#ВладаЦеМи. Чому Україною до цього часу керує покоління СРСР

#ВладаЦеМи. Чому Україною до цього часу керує покоління СРСР - Фото
Володимир Зеленський (фото - ЕРА)

Українська молодь не ходить на вибори. Їй "нудно". У неї "немає часу голосувати". Продовжує жити міф "мій голос нічого не вирішує". Пора це змінювати


Команда Володимира Зеленського провела яскраву виборчу кампанію в Instagram і Facebook. Ставка - охватне відео і вибори як яскраве шоу. Але більше половини української молоді так і не прийшли голосувати. Чому? В чому проблема? Як змусити молодих українців взяти управління країною в свої руки? Як переконати, що #ВладаЦеМи?

Команда LIGA.net за підтримки "Медійної програми" від USAID-Internews запускає серію статей і спецпроектів, які продемонструють молодим українцям важливість, можливості і відповідальність участі у виборчому процесі. Перший текст - про сучасну роль громадянина 18-29 років в управлінні країною.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ АБО ПОРОШЕНКО. ЗА КОГО ГОЛОСУВАЛА МОЛОДЬ

На президентські вибори-2019, за даними Центрвиборчкому, прийшли: в першому турі - 62% всіх українців, у другому - 63,5%. Це навіть більше, ніж в 2014 році, коли Україна обрала президентом Петра Порошенка (з явкою 59,4%). Але як голосували різні вікові групи - в ЦВК не знають.

"Це неможливо порахувати. Людина прийшла, взяла бюлетень і кинула в урну. Як потім по бюлетеню визначити, ху із ху? Ніхто цим ніколи в історії не займався", - пояснив LIGA.net прес-секретар ЦВК Костянтин Хівренко.

Відповідь на це питання є у соціологів. Вони робили розбивку за віковими категоріями, коли проводили Національний екзитпол (фонд Демократичні ініціативи, КМІС і Центр Разумкова). Їх результат виявився близьким до офіційного - помилилися всього на 1%.

За даними екзитполу, в першому турі Зеленський зібрав навколо себе наймолодший електорат, хоча в другому турі він сильно "постарів" за рахунок перетікання голосів від інших кандидатів. 31 березня в структурі його електорату більше половини виборців були в віці 18-40 років, 21 квітня ця вікова група вже склала 36%. Порошенко, навпаки, активував старше покоління: 51% у віці 50+ років.

Як голосувала молодь-2019

Молодь голосувала переважно за Зеленського, резюмував LIGA.net гендиректор КМІС Володимир Паніотто. Але сказати, що саме молодь зробила Зеленського президентом - не можна. Українці в категорії 18-29 років традиційно були набагато менш активними на виборах 2019 року, ніж старше покоління. Тому основний приріст голосів Зеленському забезпечила наступна вікова група: 30-39 років.

НУДНО І БРАКУЄ ЧАСУ. ЧОМУ МОЛОДЬ НЕ ХОДИТЬ НА ВИБОРИ

На останніх виборах рівень активності молоді наблизився до мінімуму, розповів LIGA.net заступник голови соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко. Взагалі тенденція на зниження явки спостерігається вже 20 років.

Українцям 18-29 років не цікаві вибори, кажуть соціологи. У 1998 році на вибори до Верховної Ради прийшли 67% представників цієї вікової категорії (за даними національних екзитполів тих років). У 1999 році, коли президентом на другий термін вибирали ЛеонІда Кучму, вже менше - 61%. У 2002 році парламентські вибори привели на виборчі дільниці 59% молодих українців.

Виняток склали лише вибори-2004. "До них тоді була прикута вся увага суспільства, а за Ющенка голосувала переважно молодь", - зауважив Міщенко. Тоді на хвилі протистояння Януковича і Ющенка правом голосу скористалися 71% молодих людей.

З тих пір явка повернулася до старої тенденції. На виборах президента 2014 року голосували всього 46% українців 18-29 років. На парламентських виборах в тому ж році - взагалі 37%. У виборах президента 2019 року брала участь рекордна кількість кандидатів, але молодь це теж не зацікавило: у першому турі на дільницях побували 40%, у другому турі - 43% молодих українців. В принципі, зауважив Міщенко, у другому турі рівень участі молоді можна вважати приблизно таким же, в межах статистичної похибки, як на виборах президента в 2014 році.

Правда, є й інша точка зору, читайте про перший тур тут: "Молодь була активнішою на виборах, ніж в 2014-му, - Рейтинг".

 Чому молодь менше ходить на вибори, ніж старше покоління - відповідає Паніотто: "На мій погляд, вони менш відповідальні, живуть в іншому темпі і мають багато інших альтернативних занять. Політика для них - трохи нудно. А ось покоління, яке жило за часів Радянського Союзу, навпаки, звикло голосувати на всіх виборах і вважає це обов'язком".

 Читайте також: Вибори влітку. Скільки українців будуть голосувати

Поширена думка, що молоде покоління надає перевагу акціям протесту і революціям, ніж відвідуванню виборчих дільниць - це теж міф, каже соціолог: "Якщо брати вікову структуру Революції гідності, а у нас на Майдані були проведені три соціологічні дослідження, то молодь не була її двигуном. Швидше, ним став середній клас і середній вік".

Погана новина: явка молоді на майбутніх виборах до Верховної Ради, швидше за все, ще впаде. Інтерес до них завжди традиційно нижчий, ніж до виборів президента, нагадує Міщенко. Плюс липень - не найсприятливіший місяць для явки виборців. Це означає, що вибір на наступні п'ять років знову буде робити "покоління родом з СРСР".