03.12.2019, 12:38

Дайте дорогу тим, хто поспішає: еволюціонери vs революціонери

заступник генерального прокурора України в 2015-2016 рр.

Чому важливо давати дорогу відчайдушним ідеалістам, а не конформістам, які наступають на одні й ті ж граблі

Читайте також російською: Дайте дорогу тем, кто торопится: эволюционеры vs революционеры

В Україні дуже розтиражовані тези в стилі: "нам не потрібна революція", "Україна - велика країна й тому для нас кращий еволюційний шлях розвитку" або ж моє улюблене: "Полякам пощастило, тому що Європа дала їм мільярди, а нам ні". Це все не більше, ніж самонавіювання.

Ці нібито "вкрай переконливі" аргументи вже відверто набили оскому всім своєю примітивністю й недалекоглядністю. Особливо, коли вони звучать з вуст банальних злодіїв і фарисеїв, яким, в принципі, наплювати на реально швидкий прорив, яких дуже влаштовує це середовище, яке вічно "еволюціонує" й так ні до чого не "доеволюціонує", регулярно гнітуючи надію й вбиваючи оптимізм людей.

Ці "вічні еволюціонери" прекрасно орієнтуються в будь-який мінливій кон'юнктурі й вміють виділятися на тлі слабкої безхребетної маси або ж звичайних невдах, які намагаються ігнорувати сучасний контекст і відмовляються від реалій світової конкуренції інтелекту, економіки і розвитку.

Можна було б не обурюючись дивитися на цю змову конформістів проти ідеалістів, якби Україна сьогодні не була найбіднішою країною в регіоні. Якби в цей же час вона не перебувала в стані постійної військово-економічної агресії, втративши майже чверть території разом з майже 20% населення (по суті - робочої сили). При цьому, люди продовжують втрачати головне: надію й віру в швидкий прогрес.

Може хто-небудь виразно пояснить, в чому перевага повільного руху в реаліях давно вже прискореного світового темпу?

"Еволюція" в розумінні наших еліт, які давно втратили совість, є прекрасним маскуванням і виправданням своєї нездатності реально працювати і обганяти конкурентів України. Завдяки таким як вони, ми вже настільки відстали в багатьох аспектах, що вже складно навіть назвати цих хоча б ключових конкурентів.

Будемо й далі себе заспокоювати, що все колись налагодиться й буде добре? На жаль, нічого хорошого чекати в такому випадку не доводиться! До тих пір, поки до важелів управління не доберуться справжні відчайдухи ідеалісти (можемо в даному контексті їх називати й революціонерами), надії на прогрес просто немає.


Конформістам часто властиво лякати нас революціями - навіть в окремих сферах, махаючи статусами і виступами на телебаченні, заявляючи, що вона несе за собою руйнування й хаос! А хіба те, з чим ми маємо справу зараз, не хаос!? Нам реально ще є, що втрачати?

Революція - це не тільки і стільки махання кийками і маузерами, як це намагаються нам піднести. В першу чергу, вона має на увазі революційні реформи, і цілком може відбудуться шляхом загальнонародної хвилі на виборах.

Революційний розвиток - це, в першу чергу, лідерство! Це сміливість приймати неординарні рішення, бажання ризикувати і перемагати! Це означає давати дорогу тим, хто не боїться завтрашнього дня! Це означає будувати щось абсолютно нове - наше українське! Не йти на компроміс з противниками і, що найголовніше, - з часом!

Революція - це ідея, емоції і пристрасть робити глобальні позитивні зміни! Від неї спалахують кращі уми! Вона дає поштовх там, де його потребують найбільше! Для ідеаліста мета - результат, а не процес! Успіх, а не імітація! Підручник історії, а не журнал Forbes!

Звертаюся до вас, Володимире Олександровичу, як громадянин і патріот України: відкрийте дорогу масштабним, відчайдушним ідеалістам, поки ще є час! Не дайте пристосованцям в черговий раз вбити надію людей в нову процвітаючу Україну!

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не співпадати з позицією редакції LIGA.net
Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter.