Павличенко-молодший розповів про вбивство судді: текст допиту

31.01.2013, 14:48
Павличенко-молодший розповів про вбивство судді: текст допиту - Фото
Дмитро і Сергій Павличенки в залі суду

За словами Павличенка-молодшого, сім'я в той день святкувала річницю, а потім він з батьком поїхав до дідуся

Сергій Павличенко сьогодні в Апеляційному суді Києва розповів, що 21 березня 2011 року в день вбивства судді Сергія Зубкова, його родина відзначала річницю весілля батьків, а потім вони разом з батьком вирушили до дідуся, а тому ніяк не могли бути на місці злочину.

За словами Павличенка-молодшого, вони приїхали в квартиру до дідуся близько 23:00 і він залишався там до 26 березня, тоді як батько майже одразу поїхав. Дмитра Павличенка заарештували 23 березня за підозрою у вбивстві.

Наводимо відповіді Павличенко-молодшого на питання судді Олександра Дзюби.

- Я прокинувся близько 12.00 годин. Мені потрібно було на пошту. Коли я повертався, приблизно в 13.00-14.00 я вирішив біля будинку скоротити дорогу, коли залишалося метрів 20. Там я за щось зачепився, впав і розбив коліно, на якесь бите скло.

Що це за скло?

- Точно не пам'ятаю.

У чому одягнені?


- Спортивних штанах, куртці і кросівках.

Штани теж порізали?

- Так. Коли повернувся додому, показав рану батькові.

Батько був удома?

- Так.

Хто був ще?

- Мама і молодший брат.

Матері показували?

- Не показував.

Скільки у вас кімнат?

- Дві.

Велика квартира?


- Середня. Батько у ванній обробив рану і наклав пов'язку.

Рана кровоточила?


- Так. Після цього я пішов в вітальню дивитися телевізор і заснув. Коли прокинувся, через деякий час прийшов батько.

Котра була година?

- Близько 16:00.

Хто був удома?

- Мама і брат.

Батько?

- Він ще не повернувся. Через деякий час батько повернувся.

Коли?

- Десь через годину, приблизно. Коли повернувся, почав займатися своїми справами. Спілкуватися з адвокатом по цивільній справі. Ще когось по телефону набирав. Ще через деякий час батько з мамою і братом поїхали в магазин за продуктами.

У скільки?

- Годині о сьомій. Потім ми всі разом відзначили річницю весілля батьків, повечеряли, поїли тортик.

Про свою травму ви мамі говорили?

- Ні.

Батько теж не розповідав?

- Ні.

Чому?

- Я не хотів, щоб мама нервувала з цього приводу. Вже коли повечеряли, я сказав батькові, що у мене дуже болить коліно. Він вирішив набрати дідуся Олександра Пилиповича.

Чому він вирішив набрати батька?


- Тому що дідусь лікар.

Вам відома його спеціалізація?


- Так. Чи то психолог, чи то психіатр.

Що потім?

- Ми поїхали до дідуся.

Адреса проживання дідуся?


- Горького, 10.

Номер квартири?

- Не пам'ятаю.

Ви не знаєте адресу дідуся?

- Я давно у нього не був.

Чому?

- Не був і все.

Що значить, не був і все?

- Ми спілкувалися по телефону, батько деякий час не спілкувався з дідусем.

При чому тут ви?

- Я ні при чому. Я з ним продовжував спілкуватися.

Як довго до 21 березня 2011 року ви не були у дідуся?

- Пару років.

У скільки ви приїхали?

- Близько 23:00.

Що далі?

- Батько був хвилин 15 і поїхав, дідусь мені допомагав з перев'язками. Я залишився у нього. Я лежав у нього, набирався сил, він мені робив перев'язки періодично.

А що, так сильно кровоточила?


- Кровоточила.

А що потрібно було робити, щоб не кровоточила?

- Наскільки я розумію, потрібен був спокій, потрібно було полежати.

А ви не думали, що потрібно до лікаря?

- Я взагалі не пам'ятаю, коли був у поліклініці.

А вдома у вас не було спокою?


- Ваша честь, я давно не був у дідуся. Я заодно вирішив погостювати.

На скільки ви залишилися у дідуся?

- 26-го березня мене затримали у нього.

О котрій годині?

- О шостій ранку приїхали співробітники УБОЗу, наділи наручники і відвезли у відділення.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Комментарі

Останні новини

Партнер проекта - КЛУБ 4 ЛАПИСобаче офісне життя