20 прогнозів на 2020-й: перемога Трампа, свобода Манафорта, торгові війни і не тільки

20 прогнозів на 2020-й: перемога Трампа, свобода Манафорта, торгові війни і не тільки - Фото
Дональд Трамп (фото - depositphotos.com)

Стаття-аналітика Олександра Ланецького. До нього варто прислухатися, п'ять років тому він передбачав перемогу Трампа, коли це здавалося сюром


Світ, США і майбутнє Трампа: 20 сценаріїв розвитку подій

До 2020 року в світі буде два головних протистояння: між США і Китаєм (КНР), і протиборство демократичної партії США з президентом Дональдом Трампом.

Сьогодні панівною силою в світі ще залишаються США. Єдина країна, яка здатна в найближчому майбутньому кинути Штатам виклик, - Китай. Піднебесна зуміла вирости з убогої, розореної громадянською війною, японською окупацією і соціально-економічними експериментами Мао Цзедуна, в найбільшу економіку світу. Багато в чому завдяки прихильності Сполучених Штатів, вони дозволили Китаю купувати (а частіше красти) на Заході технології, ліцензії і відкрили для китайських товарів широкий доступ на свій ринок.

Багато економістів прогнозують, що КНР протягом найближчих п'яти, максимум 10-ти років, обжене США і стане провідною силою в світі.

Виходячи з цього, завдання будь-якого уряду США - максимально обмежити зростання Китаю, а то й спровокувати в країні внутрішню економічну та політичну кризу. Правда, у демократів і республіканців дещо різні підходи.

Демократи в 2015-2016 роках готували Транстихоокеанске партнерство (англ. - Trans-Pacific Partnership, TPP) до якого увійшли В'єтнам, Японія, Сінгапур і Малайзія, але не КНР. Трамп вивів США з ТРР, так як Партнерство реально обмежувало суверенітет самих Штатів на користь транснаціональних корпорацій та міжнародних організації ‒ щось на кшталт Євросоюзу. Трамп у боротьбі з КНР обрав шлях прямого економічного протистояння і введення санкцій проти китайських товарів і компаній.

1. Сенат США розгляне імпічмент президента Трампа і провалить його
За його відсторонення від влади проголосують до 55 сенаторів (для відсторонення потрібно 67). Два-три демократа не підтримають голосування, в той же час "за" проголосують щонайменше три республіканці, для яких не очікується переобрання восени 2020 року. Але виборці їм цього все одно не пробачать, на наступних виборах вони проваляться ще на праймеріз.

Під час слухання до Сенату, будуть викликані ще раз свідки обвинувачення ‒ Кент і Марі Йованович, а також батько і син Байдени, після чого їм будуть пред'явлені кримінальні звинувачення. Можливо, деякі великі чиновники опиняться за ґратами.

Останнім аргументом демократів стане заява президента України Володимира Зеленського, про те, що Трамп все ж чинив на нього тиск у справі розслідування Burisma і Байдена. Схоже, що саме на це зараз спрямована вся агентура впливу демпартії в Києві, яка зараз є сильною в уряді України, як ніколи. Досить згадати теплі слова про Авакова, Лещенка та інших, сказані Йованович та іншими свідками під час слухання в Конгресі. Все ж така заява малоймовірна, але, якщо так станеться, це переконає додаткових двох-трьох сенаторів-республіканців проголосувати проти Трампа, але не вплине на загальний підсумок. Для України загалом і для Зеленського конкретно така заява матиме згубні наслідки, незалежно від результату голосування.

2. Демократи і частина еліт США, що стоїть за ними, спробує використати імпічмент Трампа, як останній шанс перехопити владу. Звідси ‒ пропозиції Джо Байдена призначити своїм віце-президентом республіканця.

Справа в тому, що розлом американських еліт складніший, ніж здається, і йде не просто лінією демократи-республіканці. Так звані фінансисти-глобалісти і промисловці-ізоляціоністи ділять еліти всередині кожної партії.

У республіканців яскравим виразником їхніх інтересів був покійний Джон Маккейн та інший рух "невертрампів". Зараз у Сенаті три сенатори-республіканці, фактично у відкриту говорять про можливість проголосувати за усунення Трампа від влади: Сюзан Коллінс, Ліза Мурковскі і Мітт Ромні.

Ліберальні ЗМІ часто нарікають на те, що голосування в Сенаті буде відкритим, республіканці будуть боятися своїх виборців, тому будуть змушені підтримати суперпопулярного серед рядових членів партії Трампа. У випадку ж анонімного голосування, імпічмент нібито підтримали б 20-30 сенаторів-республіканців. Для усунення Трампа необхідна підтримка всіх 45-ти сенаторів-демократів, двох незалежних про-демократичних сенаторів, і 30 сенаторів-республіканців.

Варіант підкупити Мітта Ромні постом віце-президента ‒ цілком робочий. Щоправда, шанс, що виборці пробачать йому таку зраду, малоймовірний. Як і всім іншим, що проголосують проти Трампа, швидше за все на їхній політичній кар'єрі буде поставлено хрест.

3. Республіканці запустять процес чисток у держорганах США

Після провалу імпічменту Трампа, республіканці спробують швидко переформатувати Державний департамент, Міністерство юстиції, ФБР та інші федеральні структури, звільнивши тисячі нелояльних співробітників. Все це викличе загальне обурення центральних ЗМІ і звільнених.

У Вашингтоні, Чикаго та інших мегаполісах напевно спалахнуть масові протести, які, можливо, переростуть у расові заворушення чорних проти політики Трампа.

4. Навесні буде спроба обвалити фондовий ринок США і спровокувати нову економічну кризу

Відразу після провалу імпічменту Трампа (якщо це буде не пізніше кінця квітня), фінансисти, що стоять за демократами, з метою обвалити його підтримку, спробують спровокувати банківську і фондову кризу на Wall Street. Це буде їхня остання спроба звалити Трампа. Хоча Адміністрація США зробить все, щоб цього не допустити і відсунути кризу на період після виборів у листопаді. Враховуючи, що Адміністрації Джорджа Буша молодшого в 2007 році такий фокус вдався, є вся надія, що і цього року проскочить.

В іншому випадку, перед адміністрацією Трампа стане дилема, кого рятувати - банки, як в 2008-му робив Буш і пізніше Барак Обама, або промислові підприємства. У бізнесу, що підтримує демократів, буде мало шансів отримати підтримку Адміністрації. Криза може дуже боляче вдарити і по сировинним економікам, і по "світовим фабрикам" ‒ Китаю, В'єтнаму, Південної Кореї та Німеччини, де частка експорту у ВВП дуже висока.

5. Мін'юст США внесе питання про громадянство в опитувальник перепису населення

Навесні Республіканці і Мін'юст ще раз спробують внести в опитувальник перепису населення питання про громадянство, яке потрібно для правильного визначення кількості виборців від кожного округу та штату в цілому. Це викличе запеклу суперечку і боротьбу, яка, можливо, знову дійде до Верховного суду. Це питання є принциповим для обох партій, так як кількість виборців визначається за кількістю населення. Мегаполіси, де позиції демократів дуже сильні, отримують більшу кількість округів. При цьому республіканці впевнені, що перепис враховує нелегальних мігрантів (а їх зараз, за оцінками Мін'юсту США, понад 50 млн осіб), як громадян. Найбільше їх у містах-притулках ‒ Вашингтоні, Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі, Сан-Франциско та інших мегаполісах. За оцінками консерваторів, нелегали можуть складати від 15% до 30% їхнього населення. Тобто, якщо питання про громадянство буде внесене у бюлетень, демократи втратять у Конгресі 50 гарантованих місць. А це підірве їхні шанси на владу. В іншому випадку, демократи отримають ще плюс 10 гарантованих місць у Конгресі за рахунок збільшення населення демократичних мегаполісів через приплив іммігрантів.

Це головна причина жорсткої полеміки навколо питання громадянства при здійсненні перепису населення.

6. Трамп призначить нового суддю Верховного суду США

Помре або (що менш ймовірно) піде на пенсію один із найстаріших суддів Верховного суду США Рут Бейдер Гінзбург (87 років, тяжко хворіє) та/або Стівен Браєр (80 років). Обидва ліберали, призначені Біллом Клінтоном. Призначення нового судді Верховного суду стане епічною битвою Трампа і демократів. Переможе Трамп. Хоча демократи будуть бити на те, що Трамп, підданий процедурі імпічменту, втратив моральне право призначати нового суддю до виборів у листопаді.

7. Влітку посилиться суперечка про контроль держави над соціальними мережами, їхньою політикою цензури і сегрегації новинних потоків

Вірогідна спроба появи нових популярних новинних агрегаторів або соціальних мереж для обміну новин.

У Сенаті буде ініційоване насильне розділення Amazon на кілька окремих компаній для обмеження монополії. Але це питання буде відкладено на наступний рік. Так само як і питання обмеження діяльності інших електронних монополій ‒ Google, Facebook і Twitter.

8. Демократичні праймеріз переможе Піт Буттиджедж

Найважливіше питання, кого йому нав'яжуть у віце-президенти. З електоральної точки зору, це має бути чорна жінка, наприклад, Мішель Обама або Камала Гарріс. Перша, загалом, ‒ дуже популярна в Штатах, і не тільки серед чорних та демократів, але загалом серед жінок.

Правда, вона відома своєю авторитарністю. Критики екс президента США уїдливо говорили: "Добре, що в родині Обами хоча б Мішель з яйцями". Швидше за все, Барак Обама саме дружину мав на увазі, коли місяць тому на лекції в Сінгапурі заявив, що настає епоха жіночого правління. Хоча, можливо, він мав на увазі, що праймеріз повинна перемогти Елізабет Воррен. Але шансів у неї небагато.

9. Трамп переможе на виборах у листопаді і пройде на другий термін. Пенс після довгих дискусій буде збережений на посаді віце-президента

10. Республіканці переможуть на загальних виборах до Конгресу і Сенату у листопаді

У Конгресі приблизно 240 на 195 місць. Більшість демократів втратять свої місця за підтримку імпічменту Трампа.

Серед республіканців посилиться крило правих ‒ прихильників "чайної партії". Серед демократів ще більше збільшитися фракція лівих, з умовних трьох-п'яти, до 10-20 місць.

11. Відразу після виборів, незалежно від результатів, Трамп помилує Пола Манафорта (екс-політтехнолог і екс-голова штабу Трампа. – Ред.) та всіх інших соратників, засуджених за "російську справу" (розслідування у США щодо російського втручання у вибори президента країни в 2016 році. – Ред.).

12. Трампу до кінця свого першого терміну так і не вдасться виконати, принаймні, двох значущих обіцянок:

- скасувати програму обов'язкового медичного страхування Obamacare;
- закінчити Афганську, Іракську або Сирійську війни і повернути звідти американські війська.

Хоча, в обох випадках всьому виною опір демократів і "невертрампів" з республіканців. Саме вони будуть найголосніше звинувачувати Трампа у брехні щодо своїх виборців. Вже в 2021 році Трамп спробує з наскоку виконати обидві обіцянки.

13. Буде спроба спровокувати велику війну за участю США на близькому сході з Іраном. Інші кандидати – Туреччина, КНДР, Китай

З упевненістю можна констатувати той факт, що Трамп не зацікавлений у розв'язанні нової великої війни або ескалації насильства в конфліктних точках: Афганістані, Сирії, Іраку. Трамп користується найбільшою підтримкою військовослужбовців за останні 40 років, зокрема завдяки обіцянкам зупинити війни, повернути солдатів з гарячих точок до США і підняти економіку.

Більшість військовослужбовців США – з нижніх шарів суспільства, які в цілому голосували за Трампа. Йому немає ніякого сенсу розчаровувати їх та їхніх близьких. Хоча, судячи з передноворічного штурму посольства США в Багдаді, весь рік продовжуватимуться провокації з метою залучити Трампа в нову ескалацію. При цьому керував штурмом Хаді аль-Амірі, який в 2011 році був у Білому Домі на зустрічі з Обамою у складі іракської урядової делегації.

14. Ще більше посилиться тиск США на всі країни з метою змусити їх відмовитися від використання устаткування Huawai і ZTE для стандарту G5

У 2020 році більшість країн світу прийме остаточне рішення, якого провайдера послуги G5 обрати. Судячи з усього, у різних провайдерів будуть різні стандарти, несумісні між собою. Як колись на зорі ери мобільного в Україні одночасно були стандарти NMT, GSM і CDMA. Тобто використовувати пристрій стандарту Huawai можна буде лише в мережі G5 Huawai. Китайська корпорація пропонує поставку обладнання значно дешевше за конкурентів, а часто просто безкоштовно. Це, враховуючи, що для покриття передавачами G5 території, наприклад, всієї України, треба інвестувати в обладнання десятки мільярдів доларів США. Huawai пояснює своїм інвесторам таку щедрість можливістю "відпрацювати" інвестицію завдяки доходам з обслуговування мережі.

Американська влада підозрює китайців, по-перше, в крадіжці даних під час їхньої передачі обладнанням Huawai (офіційно). По-друге, в бажанні нав'язати всьому світу свій монопольний стандарт (неофіційно).

Одне зрозуміло, єдиного стандарту G5 не буде. Для багатьох країн дилемою стане, якого провайдера обрати, що дає шанс таким альтернативним постачальникам обладнання, як Samsung, Nokia і Ericsson. Останнього обрав Норвезький уряд восени 2019 року. Що теж навряд чи буде радувати Вашингтон.

15. США у кілька разів наростить експорт сланцевого газу і сланцевої нафти

США буде докладати всіх зусиль, щоб витіснити з нафтового ринку Венесуелу та Іран, аж до повної заборони купівлі у них чорного золота.

Посилиться боротьба за Європейський газовий ринок. З подальшим тиском на Росію, транзитні країни (зокрема Туреччину) і покупців.

Дуже важливою складовою американського бізнесу та зовнішньої політики США ставиться питання експорту з країни сланцевого газу. У період розвідки сланцевих родовищ, видобувні компанії взяли велику кількість кредитів. У найближчі сім років їм треба буде виплатити $71 млрд.

З кожним роком видобуток газу зростає, що знижує ціну і ставить під загрозу можливість виплатити борги і заробити прибуток взагалі. Тому дуже важливим є зовнішній ринок. Найбільші імпортери газу в світі – це Євросоюз і країни Східної Азії (КНР, Японія та Республіка Корея). Американські виробники зацікавлені не просто у виході на ці ринки, а у заміні існуючих постачальників, щоб не збивати ціну. У Євросоюзі через зелену революцію, закриття Атомних електростанції (Скандинавія, Німеччина та деякі інші країни) і відмову від спалювання вугілля, у найближчі сім років попит на газ зросте на 50 млрд кубометрів, а в 15-річній перспективі – на 120 млрд кубометрів на рік.

Завдання США – максимально на себе зациклити ці показники, а також – відтіснити з ринку конкурентів. Саме у цьому контексті треба розглядати блокаду будівництва газопроводу "Північний потік-2". Американці не дають його побудувати зовсім не заради завантаження української газотранспортної системи. Питання про закриття якої можна підняти в будь-який момент, наприклад, через загрозу екології, так як вона "потребує" капітального ремонту.

Скептики кажуть, у США зараз потужності всіх газозріджувальних заводів всього 25 млн тонн ЗПГ на рік. Правда. Тільки на даний момент йде будівництво нових 48 млн тонн і очікуються ще 20 млн тонн терміном до 2025 року. Для розуміння, 48 млн тонн ЗПГ еквівалентні 66 млрд кубометрам газу. Тобто ті 65 млрд кубів, які Газпром зобов'язався щорічно прокачувати через Україну до 2025 року, незабаром зможуть постачати Євросоюзу США. На додачу до понад 30 млрд кубів, які зможуть підвозити вже до кінця наступного року. Так що в цьому питанні поступок від Росії, Газпрому, Німеччини та... Україні чекати не варто.

Цілком ймовірно, що посилиться тиск США на ще одного конкурента – постачальника газу до Європи – Алжир. Де весь 2019 рік "політично вирувало", але "кришку поки не зірвало".

У цьому ж ключі – різке загострення ситуації в Лівії в грудні 2019 року. Прямо зараз, підтримуваний Росією генерал Хазеф йде на штурм столиці Тріполі, а турецький парламент схвалив перекидання військ до країни. Крім усього іншого, у конфлікту є чітка газова складова. Анкара і Тріполі підписали договір про розмежування морського кордону між країнами, за яким до турецької зони відійшла частина Криту та Кіпру. Президент Туреччини Реджеп Ердоган просто не помітив грецького і кіпрського суверенітету. Це перекриває шлях майбутньому газопроводу EastMed від нового газового родовища Левіафан – спільний видобуток Кіпру, Греції та Ізраїлю без урахування інтересів протурецкого Північного Кіпру і самої Туреччини.

Я дуже здивуюся, якщо в Катарі не станеться палацовий/військовий переворот. Через те, що найбільша в регіоні американська військова база не дозволила Саудівцям провести півтора року тому військової інтервенції. Вірніше, не дозволила рішуча позиція Туреччини, чий президент оперативно розгорнув у Катарі свою військову базу і пригрозив Ель Ріаду повноцінною війною, в якій не зацікавлений Вашингтон. Але хтось повинен вимкнути "про-соровську" Al Jazira і перенаправити катарський газ із ринків, у яких зацікавлені Штати.

16. Головне зовнішньополітичне завдання США в СНД – активне стримування КНР і втягування Росії до антикитайскої коаліції

Як би сумно це не звучало для українців, але керівництво США підтримуватиме Україну лише доти, поки не доб'ється приєднання Москви до антикитайської коаліції. Вашингтон зацікавлений у створенні навколо КНР поясу ворожих держав, в якому роль Росії – бути "північним фронтом". Поки, схоже, президент РФ Володимир Путін обрав для своєї країни роль китайського тилу. Це нелогічно хоча б тому, що перше, що зробить Китай, ставши світовим гегемоном, – відбере у РФ Сибір і Далекосхідні провінції. З цієї ж причини ніхто на Заході не зацікавлений у розпаді Росії. Навіть якщо б такий фантастичний сценарій став можливий, в першу чергу, США зробили б усе, щоб цього не допустити. Так як це в рази посилить Китай.

Зараз США і Росії не дають домовитися два фактори: токсичність Путіна (меншою мірою) і слабкість Трампа у Вашингтоні. Політичні чвари, опір "глибинної держави" і демократів не дають президенту США здійснити жоден проект, в яких потрібні довгострокові гарантії – Росія, КНДР або Палестина.

Треба розуміти, що, як тільки в листопаді Трампа переоберуть на другий термін, а республіканці тріумфально виграють вибори до Конгресу і Сенату, в американської Адміністрації будуть повністю розв'язані руки за рішенням вищезгаданих завдань. І тоді Україна (якщо в 2020 року не буде докладено належних зусиль українського керівництва для налагодження хороших міцних зв'язків із Трампом) може стати призом для нового керівництва Росії для посилення останньої в боротьбі з китайською загрозою.

У цьому плані цікава доля ще одного сусіда України - Республіка Білорусь все більше стає заручником боротьби США з Китаєм і примусу Росії зайняти "правильну сторону історії" в цьому конфлікті. Правда, в Білорусі дуже досвідчений і сильний президент, на якого восени чекають чергові вибори. Ось де можливо буде дуже жарко.

17. Проблему Boeing Corporation буде змушена вирішувати адміністрація Трампа безпосередньо

Корпорація Boeing Corporation, одна зі стовпів американської економіки з оборотом понад $100 млрд, у зв'язку із зупиненням експлуатації Boeing 737 МАХ опинилася у дуже важкій ситуації. Компанія зі штатом працівників понад 150 000 чоловік, є найбільшим у світі експортером військової техніки, великим наймачем вашингтонських лобістів (за останні 20 років витрачає на це щорічно в середньому по $15 млн), трудовим резервом Адміністрації і "гарним місцем для топ-чиновників на пенсії".

Однозначно, Адміністрація Трампа зацікавлена відновити виробництво Боїнгів максимально швидко і на всю потужність. Але також важливе питання безпеки і нової сертифікації Boeing 737 МАХ, що може затягнутися ще на рік.

Так само дуже цікаво, чи вдасться Boeing Corporation отримати схвалення антимонопольної влади Євросоюзу на придбання Embraer. У грудні 2019 року Єврокомісія затребувала у обох компанії історію продажів літаків за останні 20 років – більше 1,5 млн документів. Чиновники Єврокомісії не приховують, що не хотіли б допустити зменшення конкуренції у світі шляхом концентрації виробників. Ця ситуація не була б такою смішною і лицемірною, якщо б рік тому європейський концерн Airbus не купив програму виробництва вузько фюзеляжных літаків CS100/300 у канадської Bombardier. Схоже, за всім розслідуванням стоїть економічне суперництво між Німеччиною і Францією з США.

18. Торгові війни будуть тільки посилюватися

США зацікавлені в ослабленні конкурентів – Китаю та Євросоюзу (Німеччини), економіки яких сповільнюються і навіть стагнують. Немає ніяких політичних причин, чому Трамп повинен послабити хватку в цій боротьбі. Але є тисячі причин, чому повинен посилити. Так що вона лише посилиться.

19. Трамп не приїде до Москви на Парад Перемоги 9 травня

Цей захід надто непопулярний серед поляків і прибалтів, а сам Путін дуже токсичний для українців. Всі вони традиційно голосують за республіканців, і їхній голос дуже важливий у штатах Пенсильванія, Іллінойс, Мічиган, Вісконсин, Нью-Джерсі, Массачусетс, Флорида та Делавер.

20. Після оголошення результатів виборів у листопаді, сторона, що програла, оголосить вибори фальсифікованими противником і зовнішніми хакерами

Читайте російською: 20 прогнозов на 2020-й: победа Трампа, свобода Манофорта, войны торговые и не только