Тема дня | Спецслужби України. Що змінить новий закон про розвідку: п'ять головних фактів

22.10.2020, 19:55
Тема дня | Спецслужби України. Що змінить новий закон про розвідку: п'ять головних фактів - Фото
Колаж: LIGA.net/Аліна Подлєсна

Президент Володимир Зеленський підписав закон про розвідку, який "посилить розвідувальну діяльність України". Що зміниться – розбиралася LIGA.net

Українські спецслужби адаптуються під стандарти НАТО та Європейського Союзу. Новий закон про розвідку відкриває додаткові можливості. Наприклад, Служба зовнішньої розвідки зможе завербувати іноземця, поки він в Україні (СЗР дозволили працювати і в межах країни), а спецслужби в цілому стануть тісніше співпрацювати для проведення спільних спецоперацій (або щоб просто випадково не перешкодити колегам). На практиці спецслужби робили все, що їм лише зараз дозволили, вже давно – в рамках окремих реформ, проведених раніше. Тепер законодавець підтвердив багато можливостей законом. Що ще зміниться?

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

ЩО ТРАПИЛОСЯ. 21 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закон про розвідку, який замінює діючий документ про розвідоргани. Закон, фінальний текст якого поки відсутній на сайті Ради, вдосконалює розвідоргани. Військовий експерт Михайло Самусь брав участь у розробці закону. У коментарі  LIGA.net  він розповів, що над документом працювали рік. За його словами, в робочу групу входили розвідники, депутати, експерти, а також представники країн-членів НАТО (допомагали адаптувати законодавство за типом розвідорганів країн НАТО).

П'ять головних фактів про новий закон:

1. Закон вводить поняття "розвідспільнота". До цього в Україні не використовувалося. До координаційного органу з питань розвідки ввійдуть усі спецслужби України (розвідники, контррозвідники – від СЗР, ГУР МО, розвідки ДПСУ і до контррозвідки СБУ). На практиці це означає, що спецслужби стануть тісніше співпрацювати, управління спецслужбами отримає єдиний центр, рішення якого будуть обов'язковими.

2. Закон знижує ймовірність конфліктів. Закон детальніше прописує правові межі роботи спецслужб (що можна, а що не можна).

3. Закон відкриває більше можливостей. Закон дозволяє Службі зовнішньої розвідки займатися розвіддіяльністю в Україні "з метою заходів за кордоном". Наприклад, СЗР зможе завербувати іноземця, поки він буде в Україні, щоб він потім міг працювати агентом у своїй країні.

4. Закон посилює контроль за спецслужбами. Встановлює цивільний контроль за західним зразком. Наприклад, розвідоргани будуть публікувати інформацію про основні результати роботи. А депутати, після проходження спецперевірки, зможуть отримати доступ до держ- і розвідтаємниці.

5. Закон посилює соціальне забезпечення. Компенсації, соцгарантії, фінансування спецслужб і їх співробітників. На практиці це означає перехід до страхової медицини для розвідників; можливість лікуватися за кордоном; забезпечення житлом співробітників під прикриттям, які не можуть отримати його на загальних підставах.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Зеленський заявляє, що закон дозволить створити ефективну систему розвідки, що відповідає характеру і масштабним актуальним загрозам нацбезпеці: "Питання розвідки є пріоритетом, а матеріали розвідників – основа для ухвалення важливих держрішень. Тому цей закон... велика відповідальність для країни, що потребує значного посилення стратегічної й оперативної складових розвіддіяльності".

З ним погоджуються й експерти. Самусь порівнює новий закон і попередній, і каже, що новий документ одночасно і "революція", і "парадокс".

Закон враховує кращі практики країн НАТО, сприяючи інтеграції України в євроатлантичний безпековий простір, – каже Самусь

"Парадоксально, але він не передбачає якихось значних змін у розвідорганах, але допоможе ефективніше працювати, тому що у нас уже сформувалися потужні служби, які мали потребу в законодавчій базі. Реформа розвідорганів обігнала законодавче забезпечення, і цей закон "наздоганяє" фактично зроблене розвідслужбами в рамках попереднього закону", – пояснює експерт.

Однак відсутність законодавчого забезпечення, вважає Самусь, ускладнює прогрес розвідки. Також новий документ, що враховує побажання, рекомендації та досвід радників країн Альянсу, забезпечує інтеграцію України в євроатлантичний простір: "Підхід до демократичного цивільного контролю, чіткої правової діяльності розвідорганів, розуміння прав та обов'язків співробітників розвідорганів, їхній соціальний захист у цьому законі прописано з урахуванням кращих практик країн НАТО".

У новому законі дуже багато змін і тонких нюансів, на роз'яснення яких широкому загалу потрібні були б томи книг, говорить LIGA.net  експерт із конкурентної розвідки, ексзаступник міністра інформполітики Дмитро Золотухін. Як приклад, він наводить РНБО і комітет із розвідки, що вводяться в правове поле як координатори розвіддіяльності, "що вже давно існувало на практиці, але не давало тих результатів, на які можна було б розраховувати при координації розвід- і контррозвідувальної діяльності".

Найбільша кількість критики закону виходить зі ставки ОПЗЖ, представники якої ризикують стати об'єктами його дії, – говорить Золотухін


На його думку, повернення СБУ права проводити розвідзаходи викликає багато питань про можливі зловживання проти українців, наприклад, "прослуховування поза кримінальними або оперативними провадженнями, нагляд за якими здійснює прокуратура". Але уточнює, що "запобіжником є ​​цивільний і громадський контроль".

У січні  ЦПК розкритикував положення закону про можливість залучення Нацгвардії до розвідувальної діяльності. На їхню думку, це створює ризик зловживань з боку МВС. Але Самусь заспокоює: "Вони не зрозуміли, що це таке. Хтось вкинув інформацію, що нібито НГУ буде займатися розвідкою: вчити "штірліців", запускати за кордон, і взагалі створюється ще один розвідорган... НГУ працюють із ЗСУ. В якихось моментах вони можуть залучатися до проведення розвідки в інтересах ООС. Тут не йдеться про створення ще одного розвідоргану".

Фінального тексту закону ще немає на сайті ВР. У доступному проєкті багато формулювань, не зовсім зрозумілих для широкого кола людей. "Я думаю, це не дуже добре", – каже Золотухін. "Але все залежить не від того, як написано закон, а від того, як він буде застосовуватися. Найбільша кількість критики виходить із ставки  ОПЗЖ, представники якої ризикують стати об'єктами дії цього закону", – пояснює експерт.

ЩО ДАЛІ. Ухвалення закону не несе ризиків і не зупинить розвідувальну діяльність, оскільки констатує зміни, що відбулися, а також покращує умови для діяльності існуючих служб, говорить Самусь: "Це стане позитивним фактором розвитку розвідслужб, а не навпаки – створить якісь перешкоди і знизить ефективність. Я не бачу ризиків з точки зору ведення війни проти РФ і виявлення інших загроз".

Закон прийнято і підписано вчасно, адже зараз в активну фазу вступає бюджетний процес, значить планування фінансування розвідки піде за новим документом, – заявляє Самусь

На його думку, недоліки і недоробки, якщо такі є, виявляться уже в процесі практичної реалізації закону. Наприклад, Самусь зазначає використання в законі термінів функціоналу Міноборони для опису його розвідоргану. Хоча функції розвідоргану міністерства, каже експерт, і самого Міноборони відрізняються.

Експерт вважає, що закон прийнято і підписано вчасно, адже зараз в активну фазу вступає бюджетний процес, значить планування фінансування розвідки піде за новим законом: "Документ сформує новий підхід, зокрема, до фінансового забезпечення. Виросте ефективність, виросте розуміння, як витрачати гроші , як їх застосовувати, ефективна діяльність потягне за собою і необхідність підвищення фінансування".

За кожним рядком закону стоять конкретні гроші платників податків, на які ми ведемо гібридну війну. Чим ретельніше в законі відображено принципи витрати цих грошей – тим краще, – каже Золотухін

"Перебирати двигун автомобіля, який їде  гоночною трасою – сумнівна ідея. Так само, як і реформувати бойовий підрозділ під час війни. Однак, інших варіантів у нас немає", – вважає Золотухін, уточнюючи, що СЗР, СБУ та РНБО – найменш гнучкі держінструментами захисту безпеки, а їх "монолітність і закостенілість можуть стати більшою загрозою, ніж уразливості при реформуванні".

"Ухвалення закону – це однозначно добре. Регламентація тонких нюансів роботи найважливіших органів під час гібридної війни – дуже добре", – вважає експерт. "За кожним рядком закону стоять конкретні гроші платників податків, на які ми і ведемо гібридну війну. Чим ретельніше в законі відображено принципи витрати цих грошей – тим краще", – резюмує Золотухін.

Читайте також: Зеленський закликав українських розвідників орієнтуватися на спецслужби НАТО

Читайте матеріал російською: Тема дня | Спецслужбы Украины. Что изменит новый закон о разведке: пять главных фактов

Владислав Сердюк
Владислав Сердюк
журналист LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини