Представник Луганська в ТКГ Лібстер: Ми можемо піти на прямі переговори з Путіним

Представник Луганська в ТКГ Лібстер: Ми можемо піти на прямі переговори з Путіним - Фото
Костянтин Лібстер (фото - LIGA.net)
11.06.2020, 12:51

Вимушений переселенець Костянтин Лібстер про участь у мінській ТКГ і переговорах Зеленського з Путіним та терористами

З 9 червня окупований Росією Донбас представляє уродженець Луганська, лікар-травматолог Костянтин Лібстер. Якщо про позицію представників Донецька - журналістів Дениса Казанського та Сергія Гармаша - відомо з їхніх соцмереж і статей, то про погляди "луганських" відомо небагато. Незважаючи на популярність у вузьких колах, виходець із династії лікарів Лібстер не любить публічність. LIGA.net поспілкувалася з представником Луганська в ТКГ і дізналася, що він думає про те, що відбувається на Донбасі, про причини виїзду з Луганська, чи потрібен Донбасу особливий статус і переговори з терористами.

"ТАМ ЗАРАЗ ЗАМОРОЖЕНИЙ КОНФЛІКТ, ЯКИЙ ПІДТРИМУЄТЬСЯ РОСІЄЮ"

- Сьогодні (інтерв'ю записувалося 10 червня - ред.) відбулося засідання ТКГ. Розкажіть, яка була обстановка і як це проходило для вас?

- Обговорювалася ситуація щодо виборів, дат і протоколу проведення виборів, гарантії безпеки. Дуже складно відразу включитися, тому що люди в цьому процесі роками.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Але мені, як людині з боку, ця справа здалася дуже непродуктивною і повільною. Коли дорослі люди з іншого боку екрану приділяють багато часу нашим персонам і не обговорюють конкретні речі. Ми з'явилися в складі української делегації з метою представити наші інтереси як жителів Донбасу, і щоб швидше настав мир. Тому що в нашій улюбленій країні всі вже втомилися від того, що відбувається.

- Сьогодні ви спілкувалися в режимі відеоконференції?

- Так, як і вчора.

- А вчора ви були присутні?

- Ні, у мене була велика операція і я фізично не зміг, тому що про засідання мені повідомили в понеділок, а у мене пацієнти були записані за тиждень до цього.

- А ви зможете суміщати дві роботи?

- Думаю так. Я дуже мотивований і хочу принести користь. І тому буду знаходити можливості і планувати мій робочий день так, щоб це не впливало на роботу в групі.

Тільки ми повинні бути мотивовані для того, щоб настав мир на Донбасі

- Як вас у ТКГ сприйняли бойовики і росіяни?

- Європейці сприйняли позитивно. ОБСЄ сказала: так, добре, давайте працювати. Представники Луганська та Донецька з легкою часткою іронії коментують "А хто ви? А що ви? Навіщо ви?". Російська сторона абсолютно ніяк не реагує на те, що відбувається. Мовляв "Ви там говорите, а ми поруч і ми непричетні до цього". Але група тристороння, де є Україна, Росія та ОБСЄ.

- Стратегія Росії покликана демонструвати, що це внутрішній конфлікт і РФ нібито непричетна до цього?

- Я переконаний у тому, що ситуація відбувається за безпосередньої участі Росії і крім нас її ніхто не вирішить. І тільки ми повинні бути мотивовані для того, щоб настав мир.

- Поясніть вашу позицію.

- Якщо б ми жили у щасливій країні – назвемо її країною щастя Україна - то подій 2014 року не було б. Щасливій людині потрібно воювати? Ні, не потрібно. Це сталося тільки тому, що у нас було дуже мало щасливих людей. І сталося те, що сталося. І я переконаний, що сильна Україна не потрібна нікому: ні на сході, ні на заході.

Якби ми жили в щасливій країні, то подій 2014 року не було б

Зрозуміло, що це все Росія, і це безапеляційно. Але Росія каже, що це ваш внутрішній конфлікт. Вони політично грамотно підводять до того, що вони тут ні до чого.

Читайте також: Представники ОРДЛО: Рішення щодо Донбасу треба узгоджувати з переселенцями

- Що, на вашу думку, зараз відбувається на Донбасі?

- А на вашу думку?

- На щастя, я не представник Донецька та Луганська в ТКГ.

- А я, на жаль, представник, який там був до серпня 2014 року. Для мене особисто там зараз заморожений конфлікт, який підтримується Російською Федерацією. І не всі люди, що живуть на тій території, могли зробити вибір. Вибір був зроблений за них. Дуже багато людей не могли виїхати фізично.

- Ви говорите про заморожений конфлікт, але ми бачимо інформацію ООС про постійні обстріли і поранених. На мою думку, замороженим конфліктом це назвати не можна. І тому у мене питання: хто є сторонами конфлікту?

- Мені дуже не хочеться грати в політика. Черчилль говорив, що громадський діяч відрізняється від політика тим, що думає не про наступні вибори, а про наступні покоління. Ось я думаю про наступні покоління. Мене не цікавить моя політична кар'єра. Я хочу спокійно їздити на ту територію. Я хочу, щоб не було приниження на пунктах пропуску. Я хочу, щоб було залізничне сполучення.

Для мене особисто там зараз заморожений конфлікт, який підтримується Російською Федерацією

Тому що сьогоднішнє спілкування (у рамках ТКГ – ред.) показало мені глибину процесів. Все тече дуже латентно. Не можна, звичайно, з однієї зустрічі зрозуміти, чим це все закінчиться. Але я розумію, що це закінчиться дуже нескоро.

- Ви кажете, що на Донбасі заморожений конфлікт, підтримуваний Росією. Що значить підтримуваний? Чи не Росія його почала?

- Моя позиція продиктована позицією нашої команди: Росія – ініціатор і сторона, яка бере активну участь...

- Участь у чому?

- У конфлікті на Донбасі. Але коли наші хлопці з Донецька сказали, що Росія – агресор, це єдине, на що емоційно відреагував Гризлов. Він сказав: давайте говорити словами мінського формату, де немає такого слова. Мій посил – мир. І мир може бути тільки тоді, коли ми можемо чути людей.

Приєднуйтесь до Instagram Liga.net - тут тільки те, про що ви не можете не знати

Я цю тему з Денисом Казанським дуже довго сьогодні обговорював. Денис налаштований радикально. А я намагаюся йому пояснити, що не існує силового шляху вирішення цієї проблеми. Як матері та батьки, які втратили своїх дітей, можуть це забути? Повинні пройти роки, щоб пройшов цей біль.

- Тобто ви вважаєте Росію агресором, але ви не хочете говорити це вголос, щоб нікого не провокувати?

- Я хочу бути дуже стриманим, тому що радикалізм точно ні до чого доброго не призведе.

"ПОЇХАВ З ЛУГАНСЬКА, ТОМУ ЩО НЕ БАЧИВ МАЙБУТНЬОГО ДЛЯ ДІТЕЙ"

- Розкажіть про себе? Звідки ви родом? Чим займаєтеся?

- Народився в Луганську, де пройшло моє дитинство і юність. Закінчив Луганський державний університет, після чого працював у міській лікарні. У 2010-му мене запросили завідувати обласним відділенням травматології. На момент початку конфлікту я обіймав цю ж посаду. Ми надавали допомогу пораненим і на роботі я був до останнього свого лікаря. 1 серпня 2014 року жоден мій лікар не вийшов на роботу. Тому що це була війна, це було пекло.

Мій посил - мир. І мир може бути тільки тоді, коли ми можемо чути людей

Я прийшов до головного лікаря і кажу: скільки можна геройствувати. Він не заперечував і сказав, що я можу їхати. Мене відпустили, і я приїхав під Харків 2 серпня. Я їхав із трьома медсестрами і двома собаками в машині. З 8 серпня я був у Києві.

- Чому ви все-таки вирішили виїхати з Луганська?

- Я був не згоден з тим, що відбувалося тоді в Луганську, але коли зрозумів, що ситуацію на той момент не змінити, я поїхав. У мене двоє дітей і я не бачив для них там світлого майбутнього. Я високотехнологічний ортопед-травматолог мирного часу. Для операцій мені потрібні хороші інструменти та витратні матеріали. А я розумів, що, якщо це буде відбуватися так, як відбувалося, то на цій території цього точно не буде.

- У вас був скоріше професійний фактор, ніж ідеологічний?

- Мені було простіше залишитися там: ти відомий і впізнаваний, у тебе є квартира, робота. Але мною рухало майбутнє моїх дітей і професійна робота.

- Ви виїхали разом із братом?

- Брат поїхав раніше, в травні або червні 2014 року.

- А ким він працював?

- У нього дві професії судді. Він суддя суду, а паралельно він почав розвивати себе в плані спортивного суддівства і був боковим арбітром у Прем'єр-лізі чемпіонату України з футболу. А зараз він судить Першу лігу.

Я хочу спокійно їздити на ту територію. Я хочу, щоб не було приниження на пунктах пропуску. Я хочу, щоб було залізничне сполучення

На момент початку бойових дій у брата закінчилися суддівські повноваження, і він не міг вести ніякі справи. Тому, на щастя, він не має ніякого стосунку до того, що відбувалося там, і поїхав до Києва.

- Ваші батьки залишилися в Луганську. Чому?

- Я виїжджаю, мені 38 років, маю хороший досвід роботи. Приїжджаю до Києва і мені кажуть: ти не потрібен. Моєму батькові було 61. Кому потрібна людина в 61, якщо в 38 не потрібен?

- Наскільки я знаю, він дуже шанований лікар і невже в іншому регіоні він би не знайшов роботу?

- Вам 61 рік, у вас є будинок. У вас є місце, де поховані ваші батьки. Куди їхати?

- У 2014 році ви намагалися спілкуватися з батьками на тему можливого переїзду?

- Батько каже: це моє місто, я тут народився, і я буду в ньому жити.

Не виключаю, що Пасічник допоміг батьку. Але слів похвали від батька я не чув

- Ваш батько у вересні 2014 року став "почесним громадянином Луганська", а в 2018 році дякував за фінансову допомогу з ремонту відділення травматології посібника терористів Леоніда Пасічника. Розумію, що діти за батьків не відповідають. Але у вас виникали або виникають розбіжності з батьком через його позиції?

- З огляду на те, що ми рідко бачимося, тему політики ми намагаємося не обговорювати. Я переконаний, що звання "почесного громадянина Луганська" батько повинен був отримати набагато раніше 2014 року. Якщо ви подивитеся фотографії, то у батька на шиї висить знак. Ви символіку бачили?

- Там українська символіка.

- Вірно. Якщо ви відкриєте посвідчення про отримання почесного звання, то там стоїть печатка з тризубом. Тоді якраз був момент підписання мінських угод і не було зрозуміло, куди це все прийде. Тому ніяких сумнівів у легітимності документів у мене немає.

- А з приводу візиту Пасічника?

- Лікарня, в якій працює батько, довоєнної побудови, тому потребує постійних ремонтів. Не виключаю, що йому допомогли. Але у нас немає прямого тексту, що говорив батько тоді. Слів похвали від нього я не чув.

- Ваш батько – заручник ситуації?

- Батько однозначно любить своє місто і хоче, щоб настав мир. Людина робить свою роботу і пішла від політичної ситуації. Він лікує людей.

- В інтерв'ю LIGA.net Олексій Резніков заявив, що "при виборі людей дізнавалися, чи є у кандидатів родичі на окупованих територіях, оскільки їх можуть взяти в заручники". Ви поділяєте побоювання Резнікова? Чи немає у вас відчуття, що через вашу нову посаду ваші батьки потрапляють до зони ризику?

- Є речі, які не потрібно підігрівати. Якщо ми не будемо підігрівати, то ніхто цього робити не буде.

ЧЕРВОНІ ЛІНІЇ, ОСОБЛИВИЙ СТАТУС І ПЕРЕГОВОРИ З БОЙОВИКАМИ

- Чи вірите ви у мирне врегулювання ситуації на Донбасі? Якщо так, то що для цього треба зробити?

- Іншого шляху не існує.

- Що Україні потрібно для цього робити? Чи не Україні?

- Україна повинна стати країною щасливих людей. Коли в Україні кожен буде ходити на роботу, робити свою справу чесно, не красти і не обманювати. Потрібно показати, що є життя, яке набагато краще, ніж те, яка є у людей. Коли людина це побачить, вона буде шукати тепле місце.

- Візьмемо вашого батька.

- У мого батька є щоденник, на першій сторінці якого написано, що людина народжена не шукати тепле місце, а створювати тепло навколо себе.

- А як можна створювати тепло на окупованій землі?

- Тепло він створює для свого колективу, для людей, з якими він працює.

Підписуйтесь на розсилки Liga.net - тільки головне у вашій пошті

- Які для вас червоні лінії у переговорах з РФ?

- Є принципова позиція президента і є національні інтереси країни. Ніякі інтереси країни здаватися не мають.

- Що ви маєте на увазі під національними інтересами?

- Те, що має на увазі президент.

- Особливий статус Донбасу. Він потрібний і в якій формі?

- Україна – це унітарна держава?

- Безумовно.

- А як в унітарній державі може бути Автономна республіка Крим? Значить ми були не до кінця унітарною державою. Ми повинні провести детальний аналіз того, що таке автономія, що таке федералізація і що таке унітарна держава.

Якщо в мінських домовленостях написано про закон щодо особливого статусу, то ми повинні це робити

Україна пішла шляхом децентралізації, тобто надання повноважень на місця. Тобто людина на місці краще розбереться. Якщо у нас в мінських домовленостях написано про закон щодо особливого статусу, то ми повинні це робити. Всі європейські країни сказали, що це єдиний шлях вирішення питання.

- Потрібні прямі переговори з Росією без посередників?

- Путін живе в іншій життєвій реалії, тому що він вже багато років літає в космосі. Тому складно сказати, що зробить Путін на переговорах один на один із нашим президентом. Потрібно мати свою програму і позицію. Якщо вона гідна і ти впевнений у собі, то потрібно йти на прямі переговори з Путіним.

- Зараз позиція Зеленського дозволяє претендувати на прямі переговори з Путіним?

- Я думаю, скоро ми можемо піти на переговори, якщо президент вирішить. Звичайно, для того щоб конфлікт на Донбасі закінчився, Росія повинна цього захотіти.

- Навіщо вам участь у переговорному процесі? Щоб що?

- Я сподіваюся, що наша поява освіжить цей процес, тому що мені боляче і прикро. Мені хочеться, щоб в країні був мир.

- Ми освіжили, але від цього мінські домовленості не змінюються, питання виборів та кордону не змінюється. Чому ваша поява повинна змусити Росію змінити свою позицію?

- Якщо ми не будемо нічого робити, нічого не відбуватиметься. Наші європейські партнери бачать нашу активність і, звичайно, теж будуть впливати на Росію.

- Ви зараз говорите про санкції?

- Зокрема і про це.

Потрібно мати свою програму і позицію. Якщо вона гідна і ти впевнений у собі, то потрібно йти на прямі переговори з Путіним

- Керівництво ТКГ просить погоджувати вашу позицію щодо переговорів?

- Ми можемо говорити все, що ми думаємо.

- Ви ставите для себе якийсь дедлайн для участі у переговорах?

- Якщо я розумію, що мої дії не мають підтримки і неефективні, я вибачусь і не буду цим займатися. Я не ставив собі дедлайн. Кожна зустріч буде показувати ступінь ефективності моїх дій.

Читайте також: РФ відреагувала на ноу-хау України щодо ОРДЛО: кажуть, це "не жителі Донбасу"

- Як ви ставитеся до плану Б – стіни?

- Коли я кажу про те, що конфлікт заморожений, я кажу про те, що ця ситуація на руку багатьом людям. Не хочу називають імена, всі і так розуміють.

- Ви маєте на увазі людей як в Росії, так і в Україні?

- Вірно. Першою цю думку багато років тому висловила Юлія Тимошенко, коли сказала, що Донбас треба обнести колючим дротом.

- Особисто ви не підтримуєте цей сценарій?

- Звичайно. Там живуть люди, громадяни України, які мають право на соціальні виплати і багато речей, які Україна повинна їм надати.

- Ви про пенсії?

- Людина відпрацювала. Вона має право на пенсію? У нас немає фільтра, ти хороший/поганий, ти за/проти України. Я сподіваюся, у органів є поняття, хто брав автомат, хто воював, хто вбивав. Але велика кількість народу страждає.

Я проти стіни. Там живуть громадяни України, які мають право на соціальні виплати і багато речей, які Україна повинна їм надати

- Те, про що ви глобально говорите, частина українців називає політикою умиротворення агресора.

- Немає силового вирішення проблеми. Луганськ можна було без проблем взяти в липні 2014 року. Це було порожнє місто. Його не взяли. Я думаю, хтось знає, чому цього не зробили.

- Ви вважаєте, що тодішній владі це виявилося вигідно?

- Коли я 2 серпня виїжджав із Луганська до Харкова, я думав, що у нас війна в країні. Я приїхав до Харкова, а там світло, вода і дискотеки.

- Тобто Луганськ і Донецьк кинули?

- Тоді можна було вирішити силовим шляхом.

- Як ви вважаєте, зараз потрібно говорити тільки з Росією чи і з підконтрольними їй режимами?

- Ми повинні узгоджувати наші дії з ОБСЄ і діяти згідно з документацією. Припустимо, Росія каже - "Домовтеся з ними і буде вам щастя". Тоді потрібно зважити цей крок 150 разів, тому що цей крок багатьом у нас у суспільстві не подобається. У нас усі уникають прямих контактів з тією територією.

Припустимо, Росія каже - "Домовтеся з ними і буде вам щастя". Тоді потрібно зважити цей крок 150 разів. У нас усі уникають прямих контактів з тією територією

- Всі думають, що ці люди повністю підконтрольні Росії і розмовляти треба з тим, хто їх контролює.

- А Росія каже, що вона ні до чого. Я побачив сьогодні на власні очі, як дорослі люди грають у політиків.

- Росія цього і добивається, щоб ми розмовляли, а вона стояла осторонь.

- Зараз ми повинні розмовляти з Росією.

- Але ви говорите про те, що, якщо Росія готова дати нам мир, але тільки якщо ми будемо говорити з терористами, то можна розглянути цю опцію.

- Якщо Росія так говорить, то ми повинні з європейськими партнерами обговорити наші подальші дії.

- Тобто теоретично з ними можна розмовляти, але через узгодження з міжнародними партнерами?

- Звичайно.

Читайте російською: Представитель Луганска в ТКГ Либстер: Мы можем пойти на прямые переговоры с Путиным

Юрий Смирнов
Юрий Смирнов
специальный корреспондент LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини