29.07.2019, 17:03

Парламент як знаряддя змін. Що зможе нова Верховна Рада

канадський письменник і публіцист

Попередній склад українського парламенту обдурив сподівання виборців - і поплатився за це програшем. Чи буде новий склад краще?

Кульмінація виборчого циклу в Україні ясно показала, що виборці в більшості відмовили в довірі політичним класам і політичній системі, які виявилися не в змозі відповідати фундаментальним надіям Майдану.

Тема "реформ" протягом всіх останніх 5 років існувала в атмосфері риторики, в якій змішувалися політичний цинізм і підтримка надії на реальність змін, і виборці в результаті відкинули даний підхід, як такий, що не виправдав себе, і проголосували на цей раз за ідеалістичне ставлення до затребуваної суспільством трансформації, надавши значний кредит довіри як у виконавчій, так і в законодавчій владі новому поколінню політиків - з повним розумінням їх відносної недосвідченості. Колишні політики і їх стратегії відправлені в утиль.

Минулі вибори були "доленосними" в найбільш драматичному й демократичному значенні та розумінні, це був результат вільного, справедливого та конкурентного електорального процесу.

При цьому українці - вперше в сучасній історії - перекинули і подолали так звані "пострадянські" політичні еліти і вплив олігархів на політику, ефективно відстояли демократичні суверенітет і прерогативу, видавши новій владі впевнений мандат на управління країною.

В якомусь сенсі, вони дали урок також багатьом внутрішнім і зовнішнім інтерпретаторам подій в Україні, яких не можуть відв'язати від вже застарілих національного наративу і розуміння українського народу. Урок цей полягає в тому, що  сили, які керують країною, змушені тепер реагувати й відповідати вимогам та очікуванням широкого електорату, який більше зацікавлений в розширенні економічних можливостей і встановленні соціальної справедливості, а не в тому, щоб охороняти корисливі інтереси економічних груп і того порядку, який вони нав'язували більшості.

Цінності корумпованої і олігархічної системи та реалізація їх влади над українським суспільством і цивільним життям дискредитовані повністю. Передвиборні опитування показали, що більше 60% виборців вважають, що саме корупція є найсерйознішою проблемою, що стоїть перед українським суспільством. Минулі вибори ефективно "маргіналізували" олігархічні еліти і їх політичні проекти.

Проте, було б серйозною помилкою вважати, що сила і вплив колишніх еліт зведені нанівець або можуть бути переможені в найближчому майбутньому. Народ України виграв битву, але війна з корупцією безумовно далека від завершення.

Не повинно бути ніяких сумнівів в тому, що новообраний парламент ще має надихнути на прийняття реформаторської законодавчої бази, яка створить "суспільство можливостей", засноване на повазі гідності кожної людини і сподівань її сім'ї.

Головна мета нового парламенту повинна полягати в тому, щоб піддати всебічній "деконструкції" залишки старого радянського і корумпованого олігархічного ладу, а особливо монополій - в правовій, фінансовій, соціальній та економічній сферах. Наприклад, парламент повинен забезпечити проведення майбутніх в січні 2020 року аукціонів  в рамках "зеленого сектора" енергетики для забезпечення вільної ринкової конкуренції, яка, в кінцевому підсумку, буде дуже корисною споживачеві. Звичайно, це зажадає в основному законотворчих зусиль, але неминуче торкнеться і питання соціальної етики, затвердження та застосування нових суспільних принципів.

Філософсько-правове завдання нового парламенту має полягати в застосуванні парадигми "ламати і будувати". Позбутися від архаїчних і недемократичних законів - одночасно створюючи ефективну систему верховенства права, яка дозволила б українському суспільству створити стійкі демократичні інститути і перейти до соціального устрою, який можна було б назвати заснованим на чітких правилах.

Саме з парламенту така робота і повинна початися.

Демократичні сили в парламенті, перш за все партії Слуга народу і Голос, що мають спільну більшість більш ніж в 270 мандатів (що досить близько до конституційної більшості), повинні виробити й до кінця року прийняти пакет законів, який і символічно, і на практиці законодавчо трансформує повсякденну реальність і традиції Верховної Ради. Це повинно бути зроблено напористо, безкомпромісно і з парламентською вивіреністю.

Такий комплексний пакет законів повинен в першу чергу усунути парламентську недоторканність. Далі, як і було обіцяно в ході виборів партією Слуга народу, повинна бути законодавчо визначена процедура імпічменту президента.

Потім повинні бути прийняті чіткі принципи і законодавство щодо конфлікту інтересів у народних депутатів. Відповідні підходи і практики можуть бути засновані на досвіді, наприклад, Канади, і повинні включати не тільки більш детальне розкриття фінансової і майнової інформації, але й більш повне висвітлення бізнес-інтересів і партнерських відносин. Крім того, повинні бути прийняті більш суворі принципи щодо того, хто може бути притягнутий до роботи як парламентський радник.

Повинен бути також створений Офіс незалежного парламентського омбудсмена - посадової особи, яка зобов'язана стежити за тим, як застосування і дотримання Верховною Радою нового законодавства пов'язано з майновими і фінансовими інтересами депутатів, і накладати дисциплінарні заходи в разі виявлення порушень. За аналогією з канадським підходом, для Офісу слід також створити механізм розгляду звернень та скарг громадськості щодо будь-якої підозрілої поведінки парламентаріїв, з доповідями за результатами розглядів безпосередньо парламенту. Це забезпечить суспільну прозорість і більш оперативне реагування, задасть нові стандарти особистій відповідальності і довірі, замість того, щоб шукати правового захисту в судах, які все ще схильні до корупційного впливу.

Офіс має також почати міжпартійні консультації щодо розробки "Етичного кодексу", який би регулював поведінку парламентарів, - досвід створення таких угод є у парламентських експертів Канади, Австралії та Великобританії.

Західні партнери України і їх парламенти могли б взяти на себе зобов'язання забезпечити консультування роботи за цими напрямками, щоб гарантувати успішність таких законодавчих ініціатив. Вони могли б надавати експертні парламентські рекомендації, залучаючи на короткостроковій основі парламентаріїв і фахівців зі своїх країн, щоб допомогти українським колегам, а також заохочувати колег-парламентаріїв, які вийшли у відставку або знаходяться при посадах, допомагати в створенні такого законодавства.

Ухвалення таких законів в перші дні роботи нової Верховної Ради було б монументальним досягненням. Це відразу створить репутацію новому складу парламенту й ще більше зміцнить довіру електорату до вибраного демократичного шляху.

Такий законодавчий пакет реформ здатний ефективно і рішуче припинити неприховано корумповані порушення парламентської практики, які були звичайними до останнього часу. Якщо запропоновані з таким розмахом і масштабом проекти будуть реалізовані, вони створять нові традиції влади для законодавчого класу України і цілком можуть запобігти неминучі спроби повернути все на колишні рейки.

Спеціально для LIGA.net

Читайте також: Крах дилетантів. Чого не варто очікувати від нового складу Ради

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не співпадати з позицією редакції LIGA.net
Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter.