Піддали піару. Влада не знайшла заміни російському газу

24.01.2012, 10:22
Піддали піару. Влада не знайшла заміни російському газу - Фото
Відсутність чіткої стратегії зі зниження енергозалежності України залишає для Росії широке поле для маневру (фото - ЕРА)

Розмови про зниження енергозалежності України на тлі майбутніх виборів і відсутності системної роботи в цьому напрямку скидаються на піар-кампанію

Засідання Ради нацбезпеки і оборони України, що відбулося минулої п'ятниці, здавалося б, повинно було сформулювати шляхи виходу із україно-російської газової кризи. Але вже за підсумковим словом секретаря РНБО Раїси Богатирьової стало зрозуміло: з практичної точки зору захід виявився марним. "Рада національної безпеки і оборони ухвалила рішення відпрацювати додаткові заходи, які дозволили б краще забезпечити енергетичну безпеку України. Насамперед, мова йде про диверсифікацію джерел поставок природного газу", - обтічне формулювання продемонструвало, в якому глухому куті опинилася країна.

Конкретики з виразним присмаком піару додали VIP-гості п'ятничних телеефірів. На найбільш рейтингових політичних ток-шоу міністр енергетики Юрій Бойко і сама Богатирьова в унісон намалювали повітряні замки, розповівши, як Україна легко зможе обійтися без російського газу у випадку загострення кризи.

Основних тез про зниження залежності України від російського газу, озвучуваних верхівкою держави, дві: пошук альтернативних продавців газу (як природного, так і скрапленого) і переведення економіки на альтернативні види палива. Однак аналіз тез показує, що у влади немає відповідей на поставлені газовою кризою питання. У її арсеналі немає жодного до кінця опрацьованого проекту зі зменшення енергозалежності країни.

Незручне вугілля

Найбільш розкручений на сьогодні проект або прожект влади - переведення теплоелектростанцій і тепломереж з газу на вугілля. За словами Бойка, вже цього року такий захід може знизити потребу в газі на 6 млрд. кубометрів. "Якщо зараз починати переведення енергетики на вугілля, то, може, років за сім впораємось", - не без іронії коментує починання Міненерго директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич, додаючи, що цифри, озвучені міністром, вкрай утопічні.

В принципі, в технічному плані нічого нездійсненного в плані переведення ТЕС на вугілля немає. От тільки для цього, за оцінками Інституту енергетичних досліджень, необхідно вкласти в переобладнання близько $10 млрд. Не так вже й просто для дірявого українського бюджету. Тільки установка сучасних пиловловлюючих систем обійдеться в $3 млрд., каже Марунич. Більше того, у великих містах автоматично підуть проблеми іншого роду. "Незважаючи на установку систем очищення, населення буде чекати погіршення екологічної обстановки і зростання захворювань, зокрема, респіраторних", - стверджує експерт.

Переобладнання ТЕС не обмежиться заміною котлів і встановленням додаткових фільтрів. Така програма - величезний інфраструктурний виклик. "Основна проблема навіть не в котлах. Вугілля - не газ, він по трубі не надійде. Його треба підвозити, складувати, додатково переробляти. Це вкрай складне завдання", - підтримує колегу експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко.

Крім того, незрозумілими є інвестиційні механізми, які дозволять організувати позабюджетне фінансування подібної програми. Теоретично, до реалізації подібних проектів можна залучати інвесторів. Однак інвесторам в такому випадку треба буде забезпечити ринкові тарифи на вироблену енергію. Якщо продовжувати субсидування населення, то інвестпрограма закінчиться не економією, а втратою тих же державних грошей, просто переведених в іншу кишеню. Тобто зекономлені на газі кошти підуть до держбюджету, з якого буде компенсована різниця між ринковими і пільговими тарифами для споживачів.

Примарний LNG-термінал

Ще один проект зі зниження енергозалежності - будівництво десь під Одесою (точне місце ще не вибрано) терміналу з прийому скрапленого газу, до 10 млрд. кубометрів на рік. Історія цього проекту досить давня. Його активне обговорення почалося ще в 2005 році з подачі тодішнього голови Нафтогазу Олексія Івченка. Згідно з його планами, термінал мав бути побудований до 2008-го. Зараз, нагадаємо, 2012-й.

Представники нинішньої влади продовжили епопею у 2010-му, зарахувавши проект до переліку державних інвестиційних проектів. Колишній помаранчевий революціонер, а нині керівник Держагентства з інвестицій та нацпроектів Владислав Каськів пустився по світу в пошуках інвесторів, у тому числі для цього будівництва століття. Однак станом на сьогодні інвестора не знайдено. Це разом з іншими причинами перетворює потенційно здоровий проект зі звільнення від енергетичних оков Росії на черговий повітряний замок.

"Якщо припустити, що вся проектна документація буде розроблена до кінця року, то спорудження терміналу може бути завершено до 2017-2018 рр..", - зазначає Дяченко, своїми словами демонструючи, що це точно не рятувальне коло, з яким країну можна позбавити від газової кризи-2012.

Саме будівництво термінала, що оцінюється в $2-3 млрд., - не найскладніше завдання. По-справжньому стримує реалізацію проекту ряд на даний момент не вирішуваних Україною проблем. "Головне: звідки поставляти газ?" - ставить риторичне питання Дяченко. Влада в своїх планах робить основну ставку на Азербайджан. Логіка проста: газ йде по трубопроводу до чорноморського узбережжя Грузії, звідки по морю газовозами доставляється до українського терміналу.

Проте вже зараз експерти говорять про те, що Україна робить велику помилку, роблячи основну ставку на Баку. "На даний момент вільного ресурсу газу в Азербайджану немає. Він вже підписав кілька меморандумів майже на два обсяги газовидобування другої черги родовища Шах-Деніз", - зазначає Дяченко. Його підтримує і колега з Інституту енергетичних досліджень: "Політика влади Азербайджану проста: вони підписують меморандуми з ким тільки можна, на обсяги газу більше, ніж видобувають. А потім дивляться на цінову і маршрутну кон'юнктуру і віддають перевагу найбільш вигідному покупцеві".

Зараз Азербайджан задіяний в дуже великих міжнародних проектах. Це проект магістрального трубопроводу Nabucco для постачання газу в ЄС, проект AGRI з будівництва азербайджано-грузино-румунського інтерконнетора і постачання газом Румунії, проекти з постачання газу в Туреччину і транзиту газу через неї. З одного боку, певні обсяги від AGRI може отримати і Україна: мова йде про 5 млрд. кубометрів, що буде відповідати першій черзі терміналу. Однак невідомих у цьому Азербайджанському рівнянні поки що занадто багато.

Якщо говорити про альтернативні джерела для наповнення українського LNG-терміналу, то залишаються країни Північної Африки. Проте і з цим є нерозв'язані в найближчій перспективі проблеми. По-перше, позиція Туреччини з перетинання Босфору судами з небезпечними вантажами: наприкінці минулого року політика була ще більш посилена - газовозу було заборонено проходити протоку в нічний час, через що черга на прохід збільшилася з двох до п'яти днів. По-друге, непередбачувана на даний момент кон'юнктура ринку: ніхто не може ручатися, що коливання ціни на біржі при обліку транспортних витрат не зробить підприємство з доставки північноафриканського газу в Україну збитковим.

"Я говорив у приватному порядку з чиновниками, відповідальними за цей проект. Вони визнають, що у них немає навіть приблизних розрахунків можливої ​​ціни. Зараз, за ​​нашими розрахунками, при ціні на російський газ в $250 за тисячу кубометрів весь проект терміналу стає нерентабельним і нецікавим для інвесторів", - резюмує Марунич.

Ще два озвучених владою джерела поставок скрапленого газу так і залишилися для експертів загадкою: Туреччина і Румунія. "Туреччина енергозалежна країна. У нас немає з нею загальних трубопроводів, у неї немає терміналу. Весь газ вона закуповує, у тому числі в Росії. Як ми у неї будемо купувати газ - не уявляю. Те ж саме і з Румунією", - зазначає експерт.

Загадковий реверс

Ще один рецепт порятунку, що озвучується, - закупівля альтернативного природного газу по трубопроводах. Як джерела називають, насамперед, Туркменію і, як не дивно, Євросоюз, з якого газ можна поставляти в реверсному напрямку по українській же ГТС. Проте жоден з цих способів не представляється реалістичним.

У випадку з Туркменією втручаються політичні чинники. В Україну вона може постачати вуглеводні тільки через Росію, альтернативних шляхів доставки немає. І в цьому випадку маршрут не можна вважати надійним. Так, у квітні 2009 року між Росією і Туркменією стався інцидент: різке скорочення відбору Газпромом блакитного палива з газопроводу Середня Азія-Центр спровокувало вибух труби на туркменській ділянці. За висновками знайомих з ситуацією фахівців, Росія, у якої через кризу різко скоротилося споживання газу власного видобутку, нібито таким чином вирішила перебити конкуренту поставки газу зовнішнім споживачам.

Що стосується проектів з реверсного постачання України газом, закупленим на європейських біржах, то де-юре, як каже Дяченко, певна технічна можливість для цього є. Однак де-факто ніхто на це не піде. "Українська та російська ГТС працюють у синхронному режимі, качаючи експортний газ до Європи. Для реалізації такого проекту необхідно буде ізолювати одну з ділянок магістралі, пустити її в реверс, порушивши графіки поставок. Це викличе, м'яко кажучи, багато запитань у російської сторони. До того ж, я поки не бачив реальних планів щодо синхронізації роботи української ГТС з тією ж ГТС Польщі", - резюмує Марунич.

Таким чином, озвучені підсумки засідання Радбезу і наступні коментарі представників влади дають підставу вважати, що ключова мета термінового скликання органу, який давно втратив колишню вагу в частині прийняття державних рішень, - дати старт локальній медіакампанії. На тлі енергетичної кризи і напередодні парламентських виборів владі потрібно показати українцям, що вона про них пам'ятає і не допустить здачу інтересів країни. Однак насправді у неї жодного досконально опрацьованого проекту з диверсифікації енергопоставок немає і в недалекому майбутньому, швидше за все, не з'явиться. А значить, Україну як і раніше чекають виснажливі переговори з Росією.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини