Лук’яненко: На допит не піду і опинитися у воронку не боюсь

31.08.2011, 12:05
Лук’яненко: На допит не піду і опинитися у воронку не боюсь - Фото
b0e60fd98188cf46277ed690cee12b26.jpg

Влада хотіла сутичок у День Незалежності... Партія регіонів прагне встановлення однопартійної диктатури... Безперечно, вони мене можуть взяти силою, - якщо прийде чотири міліціонери, то я із ними фізично боротися не зможу

На допит - не піде. Найвідоміший політичний в’язень України Левко Лук’яненко, за плечима якого - 26 років ув’язнення за антирадянську агітацію та пропаганду і навіть смертний вирок, відмовляється іти до Міністерства внутрішніх справ на розмову зі слідчим щодо сутичок між міліцією та учасниками опозиційного мітингу в День Незалежності. Водночас, він не виключає, що на допит його привезуть силою. "Хай беруть. Мені не перший раз сидіти у воронку", - заявив він в інтерв’ю ЛІГАБізнесІнформ.

Повістки на допит, крім Лук’яненка, отримали ще майже два десятки депутатів. Кримінальну справу за фактом хуліганства порушив слідчий відділ головного управління МВС у зв’язку з інцидентом, який відбувся на Володимирській між опозиційними політичними силами та правоохоронцями, які перекривали вулицю залізними щитами. До міліції викликають і звичайних людей.

- Пане Левко, ви підете на допит?

- Ні. Я обурений викликом мене до слідчого.

- Чому ви відмовляєтесь, адже певною мірою це є порушення з вашого боку?

- Порушення кримінальної справи є незаконним. Дійсно, 23 серпня суд ухвалив рішення про заборону на проведення акцій, яке обмежувало права громадян на мітинги і вуличні походи. Але у нас є Конституція, яка є документом прямої дії, вона проголошує наші демократичні свободи, - свободу друку, свободу інформації, свободу мирних зборів і так далі. Адміністративний суд не може скасувати Конституцію.

Саме через це судове рішення і відбулися сутички. Але ж почала влада! Чому Володимирську вулицю перекрили ще до 11-тої? Бо мітинг біля пам’ятника Шевченку був призначений на цю годину. Я вранці був на телевізії на Хрещатику, а коли вийшов, то вулиця вже була перекрита залізними щитами. Це ж провокація! Міліція ще без жодних підстав, без жодних кроків з боку мітингарів пішла на це діло. Значить, влада хотіла зіткнення.

Між іншим, у мене день народження 24 серпня, тож я на мітингу був недовго. Мені дали першому виступити. Потім я ще послухав трохи, попросив пробачення у мітингарів і пішов собі додому, щоб продовжити святкування. Коли закінчився мітинг і люди пішли по Володимирській, це вже було без мене. І я знаю про події, власне, із розповідей телевізії. Але мене обурює така поведінка влади. Я розумію, чому, власне, порушили кримінальну справу, чому викликають майже два десятки депутатів на допити - мене і інших, скажімо так, відомих українців.

- І чого добивається влада?

- Влада Партії регіонів прагне встановлення однопартійної диктатури. Щоби йти до тої диктатури, необхідно залякати Україну. Якби покликали на допит простого Петренка чи Іваненка, то це б не давало ніякого ефекту. А от якщо залякати депутатів, відомих людей, то це розійдеться по всій Україні і розширить дорогу до встановлення диктатури. Тому мене це все обурює. Я категорично проти збільшення авторитарності в діях нашої влади.

Звісно, можна подумати: от, слідчий мене викликає, а я нібито щось порушую, відмовляючись прийти. Але ж це рішення незаконне… Є, знаєте, таке правило: ніхто не зобов’язаний виконувати незаконні рішення. Навіть Нюрнберзький процес розглядав це питання. І було встановлено, що солдат, офіцер, будь-хто зобов’язаний не виконувати злочинний наказ. Бо якщо він його виконуватиме, то не звільняється від злочину, який зробив нібито за наказом зверху.

Так от я, виходячи із цього, не хочу сприяти дії незаконного наказу. Вважаючи порушення кримінальної справи проти мене незаконним, я не буду виконувати це рішення.

- Що вам інкримінують? Хуліганство?

- Так, хуліганство.

- Чи не боїтеся ви, що силовики застосують, наприклад, примусовий привід на допит?

- Я нічого не боюсь.

- А такий варіант розвитку подій, на вашу думку, можливий?

- У нас влада, яка абсолютно ігнорує закон, тому я цілком припускаю, що вони можуть на це піти. Безперечно, вони мене можуть взяти силою, посадити в автомобіль, бо я ж фізично слабкий, якщо прийде чотири міліціонери, то я ж із ними фізично боротися не зможу… Але все-таки хотілось би думати, що вони не підуть на таке порушення моїх особистих прав і, зрештою, на демонстративну зневагу до людини, яка є автором Акту проголошення України - незалежної держави. Я розумію, що мої статуси і надзвичайного повноважного посла України у відставці, і Героя України, і академіка, які, власне, мені дала ця держава і з якими, мабуть, мусила б рахуватись, не звільняють мене від виконання законів. Але є етичне правило, що до людей, які мають такі титули або звання, держава має ставитися із пошаною, а не розтоптувати всі присвоєння.

Тобто, вони можуть приїхати до мене і тут мене спитати, і я відповім на їхні питання по Дню Незалежності. Але я не виключаю, що вони мене можуть посадити в автомобіль і повезти до міліції на Володимирську, 15. Тому що ці люди привикли діяти силою, вони не розуміють ні демократії, ні справедливості. Влада у нас така, що знає тільки один аргумент - силу і гроші. Тому можуть мене забрати. Хай беруть. Мені не перший раз сидіти у воронку, і мене це абсолютно не лякає. І я не зганьблю себе, а навпаки, влада ще більше зганьбить себе.

- Ви кажете, що влада почала діяти зверху, з викликів на допит відомих людей. А як ви оцінюєте затримання декількох звичайних громадян, порушення проти них кримінальних справ і адмінарешт жінки, яка перерізала стрічку на вінку Януковича?

- Це несправедливість. Міліція, її керівництво, власне, має провести службове розслідування, хто поставив залізні щити, хто спровокував сутичку. Щоб у межах міліції і розібратись, хто організував цю провокацію.

Що стосується жінки, яка розрізала стрічку, то цей акт є виразом її ставлення до президента. В демократичній державі президент є публічною особою. Він має прихильників і, так би мовити, противників та конкурентів. Жінка висловила антипатію до президента. Це її законне демократичне право, і ніякої кари за це не може бути. Навіть найменшої. Президентів, прем’єр-міністрів в усіх демократичних країнах критикують, малюють карикатури, і жоден з них і не подумав би якось там мститись людям.

- Як ви думаєте, ініціатива правоохоронних органів щодо порушення кримінальних справ проти нардепів і громадян та, власне, і самі події в День Незалежності в центрі Києва - це ініціатива самої міліції чи вона діє за чиєюсь вказівкою?

- Ми знаємо начальника міліції, який громадян України уже не один раз лякав, що готується якесь там заворушення, запускається якесь повстання. Вони чи перелякані, чи роблять вид, що перелякані. Так що, не знаю. Безпосередньо те, що сталося, підпорядковане міністру внутрішніх справ. Тобто, на оцьому рівні і треба розбиратися.

- На рівні міліції?

- Міліція - частина влади сучасної України. Значить, це зробила влада сучасної України.

- Вас можна назвати політичним в’язнем зі стажем, тому ви розбираєтесь у цьому питанні, як ніхто. В сучасній Україні є люди, яких теж можна вважати політичними в’язнями?

- Ну, Юрія Луценка однозначно з політичних мотивів держать. Це безперечно. Бо те, що йому пред’являють у вину, виглядає дивно. Основне звинувачення - що він шоферу зарплату якусь призначив та витратив гроші на святкування Дня міліції. Так до нього теж це робили, і після нього це роблять. Як можна в країні, де на президента кожний день тратиться 170 тис. доларів, звинувачувати Луценка у тому, що він шоферу призначив трохи більшу зарплату? Звичайно, Луценко зробив адміністративне порушення. Але якщо не доведена його особиста вигода, і це порушення дрібне, то абсолютно немає підстав тримати його за гратами.

І друга особа - Юлія Тимошенко.

Обидві справи - яскраве свідчення того, що у нас є політичні переслідування, а не кримінальні. Їх просто ізолювали для того, щоб вони - дуже активні, енергійні, розумні політики - не впливали на суспільство, не брали участі в політичній боротьбі.

- А чи буде кількість таких людей зростати?

- Виходячи із того, що влада у нас такого виховання, що не розуміє, що таке демократія, а знає тільки силу, можна припускати, що вона буде розширювати репресії. Хоча це залежить від того, наскільки люди будуть чинити опір спробам звузити права громадян.

- Експерти часто вдаються до порівнянь: Україна - Росія, Україна - Білорусь. Чи не загрожує Україні перетворення, наприклад, на білоруську модель?

- У нас в Україні зовсім інше становище, ніж у Білорусі. У Білорусі там Лукашенко одразу хитрував, піддавався, хотів щось виграти. Повернулося воно все проти нього.

У нас на всіх вершинах влади, у всіх міністерствах, головних управліннях і так далі поряд із людьми комуністичного антиукраїнського виховання були і патріотичні люди. І вони, власне, стримували оту вершину влади. Тепер на вершину прийшли просто чужі люди, яким українські ідеали, українська мрія, українська історія зовсім чужі. Тому наскільки свавілля цієї влади буде реалізоване в дійсності - це, повторюсь, залежить від поведінки громадян. Якщо опір буде слабий, то ця влада буде іти далі, - звужувати права, закручувати гайки, обмежувати телевізії, радіо, газети і поступово впроваджувати цензуру і так далі.

Знаєте, влада і народ - це дві протилежні сили, між ними є вєрьовка, і якщо народ буде тягнути у свою сторону, то влада відступить. А як не буде, то влада перетягне до себе, і тоді державні чиновники перетворяться у п’явки, що ссуть кров у простих людей.

- Що може стати для громадян точкою кипіння за нинішньої влади? Наприклад, у 2004 році це було викривлення результатів голосування…

- У 2004-му було основне, що привело до революції - це ненависть людей до Кучми. Він уже настільки настроїв проти себе всіх громадян, що якогось незначного факту було достатньо. Поки що Україна в цілому не готова до таких подій, бо зараз тепло, треба небагато газу, електрики зовсім мало. І хоча ціни подвоїлися за період Януковича і Партії регіонів, і багато чого іншого зробилося гірше, але люди ще якось терплять. Коли настане осінь, треба буде платити більше за комунальні послуги, та ще й харчі дорогі, - ось тоді люди побачать, що прийшов час, коли необхідно боротися за свої права, бо інакше можна з голоду померти.

- Ви хочете сказати, що восени можливі більш поширені акції протесту?

- Так. Є такий добрий соціальний аршин, яким вимірюється, чи є суспільство справедливим, чи ні. Якщо прибуток сім’ї з найнижчими доходами у вісім-дев’ять разів менший від прибутку найбагатших сімей, то таке суспільство є стабільним і справедливим. Така різниця, наприклад, у Німеччині. А в Україні різниця - сорок разів.

Чим більша ця різниця, тим суспільство швидше рухається до революції. Якщо сучасна влада знає про ці закономірності, які встановила соціологічна наука, то розуміє, що своєю антинародною політикою прискорює революцію в Україні.

- А нинішній опозиції режим Януковича по зубах? Що вона може запропонувати у протиставлення владі?

- Що значить запропонувати? Вона і пропонує. От, зібралися на мітинг, щоб відзначити 20-ліття Незалежності.

- Цього недостатньо, щоби виконати озвучену мету - змінити недемократичну владу.

- Я вам більше сказати нічого не можу. Ви хочете більше, ніж я можу вам зараз сказати.

Діяльність українскої оппозиції: всі новини>>>

Валерія КОНДРАТОВА


Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини