RU

"Ми використали тремтячих регіоналів в інтересах України"

13.08.2014, 14:55
Олег Тягнибок

Навіщо потрібні дострокові вибори до Верховної Ради під час війни. Інтерв'ю з лідером партії Свобода Олегом Тягнибоком

- Згідно з останніми соціологічними даними, у Свободи рейтинг 4%. Чим ви поясните таке падіння з 2012 року?

- Якби у Свободи була мета отримати якийсь хороший рейтинг, то наші дії були б зовсім іншими, і, може бути, сьогодні ми б мали рейтинг вище, ніж на виборах 2012 року. Рейтинг Свободи був би вище, але країною правив би Янукович.

Свобода свідомо йшла на пониження своїх позицій, рейтингу, заради спільної мети. Якби в парламенті ми залишалися фракцією, яка робила б те, чого від нас чекали наші виборці, наші дії були б більш різкими і зухвалими, але при цьому менш відповідальними. Ми могли б не звертати уваги на наших партнерів, на позицію міжнародної спільноти - у нас був би хороший рейтинг.

Тим більше, що сьогодні деякі популістські гасла окремих політиків приносять їм поки що непогані тимчасові емоційні рейтинги. Позиція і рейтинги Свободи в середовищі нашого базового електорату не змінилися.

- На виборах президента ви програли навіть Рабиновичу, а згідно з останніми опитуваннями "Рейтингу", програєте Парубію, Луценку і Богомолець. Що ви за два роки зробили такого, щоб розгубити електорат, як вважаєте?

- Під час виборів президента-2014 виникла цікава ситуація - фактично я був єдиним кандидатом від влади.

- Свобода сьогодні - партія влади?

- Хоча Свобода і увійшла у владу, реального впливу на владу вона не мала - ми, можна сказати, дуже міноритарний партнер в команді влади. Якби Свобода ставила на чільне місце персональний рейтинг і стиль нашого мислення був не ідеологічним, а технологічним - як і що зробити для зростання рейтингу - ми б давно вийшли з коаліції, відкликали своїх міністрів з Кабміну і поливали б брудом вчорашніх партнерів на всіх ефірах. І можете не сумніватися, в цьому випадку наші рейтинги сьогодні напевно б навіть перевищували 2012 рік.

Повторюся, Свобода була цементом опозиції за часів Януковича і ми не дозволяли собі егоїстичних кроків, таких, які могли собі дозволити Батьківщина або УДАР, які не є ідеологічними політичними силами. Без нас коаліція ця давно б вже розлетілася. Саме присутність Свободи дозволяла утримувати єдність спочатку об'єднаної опозиції в Раді, а потім і коаліцію. Свобода неодноразово виступала третейським суддею в дрібних конфліктах між УДАРом і Батьківщиною. Свобода частіше за інших йшла на компроміс, ціною цьому - особистий рейтинг і рейтинг партії.

- Чому ви називаєте Свободу цементом опозиції?

- Саме наша позиція на початку роботи парламенту нинішнього скликання встановила високу планку опозиційності. Нам важливо було не просто бути опозицією, а реально домагатися повалення режиму Януковича. І ми цього домоглися. В процесі ми зупинили традицію "тушкування" в Раді, поставили жорстко питання про українську мову, протистояли "піаністам".

- І при цьому після зміни влади залишилися "дуже міноритарним партнером". Вас не поважають ваші ж партнери?

- Все-таки ми найменша за чисельністю фракція, але справа не тільки в цьому. Ми розуміли, що все треба робити поступово. Ми розуміли, що якби після Майдану ми ультимативно стали претендувати на провідні ролі, це так само призвело до розвалу спільної команди. Єдність команди могла бути можливою тільки за умови, що Свобода не претендує на лідерство.

Наше партнерство з УДАРом і Батьківщиною все ще тимчасове. Це говоримо ми, це ж говорять в УДАРі і Батьківщині. Вони від самого початку не були в захваті від того, що змушені йти в союз з принциповими націоналістами. Наприклад, я навіть не можу вам передати, які скандали влаштовували мені наші ж партнери після знесення пам'ятників Леніну або після маршу пам'яті в день народження Бандери 1 січня.

- Хто саме скандалив?

- Всі. Повірте, всі. Просто ми цього не виносили на публіку. Але це були дикі крики і образи. Різниця між нами, Батьківщиною і УДАРом в тому, що ми єдина партія, в діях якої було врахування інтересів партнера.

- Незабаром вибори, хто ваші основні конкуренти? На виборах-2012 ви говорили, що це комуністи і регіонали, а тепер, напевно, УДАР і Батьківщина?

- Комуністів треба ще дотиснути. Ми й надалі готові жертвувати рейтингами, аби комуністів не було в майбутньому парламенті. Чомусь тільки Свобода реєструє законопроект 3530 про заборону комуністичної ідеології, наші партнери не хочуть за нього голосувати, але при цьому із задоволенням піаряться на антикомуністичній темі.

- Це зрозуміло, але електоральне поле ви ділите не з комуністами. Так хто все ж таки головні конкуренти?

- Росія та олігархи.

- Звучить фігурально. Чому ви не хочете назвати конкретні партії?

- Ми обов'язково побачимо якусь проросійську політичну силу, також обов'язково побачимо якийсь проект, складений зі ставлеників олігархів, під брендом популярного політика. Проти них і будемо боротися. Конкретно називати було б нечесно, тому що ще не бачили списків.

- Вам не здається, що заклик "боротися з олігархами" сьогодні якщо не застарів, то, принаймні, є непопулярним? Особливо в країні, багато громадян якої вважають Коломойського національним героєм? Або ви будете боротися з якимись конкретними олігархами?

- Боротися треба не з конкретними олігархами, а з впливом, який вони можуть мати в країні після тієї індульгенції, яку їм авансом роздає суспільство. Те, що олігархи вкладають кошти і сили в загальну боротьбу проти російського агресора - це не подвиг, а їх обов'язок. Наслідки можливої ​​узурпації влади олігархами після війни будуть страшними.

- Ви підтримуєте ідею податків на війну?

- Податок на підтримку наші військових сил в АТО - це взагалі була ініціатива Свободи. Кабмін просто вчинив досить хитро, взявши за основу наш проект військового податку з олігархів і перетворивши його на 1,5% збору з усіх громадян України.

- Податок з олігархів: що конкретно пропонувала Свобода з приводу цього?

- Конкретно: той, хто в 2013-му заробив від 500 тисяч до 1 млн гривень, повинен заплатити 10% військового податку. Від 1 до 10 млн - 15%. Від 10 до 100 млн - 20%, більше 100 млн - 25%.

- Чому Свобода не підтримує ініціативу Кабміну і Яценюка про часткову передачу української ГТС в управління західним кампаніям?

- Незалежність нашої газотранспортної системи - одна з ідей, яку ми відстоюємо згідно партійної програми "Захисту українців". Ми взагалі ні на крок від цього документа не відступаємо. Почитайте її і побачите, що пред'явити Свободі, в сутності, нічого.

Наприклад, у нас в програмі чітко записано, що державною мовою повинна бути виключно українська. Тому ми не підтримуємо той проект Конституції, яку пропонує Порошенко. Коли ми побачили 143-у статтю з правом мало не кожного села вибирати собі офіційну мову, тоді і закрили цю тему для себе. Є речі, в яких компроміси зі Свободою неможливі.

Виборець Ляшко - це виборець Тимошенко. Фанатичні бабульки, які сьогодні цілують йому руки, це ті ж самі, які вчора цілували руки Тимошенко 

- Повернімося до виборів. На думку експертів, значна частина вашого електорату сьогодні відходить до Олега Ляшка. Це ті, для кого Свобода більше не здається радикальною політичною силою, для яких ваші компроміси з партнерами не здаються прийнятними. Ви згодні з цим?

- По-перше, я хочу вас запевнити, що навіть за час такої короткої виборчої кампанії Свобода зможе утримати базовий електорат і повернути частину голосів тих, хто вагається у виборі. Давайте почекаємо два місяці.

По-друге, до Ляшка іде дуже незначна частина виборців Свободи. Виборець Ляшко - це виборець Тимошенко. Фанатичні бабульки, які сьогодні цілують йому руки, це ті ж самі, які вчора цілували руки Тимошенко.

- У 2012 році ви сказали, що український виборець сильно порозумнішав. Сьогодні в парламентських перегонах лідирують партії Солідарність і Радикальна партія Ляшка. Свобода, повторюся, на межі прохідного бар'єру. Перші два проекти багато в чому віртуальні. Чи означає це, що виборець за останні два роки знову став дурнішим?

- Виборець став набагато більш грамотним, ніж раніше. Але загальні тенденції голосування зберігаються. Український виборець постійно потребує міфічного принца на білому коні. Сьогодні в ролі принца - Ляшко. Такі були завжди - колись "принцом" був Тігіпко, Яценюк, колись Кличко, ще раніше Ющенко.

Солідарність - це команда президента. Але в будь-якому випадку, всі сьогоднішні цифри - це емоції.

Вибори - єдиний спосіб вигнати з Ради прихильників Кремля і комуністів 

- Підтримати вибори під час війни, як це зробила ваша партія - це теж емоції? А як же ризики залишитися без голосів Донбасу чи, за умови нинішньої виборчої системи, проходження по мажоритарці якогось Гіркіна?

- Ми підтримали перевибори Ради, по-перше, тому що це була вимога Майдану.

По-друге, в Раді не можуть бути представники Кремля і комуністи. Особливо, коли йде війна з Росією. Вибори - єдиний спосіб вигнати їх звідти. Точніше, не єдиний, Свобода пропонувала ще один спосіб - прийняти наш закон про люстрацію. Але партнери по коаліції почитали закон, сказали: "Ого, так там же ми" і категорично відмовилися проводити справжню люстрацію.

По-третє, якби Свобода не вийшла з коаліції, наступного дня на місце УДАРу зайшла б так звана проросійська фракція, що складається з екс-регіоналів і комуністів. З ними велися переговори деким з коаліції, якій сьогодні невигідно йти на вибори. З'явилася б нова "ширка".

- Хто з Батьківщини вів переговори про ширку?

Сьогодні Батьківщина неоднорідна і складається з різних течій. Тимошенко - це одна Батьківщина, Турчинов - інша, Яценюк - третя. Яценюку вибори найменш страшні.

Вибори сьогодні невигідні Батьківщині і не дуже вигідні Свободі. Але, Свобода розуміє, що вони вигідні країні і свідомо їх стимулює навіть при невисокому стартовому рейтингу.

В ідеалі потрібно було відразу після президентських виборів і до 24 серпня оголосити військовий стан на території Донбасу, прийняти за цей час в Раді нову редакцію закону про вибори зі скасуванням мажоритарки і введенням відкритих списків.

- Але цього не сталося. Як тепер бути з погрозами, пов'язаними з існуючою системою виборів?

- Звичайно, проблематично проводити вибори в умовах війни, але ми повинні провести ці вибори. Я вірю, що в час, що залишився, нам вдасться в Раді змінити виборче законодавство і скасувати мажоритарку. Сподіваюся, Свободі в цьому допоможе вулиця. Принаймні, київська Свобода проводитиме акції з вимогою зміни закону про вибори. В іншому випадку за ризик потрапляння в Раду сепаратистів і терористів будуть нести відповідальність ті, хто захоче залишити стару систему виборів.

- Список Свободи на виборах сильно зміниться в порівнянні з 2012 роком?

- Практично ні. Можливі деякі перестановки, можливі нові прізвища, але всі вони будуть виключно зі свободівського середовища. Інформую вас, Олексій Кайда вже обраний головою передвиборчого штабу Свободи.

- У новому скликанні депутати також дозволятимуть собі провокаційні випади, на кшталт інциденту на Першому національному? Дисциплінарні висновки зроблені? Як мені здається, ця, ​​а також ряд інших історій, учасником яких незмінно був Ігор Мірошниченко, популярності вам не додала.

- Ігор Мірошниченко, як і ще чотири наших депутата, тільки сьогодні повернулися із зони АТО, у нього не було проблем у спілкуванні ні з нашими хлопцями з сил АТО, ні з місцевим населенням. Так що не можу сказати, що його дії несуть шкоду репутації Свободи або в чомусь не відповідають настроям суспільства.

Справедливості заради, скажу, що конкретно за інцидент на Першому національному всі свободівці-учасники цього епізоду отримали партійні стягнення. Не за сам епізод, а за те, що не погодили свої дії з вищим партійним керівництвом і діяли самовільно. Свобода взагалі пильно стежить за дисципліною. Тільки протягом червня в результаті проведення ряду партійних конференцій 980 осіб були виключені з партії. Серед них 3 депутата обласних рад та 28 депутатів районних та міських рад.

- За що можуть виключити зі Свободи?

- За порушення партійної дисципліни, за поведінку, яка завдала шкоди іміджу партії, за партійну пасивність.

- Зараз Генпрокуратура взялася за аграрних чиновників - підлеглих міністра-свободівця Ігоря Швайки: є справи по заступнику міністра АПК, замголови сільгоспінспекції, главі Аграрного фонду. За Махніцького такого не було. Свобода покривала корупціонерів, які залишилися працювати з часів Януковича?

- Давайте запитаємо про це у міністра (набирає номер Ігоря Швайки, включає гучний зв'язок):

- Ігоре, я даю інтерв'ю ЛІГАБізнесІнформ, тут питання по твоєму відомству, так краще ти на нього і відповідай (повторює запитання):

- Швайка: А чому ви питаєте у мене, а не у Махніцького? Але якщо серйозно, то зазначені розслідування були ініційовані прокуратурою Києва ще в 2013 році. Свобода ніколи не покривала корупціонерів. Довгий час я не міг його звільнити, так як для звільнення чиновника такого рангу має бути рішення Кабміну. І, до речі, Іван Бісюк був звільнений 2 липня 2014 року.

Дійсно, перший заступник міністра АПК Іван Бісюк оголошений в розшук за підозрою в скоєнні злочину, в результаті якого він незаконно погодив відчуження 350 гектарів землі. В обхід встановленої законом процедури він підписав документ, яким припинено право постійного користування земельною ділянкою державним підприємством "Пуща-Водиця". Винен він чи ні - відповість прокурор або суддя. Ні я, ні Свобода корупціонерів не покриває.

- Якщо в майбутній коаліції - до виборів чи після них - в пропрезидентську більшість увійдуть колишні регіонали, Свобода також буде в більшості? (Далі відповідає Олег Тягнибок - авт.)

- Ми не можемо бути в такій більшості.

- Але регіонали-перебіжчики разом зі Свободою були і в більшості нинішній - після Майдану.

- Йти на якісь тимчасові, вимушені союзи на благо країни - це припустимо. Приклад: коли втекли Янукович і Азаров, єдиним легітимним органом влади в Україні залишилася Верховна Рада. Батьківщина, Свобода та УДАР налічували всього 169 голосів. Природно, тимчасово нам довелося, зібравши 260 голосів, залучити до більшості всіх, кого тільки можна було.

Це тимчасовий захід. Ми просто використали частину тремтячих від страху регіоналів, що рятують свої шкури, в державних інтересах. До речі, ще й тому необхідні нові вибори - коаліція після Майдану більш, ніж штучна. Екс-регіонали, до речі, останнім часом активізувалися, навіть починають якісь умови Раді висувати. Наприклад, про неприпустимість скасування мажоритарки. Як тільки перестали відчувати страх з вулиці, відразу почали права качати. Вибори необхідні, щоб і від них теж очистити Раду.

- Уже сьогодні багато політиків і експертів допускають, що наступний Майдан може відбутися вже восени 2014-го і вже проти президента Порошенка. У зв'язку з жертвами в зоні АТО, відмовою ввести воєнний стан і так далі. Ви поділяєте це припущення?

- Я не те, що допускаю, а знаю, що Революція гідності змінила українське суспільство. І просто так диктатуру народ встановити не дозволить. Це повинен пам'ятати як президент, так і взагалі всі політики. У тому числі і Свобода. Не враховувати думку суспільства просто небезпечно. Тому часових відрізків я б не називав, але новий Майдан тепер ніколи виключати не можна.

Ми просто використали частину тремтячих від страху регіоналів, що рятують свої шкури, в державних інтересах 

- І все ж таки про можливі причини масового невдоволення. Як ви оцінюєте якість проведення мобілізації?

- Це катастрофа. Десятки тисяч професійних військових і міліціонерів в тилу, в той час, як в зону АТО може бути направлений абсолютно непідготовлений доброволець. Система військкоматів була зруйнована остаточно, коли скасували призов до армії, і зараз там повний бардак.

До слова, якщо взяти для порівняння партійців і депутатів від різних політсил, то свободівці, напевно, отримують повістки, як ніхто. Можливо, це навіть метод політичної розправи. Наприклад, народний депутат Маркіян Лопачак від Свободи отримав повістку, хоча це і в обхід закону про мобілізацію.

Або Юрій Левченко - депутат Київради, вже пройшов медкомісію. За законом він не звільняється від служби, але ситуація виходить цікава. Прописаний Левченко у Вінниці, там же, відповідно, перебуває на військовому обліку. Але повістка йому прийшла на адресу зйомної київської квартири. Це стовідсотково замовний заклик. У львівській міськраді половина нашої фракції отримала повістки.

- Ви хочете сказати, що опоненти намагаються Свободу абрати в солдати"?

- Я хочу сказати, що ніхто зі свободівців від армії не косить. За повістками з'являються всі, але тенденція цікава. 200 членів Свободи зараз реально на фронті. Близько 300 свободівців готуються в навчальних частинах в складах різних добровольчих батальйонів.

Підписуйтесь на аккаунт ЛІГАБізнесІнформ у Twitter і Facebook: в одній стрічці - все, що варто знати про політику, економіку, бізнес і фінанси.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини