28.03.2019, 16:10

Казус Луценка, або як маніпулювати Трампом у власних цілях

сотрудник Atlantic Council и Института внешнеполитических исследований

Переклад колонки з Washington Post про скандальне інтерв'ю генерального прокурора України

Щойно звіт спеціального радника Роберта С. Мюллера III очистив президента Трампа від змови з Росією, прихильники Президента і син висувають новий «кут» у справі. Ніби змова була не між Трампом і Росією, а насправді між Гілларі Клінтон та Україною. Ця дивна історія не з’явилась нізвідки. Вона почалась у Києві, де Президент України Петро Порошенко бореться за своє політичне життя на «гарячих» президентських перегонах. Шлях, який вона пройшла, щоб потрапити до Fox News, каналу Твіттер Президента і національного обговорення, відкриває очі на те, як іноземна влада може обіграти одержимого президента, підступні телеканали і відгукнутися в соціальних медіа.

Порошенко — бізнесмен, який заробив свої мільйони на шоколадному бізнесі, перш ніж стати президентом України. Він відстає в опитуваннях до першого туру президентських виборів, які мають відбутися менш ніж за тиждень. Він ані герой, ані злодій. Управляє своєю країною з тих пір, як революція в 2014 році скинула прокремлівського лідера; після цього відбулася анексія Криму Москвою та початок російського заколоту на сході України, який забрав 13000 життів. Тим не менше, Порошенко також є досить типовим пострадянським олігархом, який не реформував політичну, судову чи економічну систему своєї країни будь-яким змістовним шляхом.

Що могло вивести з себе людей Порошенка? Виступ 5 березня посла США Марі Йованович, яка засудила корупцію, у своєчасному і цілком виправданому вираженні американського занепокоєння напередодні виборів, які мають відбутися 31 березня. Те, що оточення Президента зробило далі, показало, наскільки легко для іноземної держави, розуміючи образ мислення Трампа і використовуючи деякі засоби масової інформації обіграти американський медіа-цикл.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко в інтерв'ю виданню TheHill, яке було опубліковане 20 березня, повідомив Джону Соломону, що відкриє кримінальне провадження за фактом ймовірної спроби українського правоохоронного органу втрутитися в президентські вибори в США у 2016 році. Луценко стверджує, що голова Національного антикорупційного бюро України навмисно злив докази того, що голова передвиборчої кампанії Трампа Пол Манафорт отримав кошти від партії колишнього президента Віктора Януковича, на користь кампанії Клінтон. Раніше Манафорт був радником проросійського Януковича, а злиття інформації про виплати Манафорту посприяли його відставці від кампанії Трампа і підсилило довіру щодо звинувачень у змові з Росією.

Видання TheHill спочатку опублікувало інтерв'ю, а потім сенсаційну історію. Шон Генніті зробив Соломона зіркою свого прайм-тайм шоу того вечора. Трамп дивиться шоу Генніті, кажуть, що він спілкується з ним кілька разів на день, та навіть «поширив» у Твіттер назву історії Соломона. Понад 25 тисяч користувачів ретвітнули допис. Історія про українську змову стала вірусною.

Гнітючий висновок цього сумного видовища полягає в тому, що іноземна влада може потрапити в голову президента, слідуючи простій формулі: знайти спосіб підключити свого улюбленця до одержимості на президентських виборах в 2016 році; знайти когось, хто може потрапити на шоу Генніті; сподіватися, що Трамп дивиться цей випуск і робить твіти; сісти зручніше і спостерігати із задоволенням.

Тут треба ще додати три пункти. По-перше, Соломон представляє Луценка як антикорупційного воїна, який відданий правді і абсолютно невмотивований політикою. Нічого подібного. Генеральний прокурор України абсолютно некваліфікований (він не має юридичної освіти). Тягне час щодо кожного серйозного антикорупційного випадку з моменту їх встановлення, захищає своїх друзів, у тому числі і Порошенка.

Луценко стверджує, що має запис, що Національне антикорупційне бюро України, довіру до якого він неодноразово намагався підірвати, злило записи Манафорта, щоб допомогти кампанії Клінтон. Голова Національного антикорупційного бюро Артем Ситник заперечує ці обвинувачення. Ситник — один з невідомих героїв України за останні п'ять років; його бюро бореться за те, щоб посадити членів корумпованої еліти України за грати. Якщо у Луценка є запис, то давайте його послухаємо.

По-третє, Луценко звинувачує нинішнього посла США в Україні у наданні йому списку “недоторканих” і каже, що американське посольство втручалося в його роботу.

Посольство США категорично заперечує абсурдні претензії Луценка. Безпідставне твердження Луценка є явною розплатою за виступ посла, яка засуджує нинішній уряд за те, що він так мало робить для боротьби з корупцією.

Механіка інформаційної операції, яку провернули прибічники Порошенка, очевидна. Луценко використовував Соломона, щоб дістатися до Генніті, потім щоб дістатися до Трампа, чий пост у Твіттер спричинив тисячі поширень про неіснуючу змову. Така балаканина загрожує зірвати раціональне обговорення, може заплямувати дипломатів, які роблять свою роботу і відволікти нас від більш важливих питань.

Ось справжнє питання: якщо купа незрозумілих іноземців, про яких лише декілька американців колись чули, може так легко обіграти Трампа, то що заважає іншим зробити те саме?

Публікація "Ukraine just showed us how a foreign
power can play Trump to its own ends"
 
перекладена за дозволом автора,
а також редакції видання The Washington Post

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не співпадати з позицією редакції LIGA.net
Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter.