RU

Мовне питання: МЗС пояснив, про що домовилися Київ і Будапешт

27.06.2018, 11:39
Мовне питання: МЗС пояснив, про що домовилися Київ і Будапешт - Фото
Павло Клімкін (фото - Андрій Гудзенко/LIGA.net)
Напружена угорсько-українська дискусія навколо нового закону про освіту мала позитивні наслідки. Про це йдеться в статті міністра закордонних справ Павла Клімкіна на сайті Європейської правди.

За його словами, в більш вузькому сенсі вона (дискусія, - ред.) змусила Україну звернути більше уваги на потреби національних меншин.

"А в ширшому - показала нам тривала відсутність загальної політики залучення їх в життя українського суспільства в цілому. Я говорю про це не для того, щоб посипати голову попелом. Я просто хочу нарешті почати зважену і сповнену взаємної поваги дискусію про те, що ми можемо і повинні зробити для наших меншин", - підкреслив Клімкін.

Головний результат зустрічі, як і всього тривалого і непростого процесу переговорів, Клімкін бачить зовсім в іншому.

"Ми нарешті виходимо з клінчу в суперечці про новий закон про освіту. Схоже, наші угорські партнери нарешті усвідомили, що закон не змінюватиметься", - підкреслив глава МЗС.

Він уточнив, що сторони направили зусилля на пошук компромісів щодо того, як він буде виконуватися.

"Українська сторона запевнила, що виконає рекомендацію Венеціанської комісії про перехідний період у впровадженні закону. Але це не буде відстрочкою проблеми. Цей час ми використовуємо для якісної практичної підготовки до нововведень. Це і нові програми, і методики, і підручники і словники, це і професійна докваліфікація вчителів ", - зазначив міністр закордонних справ.

Клімкін додав, що за рекомендацією Венеціанської комісії - стаття 7 закону не поширюватиметься на приватні школи.

"А кожна державна школа для національних меншин отримає широкі повноваження, щоб самостійно визначати, які предмети будуть викладатися українською, а які - рідною мовою. Здається, наші партнери почали розуміти, що мета Києва - не дискримінувати угорську громаду, навпаки, ми хочемо , щоб українські угорці почували себе вдома не тільки в своєму селі чи містечку, а на всій території країни ", - уточнив він.

Читайте також: Закон про освіту: суверенітет проти маніпуляцій

22 червня 2018 року Клімкін та Сийярто почали консультації щодо закону про освіту.

5 вересня 2017 року Верховна Рада схвалила реформу освіти. За новим законом, представники нацменшин зможуть отримувати освіту рідною мовою поряд з державною в дошкільних закладах і початковій школі, представники корінних народів - в дошкільних установах і середній школі. На подальших стадіях навчання передбачена можливість вивчення мови корінного народу або нацменшини як окремого предмета.

Ольга Коптева
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Комментарі

Останні новини