Рада продовжила собі життя

02.02.2011, 15:30
Рада продовжила собі життя - Фото
9f6c5dc5ddf7b260fc77899fb7937137.jpg

Повернувшись з канікул, Верховна Рада насамперед продовжила собі життя, легким натисканням кнопок, внісши до Конституції відповідні зміни. У тому, що Президент схвалить це рішення, сумніватися не доводиться. Сумнівний процес його прийняття

Повернувшись з канікул, Верховна Рада VI скликання насамперед продовжила собі життя: внесла до Конституції України зміни, які продовжують термін повноважень парламенту і, відповідно, посувають дату чергових парламентських виборів на кінець жовтня 2012 року. За відповідний законопроект N7265 проголосували 310 народних депутатів: 180 регіоналів, 7 депутатів від БЮТ, 41 від НУНС, 25 комуністів, 20 від Блоку Литвина і 37 позафракційних.

Зміни були внесені до розділу XV "Перехідні положення" Конституції 1996 року. Згідно із змінами, чергові вибори Президента України відбудуться у березні 2015 року, а парламенту - в жовтні 2012 року.

Конституційні виправлення встановлюють п'ятирічний термін повноважень Верховної Ради. Чергові вибори у парламент проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року її повноважень, а Президента - в останню неділю березня п'ятого року повноважень.

Крім того, передбачено п'ятирічний термін повноважень депутатів Верховної Ради Криму і місцевих рад. Вибори у Верховну Раду АР Крим, а також до місцевих органів влади також проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень.

Дискусія на тему дати проведення чергових парламентських виборів виникла після того, як країну повернули до редакції Конституції 1996 року. Вийшла негарна двозначність: нова стара редакція основного закону передбачає проведення парламентських виборів весною 2011 року, але нинішній склад парламенту був обраний за Конституцією 2004 року на п'ять років, і термін повноважень депутатів повинен закінчитися у 2012 році.

Допомогти знайти вихід із ситуації, що склалася попросили Конституційний Суд. І у листопаді минулого року КСУ дав позитивний висновок за законопроектом про внесення змін до Конституції, які передбачають проведення чергових парламентських виборів у жовтні 2012 року і президентських - у березні 2015 року. Висновок про відповідність цього законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції оприлюднив глава КСУ Анатолій Головін.

Крім того, напередодні на погоджувальній раді регіонали запропонували "узаконити офіційний у чинній Конституції п'ятирічний термін перебування у влади всіх гілок влади, починаючи з місцевого самоврядування, мерів міст і закінчуючи Верховною Радою і Президентом". Спікер Володимир Литвин попросив у цьому питанні не керуватися політикою. "Оскільки всі розуміють, що якщо ми не приймемо це рішення, тоді у нас буде правова вакханалія у країні, невизначеність правова. Тим більше, що ця сесія повинна бути найбільш продуктивною і відповідальною, оскільки потім ми всі будемо збиратися на вибори. Ну, не всі, а хто захоче цього", - пояснив він.

З урахуванням цього результат голосування був передбачуваний. Дещо несподіваною виявилася позиція опозиції, представники якої досить довго і на здивування дружно говорили про те, що вони проти виборів у Раду в 2012 році. Насправді ж виявилося, що проти всього 15 осіб.

З іншого боку, далеко не всі представники опозиційних сил мають шанси пробитися у парламент наступного скликання і вони самі чудово це розуміють. Так що, бажання надалі затриматися у "народних обранцях" цілком з'ясовно.

Лідер УНП Юрій Костенко, наприклад, цього навіть не приховував. За його словами, відстрочка виборів – це шанс для правих політичних партій об'єднатися у нову конкурентно здатну силу, яка дасть змогу посилити український національний інтерес у парламенті наступного скликання.

У БЮТ таку ідею, м'яко кажучи, не схвалили, "Знайти виправдання можна будь-яким своїм діям", - заявив представник блоку Андрій Сенченко.

Бютівці у цьому питанні взагалі виявили традиційну принциповість. Відразу ж після голосування блок, який вигнав зі своїх рядів сімку, що підтримала внесення змін до Конституції, - Олега Бабаєва, Руслана Богдана, Івана Куровського, Павла Мовчана, Віктора Павленка, Анатолія Семиногу, Антона Яценка. Тому що, за словами Юлії Тимошенко, слабким духом у її команді не місце.

Більше того, опозиція тут же заявила, що зміни були прийняті з порушенням Конституції і можуть бути оскаржені в Конституційному Суді. Бютівець Сергій Сас нагадав, що "голосування на засіданнях Верховної Ради здійснюється народними депутатами персонально". До того ж у залі засідань при реєстрації були відсутні народні депутати: Василь Горбаль, Дмитро Саламатін, Микола Джига, Володимир Демішкан, Рінат Ахметов, Юрій Іванющенко, Олег Бабаєв, Павло Мовчан, Іван Куровський, Руслан Богдан, Василь Грач, Михайло Зубець, Василь Петєвка, Володимир Скубенко, В’ячеслав Богуслаєв та деякі інші. Отже, "є підстави говорити про те, що при прийнятті рішення про внесення змін до Конституції була порушена конституційна процедура прийняття цього законопроекту, і є всі підстави звернутися до Конституційного Суду щодо визнання цього законопроекту неконституційним".

У відповідь на це у Партії регіонів заявили, що підстав для подібних розмов немає. Так, наприклад, за словами Олександра Єфремова, незважаючи на те, що Р.Ахметов був відсутній у залі, його картка проголосувала саме так, як треба: відповідно до рішення фракції. І взагалі, якщо депутат не приходить на пленарне засідання, то його картка завжди голосує так, як каже фракція.

Більш незрозуміла ситуація склалася із карткою нунсівця Володимира Арьєва (голос якого виявився у списку тих, хто проголосував "за"). В.Арьєва у залі не було – він у цей час перебував в Америці. Його картки у парламенті також бути не повинні – вона також була в Америці, разом зі своїм власником. У доказ місцеперебування обох політиків на своїй сторіночці у "Facebook" виклав фотографію: він, його картка і аеропорт міста Вашингтон. Однак це не перешкодило його картці проголосувати "за" внесення змін. Також В.Арьєв заявив, що ініціюватиме внутрішнє розслідування у Верховній Раді. "Такої зухвалої фальсифікації ще не було!", - наголошено у коментарі до фотографії.

Ще одне спірне питання - збільшення терміну повноважень Президента після внесення змін до Конституції. Так, депутат від НУНС Руслан Князевич заявив, що березень 2015 року (чергові вибори Президента) - це вже шостий, а не п'ятий термін повноважень глави держави. У відповідь на це О.Єфремов заявив, що все нормально, "це було закладено у цьому механізмі, це було публічно озвучено, тут немає ніякої каверзи, і свідомо законодавці прописували цю норму".

Загалом представники влади залишилися задоволені результатом першого робочого дня нової парламентської сесії. В. Литвин наголосив, що внесені до Конституції зміни подарують нашому життю визначеність, стабільність і передбачуваність. У тому, що Президент схвалить прийняте рішення, сумніватися не доводиться. До того ж представник Президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко переконаний, що зазначене звернення до Конституційного Суду щодо уточнення легітимності процедури внесення змін до Конституції - це законне право опозиції, але перспектива скасування цих змін малоймовірна.

До речі, про Президента. Віктор Янукович пообіцяв не зупинятися на досягнутому. "У 2010 році ми зробили перші кроки у реформі державного управління. Поступово від реформи влади ми перейдемо до реформи всієї політичної системи, використавши механізм Конституційної Асамблеї. Але всьому свій час. Політичною умовою реформ повинна бути стабільність і тісна взаємодія гілок влади, постійні комунікації і широкий суспільний діалог, подальший розвиток принципу розподілу влади, посилення ролі її судової гілки. І водночас ми повинні зробити все для посилення ефективності парламентської роботи і виходу політичних сил зі стану протистояння", - наголосив він.

Якою саме буде зазначена асамблея, кому і, власне, навіщо вона потрібна – поки залишається загадкою.

Верховна Рада VI скликання: добірка новин>>>


Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини