Українка розробила методику ранньої діагностики раку. Як вона підкорює світ

21.11.2019, 14:16
Українка розробила методику ранньої діагностики раку. Як вона підкорює світ - Фото
Ольга Харасахал (фото з сайту МАН)

18-річна Ольга в цьому році виграла вже третій міжнародний науковий конкурс. Її методика ранньої діагностики раку в 80 разів дешевше західних аналогів

Третій день наша країна святкує нову перемогу української науки. Чотири учасники української делегації завоювали четири "золота" на Глобальному конкурсі інновацій в Сінгапурі. Учні Малої академії наук підкорили журі двома розробками, які допомагають незрячим, а також сервісом підбору музики до відео за допомогою штучного інтелекту.

Останній проект - методика виявлення ракових метастаз на ранній стадії - блиснув в цьому році вже тричі. Можливо, тому що в ньому поєдналося всі: інновації, економічна доцільність, гостра потреба суспільства. А ще небайдужість і громадянська відповідальність.

Автор проекту - 18-річна маріупольчанка Ольга Харасахал. Інновацію вона створювала своїм розумом, за підтримки батьків і вчителя. Незважаючи на вік, вона вже на рівних розмовляє з багатьма світилами медичної науки.

Як школярка взагалі прийшла до такого дуже дорослого заняття? І чи є у нього майбутнє?

Юна волонтерка, яка не боїться крові

"Приводом стала неможливість закупити закордонний метод діагностики, який коштує дуже дорого й не адаптований до стандартнів клінік", - розповіла дівчина журналісту Liga.Tech.

А якщо копнути ще глибше, то передумовою до розробки стала війна. У 2014-2015 роках з прифронтового Маріуполя багато хто виїжджав в страху, що скоро в місті почнуться бойові дії. Особливо після обстрілу в січні 2015 року, що забрав життя 31 людини.

Це відбилося і на місцевій медицині. У 2015 році Ольга відвідала конференцію на кафедрі біомедичної інженерії в Приазовському державному технічному університеті. Одним з виступаючих був завідувач хірургічним відділенням маріупольського онкодиспансеру. Він поскаржився, що установі не вистачає кадрів, і попросив допомоги волонтерів.

14-річна школярка відгукнулася. Як розповідала вона в своїй колонці, дівчині доручили обробку та утилізацію препаратів, розпакування інвентарю, збір даних пацієнтів і ведення лабораторного журналу, оформлення напрямків і висновків. Паралельно вона стала волонтером в госпіталі, де лікували воїнів АТО.

За статистикою, в 2018 році в Україні було зареєстровано більше: 135 000 випадків захворювання на злоякісні новоутворення. Від раку помирає 13,3% наших громадян.

"Меланома залишається однією з найнебезпечніших і летальних різновидів пухлин", - пояснює Ольга Харасахал. Глобальна проблема привела її в науку.

У своїй першій науковій роботі дівчина проводила паралелі між типами меланоми і їх біологічною поведінкою. Почалися перші призові місця в наукових конкурсах - поки що в Україні.

На початку 2017 року диспансер задумався над придбанням методики для діагностики циркулюючих пухлинних клітин, схваленої в США. Але вартість не вміщалася ні в один бюджет. Прийшов час експериментувати.

Знайти клітини в 100 разів дешевше

Фішка методу в тому, щоб виявити злоякісні клітини якомога раніше. При меланомі вони розносяться разом з кров'ю по всьому тілу, тому метастази можуть з'явитися де завгодно. Виявляють їх, як правило, на пізніх стадіях. А це безпосередньо впливає на можливість лікування.

Команда проекту розробила спеціальний апарат вакуумної фільтрації для первинної обробки крові. У пацієнта беруть аналіз і пропускають через апарат.

"Далі йде в хід методика для обробки отриманих нами препаратів - це специфічна реакція на клітини меланоми, яка проявляє їх під світловим мікроскопом", - пояснювала юний вчений. Так метастазування можна виявити ще до появи метастаз.

Тест потрібен не тільки для виявлення. Завдяки йому лікарі отримують оперативний зворотний зв'язок і можуть коригувати лікування.

За словами Ольги, це один з методів діагностики циркулюючих пухлинних клітин. У світі є і два інших поширених методи, але вони ефективні для, наприклад, карциноми або саркоми. Українка ж працює саме з меланомою.

Тепер цифри. За твердженням студентки, собівартість винайденого приладу - близько 30 000 грн. Імпортний аналог, який використовують в американській методиці Cell SEARCH - близько мільйона доларів. Вартість аналізу відрізняється в 100 разів. При цьому втрати в чутливості до клітин, які шукають, немає.

Методику вже два роки використовують в Маріупольському онкоцентрі, де Ольга Харасахал і зайшла в тему. З результатами клінічних досліджень дівчина перемогла в конкурсі Intel Еко Україна. Це і принесло їй квиток на глобальний Intel ISEF (International Science and Engineering Fair) в США. Там відбулася перша міжнародна перемога - четверте призове місце.

А за останні два тижні Ольга прогриміла двома золотими медалями. Спочатку в Бразилії, на одному з найбільших світових конкурсів наукових проектів MOSTRATEC 2019. І ось в Сінгапурі, на Глобальному конкурсі інновацій. На ньому їй, до речі, також вручили окрему нагороду - "Best Award Trophy". Тобто "краща з кращих".

Тренер переможців

Дослідження юна українка почала в 2016 році. А над проектом працює з 2017 року. Науковий керівник - викладач маріупольського технічного ліцею В'ячеслав Пономарчук.

"Я прийшла з готовою розробкою, яку ми доробляли", - говорить дівчина.

До речі, дослідний зразок апарату для фільтрації виготовили на заводі механічного обладнання за кошти батьків дівчини.

Як розповідав ЗМІ В'ячеслав Пономарчук, конструкція апарату і принцип його роботи в цілому не нові. Але метод діагностики, який запропонувала Ольга, принципово відрізняється від попередніх: він дозволяє вловити показову хімічну реакцію на тій стадії, коли певні клітини крові виробляють певні хімічні речовини. Тобто метод Ольги дає можливість спрогнозувати появу метастазів. А цього ще ніхто не пропонував.

До речі, із заслуженим учителем України з Маріуполя Liga.Tech  вже знайомила читачів.

Два роки тому інша учениця В'ячеслава - Катерина Малкіна - здивувала світ своїм проектом біопереробки полімеру. Разом з учителем дівчинка знайшла личинок, які жеруть і переварюють пластикові пакети до органічних відходів. І теж зібрала кілька призових місць на міжнародних конкурсах. Зараз Катерина - студентка канадського Pearson College.

Ольга Харасахал випустилася з ліцею і вступила в київський медуніверситет ім. Богомольця. Магістратуру вона хоче пройти в США. Наприклад, в Єльському університеті є студентська спільнота, яке займається проблемою боротьби з меланомою. Але потім маріупольчанка хоче повернутися в Україну.

Майбутнє є?

Інновацію Ольги на практиці оцінив і застосував Сергій Петрович Волошин, головлікар маріупольського онкодиспансеру. Як розповів Liga.Tech В'ячеслав Пономарчук, розробкою також зацікавилися клініки з Норвегії та Ізраїлю.

"Ізраїльтяни сказали, що вже готові купувати партію обладнання", - зазначає вчитель. А поки дівчина в оперативному режимі займається патентуванням.

Опитані редакцією фахівці з онкології сходяться на думці. Проект - відмінний. Чудово, що наші молоді вчені показують такий високий рівень і зацікавлюють західних колег. Вивчення циркулюючих клітин - це дійсно тренд, причому триває він з 80-х років минулого століття.

Але є і частка скептицизму. Про неї говорить Артем Каджоян, асистент кафедри онкології та онкохірургії Запорізького медичного університету, кандидат наук, директор клініки Oncolife.

"Розмови про те, що можна просто купити устаткування за 30 000 грн і почати роботу, це трошки студентська "романтика". Доказова медицина - це клінічні дослідження на високому рівні. Це процес, що вимагає серйозних фінансових витрат, обладнання, висококваліфікованої команди, дотримання законодавчої бази. Після проведення досліджень, що відповідають міжнародним стандартам, можуть бути прописані міжнародні рекомендації до застосування технології", - вважає фахівець.

І він, і Андрій Безносенко, кандидат медичних наук, головний лікар Національного інституту раку, бачать ризики в тому, що американці хочуть "захантити" розумну дівчину.

Нобелівські лауреати 2019 року з медицини: американці Вільям Келін і Грегг Семенца, а також британець Петер Раткліфф. Вони зробили відкриття, що допомагає в боротьбі з раком

"Всі молоді фахівці, які навчалися тут і поїхали на стажування, на моїй пам'яті там і залишаються. У нас був приклад. Співробітниця відділення експериментальної онкології поїхала на три місяці за грантом в Торонто. На другий місяць попросила передати трудову книжку", - говорить Андрій Безносенко.

За його словами, в Україні немає системи, яка стимулює безперервний розвиток вчених, дуже низькі зарплати, слабка матеріальна база по ресурсах. Часто робота вченого - самомотивація. Ще один ризик - це відсутність матеріальної бази для досліджень. Як каже Андрій Безносенко, можна отримати грант, але цьому передує важка робота не однієї людини, а інституту, лабораторії, установи, відділення.

"Не факт, що вони (американці - ред.) будуть спиратися на ідею дівчинки. Але за розумну людину цілком можуть поборотися. Не дарма США - лідери світу за кількістю Нобелівських лауреатів", - додає Артем Каджоян.

На думку Володимира Дмитренка, координатора конкурсів ISEF в Україні, серйозна наука - це величезні можливості самореалізації та ком'юніті в рази більше геймерських або фанатських. До вчених прикута увага транснаціональних корпорацій, у них є кар'єрні перспективи.

"Кліше "за кордон" поступово розмивається. Вже немає протистояння "наші" й "західні" вчені. Наука глобалізована, і патріотизм тут проявляється так само, як і на Олімпіадах: кількість національних лауреатів Нобелівської премії - найбільша гордість будь-якої країни", - вважає Дмитренко.

Евгений Шишацкий
Евгений Шишацкий
корреспондент ЛІГА.Tech
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини