Янукович в ефірі: шість спостережень

28.02.2011, 13:15
Янукович в ефірі: шість спостережень - Фото
fa07ae9ede883d6e8a494d19b6aff853.jpg

У річницю інавгурації Віктор Янукович відповів на питання України у прямому ефірі. Чи вийшов цей проект таким, яким був задуманий? Чи можна назвати діалог Президента з народом вдалим і які висновки напрошуються за підсумками "Розмови з країною"?

Те, про що так багато говорили, сталося. 25 лютого Віктор Янукович у прямому ефірі більше чотирьох годин відповідав на питання народу, що обрав його на пост Президента рік тому. Те, чого боялися, також сталося - за ці чотири години Президенту не поставили жодного запитання, яке можна було б вважати однозначно "незручним", або про яке пізніше ЗМІ могли б писати і говорити, як про "скандальне". Загалом дискусія відбулася, але навряд чи її можна назвати гостросоціальною - Президент давав очікувані відповіді на очікувані питання жителів різних регіонів України, і навіть присутні у студії відомі тележурналісти не змогли або не побажали порушити цю інтерактивну ідилію. Але загалом-то ніхто і не чекав від Януковича якихось сенсаційних визнань або критичних заяв у день річниці інавгурації, який сам В.Янукович на початку ефіру назвав не інакше, як святом. Затьмарювати свято винуватцю урочистості - ознака поганого тону.

Навряд чи є сенс переказувати хронологію питань/відповіді "Розмови з країною" (саме так називався цей телевізійний проект). По-перше, логіку відповідей Президента на проблемні питання різних сфер - від пенсійної реформи до епідемії наркоманії можна охарактеризувати трьома словами: "вивчимо, порадимося, виправимо". По-друге, хотілося б зупинитися на ряді спостережень, що стосуються не стільки відповідей В.Януковича на поставлені запитання, скільки самої атмосфери президентського телепроекту.

Спостереження 1. Розбиття тем по регіонах

Люди з різних областей країни, що ставили запитання Президенту, були місцевими жителями, що стихійно зібралися на момент телемосту на площах своєї малої батьківщини. Так, принаймні, мало б виглядати. А у людей, що стихійно зібралися повинен бути стихійний характер питань. Тобто велика ймовірність того, що у народу України загалом-то проблеми одні і ті самі, і питання повинні були б повторюватися.

Водночас ми стали свідками, як, наприклад, представники Кіровограду цікавилися виключно пенсійним законодавством. Донецька область не виходила за межі рідної їй вугільної проблематики. Київ чомусь не цікавило нічого, крім екології і забудови, яку також прив'язали до теми екології. Розподіл ролей у театрі - функція режисера. Хто був режисером "Розмови з країною"?

Спостереження 2. Таємниче зникнення української цікавості

Також у тему "стихійності". Що цікавить середньостатистичного громадянина, коли йому, можливо, у перший і останній раз у житті надається змога ставити питання відомому політику/актору/спортсмену, не кажучи вже про Президента? У більшості випадків пересічну людину цікавлять зарабітки "небожителів", пристрасті або ж перевірка чуток а-ля "а чи правду кажуть, що ви?..". Така людська природа.

Але з якоїсь причини серед тих десятків українців, які ставили питання В.Януковичу, не знайшлося жодної такої людини. Усі цікавилися виключно нюансом вузькопровільних реформ і перспективами політичного процесу в Україні. Країна, яка щодня обговорює вертоліт Президента і називає арешти політичних опонентів влади репресіями, не захотіла скористатися унікальною можливістю, щоб ставити питання на ці теми особисто В.Януковичу.

Спостереження 3. Питання інтернет-аудиторії без відповіді

Нагадаємо, що з 15 лютого - цілих десять днів - декілька інтернет-ресурсів приймали "електронні" питання Президенту. Телевізійна реклама "Розмови з країною" акцентувала особливу увагу на тому, що кожний інтернет-користувач може особисто поставити питання В.Януковичу.

Під час ефіру представники інформагентств, що приймали питання з Мережі, повідомили, що послання надходили з частотою два у хвилину. На справі ж межі проекту були звужені до чотирьохгодинного телемосту з регіонами, а питання інтернет-аудиторії, однаково як і телефонні питання, зайняли в ефірі критично обмежений відрізок часу. Можливо, Інтернет був би розкутішим у своїх інтересах. Можливо, в організаторів просто не вийшло дотримати паритету між джерелами питань.

Спостереження 4. Відсутність уваги до зовнішньої політики

По суті, під час "Розмови з країною" обговорювалася виключно внутрішня політика, яка, безсумнівно, важлива і навіть, безсумнівно, більш важлива для суспільства, ніж політика міжнародна. Однак країна, ще декілька років назад обговорювала переваги євроінтеграції над "російським вектором" і навпаки, як могло здатися з ефіру з В.Януковичем, перестала цим цікавитися.

За підсумками розмови народу з Президентом склалося враження, що люди більше не пам'ятають НАТО - увійти в який так хотіла одна частина України і який так люто ненавиділа або просто боялася інша її частина. Вся зовнішньополітична дискусія у межах телепроекту звелася до боязкого питання кримської прихильниці В.Януковича про те, чи буде побудований міст, що з'єднує Україну і Росію через Керченську протоку.

Спостереження 5. Ефірний час для екзальтованих захоплень

На жаль, не всі звернення до Президента можна було назвати питаннями, і не всі вони були питаннями. Може, тому що ефірний час був досить обмежений, нехай навіть не годиною-двома, а чотирма. І дивно було слухати, як замість питань, безсумнівно, що є у чималій кількості у жителів Чернівецької області, вся тимчасова квота цього регіону була віддана священику, що утримує дитячий будинок сімейного типу, який переважно дякував Президента за допомогу його притулку.

І ще чомусь для Донецької області було виділено цілих два включення (Новогродовка і Єнакієве), а для Рівненської або Волині зовсім не знайшлося місця і часу в телерозмові із Президентом. Київщина ж, традиційно багата сюрпризами і проблемами, делегувала для питання Президенту вдячних солдат однієї з білоцерківських військових частин, які, якщо по суті, і жителями-то столичної області у більшості своїй не є.

Спостереження 6. Новини для Президента

По ходу трансляції складалося враження, що про деякі важливі питання Президент чує вперше. Наприклад, про несприятливу екологічну ситуацію у Дарницькому районі Києва або невідповідності послуг ЖКГ по всій Україні їхньої вартості. Президент часто під час прямого ефіру говорив "я звертаюся до уряду…, "я взнаю…, "я неодноразово ставив завдання..., "вівши повчальний діалог з відсутніми у студії колегами по владі. Здається, що для нарад різних гілок і рівнів влади між собою є інший час та інші механізми.

Але хай там як, "розмова з народом" відбулася. Діалог влади з виборцями повинен бути, і організація такого заходу в річницю інавгурації не дуже-то публічного В.Януковича - крок вперед.

Можливо, зазначені вище спостереження - всього лише симптоми "хвороби зростання", і з кожним новим зверненням Президента, Прем'єр-міністра та інших чиновників вищого рангу, якість організації, актуальність і гострота питань, а також повнота відповідей на них зростатиме. Можливо, українці справді не наважуються спитати "на камеру" те, що їх найбільше цікавить, і монотонність п’ятничної дискусії пояснюється саме цим. Але так чи інакше, Президент був в прямому ефірі, і був там довго. І пообіцяв бути ще.

Підсумки інтернет-опитування: чи дав Президент вичерпні відповіді українцям>>>
Рік Януковича. Підсумки>>>
Віктор Янукович: біографія та добірка новин>>>


Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини