22.05.2019, 08:55

Антикорупційна осінь. Про Вищий антикорупційний суд в деталях

Адвокат, партнер VB PARTNERS, президент Ассоциации юристов Украины

5 вересня розпочинає роботу Вищий антикорупційний суд. Хто став суддями цієї екстраординарної інституції? Які справи вони будуть розглядати?

7 червня 2018 року був прийнятий закон «Про вищий антикорупційний суд» (ВАСУ). Менше ніж за рік, 11 квітня 2019, новообрані судді вже прийняли присягу, обрали керівництво суду та розпочали підготовку до здійснення правосуддя.

Навіщо суд створений, кого він буде судити?

Антикорупційний суд розглядає справи щодо корупційних та пов'язаних із ними злочинів, які відносяться до компетенції Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Тобто, справи, щодо ТОП чиновників - Президента, депутатів, міністрів, керівників органів влади, губернаторів, прокурорів, суддів, керівників державних підприємств. У периметр уваги НАБУ потрапляють і звичайні громодяни, бізнесмени та юридичні особи, проте лише якщо вони були учасниками подій, що розслідуються.

Суд складається з 38 суддів: 11 з них - Апеляційна палата (розглядають скарги на рішення першої інстанції), 21 суддя - перша інстанція, 6 – слідчі судді. Останні - це судді, які розглядатимуть клопотання детективів під час проведення слідства (дозволи на обшук, доступ до предметів та документів, запобіжні заходи, арешти майна та коштів). Саме від них залежитиме, де будуть утримуватися підозріванні - у СІЗО чи під домашнім арештом. Вони також будуть визначати розміри застав.

Чотири інструменти мають гарантувати атикорупційність та незалежність нового суду:

· складний відбір з залученням міжнародних експертів;

· бюджетна незалежність;

· висока суддівська винагорода (з урахуванням різних доплат до 160 000 грн.);

· безпрецедентні заходи безпеки (при необхідності судді та члени їх родини забезпечуються охороною, аж до можливості тимчасового проживання на окремій секретній території, що охороняється).

Коли суд почне розглядати справи?

Суд безпосередньо розпочне свою роботу 5 вересня. Так вирішили судді на своїх зборах. Цей час потрібний, щоб технічно та організаційно підготувати суд до здійснення правосуддя.

Із зазначеної дати (1) всі інші суди припиняють приймати клопотання, обвинувальні акти, апеляційні скарги, які підсудні ВАСУ, (2) нерозглянуті клопотання мають передаватися до ВАСУ, (3) всі кримінальні провадження незалежно від стадії розгляду пересилаються до ВАСУ.

Якщо узагальнити - всі справи, підслідні НАБУ, незалежно від стадії та місця розгляду, автоматично передаються до Антикорупційного суду, і подальші процесуальні дії можливі лише у цьому суді.

Загалом, на сьогодні, у судах по всій країні перебуває 140 справ, які були туди направлені за результатами розслідувань, проведених НАБУ.

Паралельно триває дискусія, щодо підсудності ВАСУ справ, які розслідує ДБР. Якщо таке рішення буде позитивним, то це значно перевантажить суд та може нівелювати мету його створення – правосуддя щодо корупційних злочинів.

Хто міг стати суддею Вищого антикорупційного суду і як їх відбирали?

Усі кандидати пройшли безпрецедентні конкурсні випробування у публічному режимі, які тривали півроку.

Право бути суддею отримали не лише діючі судді, а також юристи-науковці та адвокати, які протягом 7 років мали досвід представництва у судах чи кримінальних провадженнях.

Вхід до конкурсу був закритий для колишніх співробітників правоохоронних органів та окремих органів державної влади, членів Кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя, керівників партій.

Бажаючі стати суддями мали пройти: (1) анонімне письмове тестування – перевірка теоретичних знань, (2) анонімне практичне завдання (підготовка вироку за фабулою, яку отримали безпосередньо на тесті), (3) кількарівневі психологічні тестування, (4) співбесіди та аналіз досьє членами Кваліфікаційної комісії суддів та Громадської ради міжнародних експертів щодо доброчесності (мораль, чесність, непідкупність), а також наявності знань та практичних навичок.

Документи на участь у конкурсі подали 343 кандидати. Допущено до участі 270 (їх документи відповідали формальним вимогам), з них - 156 осіб успішно склали тестування, а практичне завдання - 113.

До 49 кандидатів з цих 113 виникли питання щодо їх доброчесності та репутації. За результатами аналізу та співбесід: 39 припинили участь у конкурсі, 3 звернулися з заявою про припинення участі з власної ініціативи, 7 довели свою доброчесність.

Таким чином, у фінал вийшов 71 кандидат. Вони були ранжовані у загальний рейтинг відповідно до набраних балів протягом всіх етапів конкурсу. Перші 38 зі списку і стали суддями (з них 22 раніше працювали суддями, 13 - адвокатами, ще троє – науковці).

У чому особливість відбору суддів до цього суду?

Ключовою особливістю конкурсу була участь у ньому Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ). Рада була створена на переконливі та наполегливі прохання західних партнерів України, у тому числі МВФ.

Функція ГРМЕ – оцінювати відповідність кандидатів критеріям доброчесності щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу.

ГРМЕ функціонує у складі 6 осіб. Всі вони іноземці, визнанні спеціалісти з бездоганною репутацією, які мають досвід роботи більше п’яти років у справах, пов’язаних з боротьбою з корупцією. Вони були запропоновані міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції.

Рада фактично мала право вето щодо будь-якого кандидата. Вони цим скористалися і відсіяли 42 кандидати, які показали достатньо високі результати у конкурсі, але не переконали ГРМЕ, щодо рівня своєї доброчесності.

Слід зазначити, що це екстраординарний підхід, коли держава дозволяє іноземцям прямо впливати на формування судового корпусу.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не співпадати з позицією редакції LIGA.net
Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter.