Ющенко: опозиціонер у вільний від роботи час

29.04.2011, 12:35
Ющенко: опозиціонер у вільний від роботи час - Фото
5d2bf7eedd0c591bf5cbf6e66901ff9d.jpg

В Україні пройшли акції опозиції, що вимагає денонсації "харківських угод". Чи вся опозиція реально опозиційна владі і чому деякі не хочуть бути опозиціонерами, незважаючи на бажання їхніх виборців?

Юридичне поняття "парламентська опозиція" припинило існувати в Україні після повернення до Конституції 1996 року. Поняття "опозиція" у принципі, певно, перестало існувати відтоді, як практично кожний із сьогоднішніх опонентів влади Януковича-Азарова хоч раз, хоч ненадовго, але приміряв на собі презентабельний костюм міністра, члена фракції провладної більшість, губернатора або навіть Президента. Той, хто звик жити комфортно, спати спокійно і виглядати добре, навряд чи захоче протистояти режиму всіма силами - з колишніх міністрів виходять дуже погані "народовольці". Вчорашні губернатори не поставлять на кон "нажите непосильною працею" в обмін на політичну боротьбу з владою. І найкраще це видно на прикладі слабких мітингів і боязких протестів, які 27 квітня продемонстрували Україні опозиційні сили, "пошепки" вимагаючи у влади денонсації "харківських угод".

Про те, що у середу 27 квітня в Україні пройдуть мітинги опозиції, було відомо давно. Знали про них і представники влади, яких згідно із законом належить повідомляти про те, коли, де, хто і в якому складі буде їх лаяти, і преса, яка, як сподівалися опозиціонери, не тільки стане освітлювати "антифлотські" хвилювання, але і встане на бік мітингувальників. Те, що у Києві пройдуть "мітинги" (у множині), означало зовсім не масовий характер народного обурення, а те, що опозиція як і раніше діє роз'єднано, і, як це було 22 січня у День Соборності, кожна політична сила вважала за краще протестувати у гордій ізоляції від своїх однодумців з ненависті.

Соратники Юлії Тимошенко з БЮТ, організовуючи акцію протесту, вирішили не "винаходити велосипед" і зібратися в улюбленому столичному місці національного обурення – біля пам'ятника Тарасу Шевченка в однойменному парку. Заступник глави партії "Батьківщина" Олександр Турчинов повідомив що зібрався, що "харківські угоди" – це "зґвалтування українського народу олігархами", і взагалі щодня продовження дії "харківських угод" представляє небезпеку для України та її майбутнього. Сама ж лідер партії Юлія Тимошенко підійшла до протесту проти Чорноморського флоту РФ у Криму більш оригінально – оголосила про те, що подала до американського суду на Дмитра Фірташа і "Росукренерго", звинувачуючи бізнесмена у пограбуванні України.

Мітинг БЮТ у парку, одинаково як і заява Тимошенко про суд, викликали б більше інтересу в суспільстві, якби його (суспільства) увагу не відволікали на себе того дня колеги БЮТ з опозиції. Застава успіху будь-якої акції протесту – це, насамперед, концентрація. Концентрація сил, уваги, енергії. А сконцентруватися на одному, коли пропонують 3-4 однакові акції, людям важко. Так вийшло і 27 квітня.

Водночас як БЮТ у парку Шевченка вимагав денонсації "харківських угод", того ж самого вимагала і УНП Юрія Костенка, до того ж у тому ж місці. Логічніше було б об'єднати зусилля в організації акцій протесту, але "українські народники" вирішили провести окрему оригінальну акцію, минулу в ЗМІ окремою, ніяк не пов'язаною з "бютівським", подією. Суть дійства полягала в моделюванні потоплення кораблів Чорноморського флоту Росії. Варто нагадати, що лідер УНП – один із опозиційних парламентаріїв, що проголосували за продовження терміну повноважень нинішнього складу парламенту до 2015 року. До речі, усього на мітингу було 14 партій. В Україні так виходить, що іноді словосполучення "об'єднання 14 партій" - просто красивий зворот мови.

Але всі акції протесту минулої середи гинуть перед оригінальною ідеєю, що спала на думку опозиціонерам з "Нашої України" – прихильники Віктора Ющенка вирішили провести з'їзд партії не у звичному приміщенні ДК КПІ, а у польових умовах – перед будівлею Верховної Ради.

Інтерес до "з'їзду open air" організатори намагалися підігрівати, раз у раз вкидаючи вести про те, коли і скільки автобусів з їхніми партійцями були затримані співробітниками міліції на підступах до Києва. Відповідальним за підтримку високого градуса напруження перед мітингом, очевидно, нардеп-нашеукраїнець Андрій Парубій. Саме його прізвище звучало у повідомленнях про приготування до акції "Нашої України" найчастіше. Але тільки доти, поки не настала "година Ч", коли на сцену вийшов Віктор Ющенко, який того дня немов побачив події Майдана-2004 в мініатюрі. Ті ж "затримання" автобусів міліцією, але це вже нікому не цікаво, ті ж вірні соратники, але за політичною вагою поменше, ніж минулі "любі друзі", той же народ із транспарантами, тільки його кількість і ентузіазм не можна порівняти із "зоряним роком" Ющенком.

Віктор Андрійович казав про все те ж, про що говорили учасники мітингу БЮТ, "Свободи" та інших сил. Про те, що не можна "тримати на плечах" чужий флот, про те, що ми – українці, про те, що ми повинні себе поважати, про те, що влада в Україні антинародна. Ющенку не здавалося переконливим, важко було повірити у щирість його слів про неможливість терпіти владу, що підписала "харківські угоди", і, події наступного дня – 28 квітня показали, чому саме колишній Президент неорганічно виглядає в ролі лідера опозиційної сили.

28 квітня Президент України Віктор Янукович призначив Ющенка співголовою ради з питань розвитку Національного культурно-художнього і музейного комплексу "Мистецький арсенал", консультативно-дорадчого органу при главі держави. А ще того ж дня стало відомо, що Президент Ющенко попросив у Президента Януковича допомоги з організацією Всесвітнього конгресу бджолярів. "Найближчим часом я звернуся до Президента України Віктора Януковича щодо видання указу про проведення Апімондії-2013, Всесвітнього конгресу бджолярів, який буде приймати Україна. Там я визначений як керівник Конгресу", - сказав Ющенко, який ще день тому протестував разом зі своєю партією проти "антинародної" політики Януковича.

Призначення Ющенка консультантом Януковича з "музейних питань" зовсім не означає, що третій Президент України більше не опозиціонер. "Наша Україна" і далі буде залишатися в опозиції, а Ющенко може протестувати разом зі своїми соратниками у вільний від роботи час. Однаково як і багато інших опозиціонерів, акуратно складаючи у партійні комірки прапори і транспаранти, відправляються на роботу у Верховну Раду, голосувати за продовження своїх повноважень і збільшення фінансування парламентського апарату.


Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини