Випробування братерством: Москва знов показує Києву, хто старший і мудріший

09.09.2011, 13:30
Випробування братерством: Москва знов показує Києву, хто старший і мудріший - Фото
a2ca0e4ea9f54341a7e0a54d09287e14.jpg

Українсько-російські відносини тріщать по швах, незважаючи на серію спроб Києва переконати Москву в тому, що дружба дорожча за гроші. З-за спиною розпочатої Росією війни інформаційної вже явно дише в обличчя війна газова

Українсько-російські відносини тріщать по швах, незважаючи на серію спроб Києва переконати Москву в тому, що дружба дорожча за гроші. Але навіть варіанти економічного співробітництва, що пропонуються Києвом, не знаходять схвалення у Москві. В результаті нескінченні поступки України підтверджують усталену серед експертів думку: господарям Кремля не буває мало або багато, їм, як показує приклад Білорусі, потрібно все.

Інформаційна війна вже розпочалася

Початок широкомасштабної інформаційної війни проти України Росія відкладала тривалий час, використовуючи лише епізоди для тиску на незговірливого українського президента. Підписавши в Харкові відомі домовленості щодо перебування в Криму російського флоту, Віктор Янукович зробив дружній жест Москві, покінчивши з періодом холодної війни в україно-російських відносинах. У свою чергу РФ назвала угоду тріумфом, вважаючи цей крок закономірним: мовляв, нікуди ви не поділися б.

Російське державне телебачення, друковані та інтернет-ЗМІ не раз після цього дозволяли собі іронію відносно українського президента. А вже ближче до першого року президентства Януковича стала нормою безпідставна критика українського керівництва в російських ЗМІ - починаючи від докорів за європейську інтеграцію і закінчуючи бажанням України забезпечити себе власним газом, що в Росії вважають нездійсненними мріями.

"Представляти з України ворога керівництву РФ набагато простіше, ніж шукати якийсь позитив", - вважає політолог Віктор Небоженко. Він пов'язує початок інформаційної війни проти України з наближенням президентських виборів в Росії. "Медведєв зараз встав в антиукраїнську позу, за рахунок чого підтягне свій рейтинг на пару відсотків", - вважає експерт.

Вживана проти керівництва України схема, за якою діє Кремль, контролюючий майже все інформаційне поле в країні, схожа з тією, за якою Москва розправлялася з Мінськом, випускаючи пропагандистські антилукашенківські фільми. Зовнішня мета російського керівництва - переконати українського виборця в тому, що політичний курс Януковича не відповідає бажанням ні самих українців, ні російського народу.

Але справжні цілі криються в білоруському досвіді. Після здачі Москві всього, що тільки можна було здати, Олександр Лукашенко опинився у розбитого корита: його власний народ, зіткнувшись з реаліями Єдиного економічного простору, Союзної держави з Росією і Митного союзу (МС), вимушений стояти в чергах за найнеобхіднішим. При цьому основні промислові гіганти, весь енергетичний сектор Білорусі контролюється Москвою. Останній штрих в ці взаємовідносини внесе ратифікація всіх необхідних документів по МС: Білорусь погодиться на створення наднаціонального органу, більшість голосів в якому буде у Москви. Цей орган отримає частину суверенних повноважень Білорусі, при цьому МС стане певною подобою Євросоюзу, але з одним ключовим гравцем.

Такий же варіант сьогодні пропонується Україні, на що Янукович цілком резонно відповідає пропозицією "3+1 ", що передбачає лише економічну інтеграцію з сусідами, але ніяк не відмову від суверенітету. Київ просто не може вчинити інакше, тому що вже перебуває в СОТ. Але "3+1" Москву не влаштовує. Кремлю мало економічних взаємовідносин з Україною, тандем Медведєва-Путіна вимагає більшого. І для цього використовує всі можливі засоби.

Шаблони Москви

Після відкритої відмови Януковича від вступу до МС за запропонованим Росією сценарієм держтелебачення почало відверто "мочити" українського президента, як колись вчиняла з Віктором Ющенком і продовжує вчиняти з Лукашенком. Перший канал почав зі стандартних прийомів: дав зрозуміти, що Янукович - проамериканський президент і обдурив своїх виборців.

- Незважаючи на заявлений позаблоковий статус України, продовжується зближення з НАТО, - заявляє журналіст каналу. - В програмі співпраці Києва з блоком на цей рік - 65 заходів. А в червні у спільних україно-американських вченнях "Сі Бриз", як і за часів Ющенка, брав участь американський корабель - ракетний крейсер "Монтерей".

При цьому журналіст не згадує активний розвиток відносин між РФ і НАТО, з чого, по логіці російських ЗМІ, випливає, що Москва також збирається поповнити ряди НАТО, причому робить для цього набагато більше, ніж Київ.

- Варто нагадати, що Віктор Янукович прийшов до влади під гучними лозунгами дружби з Росією і підтримки російської мови. Виборці півдня і сходу України дружно за ці ідеї проголосували. Але російська мова державною так і не стала, а відносини між двома країнами псуються на очах, - говориться в іншому сюжеті на російському ТБ.

Журналісти російського НТВ, який належить Газпрому, висловлюють те, про що думає керівництво компанії: "Президент Янукович вирішив повернути епоху газових воєн з Росією... Атакував газовий контракт з усією пристрастю. Він сказав, що ціна виписана, неначе для ворога, що Україна оскаржить угоду в міжнародних судах і документи вже готові".

- Якраз, коли з'явилися ці гнівні тиради, - повідомляє журналіст НТВ, - прем'єр-міністр Росії Володимир Путін відкривав газопровід "Північний потік". Він з м'якою посмішкою нагадав сусідам, що з сьогоднішнього дня геополітичні реалії міняються.

У цих месседжах Москва прозоро натякає: Україна - не стратегічний партнер, а зона інтересів. І поки Київ не погодиться "товаришувати по-білоруськи", нормального діалогу не буде. Україні не залишають вибору, заганяючи в стійло анахронізму під вивіскою Митного союзу.

"Треба готуватися до інформаційного контрреагування у відповідь на тиск з боку російської медійно-пропагандистської машини. Москва діє за шаблоном: якщо ти не проросійський, то ти проамериканський. Це ж застосовується зараз по відношенню до Януковича", - говорить політолог Вадим Карасьов.

Козирі Києва

"Газова війна між Києвом і Москвою - варіант, який не можна виключати. Але в інтересах сторін домовитися, а не воювати. Якщо Янукович займе принципову позицію, то шанси на такий вихід більше, тому що Росія не займає гнучкої позиції. І тут важливо розуміти: те, що сталося у нас у відносинах з Росією, пов'язано не з Ющенком, Януковичем або Тимошенко, а пов'язано з курсом РФ", - вважає політолог Олексій Гарань.

В одному з нещодавніх інтерв'ю Янукович сказав: "Зараз мова йде виключно про повернення до справедливої ціни - це ціна для Німеччини мінус $70 транзитного тарифу від кордону Росії до Німеччини. Якщо подивитися на реальні ціни, наприклад в Німеччині, то ми платимо приблизно на $200 більше. І ми б хотіли розуміти, за що нас карають!".

За що карають - риторичне питання. Карають за слабкість. Поки в Росії править тандем, що зав'язся на прибутках від експорту енергоносіїв, відносини між двома державами завжди будуть напруженими. "Бери або плати" - головна формула газових угод Газпрому. Це інструмент впливу, боротися з яким вже навчилися в деяких європейських країнах, зважившись на судовий розгляд з Газпромом. І це стало виявом сили, протипоставити якій Москва нічого не зуміла. Тому наступний крок - суд, який Банкова не виключає, хоча й не залишає спроб домовитися за столом переговорів.

І якщо справа дійде до міжнародного суду, то головним аргументом України може стати тиск, який чинився на Київ в період підписання газових угод. "Міжнародне право передбачає таку можливість. Цей договір був Києву нав'язаний", - вважає Гарань.

Ще одним аргументом може стати реорганізація Нафтогазу, що може спричинити необхідність перегляду газових контрактів. "Але треба більше працювати з Брюсселем, щоб у разі повномасштабного конфлікту з РФ Україну не звинуватили в тому, що вона - капризний і ненадійний транзитер", - додає Карасьов.

Вагомим аргументом може стати вирок, який скоро буде винесено стосовно екс-прем'єра Юлії Тимошенко, яка і уклала нещасливі контракти. Якщо український суд доведе, що угода була підписана не згідно із законом, без дотримання процедури, українська сторона отримає ще одну можливість наполягати на перегляді угод.

Але що буде з євроінтеграцією України в цьому випадку - сказати важко. У сукупності з іншими мотивами з категорії "згортання демократії", а їх українська влада продукує регулярно, Європейський Союз може проігнорувати мантри Банкової про те, що в країні немає політичного переслідування. Але тоді країну може накрити куди більш серйозна проблема, ніж конфлікт з Росією і дорогий газ, - міжнародна ізоляція.

Петро ШУКЛІНОВ

Українсько-російські відносини: всі новини>>>


Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини