Гавриш: Реальний опонент Януковича сидить і сидітиме у в'язниці

17.04.2013, 10:26
Гавриш: Реальний опонент Януковича сидить і  сидітиме у в'язниці - Фото
Степан Гавриш

Координатор парламентської більшості часів Кучми і представник Януковича в ЦВК у 2004 році - про якість влади і загрози національній безпеці

Колишній соратник Віктора Януковича, який виявився, за його ж словами, зайвим у команді сьогоднішньої влади, екс-віце-спікер Верховної Ради, екс-заступник секретаря РНБО Степан Гавриш програв регіоналу на останніх парламентських виборах у мажоритарному окрузі в Харківській області. Сьогодні він позиціонує себе політичним експертом, і стверджує, що знаходиться в інтелектуальній опозиції: критикує перспективу співпраці України з Митним союзом, негативно висловлюється про Партію регіонів, але, разом з тим, не відмовляє у позитивних оцінках президенту Януковичу.

- Що зараз загрожує національній безпеці України?


- Одна із загроз - скасування Конституцією 2004 року через Конституційний суд. Тому що прийняття КСУ нової Конституції робить саму систему влади недостатньо легітимною. Нинішній президент Віктор Янукович приймав присягу на Конституції-2004. І ця відміна ставить під питання багато тем, пов'язані з конституційним ладом, суверенітетом. Це проблема, яка вимагає обговорення, однак не обговорюється.

Є багато старих загроз, що стосуються оборони країни, економічної безпеки, але ці проблеми ніхто сьогодні не розглядає, тому що РНБО фактично припинив свою діяльність - у зв'язку зі зміною політики президента та його команди.

- РНБО сьогодні - орган-рудимент?


- Це конституційний орган, і президент повинен виконувати обов'язки з управління ним. Але сьогодні він переживає не кращі дні. Мій відхід з РНБО був пов'язаний саме з тим, що цей орган був по суті справи скасований. У 2011 році напередодні інавгурації я зустрічався з Януковичем, я йому розповів про специфіку роботи РНБО. Представив йому ряд аналітичних записок, що стосуються стратегії розвитку оборонної політики, політики безпеки. Мені здавалося, що у нас буде діалог. Він мені сказав: "Іди, ти дуже потрібен. Я тебе покличу, і ми приймемо рішення". Однак ці записки надзвичайно налякали його оточення...

- Що ви там такого страшного написали?

- Вони злякалися можливої ​​внутрішньої конкуренції. А президентові я запропонував цілком логічні тези. Я виступав категорично проти політики нейтралітету, позаблоковості. Я вважав, що в умовах, коли існують дуже чіткі і зрозумілі тренди розвитку в сучасному світі, Україні потрібно приймати рішення.

Я також вважав, що у зв'язку з тим, що Януковича підтримали лише 49% виборців, йому дуже важливо було б вести політику компромісів. По-перше, різко не відмовлятися від політики, що проводиться президентом Ющенком, і забезпечити, таким чином, правонаступність системи влади. По-друге, не переходити до переслідування політичних опонентів. По-третє, зберегти вже історично сформовану систему стримувань і противаг в середині самої системи влади.

- Яка доля ваших пропозицій?

- Мої пропозиції були заховані під сукно. Пізніше я дізнався, що Янукович їх читав і навіть писав резолюцію, але я не намагався навіть знайти сліди, бо розумів - величезна преторіанська гвардія, яка оточує президента, не дасть їм хід.
Після третього туру президентських виборів-2004 Янукович подякував мені за професійну роботу, за підтримку і сказав: Вір мені, я повернуся. Іди і ні про що не думай. Ти у мене в п'ятірці (списку Партії регіонів, - ред.) 
- Президент по відношенню до вас порушує слово не в перший раз. Він же обіцяв вам місце у списку Партії регіонів ще в 2004-му році ...

- Це факт. Я пам'ятаю, як зараз. Після третього туру президентських виборів, в якому я працював разом з європейськими юристами, я прийшов у "Зоряний" до Януковича (Степан Гавриш на виборах-2004 був представником Януковича в ЦВК, - ред.). Крім мене, там були Тарас Чорновіл (керівник передвиборного штабу Януковича на повторному другому турі виборів, - ред.) і Пол Манафорт (американський політтехнолог, який співпрацював зі штабом Януковича, - ред.). З кабінету кандидата в президенти саме виходили Рінат Ахметов та Борис Колесніков. Янукович подякував мені за професійну роботу, за підтримку і сказав: "Вір мені, я повернуся. Іди і ні про що не думай. Ти у мене в п'ятірці, другий або п'ятий. Я ще не знаю". До цих пір не розумію, навіщо він це говорив. Думаю, що більшість в оточенні Януковича вважають мене чужим.

- Чому ви не намагалися стати своїм у Партії регіонів?

- Справа в тому, що Партія регіонів за своєю природою так і не стала реальною, класичною політичною партією. Вона не має виразної ідеології, не ставить реальних політичних цілей з розвитку партійної та громадської демократії, а виступає дуже потужною, тотальною машиною управління країною, маніпулюючи громадською думкою, а не використовуючи її. У Партії регіонів не знають, що таке політичний плюралізм. Такі, як я, в ній чужі.
У зв'язку з тим, що Януковича підтримали лише 49% виборців, йому дуже важливо було б вести політику компромісів 
Був, правда, ще один випадок, коли я ще раз звернувся до Януковича з особистим проханням. Після виборів 2006 року навколо мене була велика криза. Я не міг влаштуватися на роботу, з Вищої ради юстиції мене намагалися вигнати за допомогою указів президента Ющенка і судів. Тоді я прийшов до Януковича з проханням рекомендувати мене парламенту до Конституційного суду від Партії регіонів. До цього я двічі відмовлявся обиратися суддею КСУ. Він каже: "Ти у мене в комп'ютері, йди і ні про що не думай"... Це також була ввічлива форма відмови. Прояв байдужості. Це було після провалу блоку "Не Так!" на виборах 2006 року (Гавриш йшов під № 7. У першій десятці також були Леонід Кравчук, Віктор Медведчук, Нестор Шуфрич, Григорій Суркфс, Юрій Бойко, Михайло Папієв, Олег Блохін, - ред.).

- Ви зараз критикуєте Митний союз і взагалі співпраця з Росією, тоді як блок "Не так!" йшов на вибори з гаслом "НАТО - ні!" і так далі. Ви змінили політичні погляди?


- А ви вважаєте, що в блоці були одні антинатівці? Кравчук ніколи не був антинатівцем, і не був таким. НАТО - найбільша, найвпливовіша світова військово-політична організація. Вона володіє найбільшими ресурсами і відповідає за глобальну світову безпеку. Що стосується критики Митного союзу, то я - реаліст. Я бачу, що Україна сьогодні перестала бути стратегічним партнером Росії, ми не робимо навіть вигляд, що говоримо з ними на рівних, однією мовою і на одному рівні відносин. Росія тримає нас в кутку рингу, практично позбавивши нас будь-яких важливих ініціатив. Це особиста позиція її керівництва по відношенню до президента України.

- А колись взагалі Росія і Україна говорили на рівних?

- Колись, так. Це однозначно було за Кучми, в епоху розквіту відносин з Москвою, і навіть відбувалося за часів Ющенка. Сьогодні ж Москва пропонує тільки один, ультимативний шлях - вступ України в Євразійський Союз через ТЗ. Думаю, що цей альянс неспроможний, у нього немає майбутнього. Він штучний і побудований на чистій політиці. У Казахстані вже готують референдум про вихід з ТЗ. Так що, спроба Путіна створити якийсь проект глобального цивілізаційного розвитку Росії так само амбітний, як і утопічний. Він нічого Україні не обіцяє, крім чергової епохи відсталості. Росія зовсім законодавець трендів розвитку сучасного світу. І взагалі, в недалекому майбутньому вона буде шукати політику приєднання або об'єднання з Європою. В іншому випадку її приєднає до себе Китай.

- А як же перспектива зниження ціни на газ?


- Фішка, яку нам пропонують в обмін на вступ до МС, сама по собі нічого не визначає. Швидше навпаки, консервує нашу відсталість. Газ зовсім не той ресурс, який визначає стратегічний розвиток України. Вона неодмінно повинна приєднатися до Заходу.

Амбіції, нескінченні внутрішні війни і зради, непрозорість роблять опозицію дуже схожою на владу 
- Ви говорите, як опозиціонер ...

- Так, я перебуваю в інтелектуальній опозиції до чинної влади.

- Це як?

- Я не примикаю ні до однієї політичної сили. Вважаю себе незалежним політичним експертом. Моя критика може і повинна допомогти владі і опозиції зрозуміти власні помилки. Амбіції, самовпевненість, деінтелектуалізація політики, нескінченні внутрішні війни і зради, непрозорість, фетишизація влади роблять опозицію дуже схожою на нинішню владу.

- Чому ви не берете участь у роботі Конституційної асамблеї?

- Мене запрошували (на рівні Національної академії правових наук, як академіка) взяти участь у її роботі. Справа в тому, що я не зовсім розумію принципи, на яких працює Асамблея, і її завдання. Створено дорадчий орган при президентові країни. І президенту сьогодні зручно говорити про те, що працює якась незалежна структура суцільно з відомих вчених і незалежних експертів з удосконалення або підготовки нової Конституції. Але за фактом Асамблея - це структура сервільного характеру, і вона буде виконувати те, що їй запропонує якась непублічна команда президента. Це орган, до якого міцно прив'язані мотузки, за які весь час вміло смикають. Так ніхто в світі нову Конституцію як форму суспільного договору не готував. Нічого, крім конфліктів, вона не принесе.
Конституційна асамблея - сервільна структура, вона буде виконувати те, що їй запропонує якась непублічна команда президента 

- Куди веде Україну нинішня влада?


- Нікуди. Україна сьогодні не розвивається, ми ходимо по замкнутому колу. А всі зусилля влади спрямовані на збереження на найбільш довгий термін і на максимально можливе зміцнення. Влада працює сьогодні, як і вчора, виключно на 2015 рік, Янукович розглядає сьогоднішній уряд як тимчасовий Кабмін, уряд баласту. Найближчим часом команду Миколи Азарова змінять більш молоді кадри. Вони повинні будуть показати готовність президента до змін. Опозиція вимогами відставки уряду відіграє в цьому випадку на стороні президента. Вона робить для нього, вже не вперше, домашню роботу.

- Хто замість Азарова -
Сергій Арбузов?

- Без сумніву. Він один з найочікуваніших кадрів, з нових донецьких.

- І все-таки, у чому прорахунки влади?

- Незважаючи на задекларований курс на євроінтеграцію, в Україні не ведеться реально ніякої роботи з реалізації необхідних для цього реформ. Наше законодавство не гармонізується з законодавством Євросоюзу, ліберальна економіка знищується постійним лобізмом, корупцією і політично залежними судами. Коли влада з гордістю говорить про прийняття нового Кримінального процесуального кодексу, я можу вас запевнити, що більш поганий КПК складно було придумати. Там, по суті, ліквідована самостійність, профнезалежність захисту - вона звужена тільки до адвокатури. Мало того, лише тієї, яку представляє тільки Асоціація адвокатів України. У якості бази для звинувачення допускаються непрямі свідчення і з чужих слів і т.д. У мене взагалі враження, що цей кодекс писався виключно під суд над Юлію Тимошенко.
Більш поганий КПК складно було придумати. Таке враження, що цей кодекс писався виключно під суд над Тимошенко 
Так, звільнення Юрія Луценка - правильне рішення, але це чисто технологічний хід. Тому що без свободи Луценка продовжувати переговори з ЄС, в принципі, було б неможливо. Луценко на волі - це гарантія збереження невеликого люфту для президента в перспективі міжнародних переговорів і поїздки на саміт Східного партнерства у Вільнюс в листопаді. Але його головний і єдино реальний опонент - Тимошенко - сидить і буде сидіти у в'язниці.

- Як ви оцінюєте новий закон про референдум?

- Як ще один крок назад від традиції європейського права та цивілізованого суспільно-політичного діалогу. У цьому законі багато абсолютно недемократичних, неконституційних норм, маніпулятивних інструментів. Законом прямо дискредитується сама ідея прямої демократії, безпосереднього управління країною виборцями. Тим більше що парламентські вибори-2012, в яких я брав участь як незалежний кандидат, оголили небачену досі схильність правлячої партії до нахабних  і цинічних фальсифікацій.

- Невже вас можна чимось здивувати?


- Так, час від часу я дивуюся. Але останні вибори мене просто шокували. Як можна не дивуватися, якщо в день голосування біля 100% виборчих дільниць стояли автомобілі, намети, брендовані символікою Партії регіонів. Безкоштовно наливалася горілка виборцям, які йшли на ділянку і з неї. Можна було за винагороду здати чистий бюлетень в обмін на вже заповнений - з позначкою за мого опонента. Я все це показав на власній сторінці у Фейсбуці, красномовні відеоролики.

Я не кажу вже про особливості роботи "правильних" комісій, невмотивований перерахунок протоколів. У підсумку переміг кандидат, який ні дня не працював в окрузі, який має славу "антидепутата". Я не вірю, що виборці, яких я знаю багато років, могли свідомо вибрати таку людину. Навряд чи їм потрібен представник "бригади", а не досвідчений політик. Тим більше, що моєму опонентові в тому окрузі належить близько 23 тисяч гектарів лісів, в які замовлений вхід простим жителям.

- Ви помітили - сильно змінився Янукович за останні десять років?


- Я не знаю відповіді на це питання, я давно з ним не спілкувався. Але, повинен сказати, що наша остання зустріч була дуже комфортна, взаємна. Він якось тепло зі мною розмовляв, багато розповідав про себе.

У минулому ж ми часто зустрічалися і довго прогулювалися навколо озера на колишній партійній дачі в районі Межигір'я. Віктор Федорович гуляв іноді разом з двома білими великими собаками. Я не пам'ятаю цієї породи, але він любив розповідати, як вони можуть обходитися буханцем хліба на день. Ось така унікальна порода... Чимось схожа на алабаїв.

- Будь-яка собака буде обходитися буханцем хліба, якщо її нічим більше не годувати...

- Ні, справа, напевно, в породі. Я, на жаль, не пам'ятаю її назви. Я хотів якось навіть завести таку ж собаку, але ніде її не знайшов.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Комментарі

Останні новини
Загрузка...