Історії | Катування замість кохання. Як звичайні люди перетворюються на катів і жертв

Катування замість кохання. Як звичайні люди перетворюються на катів і жертв - Фото
Фото: depositphotos.com
31.10.2020, 08:30

Часом життя стає катуванням, ім'я якого посттравматичний стресовий розлад. Для оточуючих це може бути непомітно. Але ПТСР треба лікувати

Автор: Світлана Паніна, психологиня

ЧИТАТИ РОСІЙСЬКОЮ

Іноді до мене приходять люди, які побували в інших фахівців і вже з порога налаштовані дуже скептично. Так було і цього разу.

Молода симпатична жінка рішуче зайшла у кабінет і сказала:

– Навряд чи я звернулася за адресою. Тому що я була у гастроентеролога, який скерував мене до невролога, невролог до психіатра. І всі сказали, що я здорова.

– Але щось вас все ж таки непокоїть, раз ви опинилися тут.

– У мене через місяць весілля. Але я, здається, його пропущу. Тому що їхати в весільній сукні на трамваї незручно, а без сукні – що за весілля?

– Цікаве завдання, і виглядає так, що його цілком можна вирішити. Але чому саме трамвай? І до чого тут гастроентеролог?

– Мене страшенно нудить у машині.

– Багатьох людей закачує у транспорті, на щастя, зараз є препарати, які допоможуть впоратися.

– Мене нудить в машині, яка ще нікуди не їде. Двері зачинилися – у мене починається різкий біль у животі та страшна нудота. Ми навіть рушити нікуди не встигаємо. Все настільки погано, що двічі закінчувалося викликом швидкої.

Приєднуйтесь до Instagram LIGA.net – тут тільки те, про що ви не можете не знати

Коли мова заходить про аж такі яскраві тілесні симптоми, інтуїція підказує, що проблема навряд чи у непідходящій весільній сукні. Тому ми послідовно прояснювали, з чим може бути пов'язана нудота.

Можливо, річ у чутливості до запаху бензину? Ні, у великих автобусах жодних симптомів, а маленькі симпатичні електрокари викликають таку ж нудоту. Страх замкненого простору? Жодного страху ліфтів, підвалів, та й тісні переговорні кімнати на роботі більше схожі на шафи, ніж на приміщення – цілий робочий день без проблем.

Читайте також: "Я помру або збожеволію". Чотири історії тих, хто бореться з панічними атаками

Копнемо глибше – невідповідний партнер для шлюбу? Ні, про нього жінка відгукувалася з теплотою як про ніжного та дбайливого чоловіка. Можливо, сама ідея весілля лякає? Теж мимо – батьки клієнтки живуть у щасливому шлюбі і вона дуже хоче для себе таку ж сім'ю. Та й симптоми з'явилися задовго до самої ідеї цього весілля.

У мене закінчилися ідеї, і я поставила останнє запитання:

– Щось незвичайне або важке відбувалося за пів року-рік до появи цих симптомів? Хвороба, сильний стрес, переїзд?

– Психіатр теж про це питала. Нічого серйозного не було. Зовсім нічого. Тому вона мене відправила до вас.

А ось це вже щось. Якщо лікар-психіатр не бачить гострих проявів важкої депресії або тривожного розладу, не призначає препаратів для лікування, але скеровує пацієнта до психотерапевта, це означає, що "нічого серйозного" може виявитися чимось досить значним. Тому я просто попросила розповісти про все, що відбувалося того року.

І почула розповідь про чудові стосунки з чудовим хлопцем, які завершилися з обопільної згоди, коли він поїхав за кордон. Щоправда, під час цієї розповіді клієнтка кілька разів зблідла, її руки вчепилися в підлокітники крісла, а ноги спиралися тільки на кінчики пальців. Коли я звернула на це увагу, вона розсміялася і сказала, що нервує через таке докладне розпитування. Час зустрічі добіг кінця, і ми попрощалися до наступного разу, щоб прояснити ситуацію.

Наступний візит трапився раніше, ніж було заплановано. Симптоми раптом стали зовсім нестерпними, а на спроби оточуючих заспокоїти, особливо коли хтось раптово торкався або називав її ім'я, вона реагувала панікою. Хоча раніше від таких дій вона всього лише здригалася. Клієнтка розповіла про те, що погано спить, в неї трапляються напади паніки.

Наступний візит трапився раніше, ніж було заплановано. Симптоми раптом стали зовсім нестерпними

Коли симптоми так посилюються після відвідування психолога, саме час подумати про ретравматізацію – це такий стан, коли на зустрічі зачіпається якась занадто болюча тема і залишається без належної уваги. Мабуть, на щось страшне минулого разу мені все ж намагалися натякнути.

Я згадала, на якій фразі вона зблідла, і попросила розповісти про те, що все ж таки сталося у той час, який вона описувала. Хай не серйозного. Ми знову вдалися до спогадів про чудові стосунки, після закінчення яких чомусь ніхто не робив спроб зв'язатися один з одним.

І раптом виявилося, що одного з вихідних незадовго перед від'їздом хлопець запросив на романтичне побачення. Вони чудово провели час, виїхали за місто, зупинилися в красивому місці і зустріли в машині захід сонця. Там і сталося щось "зовсім несерйозне".

Хлопець почав наполягати на сексі в автомобілі, а вона відмовилася, бо повз могли ходити люди і їй було ніяково. Тоді він заблокував двері центральним замком і отримав своє, не звертаючи жодної уваги на її спроби відштовхнути його й навіть вдарити.

Хлопець почав наполягати на сексі в автомобілі, а вона відмовилася

Здавалося, що опір тільки додає йому сил і жорстокості. Коли все закінчилося, дівчина просила випустити її з машини, але партнер привіз її до себе додому, змусив прийняти душ, після чого провів бесіду про те, що дівчина, яка відмовляє в сексі коханому з якихось смішних причин, – страшна егоїстка і думає лише про себе. Але справжній чоловік, звичайно, здатний змусити жінку отримати задоволення, навіть якщо вона проти.

Читайте також: Коли діти мовчать. Як вижити після зґвалтування

Два тижні після інциденту дівчина, яка пережила насильство, не виходила з дому, їй здавалося, що всі здогадуються, що сталося і засуджують її. Їй було страшно, боляче і гидко. Всі нечисленні подруги, яким вона зважилася розповісти про те, що сталося, підтримали хлопця.

Одна сказала, що "якщо хочеш утримати чоловіка, потрібно думати про те, чого хоче він, а не про те, чого хочеш ти". Друга просто висміяла її почуття безпорадності і страху: "Яке зґвалтування? Він же твій хлопець, ґвалтують чужі мужики в підворіттях, а свої в дорогих автомобілях – просто наполегливо кохають".

Згвалтування, в тому числі подружнє або партнерське, – один з факторів ризику розвитку ПТСР

Коли я вимовила офіційну назву для такого випадку – "подружнє зґвалтування" – клієнтка дуже здивувалася, що існує такий термін. Вона частіше чула про "подружній обов’язок" як про обов'язок жінки в будь-який момент задовольнити партнера. Проте таке поняття існує. І наслідки сексу без згоди в партнерській парі не менш руйнівні, ніж коли насильником опиняється людина не близька.

Читайте також: Розлучення під час карантину. Як самоізоляція руйнує сім'ї

Ще у 70 роках минулого століття американські психологи знайшли страхітливу схожість симптомів, що переживали жінки після зґвалтування, з "в'єтнамським синдромом" – станом ветеранів, які пережили особливо страшні бої. З'ясувалося, що посттравматичний стресовий розлад розвивається в результаті ситуацій, що загрожують життю, здоров'ю, людській гідності потерпілих. І зґвалтування, зокрема подружнє або партнерське, – один з факторів ризику розвитку цього стану.

ПТСР може досить серйозно зіпсувати життя. Постраждалого накривають хворобливі раптові спогади, можливі болі, пов'язані з порушенням функціонування органів. З'являється відчуття, що тіло тобі не належить (дисоціація). Іноді це може бути помітно настільки, що людину вважають вкрай неврівноваженою або психічно хворою. Але часом люди з ПТСР виглядають зовні звичайними, проте тільки вони самі знають, як багато сил витрачається на підтримання видимості цієї "звичайності".

Цей стан розвивається не в усіх, хто пережив травматичну подію. Стресостійкі люди з хорошою соціальною підтримкою, зазвичай, справляються з наслідками психотравмуючої події у 70% випадків. Проте, якщо підтримки немає, якщо те, що сталося, ставиться жертві за вину або її почуття висміюються, справи кепські.

Часом люди з ПТСР виглядають зовні звичайними, проте тільки вони самі знають, як багато сил витрачається на підтримання видимості цієї "звичайності"

Часто буває так, що близькі люди применшують значущість ситуації. Або ж тому, хто пережив насильство, дають зрозуміти, що про це соромно навіть говорити. До того ж жертва розуміє, що кат не несе покарання. У цих випадках ймовірність розвитку ПТСР катастрофічно збільшується.

Оскільки йдеться про приховану повсякденність, суворої статистики тут бути не може. Але досвід свідчить, що більшість з тих, хто пережив насильство, залишаються наодинці зі своїм страхом, відчуваючи сором і втрачаючи довіру до людей. Особливо, коли насильство скоїв романтичний партнер.

Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе

У нашій історії щасливий фінал. Клієнтка навчилася керувати автомобілем і сприйняла це як символ свободи і можливості "рулити своїм життям". Симптоми, які виявилися реакцією на перенесений гострий стрес, відступили.

Але так щастить не всім. Багато хто продовжує жити у пеклі.

Читайте також: "Я б не вижила тієї зими." Що сниться в кошмарах психологам

Матеріал створено в рамках проєкту "Ментальне здоров'я нації: Дестигматизація", який впроваджує LIGA.net за підтримки "Медійної програми в Україні", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини