Політичні репресії чи "Бандитам-тюрми"?

27.10.2010, 14:40
Політичні репресії чи
c10ecc6848b0ee04e8dcb8d1b8df2c8f.jpg

В Україні почастішали арешти чиновників різного рівня і політиків, не належних до партії влади. Паралельно з арештами почастішали і згадки про політичні репресії, які ніби проводить Партія регіонів. А може, влада просто наводить порядок у країні, якого так

Екс-глава Державної митної служби України Анатолій Макаренко, колишній перший замглави "Нафтогазу" Ігор Діденко, мер Алушти Володимир Щербина, кандидат у мери Донецька Андрій Амбросенок, та ще й багато чиновників столичної міськадміністрації – всіх перерахованих сьогодні об'єднують суворі будні СІЗО і розмови про політичний підтекст їхнього затримання. А що ж насправді криється за нечуваною активністю правоохоронних органів у справі затримання чиновників, яка в останні місяці набула масового характеру? Чи є сьогоднішні навколополітичні арешти підтвердженням тиску з боку влади або ж це довгоочікувана реалізація популярного в народі гасла "Бандитам-тюрми!"?

Після перших вістей про такі арешти з приходом до влади Партії регіонів, і без того не найзгуртованіше українське суспільство розділилося ще і за принципом "підтримувати затримання або засуджувати їх". З одного боку, народ завжди чекає від влади радикальних кроків, твердості у прийнятті рішень і безкомпромісності у питанні правосуддя, і немає кращого способа у керівництва країни як довести свою принциповість, ніж посадити за ґрати чиновника, який накрав. До того ж, чим вище ранг буде у "спійманого за руку", тим краще.

З іншого боку, українці, на відміну від більшості пострадянських народів, більш схильні до критичного оцінювання дій своїх правителів, і вживання радикальних заходів останніми, але все ж насторожує вітчизняний електорат. І ось тоді-то в пресі дедалі частіше з'являється страшне визначення – "політичні репресії".

Немає єдиної оцінки подіям, що відбуваються в Україні і в середовищі експертів. Ось, наприклад, що відповів директор Української філії Інституту країн СНД Володимир Корнілов на питання журналіста ЛІГАБізнесІнформ про те, чи є затримання українських чиновників доказом початку репресій: "Кожний випадок арешту слід розглядати окремо. У принципі, я чув заяви людей, які вважають, що це суто політичне замовлення. Але розібратися у тому, чи справді це політичні репресії або все-таки переслідування злочинців, ми зможемо лише після виборів".

Корнілов впевнений, що говорити про політичні репресії, які проводяться "під вибори", можна буде лише в тому випадку, якщо після 31 жовтня справи затриманих напередодні так і не дійдуть до судів. Якщо ж суди доведуть винність затриманих у корупції або інших злочинах, то це дасть змогу народові вважати, що ми маємо справу з порушенням закону і хорошою роботою правоохоронних органів щодо тих самих порушників.

Однак надії на українські суди не розділяє директор Міжнародного інституту демократій, політолог Сергій Таран. Він вважає, що рапортувати про успішну професійну роботу правоохоронців і боротьбу з корупцією можна було б у тому випадку, коли затримані чиновники по всій Україні так чи інакше не перебували в рядах політичних опонентів сьогоднішньої влади.

"На превеликий жаль, переважно боротьба з корупцією сьогодні ведеться так, що жоден чиновник-корупціонер, пов'язаний з Партією регіонів, не притягується до відповідальності. Тому створюється враження, що, можливо, вся історія від затримання Діденка і Макаренка до арештів мерів кримських міст - це і є політичні репресії. До того ж з чиновників вищого ешелону за всю історію сучасної України був засуджений лише Павло Лазаренко, та й то був покараний без участі української Феміди. Так що говорити про принциповість нової влади не доводиться", - каже Таран.

Отже, навіть цей невеликий зріз експертних думок дає зрозуміти, що думка про упереджене або, швидше, особливу увагу влади до законності дій виключно своїх опонентів не можна скидати з рахунків. У такому разі скандальні арешти посадових осіб по всій Україні цілком можуть бути частиною програми нової влади за твердженням власного авторитету і згуртуванню народу навколо загального ворога – ганебних чиновників-бюрократів. Тим більше, що технологія "показовий страт" - далеко не український винахід.

"Гучні політичні арешти – це радянський сценарій ведення політичної боротьби. Ще в 30-х роках, коли була необхідність мобілізації людей навколо лідера, у країні почали вишукувати так званих "ворогів народу" і почалися гучні процеси. Це потрібно було для того, щоб згуртувати людей навколо "единовірної" політичної лінії. Так що ця процедура не унікальна для нинішнього часу, просто вона в сучасних Україні і Росії повторюється в дещо інших, карикатурних формах, але механізм той же", - каже політолог Сергій Таран, відповідаючи на питання, чи можуть арешти бути політичною технологією.

Політолог визнає, що його лякає не стільки сам факт наявності подібної практики в сучасній Україні, скільки певне прагнення діючої адміністрації йти російським шляхом відносин як влади і опозиції, так і державного будівництва взагалі. Адже та ж Росія все ще пам'ятає вельми неоднозначні події своєї новітньої історії. "У свій час громадяни РФ були мобілізовані навколо Володимира Путіна після вибухів у під'їздах будинків. Люди загинули, а все це тоді повісили на терористів, яких так і не знайшли", - продовжує він міркувати про схожість моделей "путінської Росії" і "України Януковича".

Нагадаємо, 22 жовтня 2010 року перед візитом Віктора Януковича, у Кіровограді прогриміли вибухи біля будівель прокуратури, міліції і суду. На щастя, тоді ніхто не постраждав, а особисто Президент України пообіцяв знайти і покарати організаторів цих вибухів.

Що ж до коментарів представників влади щодо ситуації з перманентними арештами своїх опонентів, що обіймають або що претендують на ті чи інші посади, то, на думку замглави Адміністрації Президента Ганни Герман, кількість кримінальних справ, порушених на сьогоднішній день, ще далеко не відповідає реальному рівню корумпованості української бюрократичної системи.

Так, ставлення до теми арештів і арештантів від політики в Україні більш ніж неоднозначне. Очевидно, правий г-н Корнілов, коли каже, що лише поведінка влади після виборів може відповісти на непросте запитання про наявність або відсутність політичних репресій у країні.


Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини