Кононенко про постачання вугілля з Донбасу: це менше із зол

11.11.2015, 16:35
Кононенко про постачання вугілля з Донбасу: це менше із зол - Фото
Ігор Кононенко
Зіткнувшись з необхідністю поставок вугілля в умовах окупації окремих районів Донбасу, Україна опинилася перед вибором між поняттями погано і дуже погано. Про це в інтерв'ю ЛІГА.net повідомив перший заступник голови фракції БПП Солідарність Ігор Кононенко.

"Якщо говорити про вугілля з ЛНР-ДНР, і взагалі про постачання вугілля, то ми змушені вибирати між поняттями погано і дуже погано. Погано - це вугілля з окупованих територій. Міністерство і Центренерго звинувачуються у фінансуванні тероризму, хоча, по суті, ці гроші зрештою доходять до українських громадян, яких ми хочемо повернути: гроші йдуть на молоко, хліб, на їжу та ліки. Дуже погано - це поставки вугілля з Росії, ми купуємо у агресора і фінансуємо агресора. І є ще дуже поганий варіант - завозити вугілля з ПАР, яке на 12-15 доларів за тонну дорожче. Ось такий у нас вибір. Між поганим і дуже поганим", - розповів він.

За словами Кононенка, він є прихильником поставок вугілля з тимчасово окупованих територій Донбасу.

"Вугілля треба купувати, завозити, треба вирішувати законодавчі проблеми в цьому плані. Зараз у парламент внесено законопроект про нульову ставку ПДВ на закупівлю вугілля із зони АТО, щоб спростити цю ситуацію. Це вимушені тактичні дії", - сказав депутат.

За його інформацією, Центренерго - 100% державна компанія.

"Я все-таки прихильник приватизації. Це стосується всього комплексу підприємств. Я вважаю, що держава - поганий власник, і чим швидше ми максимум підприємств продамо, тим швидше запрацює економіка", - додав він.

Читайте повний текст інтерв'ю Ігор Кононенко: Саакашвілі не претендує на пост прем'єра

Підписуйтесь на аккаунт ЛІГАБізнесІнформ у Twitter і Facebook: в одній стрічці - все, що варто знати про політику, економіку, бізнес і фінанси.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Комментарі

Останні новини

СпецпроектПогружение в Бабий Яр и цифровой двойник Киева. Как украинские айтишники сохраняют историю