Від усього серця. Репортаж з дня народження в СІЗО

28.11.2011, 10:52
Від усього серця. Репортаж з дня народження в СІЗО - Фото
До дня народження Тимошенко СІЗО обклеїли сердечками

Святковий концерт під стінами в'язниці. Сюжет, гідний пера Оруелла, став новою реальністю української політики

Свій 51-й день народження Юлія Тимошенко зустріла 27 листопада з сусідками по камері у столичному СІЗО. Її політичні соратники і тисячі звичайних людей вирішили в цей день зібратися під стінами слідчого ізолятора, щоб привітати іменинницю. Святкування, незважаючи на досить сумні обставини, вийшло веселим. Було багато квітів і побажань, але, як скаже наприкінці свята Олександр Турчинов, головного подарунка, який Тимошенко хотіла б отримати в цей день, їй так і не піднесли.

Опівдні на Лук'янівській площі починають збиратися люди. Хтось тут же стає в чергу за квітами, хтось вже з метро виходить з букетом. Абсурдне за інших обставин питання "Ви не підкажете, як пройти до СІЗО?" звучало невимушено, ніби мова дійсно йшла про бібліотеку з радянської комедії.

Перші квіти до входу в СІЗО принесли з самого ранку. До вечора люди принесуть сюди сотні букетів і паперових сердечок. Такими сердечками спочатку обліпили центральний вхід в СІЗО, але їх виявилося набагато більше, ніж могло поміститися біля дверей ізолятора, і наклейки з привітаннями почали ліпити на стінах сусіднього будинку. Утворилася своєрідна стіна плачу. У буквальному сенсі. Деякі шанувальники екс-прем'єра і справді не могли стримати сліз, коли писали і приклеювали свої привітання.

Протягом дня люди придумували все нові способи привітати свого лідера, вони розмалювали стіну СІЗО графіті, запустили в небо повітряні кулі з поздоровленнями, виклали велике серце із запалених свічок. Нічого з цього Тимошенко, звичайно, побачити не могла.

Чи чула екс-прем'єр у своїй новій камері хоч щось із того, що відбувається, люди не знали. Але скандували багато і голосно. "Юлі - волю!", "Свободу політв'язням!" - ці та інші кричалки п'ятитисячний натовп підхоплював на ура. А скандування "З днем ​​народження, Юля" стало емоційною кульмінацією дії.

Примітно, що вчорашня акція - одна з небагатьох, а, може і єдина за останній час, на якій упереміш з мітингувальниками не бродили юрби міліціонерів. Людей, які призвичаїлись до сотень правоохоронців на кожній акції, навіть дивувала відсутність металевих щитів і струнких шеренг "Беркута".

Міліція, звісно, ​​була. Кілька автобусів стояли метрах в ста від акції у дворі житлового будинку, і на території самого СІЗО, але правоохоронці намагалися не показуватися на очі і в хід святкування не втручалися. Напевно, бетонна стіна по периметру СІЗО вселяє міліцейському начальству більше довіри, ніж паркан під Верховною Радою, і за віп-ув'язнену вони були спокійні.

Територія біля СІЗО явно не пристосована для проведення подібних заходів і такої кількості народу, місця було замало. У тісноті, та не в образі, говорили учасники акції. "Мені, коли свої люди ось так тиснуть, навіть приємно. Це під Печерським судом, коли нас "Беркут" оточував, було погано, а сьогодні добре", - літній чоловік у натовпі намагався зарядити однодумців позитивним настроєм.

У пік святкування площа перед СІЗО була настільки заповнена людьми, що пробитися до входу, щоб покласти квіти, вже було практично неможливо. Букети складали перед сценою, вона була ближче до дороги.

Вулиця Дегтярівська від самого ранку була перекрита, на ній мляво тривали ремонтні роботи. І це виявилося дуже доречним мітингувальникам - територія святкування за рахунок проїжджої частини збільшилася в кілька разів.

"Ми хочемо подякувати нашим друзям з КМДА за такий подарунок. Цим вигаданим ремонтом дороги вони дуже допомогли нам", - іронізував зі сцени Микола Томенко.

До присутніх зі сцени звернулися багато політиків: Олександр Турчинов, Арсеній Яценюк, Іван Кириленко, Микола Томенко... Говорили про репресії, про швидке торжество справедливості, про єдину опозицію. Втім, конкретики в їхніх виступах було мало. З колонок впевнено звучало: "Ми знаємо, що Юля вийде на свободу", але не згадувалося коли і як. Все, що говорилося політиками, звучало досить аморфно. В опозиції як і раніше немає відповіді на питання "що робити?".

Зате були традиційні заклики до нового Майдану. Наприклад, Олесь Доній охрестив вчорашній день початком революції кольорів.

Співак Тарас Петриненко, згадуючи нездійснені очікування помаранчевої революції, звернувся до людей: "Ми що, вийшли один раз на Майдан і все, образилися? А якщо ми посіяли зерно, а воно не зійшло, так що, значить більше не треба сіяти?"

"Золоті слова", - було видно, що виступ співака знаходить відгук у серцях у багатьох. Але не менше було і скептиків: "Золоті. Але це знову тільки слова".

Під завісу свята Олександр Турчинов, висловлюючи подяку присутнім за співпереживання, підтримку, за квіти та привітання, сказав: "Але головний подарунок, який хотіла б отримати Юлія Володимирівна в цей день, вона ще не отримала. Цей подарунок - щоб усі люди піднялися й змели цю владу ".

Ближче до вечора захід під СІЗО почав походити на справжні народні гуляння - з шампанським та хороводами та феєрверками. Пригощали тортом, який у відсутності іменинниці розрізала її дочка Євгенія Карр. Люди танцювали і підспівували артистам.

Концерт закінчився, коли стемніло. Люди розходилися задоволені й сумні водночас. Вони вдивлялися у вікна камер, в яких горіло світло, і намагалися побачити знайомий силует. Упевненості в тому, що і в наступному році їм не доведеться прийти сюди знову, ні у кого не було.

Наталія ТАРАСОВСЬКА
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини