16.10.2018, 17:38

Боротьба з корупцією: потрібен проектний підхід

министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства

Персональна боротьба з корупцією важлива, але дуже складна і часто неефективна

Корупція - це хвороба суспільства. Тому, на мою думку, підхід до боротьби з корупцією має бути системний, а не персональний. Ось приклад який не (с)працює. Арешт відомого політика чи бізнесмена який фінансує одну з головних політичних партій. Якщо суд визнає цього політика винним в корупції і конфіскує активи, хто буде фінансувати партію? По суті, такий арешт - це оголошення війни. І до боротьби з корупцією додається боротьба політична. Якщо у партії достатньо влади, вона виграє, політик/бізнесмен уникне покарання, судова і правоохоронна система зазнає репутаційних втрат, а суспільство стане більше зневірене. Приклад який працює. Створення системи прозорих держзакупівель. Така система підвищує конкуренцію і зменшує можливості для виводу грошей з держпідприємств.

Чому вдається зробити систему прозорих держзакупівель попри шалений опір? Чому не вдається посадити відомого політика попри докази в корупції і суспільну підтримку боротьби з корупцією?

Економісти (я економіст) називають пояснюють це різницею в рівні згуртованості різних зацікавлених осіб. У прикладі з держзакупівлями, система вводиться поступово і на початку не є дуже небезпечною для найбільш впливових корумпованих осіб. Такі чиновники і політики мають інші інструменти виводу грошей з держпідприємств чи держбюджету. І деякий час продовжують їми користуватись. Вони не сприймають реформ серйозно, порушують правила, ігнорують закон. Але з часом правила стають більш жорсткими, порушувати їх стає складніше. В цей момент (і я значно спрощую бо це ФБ) починається політична боротьба за руйнування реформи держзакупівель. Через зміни до законів, через публічний і приватний тиск на лідерів реформи, через дискредитацію реформи в суспільстві через чорний піар в ЗМІ та соцмережах. Але вже пізно. Бо створена велика група людей яка буде захищати реформу. Політично, публічно, приватно. Хто ці люди? Ті хто виграють від реформи. Це і (чесна) частина менеджменту держпідприємств, велика частина (чесних) чиновників, нові (і старі) політики і реформатори, що підтримали реформу, нові компанії що вийшли на ринок держзакупівель, недержавні організації, що розвивали та моніторять реформу, наукові установи, дослідницькі центри, та університети що навчають людей новим правилам, журналісти що пишуть про реформу.

У прикладі з фінансистом політичної партії складность полягає в тому, що з самого початку є пряма небезпека великій кількості дуже добре організованих людей. Вони знають, що можуть втратити. Як мінімум, дуже великі гроші. Як максимум, свободу. Тому тут є гарно організований супротив. І через це посадити конкретну впливову людину дуже важко.

Також, якщо навіть посадити цю конкретну людину, у партії може бути можливість замінити ій кимось іншим. Така боротьба трохи схожа на боротьбу з наркокартелями в Латинській Америці. Лідери картелів змінюються, картелі знищуються, а на їхнє місце стають інші. Це не означає що не потрібно боротись з картелями, але цього недостатньо.

На мою думку, персональна боротьба з корупцією важлива, але дуже складна і часто неефективна. В той же час, більш системний та стратегічний підхід може бути більш ефективним. Цей підхід може полягати в обережному і детальному плануванні реформ таким чином, щоб не було спротиву на початку реформи, щоб швидко створювались нові групи які виграють від реформи і будуть іі захищати, і щоб після цього реформа ставала більш жорсткою. Зараз популярно говорити про design thinking, ось і до реформ спрямованих на боротьбу з корупцією потрібен design підхід.

(Джерело)

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не співпадати з позицією редакції LIGA.net
Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter.