Пилипишин: Журналісти-спортсмени були із західним говірком

08.10.2013, 14:06
Пилипишин: Журналісти-спортсмени були із західним говірком - Фото
Віктор Пилипишин

Напередодні довиборів у п'яти скандальних округах екс-кандидат по київському окрузі №223 оцінив специфіку минулої і майбутньої виборної кампанії

"Ніхто з 12-ти депутатів, яких кияни обрали до парламенту по округах, палець об палець не вдарили, щоб подбати про своїх виборців. А якщо хтось каже, що допомагає, нехай звернеться до мене  я йому поясню, що означає справжня допомога", - ділиться своїми спостереженнями екс-голова Шевченківського району столиці, один з претендентів на перемогу у скандальному 223-му окрузі столиці Віктор Пилипишин.

В інтерв'ю ЛІГАБізнесІнформ уродженець Львівської області, який так і не став депутатом, не приховуючи відрази до партії Свобода, оцінив минулі вибори і розповів про кримінальну справу проти нього. Твердої відповіді - "так" або "ні " - на питання про участь у перевиборах на 223-му окрузі Пилипишин не дав. А це означає, що в грудні 2013 року сутичка в цьому окрузі може повторитися. Тим більше що Свобода вже підтвердила участь у перевиборах свого колишнього кандидата, суперника Пилипишина - Юрія Левченка.

- Чому при вашій популярності і багаторічній роботі на окрузі, при вашому ресурсі, виборці Шевченківського району віддали порівняну кількість голосів маловідомому свободівцю Левченку, у якого не було ніякого фінансового та адміністративного ресурсу? (Пилипишин набрав 27 468 голосів, Левченко - 27 026, окружком не обробив до кінця всі протоколи, і ЦВК вирішив, що результати виборів на окрузі встановити неможливо, - ред.)

- Це легко можна було б пояснити протестними настроями, але... кияни завжди якось нестандартно голосують. Прогнозувати їх голосування - це завжди невдячна справа. Ми ж пам'ятаємо голосування в 2008 році за Черновецького. Якщо в 2006-му цей вибір можна було якось пояснити, то голосування в 2008 році пояснити не можна. Вибір киян у 2012-му теж логіці не піддається. Коли я чую пояснення того, чому голосували за одну з політичних сил, яка набрала несподівано високий результат...

- Ви принципово не вимовляєте назву партії Свобода?

- А навіщо рекламувати? Так от, коли я чую пояснення, то говорять про те, що вони прийдуть в Раду, та комусь морду наб'ють. Геніально, правда? Вони в перший день  пом'яли двох нещасних Табалових, потренувалися ними, і на цьому биття морд закінчилося, і почалося заробляння грошей для своєї партії. Тому складно припустити, що потрібно зробити, щоб завоювати симпатії киян.

- Ви будете балотуватися на перевиборах 15 грудня?

- Є ряд факторів, які не дозволяють мені прийняти позитивне рішення. Перший - я вважаю перевибори незаконними. Це політичне рішення  а я, як людина розсудлива, можу це зрозуміти, але не можу це прийняти. Жодних законних підстав для проведення перевиборів на 223-му окрузі не було. ЦВК був в змозі визначити результати виборів, тому я через кілька днів після всіх цих заходів написав їм листа, в якому попросив: "Будь ласка, визначте результати так, як ви вважаєте за необхідне. Яке б ви рішення не прийняли, я його прийму і не буду оскаржувати". Чомусь ця заява не була прийнята. Комусь було цікаво організувати це шоу.

Я вже не кажу про те, що двісті двадцять третього окружкому ніхто штурмом не брав, за винятком однієї політичної сили. При цьому навіть я як кандидат туди насилу пробивався - всього два рази за весь час.

- А "журналісти Пилипишина спортивної статури" вам не допомагали?

- Давайте міркувати логічно. Якщо, умовно кажучи, прийшли люди спортивної зовнішності куди-небудь, значить, вони повинні були приймати участь в якихось силових діях, а цього не було.

- Був застосований сльозогінний газ.


- Якщо подивитеся уважно, то раптом виявите, що всі представники певної політичної сили в момент розпилення газу дістали захисні маски. Вони наперед знали, що і коли станеться. Мало того, газ з'явився саме за п'ять хвилин до мого приходу. Точно також газ з'явився на окрузі у Гереги (№ 215 у Києві, на якому переміг представник Свободи Андрій Іллєнко, - ред.). Занадто багато збігів.

В мене виникає питання: ви бачили, скільки людей знаходилося в приміщенні двісті двадцять третього округу під час підрахунку голосів? За якими документами вони увійшли? Як журналісти. Причому ці "журналісти" були з певним діалектом - західноукраїнським говірком, і зовсім не київськими фізіономіями. І навіть не з центральної або східної України. При чому тут Пилипишин? Просто є ряд людей, які дуже не хотіли, щоб я пройшов до парламенту.

- Хто ці люди?


- Я поки мемуари не пишу. Коли-небудь, може, і озвучу ці прізвища, але це буде нескоро.
Ці "журналісти" були з певним діалектом - західноукраїнським говірком, і зовсім не київськими фізіономіями 
- Що з вашою кримінальною справою?

- Кримінальна справа не закрита, вона вже третій рік слухається. Я так розумію, певна політична сила працює на півставки або на ставці у прокуратури. Тому що вони найголосніше кричать "Пилипишина на нари". Вони вже винесли мені вирок, як сталінська "трійка". Найцікавіше, що за три роки я не зустрів ще жодної людини, яка розуміє, в чому суть моєї кримінальної справи.

- Читаємо повідомлення в ЗМІ: "... звинувачується в незаконній передачі у власність приватній структурі житлового 4-поверхового будинку за заниженою ціною в 240 тис. грн. , а також передачу у власність тій же приватній структурі будівлі вечірньої школи за ціною 274 тис.грн. , незважаючи на законодавчу заборону відчуження навчальних установ. Сторона звинувачення стверджує, що громаді Києва було завдано 15 млн.грн. збитків. Пилипишину
загрожує від 3 до 6 років".

- Нісенітниця повна. Ну, тобто саме так і пишуть, так. Але по суті - повна нісенітниця. Якби мої опоненти спромоглися об'єктивно провести юридичний аналіз моєї справи, то побачили б, що там немає нічого. Просто три роки тому вийшов представник правоохоронних органів, вимовив те, що ви щойно прочитали, і після цього і журналісти, і політики повторюють одне і те ж, не намагаючись хоча б ознайомитися зі справою.

- Якщо все так, як ви говорите, то, виходить, ви дуже сильно комусь не догодили . Кому і в чому?

- Я можу здогадуватись, прямо адже мені ні хто не скаже. У мене класична юридична освіта , і я звик стверджувати щось, а тим більше когось звинувачувати, тільки виходячи з незаперечних доказів.

- Вам загрожує в'язниця?

- Як кажуть, від тюрми і від суми не зарікайся. Поки я хочу домогтися закриття кримінальної та працюю в цьому напрямку. Всі експертизи та ревізії підтвердили відсутність вини з мого боку. І тільки негідники без роду без племені ходять по Києву, а під час виборів все більше по території двісті двадцять третього округу, і щось говорять про замовлення на вбивство, про корупцію, про грабіж. І ведуть на цій брехні свою виборчу кампанію. А його старші товариші, такі ж негідники, повторюють ту ж нісенітницю з телеекранів.

- І все ж, твердого "ні" щодо вашої участі у перевиборах ви зараз не скажете?

- Я краще скажу, що не вважаю за необхідне для себе брати участь у тому спектаклі, який зараз розвернувся під куполом Верховної Ради. Ілюзія боротьби ніби як є, але, зверніть увагу - влада без особливих зусиль приймає потрібні їй закони. Але при цьому є нібито непримиренні опоненти режиму. Це шоу. Але за чий рахунок банкет?

У мене немає мети потрапити до Верховної Ради будь-яку ціну. Інакше я давно б міг приєднатися до опозиційної партії, оголосити за її підтримки про те, що кримінальна справа проти мене - політичні репресії, виїхати за кордон, а потім повернутися вже лицарем на білому коні з депутатським мандатом. Думаєте, я не міг так вчинити? Дуже легко.
Я давно б міг приєднатися до опозиційної партії, оголосити за її підтримки про те, що кримінальна справа проти мене - політичні репресії, виїхати за кордон, а потім повернутися вже лицарем на білому коні з депутатським мандатом 
- Проте, у 2012 році ви хотіли стати депутатом.

- Рік тому у мене були ілюзії, що Рада буде сформована таким чином, що в неї пройдуть самодостатні, прагматичні люди, які знають, що в цій країні робити, і вони опиняться базою для ефективної роботи. Мої надії були пов'язані з мажоритаркою і самовисуванням, тому що політичні сили в нашій країні складно назвати партіями. Вони більше схожі на якісь воєнізовані підрозділи.

- Мажоритарник від мажоритарщика різниться.


- Я маю на увазі безпартійних. Якщо авторитетна людина з певним досвідом заходить до Ради самостійно, вона думає про перспективу, вона прагматична і озирається на свою репутацію. Вона менше обіцяє і декларує, але відповідає за свої слова і вчинки. Це те, чого не можна сказати про багатьох товаришів,  які ховаються під партійними брендами.

- Народна партія Литвина в той час, коли ви в ній були, теж була не партією, а воєнізованим підрозділом?


- Якоюсь мірою так. Але я більше п'яти років вже не маю ніякого відношення до Народної партії, і пішов я з неї не як щур з корабля, що тоне, а в той момент, коли ця сила була у владній коаліції, і її лідер (Володимир Литвин, - ред.) був спікером парламенту. І, навпаки, коли в 2006 році партія все програла, я її не покинув.

- У вас які стосунки з нинішньою владою? Якщо вам потрібно буде реалізувати якийсь проект, влада вам швидше допоможе або перешкодить?

- У мене дійсно багато ворогів, але також і багато друзів для того , щоб я не відчував особливого дискомфорту в роботі. А що стосується провладності, до якої ви підводите, то нагадаю, що в 2010 році я був єдиним головою районної адміністрації у Києві, який не вступив в  Партію регіонів.

- Але Партія регіонів не висувала проти вас свого представника на 223-й округ.

- По-перше, представник від Партії регіонів був, і він набрав 4 % голосів (Ігор Куташев, 4,2% , - ред.). По-друге, ще був представник від Компартії (Ігор Шаповал, 3,42%, - ред.). Якби ці партії не висували своїх кандидатів, то, як ви думаєте, за кого проголосували б ці 7,5 % виборців? Точно не за Левченка. Вже 5 % розриву позбавили б моїх опонентів можливості оскаржувати результати.

- Питання про владу столиці: нинішній склад Київради продовжує працювати легітимно, або він давно прострочений і не має права засідати?


- Київраду, звичайно, давно пора переобрати. Але шахраювати з нинішнім скликанням Київради почали ще, якщо я не помиляюся, в 2009-му році. Коли Конституційний суд прийняв неправильне рішення про перенесення виборів у столиці з 2010 року на пізніший термін. Цей "серіал" розпочався набагато раніше приходу до влади Партії регіонів. Нинішня влада просто продовжила проблему. Але тільки чомусь ніхто з депутатів Київради, і, в першу чергу, це стосується опозиції, не здав мандат, протестуючи проти незаконного продовження своїх повноважень. То для чого тоді ця показуха зі штурмами сесій, якщо і влада, і опозиція грають в одну гру?

- Тобто до 2015 року проблема в Києві вирішена не буде?

- Чи не буде. Насправді, все всіх влаштовує .

- Коли будуть оголошені вибори мера Києва, ви будете брати участь в гонці? Заміри свого рейтингу соціологам замовляєте?


- Не замовляю, і взагалі в цьому напрямку не працюю. Мріяти не шкідливо, але я прекрасно розумію, що без партійної підтримки претендувати на посаду мера Києва неможливо.

Досьє на Віктора Пилипишина
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини