Рада не здала Вілкула

Рада не здала Вілкула - Фото
16.10.2018, 15:15

Верховна Рада не змогла зняти депутатську недоторканність з Олександра Вілкула для притягнення його до кримінальної відповідальності

Депутати Верховної Ради не дали згоду на зняття недоторканності з нардепа  Олександра Вілкула для притягнення його до кримінальної відповідальності. За позбавлення імунітету проголосували 137 депутатів при 226 необхідних голосах. Про це повідомляє кореспондент LIGA.net.

Перед голосуванням генпрокурор Юрій Луценко нагадав депутатам, що на думку слідства Вілкул на посаді голови Дніпропетровської обладміністрації міг сприяти незаконній зміні призначення земель. Можливі збитки для місцевого і державного бюджетів складають 12 і 5 млн грн.

Луценко підкреслив, що для того, щоб провести повноцінне слідство, необхідно зняти депутатську недоторканність з Вілкула.

Сам Вілкул назвав підозри безпідставними і продемонстрував відео, на якому основний свідок заявляє, що свідчення на Вілкула від нього отримали під тиском.

У свою чергу Луценко продемонстрував запис судового засідання, в якому свідок Кобиляцький під присягою свідчить, що операції з землею були проведені за вказівкою Вілкула.

Сьогодні, 16 жовтня, Верховна Рада розглядає подання генерального прокурора  Юрія Луценка про зняття депутатської недоторканності з представників фракції Опозиційний блок  Олександра Вілкула та Дмитра Колєснікова

Відкриваючи засідання погоджувальної ради спікер парламенту  Андрій Парубій повідомив, що сьогодні останній термін, коли Рада можемо розглянути ці питання.

Читайте також: Без імунітету. Навіщо Луценку колекція доторканних депутатів

18 вересня Юрій Луценко вніс в Раду подання на позбавлення депутатського імунітету трьох нардепів Опозиційного блоку -  Олександра Вілкула, Сергія Дунаєва та  Дмитра Колєснікова. Комітет визнав законним і обґрунтованим подання на притягнення до кримінальної відповідальності Дунаєва, якого підозрюють в незаконному збагаченні. Однак Рада не зняла з нього недоторканність.

Вілкул, екс-губернатор Дніпропетровської області, підозрюється в тому, що протягом 2011-2012 років видав розпорядження про зміну цільового призначення земельних ділянок площею 21 га нібито з земель запасу сільгосппризначення, а на ділі - з земель колективної власності пайовиків двох сільськогосподарських підприємств Нікопольського району.

Що стосується Колєснікова, то за версією слідства, коли він був главою Агентства держмайна, через його дій стало можливим відчуження об'єктів нерухомості - виробничого та лабораторно-побутового корпусу державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я. Ю.Осади "в Дніпрі загальною площею майже 7 тис. кв.м.