Порошенко перед Мінськом змусив Путіна до перемир'я - FT

04.02.2015, 12:13
Порошенко перед Мінськом змусив Путіна до перемир'я - FT - Фото
48502bc06e3ebc591faa6de5980f2d4a.jpg

Надії, що мінські домовленості дозволять перевести конфлікт з військового русла в мирний, практично не залишилося, вважають аналітики FT

Для того, щоб схилити президента Російської Федерації Володимира Путіна до деескалації збройного конфлікту на сході України і змусити його підписати мирну угоду, глава української держави Петро Порошенко в кінці серпня 2014 року погрожував  публікацією в інтернеті інформації з сотень армійських жетонів російських солдатів, убитих або взятих в полон на території України.

Про це пише газета The Financial Times, в якій вийшла друга стаття оглядового циклу "Битва за Україну" про переговори світових лідерів з російським главою держави на тлі конфлікту в Україні. З витягами з першої частини матеріалу можна ознайомитися тут.

Так, на вересневій зустрічі з Порошенком в Мінську - навіть після Іловайської трагедії - Путін продовжував заперечувати присутність російських військ в Україні, заявляючи, що в його розпорядженні 1,2 млн солдатів, які "можуть за два дні взяти Київ і будь-яку столицю країн ЄС і НАТО".

Як пише видання, наприкінці серпня Порошенку в терміновому порядку необхідно було зупинити просування на схід країни російсько-терористичних військ. Для того, щоб укласти договір про припинення вогню, президенту України потрібен був Путін, причому діяти доводилося швидко.

За словами одного із західних дипломатів, Порошенко побоювався, що "у дводенний термін втратить свій пост", якщо не доб'ється перемоги чи миру в протистоянні в Донбасі. В результаті лідери держав зателефонували, і в процесі розмови український президент пішов на крайні заходи, заявивши колезі, що Київ викладе в Мережу армійські жетони російських військовослужбовців, якщо бойові дії не будуть в терміновому порядку припинені.

Порошенко також пригрозив, що українська влада зв'яжеться з матерями і дружинами військових РФ, щоб розповісти, де ті перебувають насправді. Деякі високопоставлені західні чиновники і оглядачі, пише FT, порахували такі дії Порошенка "показною хоробрістю".

Історію про армійські жетони - так званих dog tags - Порошенко пізніше розповідав деяким із західних чиновників. Зрозуміло, відзначає видання, російські представники її не коментували і не підтверджували.

Як відомо, Путін дав згоду на пропозицію Порошенка про зустріч, після чого вона відбулася 26 серпня в Мінську. Нагадаємо, в переговорах також брали участь президенти Казахстану і Білорусії, а також три представники Єврокомісії.

"Це була одна з найбільш сюрреалістичних зустрічей, які у мене коли-небудь були", - так описує її один із присутніх. Чиновник від США описав її як "кабак для міжнародної дипломатії із "Зоряних воєн".

За відомостями інсайдерів видання, коли президенти України і РФ залишилися тет-а-тет, Порошенко "відразу зажадав, щоб російські війська пішли з України". Путін знову заявив, що їх там немає, і з іронічною загрозою додав, що в тому випадку, якби він справді хотів ввести війська, вони б у дводенний строк "були в Києві або в Талліні, Вільнюсі, Ризі та Будапешті", а також "у всіх столицях країн ЄС і НАТО".

Незважаючи на триваюче в телефонному режимі обговорення ситуації в Донбасі між Порошенком і Путіним бойові зіткнення на сході України в наступні дні лише посилилися. Українська сторона поспішала зупинити просування військ ворога, а в Росії в пресі вже почали з'являтися повідомлення про поховання тіл убитих в Україні солдат.

Тому, підсумовує видання, загроза Порошенка про публікацію даних про армійські жетони виглядала на той момент досить переконливою. 3 вересня сторони домовилися щодо попереднього варіанту угоди.

