10.09.2019, 14:35

Що показали півтора роки судового моніторингу у справах НАБУ і САП

Що показали півтора роки судового моніторингу у справах НАБУ і САП - Фото
Источник фото: Pixabay

В 50 з понад 200 справ НАБУ і САП досі не розпочався судовий розгляд по суті, а у трьох справах його не розпочато протягом більш як двох років

У березні 2018 року з ініціативи Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро розпочався моніторинг судових засідань з розгляду кримінальних проваджень, які розслідували детективи НАБУ і в яких публічне обвинувачення підтримують прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. 

На той момент НАБУ і САП працювали вже більш як 2,5 роки, але результатом їхньої роботи ставали лише передані до суду обвинувальні акти – місяцями не було чутно про кінцеві судові рішення в цих справах. Суспільство цілком очікувано почало ставити питання: чому справи до суду передаються, але вироків немає? 

Щоб дати відповідь на нього, РГК НАБУ разом зі своїм Секретаріатом, а також партнерами – Центром політико-правових реформ та громадською організацією «Платформа Громадський контроль» – розпочали моніторинг судових засідань. Моніторинг мав дві важливі особливості: по-перше, він охоплював засідання не лише в судах, розташованих у Києві, а й в інших регіонах; по-друге, для моніторингу було обрано не лише широковідомі суспільству кримінальні провадження (такі як справи щодо керівника ЗТМК чи провадження за обвинуваченням одеського міського голови), але і провадження з менш відомими фігурантами. Усього моніторинг охопив 55 кримінальних проваджень, а за півтора року спостерігачі відвідали близько 450 судових засідань. 

Для цього моніторингу було розроблено спеціальну методологію, а сам процес мав відразу декілька цілей: з’ясувати, чому у провадженнях, які розслідували новостворені органи, майже відсутні вироки; визначити причини суттєвих затримок судового розгляду проваджень НАБУ і САП; інформувати про виявлені обставини, які перешкоджають забезпеченню невідворотності покарання за корупційні злочини. Окрім того, такий моніторинг дозволяв би виявити недоліки в роботі самих детективів та прокурорів, допущені ними процесуальні порушення (однак це можливо здійснити лише за наявності достатньої кількості вироків, які набрали законної сили). 

Отже, що вдалося виявити за півтора роки системного моніторингу? 

Статистика свідчить, що з моменту початку діяльності НАБУ і САП до суду було скеровано понад 200 справ, але обвинувальні вироки набули законної сили лише щодо 28 осіб. 

Моніторинг дозволив виявити, що відбувається лише трохи більше половини із призначених судових засідань у цих справах. Так, з 450 судових засідань, відвіданих у межах моніторингу, відбулося лише 230, у 117 випадках з 220 засідань, що не відбулися, причиною була відсутність складу суду. Законодавство вимагає, щоб у суді першої інстанції кримінальні провадження, які віднесені до підслідності НАБУ, розглядалися колегією у складі трьох суддів, кожен з яких має щонайменше 5-річний стаж суддівської роботи. Часто зібрати цю колегію було неможливо, наприклад, через перебування одного з суддів у нарадчій кімнаті під час розгляду інших проваджень, участь в інших судових засіданнях, хворобу, перебування у відпустці, у відрядженні тощо. У деяких судах, куди скеровувалися справи, сформувати цю колегію було неможливо просто через відсутність достатньої кількості суддів, які мають необхідний стаж. Через це справи тривалий час передавалися з одного суду до іншого. 

Частота призначення засідань також була не найкращою: у чверті випадків перерви між засіданнями становили від місяця і більше. 

45 засідань не відбулося через неявку прокурорів САП – здебільшого йдеться про засідання, що відбувалися поза Києвом. Така неявка частково пояснюється невеликою кількістю прокурорів САП, а також постійно зростаючим навантаженням на них. Вірогідно, проблема буде усунена з початком роботи Вищого антикорупційного суду, який розташований у Києві та до якого потраплять на розгляд усі провадження НАБУ і САП. 

Станом на кінець червня цього року в значній кількості справ НАБУ і САП – 50 провадженнях – досі не розпочався судовий розгляд по суті, а у трьох справах його не розпочато протягом більш як двох років. 

Не дозволяє забезпечувати оперативність судового розгляду у справах НАБУ та САП і загальний стан судової системи в Україні: кількість справ, які надходять на розгляд судів, за останній рік зросла, а кількість суддів, які мають повноваження зі здійснення правосуддя у судах першої та апеляційної інстанцій, є майже незмінною і досі залишається велика кількість вакантних посад. Так, за інформацією Ради суддів України, станом на початок цього року при штатній чисельності 7200 суддів лише 4128 суддів мали повноваження зі здійснення правосуддя, а у 14 судах взагалі не здійснюється правосуддя через відсутність суддів з повноваженнями. 

Сукупно ці чинники суттєво загальмовували темпи судового розгляду кримінальних проваджень, розслідування яких здійснювали детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП.  

Моніторинг засвідчив, що доступ до більшості судових засідань був відкритим, і вільні слухачі мали змогу відвідати засідання, а інформація про дати та час судових засідань була актуальною. Сприяють поінформованості про судовий розгляд цих справ також і матеріали, які щотижнево направлялися Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. Водночас моніторинг у 55 кримінальних провадженнях засвідчив, що увага до цих проваджень не є значною: майже у половині судових засідань, які відбулися, не були присутніми ЗМІ та інші вільні слухачі, окрім власне моніторів. 

У двох провадженнях, які потрапили під моніторинг, в останні місяці були ухвалені виправдувальні вироки – перші в тих провадженнях, які розслідували НАБУ і САП. Ідеться про справи за обвинуваченням одеського міського голови та інших осіб у розтраті коштів при купівлі приміщень ВАТ ХК «Краян», а також за обвинуваченням керівника Запорізького титаномагнієвого комбінату. В обох провадженнях прокурори САП скерували апеляційні скарги на ці вироки. Примітно, що саме у цих двох провадженнях знайшли свій вияв і певні суб’єктивні чинники, що могли вплинути на виникнення проблем зі здійсненням судового розгляду. 

Так, у справі ЗТМК одна із суддів повідомила про те, що отримала пропозицію неправомірної вигоди, а після цього прокурори САП заявляли відвід усій колегії суддів, яка здійснювала судовий розгляд. Як зазначав прокурор САП, у ході допиту суддя повідомила, що під час спілкування з нею представник ЗТМК зазначив про факт зустрічі з головуючим у справі суддею та нібито домовленість з ним про винесення виправдувального вироку у справі ЗТМК, після чого головуючий попросив представника ЗТМК вирішити питання про підтримку цієї позиції двома іншими суддями. Попри заяву про відвід колегії суддів та зазначені вище обставини, суд ухвалив відмовити у відводі, назвавши доводи прокурорів «надуманими» та побачивши в них спробу тиску на суд. 

У справі за обвинуваченням одеського міського голови та інших осіб спостерігались аномальні порівняно з іншими справами, охопленими моніторингом, темпи розгляду справи. 54 засідання, які відвідали монітори у вказаній справі, загалом тривали близько 183 годин, а тривалість окремих з них могла сягати більше 6 годин на день – небачені темпи розгляду для справ, що розслідували НАБУ і САП. При цьому у справі призначалося по 7-8 судових засідань на місяць, а від моменту направлення обвинувального акта до суду (29.10.2018) до дати винесення вироку (09.07.2019) минуло трохи більше 8 місяців. Для порівняння, в іншому провадженні, охопленому моніторингом, щодо судді Київського апеляційного адміністративного суду за півтора роки моніторингу було призначено менше 10 засідань і жодне з них не відбулося. 

Моніторинг підтвердив необхідність створення окремого спеціалізованого суду з розгляду справ щодо високопосадової корупції, який би дозволив оперативно усунути об’єктивні та суб’єктивні чинники, через які у провадженнях НАБУ і САП роками відсутні кінцеві судові рішення. 5 вересня цього року запрацював Вищий антикорупційний суд. Ще рік тому, під час презентації одного з проміжних звітів моніторингу, доводилося відзначати, що до моменту початку роботи цього суду складно очікувати на поліпшення стану справ із судовим розглядом проваджень, що підпали під моніторинг, – і зараз доводиться констатувати, що за рік суттєвих змін на краще не відбулося: вироки у провадженнях НАБУ і САП відсутні через неналежні строки судового розгляду, які значною мірою зумовлюються надмірним навантаженням на суддів місцевих судів; не можна відкидати і певні суб’єктивні чинники. 

Попри значний прогрес у створенні Вищого антикорупційного суду і початок його роботи 5 вересня цього року, усе ще існує серйозний ризик, що всі ті самі проблеми з надмірним навантаженням на суддів місцевих судів будуть актуальними і для Вищого антикорупційного суду, якщо не внести зміни до законодавства. Дотепер зберігається вірогідність, що 38 суддям надійде більше 3,5 тисяч справ, що унеможливить ефективну роботу ВАКС та поставить під питання можливість здійснення судового розгляду в розумні строки. Тобто мети створення цього суду не буде досягнуто. Відтак, вкрай важливо, щоб новообрані депутати якнайшвидше ухвалили законопроект, яким розв’язується ця проблема. 

Читайте також: Станет ли Антикоррупционный суд палочкой-выручалочкой для НАБУ


юрист-аналитик Секретариата Совета общественного контроля при НАБУ

эксперт Центра политико-правовых реформ
Підписуйтесь на аккаунт LIGA.net в Twitter, Facebook, Інстаграм: в одній стрічці - все, що варто знати про політику, економіку, бізнес і фінанси.
Отправить:
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.