RU

Спецпроєкт | Перший серед рівних. Як влаштований православний світ патріарха Варфоломія

Перший серед рівних. Як влаштований православний світ патріарха Варфоломія - Фото
Патріарх Варфоломій (колаж – Аліна Подлєсна/LIGA.net)
15.02.2021, 11:47

Хто такий Вселенський Патріарх Варфоломій, чому він дав томос Православній церкві України і як Росія втрачає вплив у православному світі

Два роки тому Україна отримала з рук вселенського патріарха Варфоломія томос про автокефалію Православної церкви. Це значно урізало вплив Російської православної церкви та її філії УПЦ Московського патріархату. Але хто він – вселенський патріарх Варфоломій, як влаштована його влада? І чому глава РПЦ Кирило так боїться його, що зважився провокувати розкол у світовому православ'ї, хто з них "перший почав" і хто насправді головний – про це спецпроєкт LIGA.net.

ЗЕЛЕНИЙ ПАТРІАРХ

Майбутній патріарх Константинополя Дімітріос Архонтоніс народився 29 лютого 1940 року в крихітному селі Агіос Теодорос на острові Імврос. Він отримав блискучу освіту: навчався в престижних вишах Риму, Швейцарії та Німеччини.

На самому початку своєї церковної кар'єри, під час навчання, Варфоломій дуже зблизився з вселенським патріархом Афінагором, а після його смерті в 1972 році перейшов під заступництво його наступника – і став секретарем нового патріарха Димитрія. В якості радника він часто супроводжував його в закордонних поїздках. Однією з останніх став їхній 27-денний тур до США влітку 1990 року.

Майже 20 років Варфоломій вірно підтримував Димитрія. Як особистий секретар, він значною мірою відповідав за реалізацію його ініціатив. Зокрема це – діалог з римо-католиками і масштабна кампанія православної церкви на захист навколишнього середовища.

У 1991 році Димитрій помер. А Варфоломій у віці 51 року одностайно був обраний новим вселенським патріархом. "Варфоломій продовжує напрямок, яким рухається Константинополь після Другої світової війни, – каже LIGA.net богослов, гостьовий викладач УКУ Олександр Солдатов. – Зближення з християнами Заходу, геополітична орієнтація на США, обережна реформа православ'я і зниження впливу Московського патріархату. А тепер – і поступова його ізоляція".

На Заході Варфоломія часто називають миротворцем, будівельником мостів і зеленим патріархом. У Росії – розкольником. І навіть "агентом ЦРУ".

Будівельником мостів Варфоломія прозвали за спроби "навести мости" між Сходом і Заходом, Константинополем і Римом (у 2013-му він був присутній на інавгурації папи римського Франциска – вперше за тисячу років), примирити православ'я з мусульманством. Хоча йому і невластиві яскрава харизматичність й амбітність патріарха Афінагора в 1950-70 роках, вважає Солдатов.

Зеленим патріархом Варфоломія називають за активну увагу до екологічних проблем.

Розкольником і агентом ЦРУ його зображують кремлівські ЗМІ. Але це зараз. До надання томосу для України глава РПЦ Кирило постійно називав Варфоломія другом і братом. Тепер інформаційне бомбардування держмедіа в Росії переконує: Варфоломій працює за вказівкою спецслужб США. Там його підкупили і змусили дати томос українській церкві (за іншою версією росЗМІ, Варфоломія переконав грошима п'ятий президент Петро Порошенко. Патріарх відповів сарказмом: "Я отримав не гроші, а багато цукерок і солодощів з заводу Порошенка").

У листопаді минулого року Фанар відвідав американський держсекретар Майк Помпео. РосЗМІ відразу написали, що це – передача Варфоломію "паролів і явок" після виборів президента США і поразки Трампа.

У 2017 році кремлівська преса активно тиражувала чутки, що спецслужби Туреччини підозрюють Варфоломія у зв'язках з опозиційним ісламським проповідником Ґюленом, – його турецька влада звинувачувала в спробі держперевороту у 2016 році, – і ЦРУ. "Зараховувати Варфоломія до гюленістів – це така ж пропагандистська "качка", як розп'яті хлопчики на Донбасі", – говорить LIGA.net архімандрит Кирило Говорун, доктор філософських наук і професор Стокгольмської школи теології.

Політичний вплив Варфоломія дійсно виходить далеко за межі церкви. У його скромну резиденцію на Фанарі приїжджають світові лідери. Були там і українські президенти: Ющенко, Порошенко, вже двічі – Зеленський. Варфоломій зустрічався з 44-м президентом США  Бараком Обамою та Джо Байденом. У 2010-му в Москві патріарх вів бесіди з с Дмитром Мєдвєдєвим і Володимиром Путіним – називав їх "великими християнськими керівниками", а патріарха Кирила і його оточення – "дорогоцінними співробітниками".

Але відтоді багато чого змінилося.

"Так, Варфоломій поступається політичним впливом папі Франциску, але він прагне до його рівня. І, звичайно, зовсім не рівня їм обом – Кирило. Його рівень – це СНД", – сказав LIGA.net релігієзнавець, директор Центру релігійної безпеки Дмитро Горєвой.

Фанар не припустився помилки, а вчинив злочин, я кажу це з гіркотою. Патріарх Варфоломій перебував під тиском могутньої політичної сили, пов'язаної з однією з наддержав, – глава РПЦ Кирило

Всі, хто зустрічався зі вселенським патріархом Варфоломієм, зазначають: незважаючи на високий статус, він простий у спілкуванні. "Можливо, це певною мірою обумовлено непростими обставинами, в яких проживає і несе служіння Варфоломій. А може, це просто властиво йому як особистості", – говорить LIGA.net митрополит ПЦУ Олександр (Драбинко).

Він кілька разів зустрічався з патріархом: спочатку – як архієрей УПЦ МП, потім – уже як митрополит ПЦУ. Був на Фанарі в 2007 році – із запрошенням в Україну від митрополита Володимира (покійний предстоятель УПЦ МП). Був і після смерті митрополита Володимира – з подякою. "Що мене тоді вразило: Варфоломій сам, особисто пішов зі мною в Свято-Георгіївський собор і сам відправив заупокійну літургію. Я його про це не просив. А він виступив з такою людською ініціативою", – згадує він.

Останній візит на Фанар митрополит Олександр зробив у складі делегації ПЦУ в листопаді 2020 року: "Патріарх Варфоломій знав, що я буду в делегації. І на знак уваги одягнув той комплект панагії, який колись йому подарував митрополит Володимир. Тобто в ньому поєднуються велич – з одного боку, і людяність, увага до деталей – з іншого".

"По-людськи Варфоломій викликає прихильність до себе. Я особисто без будь-яких проблем підходив до нього після служби в соборі святого Георгія на Фанарі й вільно спілкувався, – описує знайомство з ним Солдатов. – Уявити щось подібне з главою РПЦ Кирилом, якого охороняє ціла рота ФСО, неможливо".

Це людина сучасної нової формації в церковному середовищі. Він володіє кількома мовами: грецькою, турецькою, італійською, старогрецькою, французькою, німецькою, англійською та латиною. Багато читає і намагається отримувати інформацію з різних джерел. "Що мене здивувало, коли ми зустрілися. Я давав одне інтерв'ю, яке в Росії цензура не пропустила. Виявилося, що він навіть про це знає, – згадує Говорун. – Тобто він в курсі всіх подій. І це дозволяє йому не бути зашореним політичними мотивами".

Варфоломій займає престол найдовше: 28 років і дев'ять місяців. Він уже "переслужив" патріарха Сергія (сьоме століття) на два місяці.

До головних досягнень Варфоломія зараховують проведення всеправославного собору на Криті 2016 року (Константинополь безуспішно намагався скликати його з 1923 року) і надання автокефалії ПЦУ. А недоліки пов'язують переважно з похилим віком: це надмірний вплив оточення і прийняття в його інтересах спірних адміністративних рішень.

У своєму всесвіті патріарх Варфоломій – "перший серед рівних". Ось що це означає.

З ЧОГО ВСЕ ПОЧАЛОСЯ

Світове православ'я об'єднує 250-300 млн християн у всьому світі. Проте точних цифр не назве ніхто. Структура православної церкви дуже відрізняється від католицької. Католицька церква – як велика піраміда, на верхівці якої знаходиться єпископ, і він – беззаперечний глава цієї церкви. Православна церква складається з 15 таких, рівних на перший погляд пірамід – автокефальних церков.

"Якщо потрапити в Гізу або Мексику, то там на одній території можуть стояти кілька пірамід. Всі вони однієї висоти – формально. Але, як і в Гізі або Мексиці, деякі піраміди побудовані раніше. Так і з православними церквами", – пояснив Говорун.

У першому тисячолітті найвпливовішими були Римська (до розколу), Константинопольська, Олександрійська, Антіохійська та Єрусалимська церкви. І тільки в середні століття до них почали приєднуватися слов'янські патріархати. Всі вони були частиною Константинополя. "Вселенський патріархат грав дуже важливу роль, – зазначає Говорун. – Хоча він і був рівним серед інших, все ж таки він був першим. З найближчих до такої побудови політичної моделі можна назвати Британську Співдружність. Там теж формально визнають політичну роль британської королеви як лідера співдружності, але вона не втручається у внутрішні справи держав".

"Першість честі" вселенського патріарха Константинополя в православному світі визнають практично всі помісні церкви – донедавна включно з РПЦ. "Зараз це більше данина традиціям. Звичайно, за патріархом Варфоломієм не стоїть величезна кількість парафій. І це дуже дратує РПЦ. Вони вважають, що якщо у них найбільша церква, то вони і повинні диктувати умови", – зазначив Горєвой.

Патріарх Варфоломій "перший за честю", але не може нав'язати своє рішення іншим церквам. "Повинна бути згода церкви, – каже архімандрит. – Константинополь не може жодну церкву примусити до чогось. Він може тільки переконати. Або заохотити".

Усередині Вселенського патріархату в предстоятеля набагато більше впливу. Але і тут він не безмежний. Позиція патріарха Варфоломія чимось нагадує світську посаду президента. А синод з митрополитів – Верховну Раду. Синод збирається щомісяця, а кожні пів року – переобирається. "Немає такого, як в РПЦ, що синод постійний і роками підгодований, – пояснює Горєвой. – Тут справді є елементи церковної гри".

У вирішенні складних питань Варфоломій часто звертається до радників та експертів. "Усі вони дуже добре освічені, – уточнює Говорун. – Його коло спілкування дуже різноманітне. Він не сидить у теплій ванні, в яку (умовно) керівник офісу заносить інформацію і формує погляди. Він отримує різні точки зору".

Константинополь вже надав – до України – автономію ще дев'яти помісним церквам. Сьогодні деякі з корисливою метою заперечують цей факт. Яка нерозважливість – патріарх Варфоломій

Але все ж є в структурі Вселенського патріархату кілька людей, які можуть впливати на Варфоломія. До його найближчого оточення належать: помічник і головна довірена особа патріарха – митрополит Варфоломій Самарас; впливовий ієрарх Константинополя, митрополит Гальський Еммануїл Адамакіс; американський архієпископ Елпідофор Ламбриніадіс.

"Два сильних лідера – Еммануїл Гальський і архієпископ Елпідофор у США. Один з них, можливо, в майбутньому посяде престол патріарха", – не виключає Горєвой.

Еммануїл займається новою церковною політикою і вирішує всі питання, пов'язані з міжцерковними канонічними справами. Він відповідав за всеправославний собор і українську автокефалію, брав участь в перемовинах щодо Македонської церкви.

"А Елпідофор – це яструб, він вибудовує відносини з США. З перемогою Байдена ця співпраця посилиться. Вона полягає в тому, щоб знизити роль РПЦ у впливі на інші церкви. Для США церква Кирила – це інструмент Кремля", – вважає Горєвой.

Саме їхню електронну пошту намагалися атакувати російські хакери з угрупування Fancy Bear. У 2018 році Associated Press писала, що зломщики розраховували отримати доступ до листування оточення Варфоломія (сам патріарх поштою не користується), і це було пов'язано з підготовкою томосу для ПЦУ.

Читайте також: Розбір | Проросійський Кіпр раптом визнав Православну церкву України, або Повзуча революція ПЦУ

ЧОГО БОЇТЬСЯ МОСКВА

Риторика офіційних рупорів РПЦ після надання томосу втратила будь-яку дипломатичність. Москва загрожує Вселенському патріархату всім, що може вигадати. Включно з навіть "найбільшим розколом" з часів великої схизми 1054 року. І грошей для цього у Кирила, що діє під заступництвом Кремля, дійсно досить.

"Вселенський патріархат мислить себе як єдину і неповторну мегацеркву, якою управляє корпорація суперєпископів, – писав у себе в Facebook один з ліберальних церковних оглядачів у РФ Сергій Чапнін. – Але у вселенського патріарха немає жодних інструментів, ресурсів і адміністративних можливостей здійснювати управління або хоча б навіть координацію в православному світі".

"Ризикну припустити, що офіційний бюджет Константинопольської церкви дійсно у багато разів менший, ніж у РПЦ МП", – говорить LIGA.net релігієзнавець Солдатов. Але точних відомостей про бюджети ані Константинополь, ані РПЦ не публікують.

Російське законодавство дозволяє РПЦ майже повністю залишати бюджет "у тіні" – в храмах немає касових апаратів, а офіційна зарплата кліриків (особливо архієреїв) в рази відрізняється від їхніх реальних церковних доходів. "І зараз вже ніхто не береться хоча б приблизно оцінити статки Кирила, не кажучи вже про бюджет всієї РПЦ. Сам патріарх влітку минулого року говорив, що точаться чутки про те, що він має статки в $4-8 млрд. Але він ці чутки не підтверджував", – зазначив Солдатов.

Проте, за його словами, фінансово РПЦ набагато більше залежить від держави, ніж від парафіян.

Головним джерелом доходів Константинополя вважається великий грецький бізнес у США, представники якого об'єднані в орден архонтів ("старійшин"). "Офіційно цей орден переказує в патріархат кілька мільйонів доларів щороку, але є ще й маса неофіційних пожертв. Ймовірно, велика частина цих коштів не доходить власне до Стамбула, де Константинопольська патріархія веде дуже скромний спосіб життя, а осідає в швейцарському центрі Константинопольської церкви в Шамбезі", – говорить Солдатов.

Росію відверто дратує, що найбільша православна церква в світі з гігантським бюджетом і кількістю парафій змушена визнавати першість маленького Константинопольського патріархату та шанувати Варфоломія як "першого серед рівних". Але річ у тім, що гроші в православному світі – малозначуща величина.

"Так, у Вселенського патріархату немає таких грошей, як у РПЦ, – зазначає Горєвой. – Його ієрархи не літають приватними чартерами, як російський митрополит Іларіон (Алфєєв) і Кирило поготів". Але говорити, що у Константинополя немає ресурсу вести міжправославну координацію – недалекоглядно: "За ним – кадри з прекрасною західною освітою, архіви та глибоке розуміння церковних прецедентів".

Завдяки Варфоломію в світовому православ'ї був розкритий як скальпелем той чиряк, з яким вже давно були проблеми. Це – відсутність всеправославної єдності, яку порушила Москва, оскільки хоче зайняти першість в православ'ї, – митрополит Олександр (Драбинко)

Боротьба РПЦ з Константинополем розпочалася зі спроби перебрати на себе цю владу, підтверджує архімандрит Говорун. За відправну точку він називає 1948 рік, коли Сталін намагався зібрати в Москві "всеправославний собор церков", щоб на ньому проголосити РПЦ головною.

"Відтоді Москва і Константинополь у клінчі, – зазначає Говорун. – Апогей настав, коли Москва буквально "кинула" Константинополь, відмовившись в останній момент їхати на всеправославний собор на Криті в 2016 році, який готувався понад сотню років. Уже були узгоджені всі документи" . У цей момент і зійшлися всі зірки для України, яка з 2007 року просила Варфоломія про автокефальну церкву.

Всеправославний патріарх мріяв про цей собор. Він вважав, що увійде в історію як перший патріарх, якому вдалося скликати його вперше за тисячу років. Говорун припускає: "Москва йому ці плани зламала. Варфоломій образився на Кирила. Україна стала одним із пунктів помсти".

Релігієзнавець Андрій Юраш у розмові з LIGA.net підтверджує цю думку: "Для Варфоломія це була справа честі. Патріарх дуже болісно пережив саботаж Росії".

До цього часу Варфоломій розглядав різні моделі вирішення українського питання, зокрема за участю УПЦ МП. Між Константинополем і Лаврою в принципі складалися хороші стосунки, і цей варіант міг би влаштувати Москву. Але дуже різкі заяви з боку верхівки УПЦ МП на адресу собору остаточно налаштували Варфоломія проти. Після демаршу з боку Онуфрія щодо Криту Константинополь перестав розглядати його як партнера, з яким можна мати справу.

"Існувала така домовленість, якщо Кирило бере участь в соборі, то Варфоломій не втручається безпосередньо в події в Україні. Але Кирило не приїхав і тим самим розв'язав Варфоломію руки", – зазначив Горєвой. Москва своєю дурною політикою сама себе загнала в кут, вважає він: "Вони були занадто впевнені, що все можна засипати грошима та домовитися. Вони думали, що схопили Бога за бороду".

Говорун теж упевнений: тригером став саботаж Кирилом собору на Криті. Рішення видати томос для ПЦУ було особистим рішенням Варфоломія, пізніше узгоджене синодом. Патріарх Кирило намагався цьому перешкодити, – засилав на Фанар делегацію УПЦ МП на чолі з Онуфрієм і спонсором Лаври депутатом Вадимом Новінським, приїжджав і сам. Але вже було пізно.

Цікаві фрагменти з діалогу між Кирилом і Варфоломієм у вересні 2018 року опублікувало видання ORTHODOXIA.INFO:

- Українці відчувають себе некомфортно під владою Росії і прагнуть до повної свободи ... Надання автокефалії церкви в Україні – це справа матері-церкви.
- Автокефалія церкви в Україні – це питання не тільки Константинопольської церкви, але справа, яка стосується усього православ'я, а значить і нашої церкви.

...

- Єдність і одностайність порушив не Вселенський патріархат. А ті, хто підриває авторитет Константинопольської церкви-матері і намагається принизити її.
- Ви маєте на увазі нас, Ваша Всесвятість?
- Саме так.

Через пів року після цієї зустрічі патріарх Варфоломій підписав томос для Православної церкви України. А синод РПЦ ухвалив рішення розірвати церковне спілкування з Всеправославним патріархатом, від якого сам колись отримав право на своє існування. Потім РПЦ стала розривати відносини і з усіма найдавнішими церквами, які визнавали ПЦУ.

"Завдяки патріарху Варфоломію і томосу в світовому православ'ї був розкритий як скальпелем чиряк, з яким давно були проблеми, – впевнений Олександр (Драбинко). – Про нього багато знали, але не хотіли говорити вголос – це відсутність всеправославної єдності, яку порушила Москва, оскільки хоче зайняти першість в православ'ї. Тобто московський папізм остаточно виліз назовні".

Проте якщо Варфоломій після Криту відновив баланс визнанням ПЦУ і зміцненням впливу Вселенського патріархату, то глава РПЦ опинився в складному становищі. Вплив РПЦ, яку він бачив головною церквою, обвалився. Наступна можливість для нової спроби виникне, можливо, тільки через багато років. Роки для церкви – це не проблема. Але для 74-річного Кирила розрив із Вселенською церквою – це, можливо, фінальний акорд. Спроби воювати, звичайно, будуть. Але провал в Аммані позбавив цю боротьбу всеправославної легітимності, а з нею і історичного значення.

ХТО В ПРАВОСЛАВ'Ї НАЙСИЛЬНІШИЙ

Минулого року РПЦ намагалася провести зустріч церков у йорданському Аммані, щоб порушити на ньому питання "церковного розколу", зірвати процес визнання ПЦУ іншими церквами й оскаржити першість Вселенського патріархату. Але знову не вийшло: найбільші та найдавніші церкви відмовилися легалізувати плани Москви і не приїхали. Демарш РПЦ не тільки не розширив вплив Москви, а й окреслив мізерні її межі.

"Москва думала, якщо вони розірвуть відносини з Константинополем, то все піде шкереберть. Але цього не сталося. Жодна церква не розірвала з Варфоломієм відносин слідом за РПЦ. Навіть з ближнього кола і сателітів", – зазначає Горєвой.

До 2020 року глава РПЦ може розраховувати на підтримку щонайбільше трьох церков.

Болгарська церква. Більшість архієреїв проходили навчання в Росії. Там же, ймовірно, багато хто міг пройти співбесіду в спецслужбах. Є дані, що болгарські архієреї призначалися розпорядниками російських фондів і були провідниками інтересів РПЦ. І один з останніх скандалів пов'язаний саме з грошима: Болгарська церква нібито приховувала мільйони доларів на таємних рахунках у російських банках.

"Там є невелика, але дуже активна проросійська група архієреїв, яка активно користується російськими грошима. Велика частина болгарських архієреїв закінчувала російські богословські школи. І у них дуже тісні особисті контакти, і, ймовірно, не просто особисті, – вони могли бути завербовані російськими спецслужбами", – розповів LIGA.net богослов Ілля Бей.

Але зараз болгарська церква намагається відійти від відкритої підтримки РПЦ, вважає Горєвой. Їх дуже образила імперська поведінка РПЦ: у березні 2018 року Кирило їздив до Болгарії "вчити їх історії і розповідати, які вони невдячні; болгарам це вкрай не сподобалося".

Читайте також: Тема дня | Гібридний Амман. Підсумки зустрічі для Москви, Константинополя та Києва

Сербська церква. Горєвой зараховує її до чітких союзників Москви: вони бояться, що у них відберуть Македонію (Македонська церква на шляху до отримання томосу). Але, каже він, це позиція її покійного патріарха та тільки частини єпископів. У сербській церкві є генерація молодих єпископів, які орієнтовані на Вселенський патріархат, отримали освіту в Греції й міркують не імперськими категоріями.

"Глобально серби завжди були" братушками" РПЦ. На цьому історичному тлі останній патріарх Іреней теж був вельми проросійськи налаштований. Але після його смерті ситуація в церкві може радикально змінитися. Після виборів патріарха, які призначені на лютий, вона може перейти в нейтралітет. У них є велике грецьке лобі", – додав Бей.

Антіохійська церква. Традиційний сателіт РПЦ. Багато в чому це пов'язано з тим, що в Сирії перебувають російські війська. Релігієзнавець Юраш розповідає, що в найважчі для Дамаска моменти було вирішено евакуювати патріарха Іоанна, і робили це під протекцією російських військ: "Але не все так просто. Коли єрусалимський патріарх Феофіл ініціював за бажанням Москви антиконстантинопольську зустріч в Аммані, як не дивно, туди не приїхала жодна людина з Антіохійського патріархату".

Горєвой каже, що зараз у Антіохійської церкви та Вселенського патріархату відносини тяжіють до нейтральних: "Вони вже не "топлять" за Росію. Але змушені робити якісь жести. Публічно виступити не можуть – ми ж розуміємо роль російських військ в Сирії".

Москва буквально "кинула" Константинополь, в останній момент відмовившись приїхати на всеправославний собор на Криті. Варфоломій був ображений главою РПЦ. І Україна стала одним з пунктів помсти, – архімандрит Кирило Говорун

Шість церков намагаються витримувати нейтралітет між Кирилом і Варфоломієм, ситуативно обираючи сторону.

Грузинська церква. Патріарх Ілля скоріше на російській стороні. Але він вже в глибокому віці і все менше вирішує. Водночас грузинські богослови за духом близькі до українців. Після недавнього вторгнення Москви на канонічну територію Грузинської церкви, – РПЦ почала розбудовувати парафії на окупованих Росією територіях Цхінвалі й Абхазії, – вона все більше схиляється до Варфоломія.

Єрусалимська церква. З одного боку, в Ізраїлі сильні російські позиції: так звані російські благодійні фонди дуже сильно підтримують Єрусалимську церкву. Але їх рішення в церковних питаннях скоріше ситуативні. "А після провалу в Аммані, який збирався формально з ініціативи Єрусалимського патріарха, – на зустріч мало хто приїхав, бо не хотів дратувати Константинополь, – в Єрусалимі теж зрозуміли, що краще зайняти нейтральну позицію. До того ж ближче до Варфоломія", – вважає Бей.

Албанська церква. Синод відмовився визнавати автокефалію ПЦУ. Але предстоятель церкви активно листується з Варфоломієм і не поїхав з РПЦ в Амман, тож її можна зарахувати до нейтральних. До того ж зі схильністю до Константинополя.

Польська церква. Тримає нейтралітет, але тяжіє до РПЦ. "Більшість ієрархів були поставлені ще за радянських часів і не без впливу КДБ. Проте не висловлюються чітко на підтримку Москви", – пояснює Горєвой. У польській церкві не все однозначно, вважає Юраш: усі прекрасно розуміють, що саме завдяки Вселенському патріархату ця церква стала автокефальною в 1924 році. "Вони не можуть заперечувати автокефалію України – тому що це заперечення власної автокефалії", – підкреслив він.

Румунська церква. Нейтралітет, вірогідніше проукраїнський. "Вони не займають чіткої позиції, – зазначає Бей. – Це дуже велика церква, і вона стоїть окремо. У них непогані відносини з Варфоломієм. Але щоб вони дуже сильно підтримували Фанар – цього немає".

Чеських земель і Словаччини. Предстоятель церкви митрополит Ростислав займає вкрай проросійську позицію. У 2018 році він засудив процес надання автокефалії ПЦУ. Але інші єпископи не такі радикальні в оцінках, говорить Бей. Один з них єпископ Шумперкський Ісая приїжджав послужити з митрополитом Єпіфанієм, і після цього до нього не застосували санкцій. Тим самим чеський синод фактично визнав можливість такого співслужіння. "Тобто вони підтримують Москву, але не заявляють про це категорично. Проросійський нейтралітет", – вважає Бей.

В орбіті впливу патріарха Варфоломія переважно грецькі та найдавніші церкви: Олександрійська, Кіпрська, Елладська. Вони першими визнали автокефалію ПЦУ. Але процес визнання триває. І цього року, найімовірніше, вийде за межі грецького православ'я.

"Нехай все йде своїм порядком. Але дві-чотири церкви наступного року можуть визнати дії Константинополя в Україні. Жодна з церков, крім РПЦ, на сьогодні не сказала, що категорично не визнає автокефалію", – нагадав Олександр (Драбинко).

Співрозмовники LIGA.net сходяться на думці, що найбільші шанси отримати визнання ПЦУ – з боку Єрусалимської та Румунської церков.

"У пулі є п'ять, може навіть шість церков, які не мають широких коаліцій проти визнання української церкви. Хоча в кожній з них можуть бути такі групи. Вона є навіть в Елладській церкви, яка визнала ПЦУ першою: з близько 140 єпископів три-чотири були відверто агресивно налаштовані, і до 10 – неформально проти. Власне, російська церква і намагається знаходити і тримати в орбіті таких однодумців", – говорить Юраш. Це може пригальмувати, але не зупинити процес.

Серед тих, хто не є категоричним супротивником ПЦУ (крім Румунії та Єрусалиму), він називає Болгарську, Грузинську й Албанську церкви – "будь-яка з них може визнати ПЦУ в будь-який момент". Ще для трьох церков – це більш складний процес: Антіохійська, Польська та Чехії/ Словаччини. І тільки дві церкви не готові до такого кроку: це Росія та Сербія.

"Але рано чи пізно це станеться. Це принципово для Вселенського патріархату, – вважає Юраш. – Варфоломій чітко сказав, що форма лікування розколу, який влаштовує РПЦ, одна: визнання української церкви. Тобто – згоду з Константинополем".

І не так важливо, як швидко будуть ухвалені рішення. За церковними мірками процеси, які відбуваються зараз, фантастично швидкі. Багато в чому так здається тому, що те, що відбувається, – проміжний фінал довгої суперечки. Протягом тривалого періоду Вселенська церква шукала точки дотику з РПЦ, припускаючи практично будь-які компроміси. Москва вважала це слабкістю.

Проте 80-річний патріарх Варфоломій ніколи слабким не був. На відміну від категоричної РПЦ, що розриває зв'язки з церквами, він залишає іншим церквам право вибору. Цим проявляє силу, зберігає єдність і підсилює авторитет. Тобто, нехай навіть у протистоянні, але патріарх Варфоломій будує православний світ так, щоб навіть найбагатший, сильніший і впливовіший не мав вирішального значення, а був змушений сідати за стіл і говорити. Як багато років знадобиться РПЦ, щоб фактично повернутися до православ'я? У цьому питанні на боці Вселенської церкви найголовніший союзник – час. Його вплив оскаржити буде складно.

Читайте також: БИТВА ЗА СЕРЦЯ | Провал Кирила і Путіна. Як РПЦ плела велику змову проти України і зазнала фіаско

Валерия Кондратова
Валерия Кондратова
специальный корреспондент Liga.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини