08.10.2018, 17:00

Вийти сухим із “бурштинової справи”

юрист Центра противодействия коррупции

Як українське правосуддя підігрує нардепу Бориславу Розенблату

Минулого тижня адвокати народного депутата Борислава Розенблата направили до суду клопотання про закриття кримінального провадження щодо нього. Одна з підстав — рішення Окружного адмінсуду від 20 вересня.

Наприкінці 2017 року Борислав Розенблат звернувся до окружного адмінсуду Києва з позовом до НАБУ, вимагаючи визнати протиправним спостереження за ним без дозволу Верховної Ради. Підстава — депутатська недоторканність.

Вирішивши оскаржити дії НАБУ у кримінальному провадженні, Розенблат чомусь звернувся до адміністративного суду, замість місцевого, який розглядає кримінальні справи.

Як не дивно, адміністративний суд Розенблату не відмовив і скаргу розглянув. За такою логікою, наступного разу адмінсуд може спокійно взятися за справи Антикорупційного суду, мовляв, останній не потрібен, адже ми і тут можемо вершити правосуддя.

Незважаючи на те, що окружний адміністративний суд взагалі не мав братися за цю справу, його суддя Ігор Смолій у грудні 2017 відкрив провадження та підготував справу до розгляду. Завершити розпочате виявилося не так просто, адже суддя не мав доступу до державної таємниці.

За розпорядженням голови суду, до речі, фігуранта справи НАБУ, Павла Вовка повторний авторозподіл 6 вересня визначив суддю Руслана Арсірія.

Не встиг суддя прийняти справу до розгляду, як того ж дня представник Розенблата подав до суду клопотання про забезпечення доступу до державної таємниці. А вже 7 вересня суддя Арсірій задовольнив це клопотання та посприяв Розенблату і його представнику у зборі необхідних документів та зверненні до СБУ для отримання допуску до державної таємниці — матеріалів слідства.

20 вересня Арсірій задовольнив позов Розенблата і визнав дії працівників НАБУ протиправними. Як наслідок — це може призвести до неможливості використання зібраних доказів та притягнення до відповідальності працівників НАБУ.

Рішення суду суперечить вимогам кримінального процесу, адже надавати оцінку щодо законності збирання детективом доказів у справі — виключно компетенція суду, який розглядатиме справу обвинувачення по суті. У випадку Розенблата — це місцевий суд, до якого прокурор направить обвинувальний акт.

Крім того адмінсуд закрив очі на важливий нюанс. Адже спостереження, яке оскаржує Розенблат, здійснювалося щодо його помічника — тобто цілком законно. Нардеп просто потрапив у цю зону спостереження, що допомогло НАБУ використовувати це в якості законних доказів.

Щоб не світити свої сумнівні рішення, Арсірій вирішив засекретити їхні мотивувальні частини через буцімто відомості з держтаємницею. Така практика вже встигла стати незаконним інструментом, яким користуються окремі судді з метою ухилення від прозорості та публічності своїх сумнівних рішень.

Справа в тому, що є Закон, яким виключається засекречування відомостей у судових рішеннях, окрім тих, що безпосередньо стосуються охоронюваної законом таємниці. Натомість у силу положень Кодексу адміністративного судочинства України кожна частина судового рішення передбачає наявність інформації, що не може бути держтаємницею.

Тобто суд не може засекретити всю мотивувальну частину, а рішення судді Арсірія призвело до порушення порядку кримінального провадження. Відповідно, це новий маячок для фігурантів корупційних розслідувань, що цей суд готовий до “пропозицій” проти НАБУ.

У цьому контексті досить показово виглядає позиція того ж окружного адмінсуду Києва щодо оскарження Центром протидії корупції постанови прокурора про утаємничення вироку Краматорського суду Донецької області, яким сумнозвісно конфісковано 1,5 млрд доларів. Тоді цей же суд відмовився розглядати наш позов, посилаючись на те, що це виключна компетенція кримінального процесу, але у випадку з Розенблатом суд різко змінив свою думку.

І це не останнє протиріччя. Згадаймо позов ЦПК до СБУ та НАЗК щодо засекречування декларацій працівників Служби. Ця справа розглядалася уже згаданим Арсірієм 2017 року, але з принциповими відмінностями. Тоді над своїм рішенням Арсірій думав не один день, а довгих 5 місяців.

Здавалося б, питання стосується лише розподілу компетенції між судами, але за цією штучно створеною позицією проглядається жонглювання законодавством на користь окремих осіб.

Формування практики незаконного втручання адмінсудом у діяльність НАБУ може призвести до реальних перешкод у виконанні слідчими та оперативниками своїх повноважень.

Не виключено, що наступного разу судді адмінсуду прийде на думку заборонити НАБУ проводити обшук, чи допитувати підозрюваного або взагалі заборонити проводити розслідування та оголошувати підозру. І хоча такі рішення фактично будуть нікчемними, вони надаватимуть можливість іншим владним структурам ухвалювати незаконні рішення, створюючи заздалегідь незаконну судову практику, щоб дружити проти НАБУ.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не співпадати з позицією редакції LIGA.net
Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter.