RU

Як змінюватиметься Конституція України. Два сценарії

30.10.2015, 18:03
Як змінюватиметься Конституція України. Два сценарії - Фото
Ігор Коліушко

Як і для чого експертне співтовариство і цивільні активісти мають намір відібрати у політиків організацію конституційної реформи

Кілька впливових експертних центрів наприкінці жовтня заявили про створення коаліції з проведення конституційної реформи. Учасників коаліції не влаштовує те, як влада організувала процес реформи і якість пропонованих проектів змін до Основного закону. Тому громадські активісти та експерти вирішили взяти на себе процес організації конституційної реформи. Про мету цієї ініціативи - в колонці учасника коаліції, голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка.

Чому у президента не виходить з децентралізацією

Про необхідність проведення в Україні конституційної реформи і експерти, і політики говорять щонайменше вісім останніх років. Основні напрямки: реформа децентралізації, забезпечення повноціннішої судової реформи, удосконалення організації вищих органів державної влади і особливо взаємодія між ними, зміни до розділу Конституційний суд і вдосконалення положень Конституції про права людини шляхом усунення звідти декларативних норм і положень, які неможливо виконати.

Оскільки ініціювати процес внесення змін до Конституції можуть 150 народних депутатів або президент України, звичайно, найпростіший спосіб починати конституційну реформу - через ініціативу президента. У всіх експертів з моменту перемоги Революції гідності, а особливо після перемоги і приходу на пост президента Петра Порошенка була надія, що він організовує відкритий, широкий, інклюзивний процес діалогу між експертами, політиками і широкими колами громадськості з підготовки змін до Конституції та їх прийняття.

Особливо ці надії стали актуальними, коли після парламентських виборів 2014-го року у Верховній Раді було підписано коаліційну угоду, яка об'єднала більше 300 народних депутатів. Здавалося, на той момент для конституційної реформи створено всі передумови. При цьому було відомо, що різними групами експертів напрацьовано за останні роки багато дуже конкретних, досить якісних пропозицій по таким законопроектам.

Однак з цього моменту починаються неясності.

Спочатку президенту знадобилося майже п'ять місяців після парламентських виборів, щоб тільки створити конституційну комісію. Потім багатьох здивував склад цієї комісії, куди не включили багатьох авторитетних експертів, наприклад, у сфері децентралізації. А в групу по судовій реформі включили так багато суддів, що стало очевидним: зміст судової реформи буде залежати від голосів самих суддів.
Перспективи прийняття змін до Конституції в частині децентралізації дуже сумнівні. Отримати 300 голосів буде непросто. Сам законопроект після змін, внесених Адміністрацією президента, вимагає корекції. Але цим у Верховній Раді взагалі ніхто не займається 
Тим не менш, надія зберігалася, і всі активні у сфері конституційного права громадські експерти та науковці з ентузіазмом взялися співпрацювати з конституційною комісією. Їм були запропоновані досить якісні і вже неодноразово обговорені конкретні законопроекти щодо децентралізації, по судовій реформі. Але далі виявилося все ще складніше. Після внесення президентом першого законопроекту з децентралізації виявилося, що текст після затвердження в конституційній комісії не просто дещо підправили в Адміністрації президента безпосередньо перед внесенням до парламенту, а ще й доповнили пунктом про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. І ще гірше те, що президент, представляючи текст, почав постійно підкреслювати, що цим законопроектом Україна виконує мінські домовленості.

Це призвело до того, що весь політикум розколовся, і депутати і багато експертів перестали обговорювати зміст самих положень проекту змін до Конституції щодо місцевого самоврядування та територіальної організації виконавчої влади, а всі дискусії звелися до обговорення положень мінських домовленостей. Політики розділились на дві великі групи: одні істерично кричать про необхідність голосування даного законопроекту, мовляв, це єдиний шлях до миру. А інші істерично волають про неприпустимість голосування цього законопроекту, тому що це зрада і втрата суверенітету України.
Після внесення президентом першого законопроекту з децентралізації виявилося, що текст після затвердження в конституційній комісії не просто дещо підправили в Адміністрації президента перед внесенням до парламенту, а ще й доповнили пунктом про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей 
Таким чином, перспективи ухвалення законопроекту змін до Конституції в частині децентралізації стали дуже сумнівними. Отримати 300 голосів за нього буде непросто. А крім того, сам законопроект після тих змін, які були внесені до нього в Адміністрації президента, вимагає корекції до остаточного прийняття. А цим у Верховній Раді взагалі ніхто не займається.

Судова реформа стала заручницею самих суддів

Весь літній період працювала група щодо змін до Конституції в частині судової реформи. На засіданнях судді разом з представниками влади виступали проти як ротації суддівського корпусу, так і обмеження політичних впливів на судову реформу. Наприклад, захищали право президента переводити суддів з суду в суд без конкурсу. Це створило таку ситуацію, що більшість або значна частина громадськості зневірилася в можливості влади провести в інтересах суспільства конституційну реформу і породило думку, що треба брати це питання в свої руки.

Сценарій конституційної реформи від громадянського суспільства - скликання конституційних зборів

З кінця літа почалося формування громадської коаліції за необхідність скликання конституанти (органу установчої влади), який повинен розробити і прийняти текст нової Конституції з подальшим затвердженням її на всеукраїнському референдумі.

Важливо нагадати, що, з правової точки зору, ці наміри грунтуються на положеннях статті 5 Конституції України: "Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. (Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 5 див. в рішеннях Конституційного Суду №6-рп/2005 від 05.10.2005, №6-рп/2008 від 16.04.2008).

Конституційний Суд розтлумачив: на відміну від внесення змін до Конституції, що може зробити тільки Верховна Рада за процедурами, визначеними главою XIII Конституції, прийняти нову Конституцію може український народ шляхом створення конституанти (органу установчої влади) та затвердженням нової Конституції на референдумі.

Є два варіанти втілення цього плану:

- Верховна Рада простою більшістю приймає закон про порядок підготовки і прийняття нової Конституції України;
- На всеукраїнському референдумі більшість громадян України відповість ствердно на два питання: чи хочете ви прийняття нової Конституції України і чи довіряєте ви її підготовку і попереднє схвалення органу, сформованому на основі законопроекту про порядок прийняття нової Конституції України.

Згідно з чинним сьогодні законом про всеукраїнський референдум, громадяни на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою вправі приймати закони і затверджувати нову Конституцію також.

Загрози для громадського варіанту конституційної реформи: українські олігархи і "русский мир"

Треба усвідомлювати, що це досить непростий шлях, і для його реалізації потрібен дуже високий рівень суспільної консолідації та організації. Є ризик, що можна створити інструмент прийняття нової Конституції, яким скористаються зовсім не ті, хто починає цю ініціативу. А ним можуть скористатися ті, хто має найбільші ресурси для впливу на громадську думку, на ведення виборів тощо. Це можуть бути, наприклад, українські олігархи, це можуть бути адепти "русского мира", або ще якісь сили, які, звичайно, можуть бути зацікавлені в реалізації своїх поглядів на майбутнє української держави в ході конституційної реформи. Тому, починаючи цей шлях, громадськість повинна усвідомлювати всі ризики.

Ми не просто повинні будемо це проголосити, ми повинні, почавши цю роботу, забезпечити її до кінця, до фінішу - прийняття такої Конституції української держави, яка гарантує демократію, права людини, європейські стандарти та європейську інтеграцію.

Підписуйтесь на аккаунт ЛІГА.net у Twitter і Facebook: в одній стрічці - все, що варто знати про політику, економіку, бізнес і фінанси.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини