Показовий виступ: подробиці допиту Тимошенко

08.09.2011, 13:10
Показовий виступ: подробиці допиту Тимошенко - Фото
f85889c69bd597779124e376ff7ba50d.jpg

Черговий день найгучнішого судового процесу виглядав як шестигодинні свідчення підсудної та дві години запитань і відповідей. Допит екс-прем'єра, якого одні тривалий час домагалися, а інші, як могли, відкладали, вчора став фактом, що здійснився

Допит Юлії Тимошенко, якого одні так довго домагалися, а інші, як могли, відтягували, вчора став фактом, що здійснився. Шестигодинний монолог екс-прем'єра та дві години запитань і відповідей. Найбільш динамічною частиною вийшов допит Тимошенко суддею Родіоном Кірєєвим. В історії з директивами дійсно виявилася деяка недомовленість, і суддя спробував її прояснити. Дивує, що цього навіть не спробували в своїй частині допиту зробити прокурори. Можливо, вони настільки впевнені у майбутньому вироку, що навіть не спробували піймати Тимошенко на нестиковках, щоб продемонструвати обґрунтованість висунутого їй обвинувачення.

Зміна тактики

Коли Кірєєв тільки відкривав засідання, Тимошенко, немов відмінниця у школі, сиділа з високо піднятою рукою.

- Я хочу дати свідчення у справі, як це передбачено Кримінально-процесуальним кодексом, - сказала вона.

Заява стала дещо несподіваною, оскільки раніше позиція екс-прем'єра полягала у тому, що свідчення вона дасть тільки після того, як буде розглянуто всі клопотання. Але, вочевидь, перспектива залишитися зовсім без можливості свідчити на свою користь здалася дуже невигідною: суддя був налаштований на те, щоб після розгляду клопотання закрити стадію судового слідства.

Не можна було виключати, що, відхиливши всі клопотання оптом, як це було не раз, Кірєєв одразу ж закриє судове слідство, позбавивши підсудну слова. До того ж, навряд чи варто було сподіватися, що після розгляду клопотання суддя залучить до справи якісь нові, можливо, навіть вирішальні документи.

Словом, суддя не став заперечувати проти свідчень. "Бажано стоячи", - сказав він.

Екс-прем'єр, природно, заперечила. Публіка в залі напружилася: раніше Кірєєв неодноразово не дозволяв Тимошенко робити заяви, тому що вона відмовлялася встати. Зараз це процесуальне порушення цілком могло послужити давно перевіреною підставою для того, щоб не дати екс-прем'єру слова.

Проте, суддя виявився не таким категоричним. Та й Тимошенко перестрахувалася: вона одразу ж заявила, що всі свідчення вже викладені письмово, і вона збирається передати їх суду. Ці свідчення зайняли близько сотні сторінок друкарського тексту.

Тимошенко почала зі скарг на слідчого Олександра Нечвоглода, який, на її переконання, незаконно порушив кримінальну справу. Дісталося і Кірєєву, який, за версією Тимошенко, не мав підстав приймати її справу у провадження.

Екс-прем'єр говорила про те, що в її діях не було складу злочину. Свої слова вона підтверджувала витримками із законодавчих актів, за що Кірєєв робив їй зауваження.

"Під наданням свідчень мається на увазі, що ви повинні повідомляти обставини, які мають значення у справі", - вкотре сказав суддя.

"Я якраз це і роблю. Я даю показання у справі", - відповіла вона.

"Ці ваші пояснення вже неодноразово звучали в суді, їх не можна назвати свідченнями. Суд надав вам можливість дати свідчення, як все відбувалося. Ви не вказуєте на фактичні обставини", - заперечив суддя.

"Тому що складу злочину немає, що ж про це говорити", - парирувала Тимошенко.

Такі сперечання, як правило, не надто наближали її до суті справи, і Тимошенко продовжувала говорити, як вважала за потрібне.

Шість годин "вільного плавання"

Загалом, свідчення екс-прем'єра зводилися до наступного:

- підписані директиви були її дорученням, на яке вона мала повне право: "Глава уряду має право давати доручення; я дала доручення у вигляді директив; доручення можуть бути в різній формі - директив, розпоряджень, настанов, це не має значення";

- директиви не були урядовим документом: "А якби я туалетний папір передала Дубині (голові Нафтогазу України, - ред.) і сказала, що це рішення уряду, так йому не треба було б використовувати його за призначенням?";

- підписання директив не було перевищенням службових повноважень: "Повинна я була донести результати моїх переговорів з Володимиром Путіним і досягнуті домовленості Міністерству палива та енергетики і Нафтогазу? Як ви собі уявляєте: ми б досягли домовленостей, а я про них нікому не сказала?";

- директиви не зобов'язували Дубину підписувати газові угоди: "Ви не знайдете жодного пункту в моїх директивах про те, що я зобов'язую когось підписувати контракти, тому що я не маю жодного відношення до цих угод. А дати інформацію по переговорах я була зобов'язана";

- збитків від підписання газових угод не було: "У документах податкової адміністрації вказано, що Укртрансгаз в 2009 році напрацював з прибутком. Скажіть, про які збитки говорить обвинувачення і за що просить для мене від 7 до 10 років позбавлення волі, якщо цього не було?".

Крім того, прозвучали заяви про те, що газова криза була спровокована Україною в спробі зберегти компанію Росукренерго, що екс-президент Віктор Ющенко збрехав під присягою і що до матеріалів справи потрапив не оригінал директив.

Привернуло увагу також те, як Тимошенко відхрестилася від підписання угод і, відповідно, від відповідальності за них: "Не я як прем'єр-міністр підписувала ці контракти, і не я давала вказівку їх підписувати. Це рішення було прийнято на засіданні правління Нафтогазу України".

Після шести годин "вільного плавання" Тимошенко, вочевидь, видихнулася. Все частіше цитувала документи або показання свідків. На зауваження Кірєєва відповідала, що діє в рамках закону.

- Ви вже третій раз по колу зачитуєте показання свідків, потім повертаєтеся до нормативних актів, потім знову переходите до показань свідків. І тільки в проміжках радуєте нас своїми свідченнями у справі, - не витримав суддя.

- Я рада, що я вас радую, - відповіла Тимошенко.

- Я також радий... Ви мене сьогодні жодного разу не образили, - з усмішкою парирував Кірєєв. Це був один з небагатьох підкреслено ввічливих діалогів підсудної та головуючого.

- Отже, можна вважати, що сьогодні є всі підстави для зміни запобіжного заходу для підсудної, - втрутився в розмову адвокат Юрій Сухов. Репліка викликала добродушний сміх в залі, і Кірєєв навіть не зробив зауваження.

Тимошенко продовжила, але в результаті Кірєєв таки зупинив її. Суддя розцінив постійні посилання на документи як те, що Тимошенко вичерпала факти, які могла повідомити.

Адвокати одразу ж попросили перенести допит на завтра. Очевидно, в планах захисту було розтягнути свідчення Тимошенко хоча б на два дні. Але Кірєєв вирішив не відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні, і захисту довелося погодитися.

Прокурорська розминка

Допит почала прокурор Лілія Фролова. Вона питала про те, чи готувала Тимошенко спільну заяву з Ющенком 31 грудня 2008 року, про те, якою була обґрунтована ціна на газ і транзит згідно з цією заявою, чи давала Тимошенко доручення Олександру Турчинову зібрати засідання Кабміну і з якою метою, а також чи вважала свої директиви обов'язковими для виконання.

Ще Фролова поцікавилася у Тимошенко, чи відомо їй, де зараз оригінал директив, якщо вважати, що в матеріалах справи міститься копія. У відповідь Тимошенко сказала, що діловодство не входило в сферу її компетенції. Після ще декількох питань естафету прийняв прокурор Байрачний:

- Скажіть, у Дубини було бажання підписувати угоди? Якщо так, то навіщо йому були потрібні директиви?

- Він як керівник Нафтогазу зобов'язаний був підписати контракти, причому ще до початку 2009 року.

Прокурор уточнив:

- Зобов'язаний і хотів - це трохи різні категорії. Чи відомо вам, чи хотів він на запропонованих умовах підписувати угоди?

- Я не можу читати думки підлеглих, - відрізала екс-прем'єр.

Питання захисників стали, скоріше, продовженням свідчень підсудної, з тією лише різницею, що тепер хід думок Тимошенко направляли адвокати.

- Як ви вважаєте, чи було у ваших діях перевищення службових повноважень?

Передбачити відповідь було неважко.

- Чи припускали ви хоча б теоретичну можливість завдання збитку державі від підписання угод?

- Чесно кажучи, я сподівалася на те, що президентські вибори складуться трохи по-іншому, тому я не могла заподіювати шкоду країні на майбутнє жодних чином, - сказала Тимошенко.

Проте, ця частина допиту тривала відносно недовго.

- Пан суддя, а у вас немає питань до мене? - незабаром поцікавилася вона.

- Є, - посміхнувся у відповідь Киреєв.

Допит з пристрастю

Пересвідчившись, що прокурори і захисники закінчили, до допиту перейшов суддя. Насамперед він поцікавився, хто і з якою метою готував і підписував директиви.

- Я можу вам одразу сказати, що я не сідала за комп'ютер, не вигадувала ці доручення і не друкувала їх.

Тимошенко припустила, що документи могли підготувати або в Нафтогазі, або в Мінтопенерго. Кірєєв нагадав, що раніше Тимошенко говорила, що це її директиви, а тепер вона не знає, хто їх готував.

- Я вважаю, що не має значення, хто їх друкував і хто оформляв.

- Хто дав вказівку готувати директиви?

- Я.

- Кому?

- За давністю я не пам'ятаю, але вважаю, що це не має значення.

- Хто передав вам на підпис ці документи?

- Пан суддя, я підписувала, бувало, до ста документів на день. Хто готував їх для мене - було неважливо, ніколи не вникала в такі деталі. Я прочитала директиви, текст мене влаштував, я їх підписала і передала Продану (міністру енергетики, - ред.).

- Вам відомо, хто їх друкував?

- Ви що, думаєте, що я стежу за кожним комп'ютером?

Так і не добившись від підсудної того, що хотів почути, Кірєєв спробував з'ясувати, яким чином на документі з'явилося факсиміле.

- Факсиміле могла або я поставити, або Михайло Лівінський (керівник апарату прем'єра, - ред.), - сказала Тимошенко.

- Свідок у вашій присутності повідомив, що він не ставив.

- Це не має значення. Яка різниця, хто зняв ксерокопію?

Кірєєв нагадав Тимошенко її ж слова, що після допиту Лівінського вона "придивилася" до документа і побачила факсиміле.

- А хіба ви після допиту Лівінського знайомилися з матеріалами справи? - продовжив він.

Тимошенко не брала матеріалів, суддя добре знав це і, ймовірно, хотів піймати її на невідповідностях.

- У нас ксерокопії є, - сказала вона.

- Ви по ксерокопії визначили, що там факсиміле? - інтонація судді була навмисно здивованою.

- Факсиміле дуже істотно відрізняється від реального підпису, - відповіла екс-прем'єр.

За версією захисту, факсимільний відтиск на документі побачив саме Лівінський в ході допиту. Але у Кірєєва виникли виправдані сумніви на цей рахунок. Він нагадав, що ще 28 серпня, до допиту Лівінського, адвокат Олександр Плахотнюк просив суд повторно провести експертизу директив, оскільки припускав, що на документі стоїть факсиміле, а експертиза говорила, що там підпис.

- Я спробую відновити хід подій: прийшов свідок і сказав про факсиміле, тільки тоді ви придивилися і також побачили факсиміле, хоча все це було задовго до цього відомо захисникові Плахотнюку, - сказав суддя.

Адвокат, природно, прийшов на допомогу Тимошенко:

- Я як захисник знайомився з матеріалами справи і мав можливість зіставити підпис Юлії Володимирівни на директивах з її підписом на договорі зі мною, і у мене виникли деякі підозри.

Тимошенко спробувала зняти напруження, що виникло у залі. Вона наголосила, що це питання було б істотним, якби вона не визнавала директив:

- Я же не говорю, що я директиви не підписувала. Це було моє доручення. Але в матеріалах справи знаходиться не оригінал, а ксерокопія. Зрозуміло, що це не моя відповідальність. Я не можу сьогодні сказати, чи відповідає оригінал, який я підписала, змісту цього документа, тому що я напам'ять директиви не вчила. Це питання до слідства.

Деякий час Тимошенко доводила Кірєєву, що він ставить питання, які не стосуються суті висунутого обвинувачення. Але суддя, все ж, продовжив:

- Ви сказали, що вважаєте директиви дорученням?

- Я не вважаю, це і є доручення.

- Доручення кому?

- Міністру палива та енергетики

Кірєєв тільки й чекав такої відповіді. Він одразу ж зачитав назву документа, в якій зазначалося, що директиви надавалися делегації НАК Нафтогаз України.

- Чому ви кажете, що це директиви міністру, якщо тут вказано, що це директиви НАК Нафтогаз України?

Пояснення Тимошенко полягало у тому, що доручення Продану було написано нею від руки, а директиви були додатком до нього. Оскільки викладена в них інформація стосувалася і Нафтогазу, документ було названо відповідним чином.

На годиннику до цього часу вже було далеко за шість вечора. Враховуючи, що Тимошенко почала о пів на десяту ранку, адвокат Микола Сірий попросив суд перервати допит.

- А завтра я хоч цілий день буду вам відповідати, - підтримала захисника екс-прем'єр.

Але Кірєєв твердо вирішив впоратися за один день.

- Чому ви підписали директиви, чому не підписали доручення?, - продовжив він.

- Це доручення, це реально доручення. Ніде не заборонено давати доручення в будь-якій формі.

- А можна написати "Указ Президента", і це буде доручення?

- Можна. Коли оцінюється документ, він оцінюється не по назві, а по суті.

У Кірєєва питань більше не було, допит завершився.

Звичайно, і захист, і підсудна не хотіли упустити шанс дати свідчення. Це була одна з рідких для Тимошенко можливостей висловити свою позицію. В умінні говорити екс-прем'єру не відмовиш, та й обвинувачення прокуратури виглядає не зовсім гладко, тому можливість дати свідчення повинна була зіграти на руку саме Тимошенко. По завершенні засідання її адвокати заявили, що наданням свідчень і допитом вони залишилися задоволені. Сама Тимошенко вчорашній день також оцінила позитивно. Хоча в те, що ця стадія стане вирішальною при виголошенні вироку, не вірить навіть вона.

Наталія ТАРАСОВСЬКА


Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини