Російським олігархам треба ясно сказати: Путін - їх проблема

06.08.2014, 13:58
Російським олігархам треба ясно сказати: Путін - їх проблема - Фото
Володимир Путін (фото - ЕРА)

Російських олігархів хвилюють виключно їх яхти, літаки і коханки - блондинки-шопоголічки. Чи готові вони відмовитися від усього цього заради Донецька?

"Надмірна делікатність шкідлива, особливо, коли маєш справу з росіянами, - пише Герберт Мейєр, який при президенті Рейгані був спеціальним помічником директора ЦРУ і віце-президентом Національної розвідувальної ради при ЦРУ, у статті в American Thinker. - Їм треба прямо говорити, що тобі потрібно".

"Коли минулого місяця над Україною був збитий авіалайнер компанії Malaysia Air, всім, - і президенту Обамі, і навіть деяким безтурботним європейським лідерам, - нарешті, стало зрозуміло те, що їм давно пора було зрозуміти: російський президент Володимир Путін - серйозна загроза миру в усьому світі", - йдеться в статті.

Тепер президент і його європейські колеги із запізненням, проте акуратно і спритно, вводять фінансові санкції проти російських енергетичних компаній, банків і навіть низки окремих російських мільярдерів, так званих олігархів. Це правильна стратегія, однак задачу санкцій лідери визначають неправильно, вважає автор.

Судячи із заяв президента, представників адміністрації та європейських лідерів - в тому числі британського прем'єр-міністра Девіда Кемерона і канцлера Німеччини Ангели Меркель, - санкції спрямовані на те, щоб покарати Путіна і змусити його зрозуміти, як сильно він помилився. Якщо говорити конкретніше, західні лідери хочуть, щоб він задовольнився Кримом і не намагався зжерти залишок України. Крім того, їм важливо, щоб він обмежився українськими справами і не почав загрожувати незалежності інших європейських країн - наприклад, Латвії та Естонії. "Ну що тут скажеш: якщо знання європейської історії - а також дитинство, проведене в Бруклінському шкільному подвір'ї, а не, скажімо, в найелітнішій приватній школі на Гаваях, - чогось може навчити, то, в першу чергу тому, що негідників на кшталт Путіна неможливо зупинити покараннями, а власних помилок вони не усвідомлюють. Покидьки добре вміють переносити біль і нездатні змінити свою поведінку. Вони продовжують в тому ж дусі, поки хто-небудь не заспокоїть їх - раз і назавжди - гарним нокаутом", - говориться в статті.

Відповідно, пише Мейєр, метою наших санкцій має бути одне - змусити тих росіян, на яких тримається влада Путіна і які терплять Путіна при владі, відправити його в нокаут. "Щоб змусити цих росіян діяти - і забезпечити, таким чином, успіх стратегії санкцій - необхідно якомога швидше розширити розрив, що вже виник між їхніми фінансовими інтересами і політичними амбіціями Путіна. Керівництво російських корпорацій не цікавлять ні Україна, ні шалені мрії Путіна про відродження імперії Романових . Вони б'ються в переговорних, а не на полі битви. Вороже поглинання Kaiser Aluminum їм було б куди цікавіше, ніж взяття Києва. Російський олігарх - один з найбільш нахабних, самозакоханих і несимпатичних типів мільярдера в історії. Старе слівце нувориш для них виглядає занадто слабким. У житті їх хвилюють виключно їх яхти, їхні літаки і їх коханки - фігуристі блондинки-шопоголічки, яких вони тримають у своїх дорогих квартирах в Лондоні, в Нью-Йорку і на Рив'єрі і люблять показово виводити в розкішні ресторани", - зазначає автор.

Чи готові вони відмовитися від усього цього заради Донецька? Або, може бути, заради Риги або Талліна? Ви жартуєте? Саме тому санкції спрацюють, якщо президент і його європейські колеги продовжать закручувати гайки, якщо вони продовжать заважати діловій активності російського бізнесу (наприклад, блокуючи йому доступ до капіталу), і якщо вони продовжать ускладнювати життя російським плейбоям-олігархам - скажімо, блокують їх кредитні карти і не дозволять їх приватним літакам сідати в західних аеропортах. Головне, вважає Мейєр, щоб президент і європейські лідери не припиняли повторювати росіянам - публічно і відкрито, - що все це закінчиться, як тільки Володимир Путін назавжди покине Кремль.

"Росія після Путіна навряд чи стане демократією в західному стилі - принаймні, навряд чи стане такою відразу, - однак без Путіна вона не буде більше загрожувати світові. Справа в тому, що зараз Росія більше схожа на латиноамериканську диктатуру 1950-х років, ніж на СРСР. Радянський Союз був зверху донизу поліцейською державою, в якому Комуністична партія на чолі з Політбюро контролювала всі аспекти приватного і громадського життя по всій країні. Коли один генеральний секретар змінював іншого, змінювалося не так вже й багато. Нинішня Росія ближче до театру одного актора. Хоча Путіну подобається вважати себе новим Сталіним, він, швидше, нагадує аргентинського диктатора Хуана Перрона (правда, з ядерною бомбою). Вкрай малоймовірно, що його наступник, хто б ним не став, продовжить його політику і буде нападати на Україну або якось інакше загрожувати європейській політичній стабільності. Звичайно, навряд чи Путіна змінить хтось з висхідних демократично мислячих російських суперзірок - таких, як колишній чемпіон світу з шахів Гаррі Каспаров. Однак майже напевно нового лідера Росії буде турбувати, як утримати на плаву російську економіку, а не як відродити імперію Романових", - йдеться в статті.

"Простіше кажучи, ми повинні дати російським олігархам і топ-менеджерам, проти яких спрямовані західні санкції, зрозуміти, що Путін - це їх проблема, а не наша. Можливо, ці люди не володіють політичним генієм і піднесеним патріотизмом наших батьків-засновників, але вони - не ідіоти. Швидше за все, їм не знадобиться багато часу, щоб зібратися для тихої розмови - наприклад, в московському офісі або, що більш імовірно, на яхті десь у Лазурного берега, - щоб... ну, скажімо, вирішити, що буде краще для майбутнього Росії", - пише Мейєр.

"Так як делікатність з росіянами не працює, президент і його європейські колеги повинні дати цим людям абсолютно ясний сигнал про те, що нас не цікавить, як саме вони вирішуватимуть проблему Путіна. Якщо вони зможуть переконати старого доброго Володимира покинути Кремль з військовими почестями і урочистим салютом, - чудово. Якщо Путін занадто упертий, щоб зрозуміти, що його кар'єру завершено, і з Кремля його можна винести тільки вперед ногами з діркою в потилиці - нас це теж влаштує", - зазначає автор.

"Ми не будемо заперечувати і проти чорного гумору... Наприклад, коли Путін наступного разу буде повертатися в Москву після чергового візиту до своїх кубинських, венесуельських або іранських друзів, його літак цілком можуть збити які-небудь сумнівні повстанці, в руки до яких незрозумілим чином потрапила ракета "земля-повітря", - підсумовує Мейєр.

За матеріалами: inosmi.ru

Підписуйтесь на аккаунт ЛІГАБізнесІнформ у Twitter і Facebook: в одній стрічці - все, що варто знати про політику, економіку, бізнес і фінанси.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Комментарі

Останні новини

Депрессия. Сможете распознать ее в себе и близких? Тест на пять вопросов