На наступний ранок Порошенко прибув на саміт НАТО в Уельсі з досить несподіваним для решти проектом угоди про припинення вогню, та ознайомив з ним лідерів п'яти країн [Барака Обаму, Ангелу Меркель, Франсуа Олланда, Девіда Кемерона і Маттео Ренці]. Щоб змусити Москву виконувати його, він попросив їх "додати тиску на РФ" і ввести нові санкції. Але при цьому ЄС, сказав Порошенко, повинен "більш гнучко" підійти до укладання економічної угоди з Україною, в тому числі піти на переговори про перегляд мит, на чому наполягав Путін.

Обама відреагував на це наступними словами: "Цього хоче Україна чи Путін?" Такі слова американського лідера передала людина, присутня в той момент в кімнаті. Порошенко відповів, що це його пропозиція, після чого Обама звернувся до канцлера ФРН Меркель і сказав: "Якщо цього хочуть українці, чому ні?" Та дала згоду.

Однак такий поворот подій не влаштовував голову Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу, який активно боровся за укладення економічної угоди. "Реакція Баррозу була приблизно такою: якого чорта?", - згадує американський чиновник. "Чи розуміє Порошенко наслідки свого запиту?" Саме відмова Януковича підписати угоду призвела до протестів на Майдані. Учасники зустрічі побоювалися, що "його [Порошенка] викинуть, як Януковича".

Обама будь-якою ціною хотів укласти мирну угоду, так як і без України у нього з'явилося чимало причин для головного болю, зокрема - збільшена активність "Ісламської держави" на Близькому Сході.

За наполяганням Баррозу в результаті був все ж знайдений компроміс: Європарламент і Рада, як і передбачалося, ратифікують угоду, ЄС відкриє свій ринок для товарів з України, а от відкриття українського ринку для товарів з ЄС буде відкладено до 2016 року.

12 вересня про це була укладена домовленість на зустрічі з міністром економічного розвитку РФ Олексієм Улюкаєвим. Пізніше він заявив, що між Україною і РФ і далі буде діяти зона вільної торгівлі. Також, з його слів, якщо Київ почне приховане виконання положень договору з ЄС, Москва "може скасувати торговельні преференції".

Досягнутий в Уельсі компроміс все ж дозволив представникам Києва, Кремля і "ДНР-ЛНР" підписати 5 вересня угоду про припинення вогню. Згодом Порошенко заявив, що Україна не проти зробити кроки щодо децентралізації влади в деяких районах Донбасу і Луганській області, надавши їм економічну свободу "з дотриманням культурних традицій" нацменшин.

Але, як пише в заключній частині матеріалу FT, надії на ефективність мінських домовленостей не виправдалися. Україні не був повернутий контроль над всією протяжністю російсько-українського кордону, і бойовикам через її відкриті ділянки досі продовжує поставлятися військова техніка і боєкомплекти. Всі спроби Меркель та інших західних лідерів переконати Путіна і змусити його виконувати угоду були марними, йдеться в статті.

Незважаючи на ескалацію конфлікту, ФРН не збирається давати Україні зброю, про що днями заявила Меркель, яка продовжує наполягати на дипломатичному вирішення питання. Проте в США вже почалося резонансне обговорення питання про постачання оборонного озброєння.

Як стверджується в матеріалі, точка зору деяких американських політиків змінилася з тих пір, як Порошенко у вересні виступив перед Конгресом США. Тоді, нагадаємо, президент України подякував Вашингтону за постачання українській армії екіпіровки (уніформа, ковдри, "нічники", інша оптика), але додав, що "війну не виграти ковдрами". У Білому домі таким коментарем були роздратовані. "Це був дурний хід з його боку", - так сказав FT американський чиновник.

Неспроможність спроб врегулювати збройний конфлікт за допомогою дипломатії призвела до того, що деякі західні політики припустили, що Путін, цілком можливо, банально не бажає його врегулювати.

"Може, він не зацікавлений у відновленні порядку. Може, радники кажуть йому, що Росії буде краще в світі, в якому порядку немає", - так прокоментував FT ситуацію колишній німецький посол.

Підписуйтесь на аккаунт ЛІГАБізнесІнформ у Twitter і Facebook: в одній стрічці - все, що варто знати про політику, економіку, бізнес і фінанси.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Комментарі

Останні новини

Партнерський проєкт"Новий старт" після ковіду: Шлях Максима Гладченка, який мріє одягати національні збірні