Страх і необізнаність у Пекіні. Один день у столиці Китаю - розповідь сім'ї з України

Страх і необізнаність у Пекіні. Один день у столиці Китаю - розповідь сім'ї з України - Фото
Сергій Пудіч із сином Габрі, фото: особистий архів Сергія Пудіча
31.01.2020, 15:10

Фейки про розпилення антивірусного газу, зйомки "постапокаліпсису" і черги до магазинів - як живе Пекін

Новий вірус змінив реальність не тільки в провінції Хубей, де він з'явився вперше, але і в тій частині території Китаю, куди хвороба майже не дісталася. Пекін не закривали на карантин, але щоденне життя столиці змінилося. У китайському мегаполісі з населенням 22 млн закриті для відвідування всі туристичні об'єкти та університети. На вході в магазини шикуються довгі черги людей - спочатку треба пройти контроль температури тіла.

27 січня в Пекіні зафіксували першу смерть від пневмонії, викликаної новим типом вірусу. Станом на 31 січня загинули 213 осіб по всьому світу. Заразилися - 7783 людини.

Зараз у Китаї знаходиться близько 10 000 українців, випливає з даних Ради національної безпеки й оборони України. Більшість - у Пекіні.

Один із них - український кінорежисер Сергій Пудіч. У липні 2019-го разом із дружиною Лаурою Скоретті й однорічним сином Габрі він переїхав до Пекіна.

Лаура - програмний менеджер у Міжнародній організації з міграції (агентство ООН), переїзд у Китай - це її п'ятирічне відрядження. У січні сім'я Пудіч-Скоретті повинна була виїхати з Китаю в декретну відпустку - тут у них народилася друга дитина. Але на плани вплинула надзвичайна ситуація в країні. Зараз вони чекають оформлення візи для молодшого сина, а тим часом знімають на відео, що відбувається на вулицях міста.

LIGA.net поспілкувалася з Сергієм і попросила його розповісти, як живе Пекін в умовах вірусної паніки. Публікуємо його розповідь від першої особи.

______________________________________________________________________________________________________________________________

Життя в Пекіні змінилося кардинально. Але сталося це не після повідомлення про поширення смертоносного коронавірусу - його китайці сприйняли відносно спокійно. Сталося це 23 січня, коли Ухань і ще 12 міст провінції Хубей закрили на карантин. У той же день ВООЗ оголосила спалах вірусу надзвичайною ситуацією національного рівня.

23 січня ми пішли в пішу екскурсію  Великою китайською стіною. До Місячного нового року два дні - ми залишилися в готелі зустрічати свято. 25 січня повернулися до Пекіна - місто стояло на вухах, усі вже знали: Хубей в ізоляції, кількість загиблих від вірусу зростає в прогресії.

Хтось розніс чутки, що з 16:00 до 18:00 в Пекіні нібито будуть розпорошувати противірусний газ. Це посилило паніку. О 16:30 нічого не відбувалося, я взяв камеру і пішов у центр. Газ ніхто не розпилював, вулиці були порожніми та тихими, поодинокі перехожі бродили в масках.

Постапокаліпсис, подумав я, і записав усе на відео.

Пізніше з'ясувалося, що за дезінформацію про газ до кримінальної відповідальності притягнули мінімум чотирьох осіб.

Тепер кожен наш ранок починається з читання новин про вірус, число загиблих і тих, що заразилися. Я намагаюся стежити за міжнародними ЗМІ. Китайці в основному отримують інформацію з місцевих каналів і активно діляться нею в численних групах у WeChat.

Незважаючи на поширену думку, що вони "варяться" у власному інформаційному соку, вони добре обізнані про те, що відбувається. Читають вони більше, ніж мало б бути - в епоху нових медіа складно що-небудь приховати.

Улицы Пекина на следующий день после Лунного Нового года, фото: личный архив Сергея Пудича

Вулиці Пекіна на наступний день після Місячного Нового року, фото: особистий архів Сергія Пудіча

Порядок нашого життя змінився на наступний день після повернення в Пекін. Якщо коротко - ми практично не виходимо з дому. Це пригнічує.

Раніше, незалежно від того, наскільки складним був трудовий день, ми з Лаурою і Габрі вибиралися в Ритан або Сан парк. У Китаї існує неймовірний культ "дітей" - особливий захват тут викликають біляві малюки. Де б не з'являвся Габрі, його обступали дорослі й діти, фотографували, обіймали.

Завдяки популярності сина, наші прогулянки зазвичай затягувалися на пару годин. Зараз Габрі нудьгує вдома, ми не беремо його на вулицю. Якби і взяли, сумніваюся, що до нього б хтось підійшов.

Вулиці Пекіна складно назвати безлюдними - людей істотно менше, ніж у звичайні дні, але для післясвяткових днів - це природно. Перехожі - в захисних масках.

Ще п'ять днів тому більшість відкидали запровадження такого заходу захисту, а сьогодні маски чіпляють навіть на мордочки вихованців.

Із 23 січня Пекін - напоготові.

Женщина с собачкой, Пекин, фото: личный архив Сергея Пудича

Жінка з собачкою, Пекін, фото: особистий архів Сергія Пудіча

Напоготові й Міністерство охорони здоров'я КНР. Лікарі навідуються в квартири людей, які, за даними влади, в минулому місяці відвідували Ухань, перевіряють їх стан здоров'я.

Сьогодні (інтерв'ю було записано 28 січня. - Ред.) менеджер нашого будинку розносив по  квартирах листи з рекомендаціями, як захищатися від вірусу. Радять носити маску, не відвідувати публічні місця, не плювати на вулиці - це поширена звичка китайців.

Місцеві жителі строго дотримуються рекомендацій. І навіть придумують власні правила в боротьбі з вірусом. З 28 січня у дворі Торгового центру, в якому я роблю покупки, функцію контролю взяв на себе один із його співробітників. Озброївшись безконтактним теплодатчиком за три євро, він вимірює температуру тіла людей, що входять у будівлю. Дані він зосереджено заносить у журнал.

Контроль температуры в магазине, Пекин, фото: личный архив Сергея Пудича

Контроль температури в магазині, Пекін, фото: особистий архів Сергія Пудіча

Зведені до мінімуму контакти в сфері послуг. Влада Китаю заборонила персональну доставку посилок і їжі, кур'єри залишають їх або під дверима, або у консьєржа. Таксистів зобов'язали носити маски, а відвідувачів метро проходити через сканери моніторингу температури.

Магазини та аптеки закриваються на чотири години раніше - о 18:00. Але дефіциту в продуктах харчування або товарах першої необхідності в Пекіні немає. Захисні маски - історично популярний товар у Китаї, тому завжди в наявності - вибирайте на будь-який смак і колір.

Сергей Пудич с женой Лаурой, фото: личный архив Сергея Пудича

Сергій Пудіч з дружиною Лаурою, фото: особистий архів Сергія Пудіча

Посольства України та Італії (дружина Сергія громадянка цієї країни. - Ред.) рекомендують своїм громадянам покинути територію Китаю. Якщо такої можливості немає - сидіти вдома. Я не особливо стурбований, але перспектива нескінченного ув'язнення дуже пригнічує.

Ми повинні були виїхати з Китаю задовго до проблеми з коронавірусом. Але плани змінилися в зв'язку з народженням другої дитини. Тепер, щоб покинути країну, малюкові треба оформити китайську візу. Процес затягується - через надзвичайну ситуацію в країні влада Китаю вдруге продовжує канікули держслужбовцям.

Сергей Пудич с семьей, Пекин  фото: личный архив Сергея Пудича

Сергій Пудіч із сім'єю, Пекін фото: особистий архів Сергія Пудіча

За останніми даними, вони повинні вийти на роботу 10 лютого. Нещодавно малюка довелося везти в посольство. Оскільки маску йому надіти не могли, вирішили імпровізувати - обмотали коляску плівкою від дощу і пішли гуляти  Пекіном.

Читайте  матеріал російською: Страх и неведение в Пекине. Один день в столице Китая - рассказ семьи из Украины

Диана Манучарян
Диана Манучарян
корреспондент LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини