Тендер обману: закупівля біокостюмів на 22 млн поставила на кін 25 млрд грн і медреформу

Тендер обману: закупівля біокостюмів на 22 млн поставила на кін 25 млрд грн і медреформу - Фото
Фото - pixabay
24.04.2020, 13:06

Закупівля 71 000 дефіцитних захисних костюмів вилилася в гучний скандал. Можливо, це передвісник багатомільярдного поділу в нашій медицині

З 7170 хворих на коронавірус в Україні – 1368 медиків (станом на 23 квітня). Це 19%. Або в два рази більше, ніж середній світовий показник. Подібна ситуація типова для країн, де медсистема не впоралася з вірусом: наприклад, не вистачило місць в лікарнях на піку пандемії, як, наприклад, в Італії. Але, за словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, наша система охорони здоров'я завантажена хворими на коронавірус не більше ніж на 10%. Українські лікарі уразливі з іншої причини, основна – відсутність засобів індивідуального захисту.

МОЗ називав закупівлю біокостюмів пріоритетом у порятунку медиків. Заява про постачання великої партії ЗІЗ була у списку першочергового у нового міністра Максима Степанова.

Тендер на таку закупівлю і правда відбувся, але замість костюмів лікарі отримали скандал між організаторами закупівель: перший результат скасували, потім купили дорожче і у маловідомої компанії. Але дуже схоже, що проблема не в одній закупівлі.

Троє співрозмовників LIGA.net з вертикалі МОЗ вважають, що це початок поділу багатомільярдного ринку. Вони переконані, що керівництво МОЗу спробує перебрати на себе контроль над держзакупівлями медпрепаратів (сумарно це близько 10 мільярдів гривень у 2020 році). А також взяти під опіку бюджет на боротьбу з COVID-19 замість Національної Служби здоров'я України (понад 15 млрд. гривень).

Ми розібралися, що стоїть за цими чутками і чим зміни в МОЗі загрожують медичній реформі.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Тендер-підкидьок

Спочатку про вже згадану скандальну закупівлю. За даними МОЗ, в українських лікарнях не вистачає майже мільйона комплектів біохалатів. 10 квітня міністр Максим Степанов доручив закупити 90 000 костюмів держпідприємству "Медичні закупівлі України". Це закрило гострий дефіцит.

Довідка: ДП "Медичні закупівлі України" створене в кінці 2018 року. Його основні функції: забезпечувати централізовану закупівлю ліків і медвиробів; відповідати за прозорість і ефективність закупівель. ДП "МЗУ" входить до структури МОЗу, але веде незалежну операційну діяльність.

ДП "МЗУ" визначило переможця – українську фірму "Текстиль контакт" – з ціною 22 млн гривень (245 гривень за костюм). Це на 40% дешевше очікувань МОЗу, що дозволяло розраховувати ще на 50 000 комплектів. Не чекаючи фінального затвердження МОЗу, постачальник приготував 20 000 комплектів.

Але, замість затвердження цієї закупівлі, 15 квітня МОЗ ініціював альтернативний конкурс. Його проводило вже не держпідприємство, а безпосередньо тендерний комітет МОЗ. Перемогла маловідома фірма "Меддів", з китайськими костюмами за 488 гривень за комплект (71 000 біокостюмів + бахіли). Товар з КНР виявився удвічі дорожчим, але на відміну від українського, має сертифікат (EN 14126).

Саме відсутність сертифіката про захист від біологічних агентів (EN 14126), пояснювала заступник міністра охорони здоров'я Світлана Шаталова, стала причиною відмови компанії "Текстиль-контакт" і проведення нового конкурсу. "Погодити таку закупівлю без важливої умови – якості товару – МОЗ не має ні морального, ні юридичного права", - написала топ-чиновник у своєму ФБ.

Директор ДП "Медичні закупівлі України" Арсен Жумаділов у коментарі LIGA.net заперечує ці звинувачення. За його словами, держпідприємство проводило закупівлю суворо за специфікацією, яку отримало від МОЗу – в ньому спочатку не було вимог, щоб костюми відповідали зазначеному вище стандарту (EN 14126). "Але, коли ми провели всі процедури, згідно з чинним законодавством, заощадивши до 13,7 млн гривень, МОЗ різко змінює специфікацію, блокує закупівлю ДП і проводить свою власну", - говорить менеджер.

Колишній гендиректор Центру громадського здоров'я МОЗ Володимир Курпіта висловлюється категоричніше. Він звинуватив заступника міністра Світлану Шаталову в маніпуляції. "Стандарт (EN 14126 – ред.) передбачає тестування на бактерії, а не віруси. Той, хто придумав таку аферу і можливо підставив відповідального заступника міністра, повинен понести відповідальність", - написав Курпіта.

Під час підготовки статті ми зверталися за коментарями до МОЗ, але за три дні відомство не надало інформацію.

Костюми для медиків прилетять до України до 1 травня, і лише тоді стане зрозуміло, наскільки вони якісні. У Польщі нещодавно був скандал: мільйони китайських масок виявилися з підробленими сертифікатами.

Підсумок критично важливої для здоров'я лікарів закупівлі: гучний скандал, взаємні звинувачення, невідома якість і не найкраща ціна. Депутат від "Голосу" Олександра Устінова звинуватила МОЗ у завищенні ціни і наводила дані: костюми з таким стандартом міжнародні організації закуповували за 12$ за одиницю (приблизно по 300 гривень за одиницю). Це схоже на правду, наприклад, Красилівський Центр первинної медичної допомоги купив китайські костюми з сертифікатом (EN 14126) по 200 грн за одиницю, при цьому не величезну партію, а всього 50 одиниць.

Кому це вигідно? "Те, що зараз закупівля на 35 млн грн була проведена самостійно МОЗ, в обхід державного закупівельного агентства, повертає нас до часів корупції і відкатів, які коштували багатьом пацієнтам життя", - коментує LIGA.net Жумаділов. Колишня заступник глави МОЗ, а зараз депутат Голосу, Ольга Стефанишина звинувачує: "друзів Раїси Богатирьової". Але у цієї закупівлі, є одна відмінність від "стандартного" корупційного тендера. МОЗ залучає дуже багато публічної уваги до цього кейсу: нерозумно роздмухувати конфлікт, якщо вирішив отримати відкат.

Двоє співрозмовників, що представляють систему охорони здоров'я, надали LIGA.net іншу версію – цей конкурс – медійна підніжка від МОЗу, яке нібито намагається зіпсувати репутацію закупівельному підприємству. Побічно на це можуть вказувати статті, дуже схожі на чорну піар-кампанію у великих ЗМІ і на зливних бочках. З десяток таких публікацій намагаються переконати, що "Жумаділов наражає на небезпеку сотні лікарів, переслідуючи свої інтереси", а також у тому, що держпідприємство Жумаділова повинно було придбати костюми ще в лютому, а не квітні (насправді, МОЗ доручив закупівлю лише 10 квітня).

"Атака на нові прозорі інститути триває, МОЗ хоче контролювати гроші на закупівлях і взагалі повернутися до старих практик, а це -  місце для корупції. Після "МЗУ" та Арсена (Жумаділова – ред.) будуть атакувати найбільшу і найпрозорішу організацію, яка відповідає за впровадження реформи – НСЗУ" - говорить LIGA.net екс-керівник Національної служби здоров'я України Олег Петренко.

Що на кону?

Ще місяць тому прихильники медичної реформи тримала кулаки, гадаючи: чи стартує з 1 квітня другий етап реформи, чи ні. Привід для сумнівів давав тодішній міністр охорони здоров'я Ілля Ємець, якому не подобалося майже все, що відбувається в рамках реформи. Він хотів змінити систему фінансування медустанов, забравши цю функцію у Національної служби здоров'я України (НСЗУ), нібито намагався взяти під контроль сферу закупівель медпрепаратів через кадрове призначення в держпідприємстві "Медичні закупівлі України". НСЗУ і МОЗ планувалися як незалежні структури. Спроби міністра впливати на розподіл фінансів і закупівлі медпрепаратів через згадані структури, нівелювали б суть реформи.

Відставка Ємця в кінці березня зняла напругу, другий етап медреформи таки стартував. Новий міністр Максим Степанов незабаром після призначення анонсував купівлю 90 000 костюмів для медиків, доручивши її ДП "Медичні закупівлі України". Здавалося, що НСЗУ та ДП "МЗУ" зберегли свою незалежність, реформі бути. Здавалося. Схоже, МОЗ зараз домагається того, що не вдалося Ємцю. Контролювати не тільки систему держзакупівель, але й розподіл фінансування системи.

ДОВІДКА: Бюджет НСЗУ в 2020 році склав 72 млрд гривень. За ці гроші фінансується "Програма медичних гарантій", іншими словами, безкоштовна медицина в Україні.

Зокрема, сьогодні, 24 квітня, на засіданні уряду може вирішитися доля 15,8 млрд гривень. Ця частина Стабілізаційного фонду для боротьби з коронавірусом піде на оплату мобільних бригад, доплату лікарям швидкої допомоги, які працюють з хворими на COVID-19. Також гроші можуть використовуватися для підготовки стаціонарів до прийому хворих на коронавірус, якщо не вистачить опорних лікарень.

Раніше передбачалося, що фінансування відбудеться через НСЗУ. Однак вже більше двох тижнів питання висить у повітрі через опір МОЗу. Зокрема, за даними LIGA.net МОЗ пропонував Кабміну розподіляти ці 15,8 мільярдів не через НСЗУ, а через систему субсидування, тобто, самому.

Чия візьме, може стати відомо протягом кількох годин.

Варто зазначити, що сьогодні в підвішеному стані знаходяться державні закупівлі з цілого ряду бюджетних програм 2020 року. Джерело LIGA.net, близьке до МОЗ, запевняє, що "ані "ДП МЗУ", ані міжнародні організації зараз не проводять закупівлі з онкології, серцево-судинних захворювань, АРВ-терапії, гемофілії, ДЦП, розсіяного склерозу, інших напрямків через відсутність від МОЗ необхідних рішень". Нібито вже є відставання від графіка закупівлі, яку повинні були проводити "МЗУ".

На брифінгу в четвер Шаталова фактично підтвердила цю інформацію. Вона заявила, що ситуація навколо закупівель міжнародними організаціями вимагає аналізу фінансових розрахунків, залишків ліків на складах, строків використання цих ліків тощо.

Мова йде про велику суму. Цього року понад три мільярди на закупівлю ліків та інших товарів медичного призначення повинні освоїти міжнародні спеціалізовані організації. Ще більше шести мільярдів припадає на закупівлі, які має провести ДП "МЗУ".

Нагадаємо, щоб прибрати корупцію на закупівлі медпрепаратів, в 2015 році Міністерство охорони здоров'я України звернулося до міжнародних структур - Програма розвитку ООН в Україні (ПРООН), ЮНІСЕФ та компанії Crown Agents - з проханням взяти на себе цю функцію. Закупівля через міжнародні організації була тимчасовим рішенням, поступово ці повноваження повинні повністю перейти до ДП "МЗУ". Ефект від залучення "міжнародників" ілюструє така цифра: за час роботи в Україні тільки ПРООН заощадила на закупівлях понад 1,7 млрд гривень.

У спеціалізованій міжнародній компанії Crown Agents, уповноваженій проводити закупівлі товарів медичного призначення, LIGA.net уточнили, що організація зараз проводить закупівлі медичних товарів для боротьби з коронавірусом на гроші, заощаджені компанією в 2019 році.

Читайте російською: Тендер обмана: как закупка биокостюмов на 22 млн поставила на кон 25 млрд грн и медреформу

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини