Побачити недоступне. Юний львів'янин робить гаджет, який допомагає незрячим

Побачити недоступне. Юний львів'янин робить гаджет, який допомагає незрячим - Фото
Дмитро Лопушанський (фото: Facebook)

Дмитро Лопушанський придумав пристрій HelpyEyes, який допомагає незрячим визначати колір, освітленість і фізичні перепони. Світ відреагував


Дмитру Лопушанському - 17 років. Звичайний студент-програміст Українського католицького університету, випускник одного зі львівських ліцеїв, любить плавання і подорожі.

Або все ж незвичайний? У минулому році Дмитро завоював "золото" на трьох міжнародних конкурсах для молодих вчених і винахідників. Український школяр підкорив журі своїм простим, але  потрібним пристроєм. Гаджет, який він зробив, полегшує життя незрячим у найбуденніших ситуаціях і повинен заощадити їм гроші. У всякому разі, так задумано прототип.

Журналіст Liga.Tech поспілкувався з юним інженером. З'ясував його плани на Україну і запитав незрячих людей, наскільки їм може підійти девайс Дмитра. Адже останніх, за неофіційними даними, близько 100 000 осіб.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров`я, в світі налічується не менше 2,2 млрд випадків порушення зору або сліпоти. Причому понад 1 млрд з них є наслідком відсутності профілактики або лікування. До речі, буквально минулого тижня ми розповідали історію стартапу, який допомагає офтальмологам заздалегідь визначати 40 захворювань сітківки.

Корисне IT
Історія Дмитра Лопушанського - навіть трохи класична для нашого часу. Школярем хлопець почав захоплюватися програмуванням та IT взагалі. Але витрачати час на безцільні проекти не хотів. Побажав перетворити захоплення в щось прикладне і затребуване.

Починати він не боявся. Взявся за додаток Under Control - він би контролював час, який ми проводимо в онлайні. Задумав соцмережу Tagbe, в якій  було б зручно сортувати контент.

Побачити недоступне. Юний львів'янин робить гаджет, який допомагає незрячим

Дмитро

А трохи пізніше стараннями Лопушанського народився новинний чат-бот NewsKit. Він допомагає сформувати добірку новин з українських і зарубіжних ресурсів за ключовими словами. І надсилає її в зручний час. За словами творця, користується ботом уже близько 700 чоловік. Зараз це один із двох основних проектів хлопця.

До другого основного проекту - гаджета для незрячих - Дмитро дозрів улітку позаминулого року. Цього разу його поманило "залізо". А почалося все буденно - хотілося просто попрактикуватися в електроніці.

Побачити, почувши
Звідки взялася ідея HelpyEyes, Дмитру важко  згадати. Але народжувалася вона довго.

"Можливо, тому що у мене самого поганий зір. Я задумався: як орієнтуються люди, які взагалі нічого не бачать? "- каже студент.

Щоб не вирішувати неіснуючі проблеми, школяр звернувся до Оксани Потимко, керівника Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для людей з особливими потребами Львівської політехніки. Та поділилася, що незрячим часто потрібно визначити колір предмета або поверхні. Пристрої для цього на ринку є. Але для українського користувача вони малодоступні і дорогі.

Для людей, які можуть прочитати цей матеріал очима, така потреба може бути неочевидною. Але уявіть, що купуєте одяг на дотик і хочете зрозуміти, як він впишеться в ваш гардероб, щоб не виглядати на людях дивно. Або хоча б приблизно хочете зрозуміти гру барв на картині. Або оформляєте домашній інтер'єр.

Уявіть, що купуєте одяг на дотик і хочете зрозуміти, як він впишеться в ваш гардероб, щоб не виглядати на людях дивно.


Дмитро вирішив розширити функціонал. Перший прототип із датчиками він зібрав на базі Arduino (відкрита платформа для прототипування електронних пристроїв - Ред.). Важкий гаджет визначав і називав 30 кольорів, для кожного з яких  розрізняв основний, світлий і темний відтінки. А крім того підказував рівень освітленості і попереджав про перешкоди.

"Поширений кейс - живе сім'я зі зрячих і незрячих людей. Наприклад, незрячій мамі потрібно зрозуміти, вимкнула вона світло на ніч у кімнаті зрячої дитини. Або навпаки - чи увімкнула  ввечері", - пояснює Дмитро Лопушанський.

Остання функція - для приміщень, де незрячій людині незручно використовувати тростину, як на вулиці. Це такий собі "парктронік" - сигналить, якщо в радіусі одного метра є перешкода.

"Мені вдалося зробити зручний хороший дизайн. Головне - це новий форм-фактор, яким зручно користуватися і переходити між трьома функціями", - розповідає хлопець.

Треба відзначити що для незрячих і слабкозорих є і спеціальні додатки на смартфон. На цьому тлі розробка львів'яніна виглядає трохи несолідно. Однак Дмитро Лопушанський каже, що консультувався з Оксаною Потимко і вивчав наукові дослідження (наприклад, це). За його висновками, більшість незрячих користуються простими кнопковими телефонами, на які програми не встановиш. Тому окремий пристрій - практичніше і зрозуміліше.

Визнання
У HelpyEyes уже чотири прототипи - від найпершого громіздкого до нинішнього компактного. За словами творця, кожен прототип тестувався незрячою людиною для пошуку слабких сторін.

На заробіток студент не вийшов - поки робить спроби створити кінцевий продукт для продажу. Потрібно оформити нормальну макетну плату і зробити ряд інших перетворень. Зараз собівартість прототипу він оцінює в 1500 грн. За словами Дмитра, це дешевше аналогів, які, до того ж, виконують лише одну функцію.

Головне визнання юний інженер отримав на міжнародних конкурсах як учень Малої Академії наук. У 2019 він отримав три золотих медалі: в квітні в Малайзії на всесвітньому конкурсі юних учених ICYS-2019, у червні в Ізмірі на виставці-конкурсі OKSEF і в листопаді в Сінгапурі на Глобальному конкурсі інновацій AIGC 2019.

Побачити недоступне. Юний львів'янин робить гаджет, який допомагає незрячим

Призери

Про ще одну золоту медалістку останнього конкурсу ми вже писали. Це Ольга Харасахал, яка виступала з методикою ранньої діагностики ракових метастаз. Матеріал викликав великий резонанс, незважаючи на те, що експерти-онкологи були скромні в оцінках.

"Одного разу перед конкурсами в обох наявних у мене пристроях деякі функції перестали працювати, як треба. Я допрацьовував їх прямо в дорозі і, на щастя, встигав пофіксити до початку. Але це теж був хороший досвід - вчитися планувати все заздалегідь", - сміється Дмитро.

Слово потенційним користувачам
За відгуком на ідею Liga.Tech звернулася до незрячих і слабкозорих гідів музею в темряві Третя після опівночі. Відгуки вийшли різними.

Віталія знаходить гаджет за визначенням кольору актуальним: "У мене завжди виникають труднощі при сортуванні шкарпеток після прання. Особливо, якщо вони з однієї серії, але різного кольору".

За словами іншого гіда, Вікторії, два-три роки тому одна дівчинка створювала здешевлений брайлівський дисплей. "Спочатку говорили, що його вартість буде 300 грн. Після кількох конкурсів вона піднялася до 3000 грн", - нарікає гід. Разом із тим, вона сподівається, що Дмитро приверне розробкою увагу громадськості.

"У мене завжди виникають труднощі при сортуванні шкарпеток після прання. Особливо, якщо вони з однієї серії, але різного кольору".

На думку гіда Ярослава 1500 грн - дуже недорого для такого специфічного товару.

Погоджується з цим і його колега, який побажав не називати своє ім'я. Гаджет він вважає корисним і проходиться функціями. Визначення кольору - потрібно, особливо якщо розробник вирішить проблему відтінків при різному освітленні плюс розширить палітру. Освітлення в приміщенні успішно реалізовано в різних додатках для незрячих. Гід сумнівається, що заради цього будуть купувати окремі пристрої.

Що стосується "парктроніка", то, на думку незрячого, пристроїв для цього вже багато, але популярними вони так і не стали.

"Справа в тому, що швидкість визначення перешкоди набагато нижча з пристроєм, ніж у незрячого за його відчуттями", - пояснює співрозмовник.

До того ж, важливо, як саме пристрій сповіщає про перешкоди. Адже незрячому не хочеться перетворюватися на ходячу колонку. Плюс якість визначення перепон: предметів меблів, людей, напіввідчинених дверей і т.інше.

"Перед серійним випуском потрібно дуже ретельно вивчити ринок існуючих пристроїв, а також провести глобальне тестування серед незрячих користувачів", - підсумовує гід.

Що далі?
Найближчий план у Дмитра простий - довести проект до кінця. Він хоче випустити хоча б мінімальну партію для українського ринку, щоб покрити вже наявні замовлення і зібрати справжню реакцію на пристрої. І вдосконалити продукт.

Що до більш глобальних цілей, то Лопушанський вже задоволений тим, що є: "Я прийшов до університету за навичками, знаннями, нетворкінгом. Багато вже отримав. Однозначно хочу залишатися в Україні".

Читайте матеріал російською: Увидеть недоступное. Юный львовянин делает гаджет, который помогает незрячим