Святки. Найвеселіше свято православного світу

09.01.2009, 07:36

Православний світ відзначає Святки - два тижні зимових свят, які триватимуть аж до Водохреща, 19 січня.На Святки прийнято прославляти Ісуса Христа і Різдво, Новий рік, майбутній врожай, поздоровляти близьких, рідних і знайомих, зичити їм щастя і здоров'я..

Православний світ відзначає Святки - два тижні зимових свят, які триватимуть аж до Водохреща, 19 січня.

На Святки прийнято прославляти Ісуса Христа і Різдво, Новий рік, майбутній врожай, поздоровляти близьких, рідних і знайомих, зичити їм щастя і здоров'я.

Святки - найвеселіше і найдовше у православному світі свято. За повір'ями, з початком Святок з того світу повертаються душі померлих, починаються веселощі нечистої сили і відьом, які збираються на шабаш і веселяться з нечистими.


У християнській традиції Святки - це святкування Різдва Христового. До прийняття християнства Святки були урочистістю Святовіта (одне з імен верховного бога неба - Білбога.) В інших джерелах, це слово походить від старославянского "святки" - "душі предків". В давнину Святки відзначали заклинаннями на весь рік і ворожінням про майбутнє. Особливою рисою Святок були магічні обряди, ворожіння, прикмети. Мета ворожінь - дізнатися про майбутній врожай.


У період Святок відзначали також Коляду, у древніх слов'ян це було свято новонародженого сонця, днем народження сонячного року. У ніч на Коляду палили багаття (запалювали древнім способом священний вогонь, який горів 12 днів), навколо танцювали, з примовляннями, з гір скочували запалене колесо. Молодь, одягнена у нове вбрання, щоб уникнути неврожаю, збиралася в хатах, танцювала, слухала казки, перекидалася загадками, а головне - переодагалася. Ряження служить символом оновлення природи. По хатах увечері і вночі ходили переодягнені колядники, спеціально для того, щоб отримати від господарів обрядову їжу і висловити їм побажання в прийдешньому році. Достаток сім'ї наступного року, вважалося, прямо залежав від кількості подарунків колядникам.

Перші дні Святок, як правило, призначалися для того, що проповідувати культ батьків і старих людей, робити подарунки сиротам і бідним, відвідувати в'язниці і притулки. З собою завжди несли особливі святочні ласощі: збитень, горіхове печиво, маківник, кульки з солодких крихт, кутю на молоці і вершковому маслі.


Церковна і язичницька традиції святкування Святок перетинаються у звичаї "оглядин" і "ярмарків наречених" В святочні дні популярними були ворожіння, різні ігри, хороводи, світські "вечори".


Новий рік і Різдво: добірка новин>>>
Свята, традиції: добірка новин>>>


Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Комментарі

Останні новини

"Царь Кернес". Как хорошо ты знаешь, что происходит в Харькове? Тест LIGA.net с призами