Вибори за формулою або формула без виборів: ніщо не визначено

Вибори за формулою або формула без виборів: ніщо не визначено

Редактор информационной службы Радио Свобода
16.10.2019, 15:55

Згода учасників мінського процесу з "формулою Штайнмаєра" нічого не прояснила з виборами на Донбасі, вважає Олександра Вагнер

60 відсотків жителів України не розуміють, що таке "формула Штайнмаєра", як з'ясували на початку жовтня в групі соціологічних досліджень "Рейтинг". Здається, що й ті, хто її намагаються вивести, теж це розуміють не до кінця. Ну, або принаймні роблять вигляд, що не розуміють, так простіше підстелити собі соломки на випадок фіаско: мовляв, ми й самі не знали, що так вийде.

Поки від того, що Україна погодилася на проведення місцевих виборів на непідконтрольних їй територіях Донбасу й на прийняття закону про особливий статус цієї території, не змінилося зовсім нічого. Президент країни Володимир Зеленський заявляє, що Київ розраховує отримати контроль над кордоном із Росією (там, де на Донбасі не має до нього доступу), якщо вже вибори будуть проводитися відповідно до українського законодавства. Сепаратисти, у свою чергу, загрожують, що Україна контролю над кордоном не отримає, що вирішувати це будуть виключно в Донецьку й Луганську. А в Москві, як завжди, роблять вигляд, що Росія тут ні до чого, і "позитивно оцінюють" те, що відбувається. Поки що кожен учасник конфлікту продовжує інтерпретувати пункти врегулювання конфлікту по-своєму та по-різному оцінює послідовність виконання цих умов. Очевидно, що проблему, котра виникла в результаті підписання Мінських угод, розв'язати так і не вдалося.

Що на цьому початковому етапі поки що зрозуміло, хоча лише частково, так це правила, за якими можуть бути організовані місцеві вибори на Донбасі. Голосування має визнати вільним Організація з безпеки і співробітництва в Європі - поки єдина, що має досвід міжнародного спостереження за виборами і спеціальне керівництво (зведення правил) щодо здійснення такого спостереження (до слова, на 150 сторінках). Історія створення цього механізму налічує майже 30 років, і починається з Копенгагенської наради конференції з людського виміру 1990 року, коли країни-учасниці погодилися на думці, що в тому числі вільні вибори необхідні для захисту й заохочення прав людини та основних свобод. Після цього було засновано Бюро з демократичних інститутів і прав людини як бюро з вільних виборів. Йому в цілому довіряють усі сторони конфлікту (навіть при численних застереженнях, наприклад, підозрах у тому, що один зі співробітників української місії нібито передавав дані в ФСБ, про що повідомили деякий час тому журналісти в Німеччині).

З одного боку, у зведенні правил спостереження за виборами, створеному цією організацією, є слова про те, що в тому числі під час голосування оцінюється доступ партій і кандидатів до ЗМІ, збалансованість і нейтральність висвітлення виборчого процесу, умови та ступінь свободи роботи журналістів - що , звичайно, впливає на оцінку того, чи пройшли вибори вільно. З іншого боку, сама місія може бути розгорнута і в разі відсутності політичного плюралізму, про що йдеться в її документах. Іншими словами, навіть якщо голосування відбудеться - це ще нічого не означає. Члени спостережної місії зобов'язані фіксувати заворушення і насильство під час виборів, втручання сторонніх у процес голосування, і взагалі можуть приїхати спостерігати за виборами тільки в тому випадку, якщо їм будуть надані гарантії безпеки та доступ на всі виборчі дільниці. Зрозуміло, що людей зі зброєю під час голосування бути не повинно, згідно з правилами ОБСЄ, збройні сили й поліція мають перебувати "під контролем цивільної влади і бути підзвітні їм".

Лист зі схваленням так званої "формули Штайнмаєра" 2 жовтня підписала не тільки Україна. Також це зробила Росія та представники сепаратистів Денис Пушилін  і Леонід Пасічник. Але в зведеннях ОБСЄ досі день у день публікується інформація, що членів нинішньої місії на Донбасі не пропустили то через цей блокпост сепаратистів, то через той. То в Миколаївці, то в Ясному, то ще десь. Ось для прикладу звіт від 14 жовтня: "Доступ спостерігачів як і раніше залишався обмеженим, зокрема на блокпостах збройних формувань біля Петровського, Заїченко, Верхнешироківского, Новоазовська, а також у пункті пропуску на кордоні в непідконтрольній уряду Вознесенівці".

Більш того, Росія дотепер не надала повний доступ спостерігачам у прикордонні райони, мова йде про ділянку протяжністю 408 кілометрів. У пресі регулярно пишуть, наприклад, про спроби членів місії під'їхати до прикордонного переходу "Ізварине", але кожен раз сепаратисти розвертають спостерігачів. Уже багато років ОБСЄ кожні чотири-п'ять місяців продовжує дозвіл на моніторинг непідконтрольних Україні територій, що межують із Росією. Зараз доступ є лише до двох прикордонних переходів - "Гуково" і "Донецьк". З одного документа в інший з моменту появи місії ОБСЄ в Україні кочує така фраза: "Ми знову закликаємо до значного розширення діяльності Спостережної місії та її поширення на всі пункти пропуску на українсько-російському державному кордоні, які в даний час не перебувають під контролем українського уряду , а також до здійснення моніторингу кордону між цими прикордонними пунктами ... Ми не бачимо ніяких підстав для подальших заперечень із боку Російської Федерації проти розширення діяльності Спостережної місії, необхідність якого давно назріла, включаючи поліпшення її забезпечення технічними засобами, і наполегливо закликаємо Російську Федерацію переглянути свою позицію ". Згода Росії з "формулою Штайнмаєра" нічого не змінила  і в тому, що стосується контролю за режимом кордону.

І, нарешті, хто зможе брати участь у місцевих виборах, якщо вони все ж відбудуться? Крім 1,4 мільйона жителів Донбасу, які змушені переїхати на підконтрольну Києву територію, це, природно, будуть усі повнолітні жителі непідконтрольних територій. Відомо, що вони в останні роки мають доступ лише до російського телебачення (українські канали доступні хіба що в інтернеті), і що, мабуть, наслідком цього є збільшення числа тих, хто в так званих "ДНР" і "ЛНР" вважають за необхідне приєднати ці території до Росії (майже 18,5 відсотка в порівнянні з 11 відсотками у 2016 році). Звичайно, 54 відсотки все ще вважають ці території частиною України, якщо точні результати опитування, проведеного на початку цього року, але як поведуть себе решта, якщо суверенітет України буде відновлений? Здається, навіть президент України поки не вірить у цю можливість. "Усі люди, які живуть там і знають, відчувають, що вони українці, ми їх не залишаємо, не кидаємо, обов'язково повернемо разом із територіями. Це наш план А. А план Б: усіх, хто вважає, що вони українці, якщо у нас буде довга історія, довгий шлях по поверненню територій, ми повинні забезпечити можливістю бути тут", - розповів він під час недавнього 14-годинного прес-марафону.

Читайте матеріал російською: Выборы по формуле или формула без выборов: ничто не определено

Колонка "Виводять формулу? Олександра Вагнер - про вибори на Донбасі" 
опублікована на сайті Радіо Свобода

Передруковується на LIGA.net з відома й дозволу автора та редакції РС

Читайте також: Війна трактувань навколо "формули Штайнмаєра"

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net

Коментарі

Останні новини