RU

Післявиборча Росія: система в'язне в Болотній

12.12.2011, 13:15
Післявиборча Росія: система в'язне в Болотній - Фото
Фальсифікації на виборах вивели на Болотну площу в Москві близько 40 тисяч людей

Кореспондент ЛІГАБізнесІнформ побував у Москві і побачив, як до Росії на минулих вихідних повернулася політика

Вибудувана Борисом Єльциним система російської влади дала тріщину. Перші за десятиліття масові протести в російських містах у суботу показали, що ситі могильно-стабільні нульові закінчені. Десятки тисяч росіян на Болотній площі в Москві заявили: в цю країну повертається політична конкуренція.

Цільова аудиторія

У лобі-барі одного з найбільш фешенебельних в Росії готелів, "Балчуг Кемпінські", панує спокій. Метрдотель у високому казанку охороняє величний, обрамлений зеленим мармуром хол від грудневої негоди. Біля самих дверей відвідувачів зустрічає новорічна ялинка. Поруч з ялинкою - симпатична дівчина, з посмішкою пропонує гостям, що випірнули з липкої сніжної хуртовини, стаканчик гарячого грогу. У дівчини можна придбати різдвяні пряники: виліплені з тіста скульптури засніжених будинків тягнуть на витвір кулінарного мистецтва. Вікна одного боку готелю виходять на Кремль і храм Василя Блаженного. До вікон з іншого боку бажаючим зберегти luxury-style спокій краще не підходити. Вони показують те, що через якихось п'ять годин не посміють не показати всі російські телеканали: вируючу і киплячу Болотну площу.

"Кемпінські" залишається острівцем спокою в цьому районі лише з однієї причини: демократична кав'ярня "Старбакс" знаходиться на сто метрів ближче до площі, ніж сам готель. Людський струмочок, що тече від Болотної, не досягаючи готеля, впадає в підвал кав'ярні, вистоює 10-хвилинну чергу і тече назад. Повз мене проходить молода пара з коляскою. З купола коляски, як антена з танкової башти, стирчить біла хризантема. Скрізь білим-біло. Білий сніг, білі стрічечки, білі квіти.

Незрозуміло, чому в якості розпізнавального знака незгодних обрано саме білий. Одні говорять, що білий - колір чистоти, а москвичі вперше за 10 років вийшли на вулицю саме через сумніви в чистоті думських виборів. Інші зауважують, що білий - це суміш всіх інших кольорів: а на площі зібралися і старі й малі, і праві і ліві, і монархісти й анархісти. Всі ці 30-40 тисяч людей - політично біла кістка, якою давиться російська влада, яка ще донедавна пережовувала всіх і вся.

Післявиборча Росія: система в'язне в Болотній


Кава в "Кемпінські" коштує 350 рублів - близько 85 гривень. Проте в минулу суботу вперше за роки порядок денний у Росії формували не завсідники лобі-бару готелю. І навіть не завсідники ресторану "Пушкін", схожого на свою копію, київський "Липський особняк", цілодобовою присутністю можновладців. Її формують звичайні середньостатистичні російські городяни - підприємці, студенти, інтелігенція. Вони - типові відвідувачі інших закладів.

"Геть партію шахраїв та злодіїв!", - кричить чоловік середніх років, з широкою посмішкою наближаючись до компанії своїх друзів - однолітків артистичного виду. За їх столиком починається жвава розмова про Болотну, владу, Путіна, протести. Вони раді. Тому що причетні. Хоча б на кілька годин у них з'явилося відчуття: ми на щось впливаємо. Таке собі російське "Yes we can". Вперше за роки хоча б крихітна частинка долі країни не в руках тих, з "Пушкіна", а в їхніх руках. Дивно почути подібні розмови в місті, здавалося б, спочатку призначеному для навіть не заробляння, а для освоєння грошей. В якому ще півроку тому розмова про політику вважалася маргінальним заняттям. Не існувало, власне кажучи, самого предмета таких розмов.

Ознаки розпаду

Атмосфера суботньої Москви проявлялася в деталях. Ранкову тривогу нагнітав, методично кружляючи над містом, поліцейський вертоліт. Спорожнілі вулиці. Колони спецназу і внутрішніх військ, вужем розтягнуті по центру столиці. Багатотисячний натовп, що в єдиному пориві вигукує "Путін - злодій!" Дотепність протестантів, які досхочу познущались на своїх плакатах над владою ("Ви нас навіть не уявляєте", про російського главу ЦВК - "Чарівника Чурова - в Азкабан"). Чи треба говорити про те почуття приниження і безнадії, яке вивело людей на вулицю. Поява - після років мовчання - репортажів про протести на всіх російських телеканалах. Правда, в жодному з них не звучать слова про те, яким словом поминається на Болотній прем'єр-міністр Путін. Але скрізь звучить: десятки тисяч людей вийшли на площу на знак протесту проти фальсифікації думських виборів. І Площа - перша і головна новина дня на всьому російському телебаченні.

Тактично сам дозвіл, даний владою на проведення мітингу, - це вдалий маневр, що дозволяє скинути суспільну напругу і уникнути насильства, на яке, без сумніву, здатен дорівнюючий восьми римським легіонам, організований і вмотивований натовп. Але стратегічно вже зрозуміло: вибудувана ще Єльциним державна система доживає свої останні роки, якщо не місяці. Відживає своє і укладений між Дідом і російським суспільством соціальний контракт.

Стратегічно успішним рішенням могло б стати лише одне: провести вибори чесно. Єдина Росія отримала б свої 35%. Використовуючи партії-сателіти, єдинороси без проблем сколотили б більшість і зберегли контроль над Думою. Проте, як говорять московські журналісти і деякі політологи, допустити чесних виборів не могли з однієї причини: місця в списку ЄдРа були продані наперед по два мільйони доларів з розрахунку в 65% голосів на виборах. Схоже не просто на банальну політичну корупцію, це воістину мефістофелевський жарт: російська влада в її нинішньому вигляді остаточно поховала свою легітимність і репутацію за якісь 130-150 "лямів". Що не дотягує навіть до 1% щорічного прибутку Газпрому або до 30% ціни яхти Eclipse Романа Абрамовича.

Путін не назавжди


Вибудувана пізнім Єльциним система базувалася на двох китах: соціальному договорі (точніше, змові), що виражається в обміні волі на ковбасу (відсоток від благ) і пропаганді безальтернативності нинішньому правлячому класу. Криза 2008 року поставила під сумнів соціальний договір. А поведінка хижої, як зграя піраній, еліти дискредитувала її в очах співвітчизників. На Болотній втрата легітимності була нотаріально засвідчена самою владою, яка раптом ні сіло ні впало визнала право суспільства на висловлення власної думки. Раніше мітинги вважалися долею маргіналів. Зараз сама влада в своєму нерозумінні того, що відбувається, завізувала право людей на альтернативну точку зору. Путін, який заявив за звичкою про руку Вашингтона в московських подіях, - вже не істина в останній інстанції. Не сакральний Нацлідер. Тепер Володимир Володимирович - всього лише носій думки. І людей, що вийшли на площу, думка ця може не цікавити.

Більше того, як видно тепер заднім розумом, саме рішення про підміну Путіна Медведєвим виявилося помилкою: псевдодемократичний президент з усіма своїми інноваційними бантиками дав частині російського суспільства надію на зміни. Рішення про повторне висунення Путіна і думські вибори надію цю відняли. А людині, у якої відібрали надії, вийти на вулицю легше.

Післявиборча Росія: система в'язне в Болотній


Як виявилося, система збереження власності російських олігархів, вибудувана Єльциним, не може функціонувати без самого Діда. Тому що він, як не крути, був політиком. Він розумів настрої суспільства, був здатний на вчинок і маневр. Нинішні жерці єльцинського храму можуть тільки бубоніти завчені ролі. Політика в Росії звелася до беззмістовного ритуалу, що маскує державне злодійство. Цей цинізм і фальш допекли людей.

Після протестів на Болотній Росія виглядає не такою, як вчора. Завтра прокинеться не такою, як сьогодні. На площі будуть виходити все більше і більше людей. Постійно. До виборів Путіна в березні, після березня. Це змусить правлячий клас або маневрувати, або чинити опір. З точки зору інтересів еліти (тобто олігархів єльцинського призову), маневрувати вигідніше: пролита на площі кров погано сусідить із зростанням капіталізації активів і гулянками на Лазурному Березі. Але для маневрів на чолі російської політики потрібні будуть не апаратники а-ля Путін, а люди, здатні відстояти інтереси правлячого класу в умовах зростаючої політичної конкуренції. Політика в Росії відродиться. І закличе нових лідерів, відмінних від нинішнього бляклого керівництва.

Український урок

Зараз багато хто заговорив про український сценарій і Майдан, які нібито можуть стати прикладом для людей, що вийшли на Болотну. А ось з Москви все виглядає навпаки: якраз українській владі і українським виборцям варто звернути увагу на те, що починається зараз у Росії. Тому як Болотна і всі події, які відбуватимуться після неї, - це прийдешній урок для української влади. Політичні монополії, навіть побудовані великими політиками на нафтодоларовій подушці, завжди зазнають крах. Вибудовування подібної монополії в бідній, неоднорідній Україні призведе не до зміни, а до дострокового обвалення влади.

Сергій ВИСОЦЬКИЙ, Москва - Київ
Фото - автора
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини