Янукович вже не є "залізним господарем"?

12.05.2011, 17:45
Янукович вже не є
0190fa974407ffb6dea71628acace9b7.jpg

Чому Президент уникає прямих відповідей на незручні питання? Навіщо Віктор Янукович періодично відхиляється від звичного образу вольового і рішучого політика? Чому це питання виникло саме після 9 травня 2011 року?

Віктор Янукович, повернувши собі як Президенту широкі повноваження внаслідок скасування конституційної реформи 2005 року, дав зрозуміти, що тепер за все у країні відповідає він. Українська влада при Януковичі стала однією великою "сім'єю", але патріархальною. Старший у ній - особисто Президент. Чому? Попит з нього. Але чим довше у своїй посаді перебуває Президент Янукович, тим частіше з'являються підстави сумніватися в його готовності нести тягар "демократичного абсолютизму". Якось недолюблює український гарант брати на себе відповідальність у ситуаціях, що вимагають вольового, непопулярного для багатьох рішення. Одним із прикладів подібної поведінки можна назвати самоусунення Януковича від розв'язання незручної проблеми "червоних прапорів". Спрямування на додаткову експертизу ухваленого Радою скандального закону за два дні до свята 9 Травня виглядав неорганічно для створеного Януковичу образу рішучого господарника і залізного господаря.

На президентських виборах 2010 року Янукович переміг багато у чому завдяки тому, що у свідомості людей він закріпився повним антиподом дещо набридлих народу інших політиків. Люди сподівалися, що Янукович буде твердішим за Ющенка у справі прийняття рішень і відповідальнішим за Тимошенко у словах і заявах. Україна вибрала Януковича через підтримання порядку, відповідальність і стабільність.

Порядок, відповідальність і стабільність – це саме те, чого немає у рішеннях Президента з багатьох питань сьогодні, враховуючи історію із законом про червоні прапори Перемоги.

Порядок?

6 травня Президент Янукович відмовився підписати закон про червоні прапори. "Згідно з встановленим порядком про підготовку законів на підпис Президенту України, цей документ (Закон "Про внесення змін до Закону України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" - ред.) спрямований Адміністрацією Президента у Кабінет Міністрів і Міністерство юстиції України", - повідомив глава АП Сергій Льовочкін.

Тобто Янукович, який неодноразово говорив про єдність парламенту, уряду і Президента як про велике досягнення своєї влади, сам порушив порядок легітимації законодавчої ініціативи, яка викликала в суспільстві великий резонанс. Ситуація з відмовою підписувати закон "про червоні прапори" виглядає ще більш цинічною, якщо врахувати, що навряд чи у сьогоднішньому парламенті яке-небудь рішення може пройти без узгодження всередині партії влади.

З огляду на це можна передбачити, що "добро" на народження провокації було надане на найвищому рівні, але політики, які перебувають на цьому рівні не побажали брати особисту відповідальність за наслідки, які вона могла мати.

Відповідальність?

За два дні повністю несподіваного дозволу червоних прапорів на українських будівлях Янукович публічно пообіцяв підписати закон, як тільки він дійде до президентської Адміністрації по бюрократичних коридорах. "Як тільки він надійде, я підпишу цей закон. Тому що я впевнений: той прапор, який висів над Рейхстагом у травні 45-го - це символ перемоги, з яким йшли всі учасники Великої Вітчизняної до перемоги у цій страшній війні", - сказав тоді Янукович.

"Ось молодець!", - подумали прихильники ідеї вивішування знамена Перемоги. Противники цієї ідеї нічого не подумали, оскільки вже не сподівалися, що "біло-синій" Президент не підтримає радянську ностальгійну ініціативу "біло-синьої" більшості у Раді.

Однак прихильників Януковича чекав неприємний сюрприз, оскільки, не підписавши закон, Президент порушив обіцянку, а порушення обіцянки, як відомо всім з школи, – вчинок безвідповідальний. І, як би не намагався радник Президента Ганна Герман виправдати свого шефа, говорячи про те, що Рада може приймати рішення лише про державну символіку, яко не є червоний прапор, ніхто не примушував Януковича напередодні обіцяти поставити свій підпис. На момент обіцянки червоний прапор точно не був частиною державної символіки України. Проте, як і зараз.

Стабільність?

14 грудня 2010 року Янукович провів зустріч із зарубіжними дипломатами, на якій не без гордості зазначив, що головним проміжним підсумком його правління потрібно вважати досягнення суспільно-політичної стабільності. Усього через п'ять місяців після тієї зустрічі, у травні 2011-го, українська влада допустить порушення питання, яке, нарівні з мовною проблемою або Чорноморським флотом Росії у Криму, входить до "найвибухонебезпечніших" тем для України. Питання червоного прапора в Україні було порушено з ініціативи парламентської фракції КПУ, яку поспішили підтримати вірні соратники Януковича з пропрезидентської Партії регіонів.

Означає Президент свідомо допустив заворушення у суспільстві. Умисно розхитав ситуацію гарант ще й тим, що дозволив виступати на фоні ще офіційно не дозволеного червоного знамена – у Палаці "Україна" 6 травня на сцені одночасно тримали національне знамено України, президентського штандарту з гербом України і червоним прапором з серпом і молотом.

Сьогоднішні керівники України критикували Президента Віктора Ющенка за половинчатість рішень, нерішучість, безвідповідальність, і не можна сказати, що були не праві. Але ми бачимо, як, прийшовши до влади, Президент Янукович також не поспішає "стукотіти кулаком по столу" там, де потрібно вольове рішення глави держави. Крім актуальної історії з "війною прапорів", можна пригадати епопею з лавіруванням Януковича під час "податкового Майдану". Тоді, взимку 2010-го, Янукович говорив підприємцям, що зібралися на Майдані: "Пам'ятайте, я на вашому боці!". А через декілька днів наметове містечко переконливо "попросили" скрутити бійці "Беркута".

"Залізний господар" не став би пити чай з тими, чию присутність на Майдані з наметами він вважає неприпустимою, "залізний" не став би за два дні до порушення кримінальної справи проти свого попередника і колишнього патрона Леоніда Кучми, усміхаючись, обговорювати з ним перспективи розвитку України. "Залізний" стримав би слово і підписав закон про червоні прапори. Не тому, що цей закон потрібен, а тому, що Президент дав слово. "Залізний" не боявся би, що його більше не оберуть Президентом, а Янукович, схоже, боїться цього, тому і уникає різких рухів, пов'язаних із ризиком для і без того не ідеального рейтингу.

Сьогоднішній Янукович вважає за краще йти від проблем. Хоче, щоб незручні питання офіційно вирішувалися керівниками відомств або регіонів, а не у президентському кабінеті. Але найважливіше, що Янукович виявився зовсім не проти, щоб у благо його політичного комфорту хтось інший трохи пограв на нервах українців - на національній, мовній, конфесійній та інших тонких струнах українського "механізму".


Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини