомства із сучасними професіями. Ресурси у місцевих бюджетах є, але громади поки ще вчаться бути ефективними менеджерами, господарюючи на своїй землі. На останньому форумі у Дніпрі «Децентралізація: трансформація сучасної України» проаналізували зокрема ефективність освітньої реформи у Дніпропетровській області. На сьогодні вже функціонує 41 опорна школа та 3 перебувають під реконструкцією. Разом з реформою Нова українська школа та децентралізацією було створено нові освітні простори, що характеризуються креативним дизайном, зонами для активного дозвілля, сучасним обладнанням та програмним забезпеченням, швидкісним Інтернетом і Wi-Fi, енергоефективними технологіями, медіатеками, інклюзивно-ресурсними центрами, безбар'єрним доступом. Те, що раніше було притаманне лише приватним школам і доступне учням великих міст стає реальністю для звичайних дітей у державних школах з невеличких містечок, як то в Петриківці.

Так, створення сприятливого освітнього середовище – це лише перший крок до змін, адже попереду підвищення кваліфікації вчителів, впровадження сучасних програм, апробація нових методик та підходів у навчанні, налагодження діалогу «школа-сім’я» та формування середовища свідомого батьківства, тому що відповідальність за освіту лежить в першу чергу на громадянах.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не співпадати з позицією редакції LIGA.net
Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter.