Особливості регіонального виборця

02.11.2010, 14:10
Особливості регіонального виборця - Фото
8d542a06a96a2f1912122f47622f689c.jpg

Результати виборів завжди і скрізь мають відповісти на головне питання: як жити далі? Згідно з результатами екзіт-полу, українці не дійшли єдиної думки щодо необхідного курсу країни. Про це свідчить строкатість політичних прапорів переможців місцевих вибор

Вибори у місцеві ради України відбулися. Як і передбачається, 31 жовтня 2010 року по всій Україні пройшли вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних і міських голів. Інакше кажучи: політикам знову "здали карти". Комусь дістався "роял флеш", хтось змушений задовольнятися "парою двійок", а комусь час встати із-за грального стола. І поки ЦВК рахує голоси, цікаві учасники процесу нарівні з пересічними громадянами вимушені задовольнятися результатами екзіт-полу. До того ж, відносини політичних сил до цих результатів вибудувані за принципом тлумачення снів: якщо прогноз хороший - з ним погоджуються, якщо ж поганий - спростовують, відповідно.

Україна - не Росія

Так чи інакше, але, згідно з українською традицією паралельного підрахунку голосів і проведення екзіт-полу, результати останніх мало відрізняються від підсумкових цифр, представлених ЦВК через декілька днів після дня голосування. А це означає, що дані екзіт-полу, зокрема, що проводять компанії GfK Ukraine, "Соціс", R&B Group і іншими, можна, як мінімум, "взяти до уваги".

Про що ж нам кажуть попередні цифри опитувань на виході з виборчих дільниць? По-перше, про те, що Леонід Кучма мав рацію: Україна, справді, - не Росія. Хоч би тому, що Партія регіонів - не "Єдина Росія". Паралелі напрошуються самі собою: місцеві вибори-2010 в Україні стали першими виборами після приходу до влади ПР і Віктора Януковича, яких часто порівнюють з російською командою Володимира Путіна. І, незважаючи на переконливу перевагу "біло-блакитних", представники української опозиції набирають вельми серйозний відсоток голосів виборців від Закарпаття до Луганська. Після приходу до влади у РФ "Єдиної Росії" на перших же виборах (а саме, на виборах депутатів Держдуми четвертого скликання у 2003 році) по-справжньому опозиційні політсили Росії того часу - "Союз правих сил" і "Яблуко" - не змогли подолати 5-відсотковий бар'єр. Це для порівняння у рівні демократичності двох сусідніх держав.

По-друге, вибори-2010 у місцеві ради демонструють збільшення в Україні "абсолютно протестного електорату" - громадян, які голосують не просто проти представників влади, але й проти всіх політиків взагалі. Тобто українці дедалі частіше ставлять галочку навпроти пункту "Проти всіх" у виборчому бюлетені.

Результати виборів в обласні ради як піднесуть численній армії політичних експертів, так і самим політикам ряд "сюрпризів". Таких, як, наприклад, наступні "поки що не факти".

Центр "ваги"

У Київську облраду, якщо вірити екзіт-полу GfK Ukraine, впевнено проходить ВО "Свобода" (7,71%), чий список на Київщині очолює "заслужений Швейк українського театру" Богдан Бенюк. Партія ж Юлії Тимошенко, яка останні п'ять років мала більшість як в обласній, так і практично у всіх районних радах Київщини, задовольняється лише умовно четвертим місцем (8,53%), (навіть не зважаючи на те, что напередодні дня голосування партія Ю.Тимошенко була знята з виборів в області) пропустивши вперед не тільки Партію регіонів (22,02%) і "Фронт змін" (10,7%), але й поступившись у популярності згаданій вище графі "Проти всіх" (12,91%).

Кіровоградська область відрізнилася не тільки високим, як для центру України, відсотком для Партії регіонів (40,85%), але й тим, що виборці цього регіону "пропустили" у свою облраду відразу сім політичних партій з приблизно рівним, крім ПР і ВО "Батьківщина" (17,34%), співвідношенням. Цей результат - сигнал для всіх політиків до того, що Кіровоград відкритий для роботи з виборцем. Усі охочі потрапити до парламенту наступного скликання можуть взяти до уваги, що в Кіровоградській області "різносторонній" електорат - готовий до експериментів у своїх перевагах.

Виборець Черкаської області виявився, на диво, стійким, і, навіть, незважаючи на те, що такі впливові у регіоні люди, як Богдан Губський і екс-мер Черкас Володимир Олійник (один пізніше, інший - раніше) покинули ряди "Батьківщини", приніс у скарбничку політичної сили Юлії Тимошенко 20,8% на виборах в обласну раду. Результат, з урахуванням падіння рейтингу БЮТ, вельми непоганий. Взагалі склад Черкаської облради обіцяє бути вельми строкатим - від підзабутих багатьма соціалістів Олександра Мороза до Партії вільних демократів Михайла Бродського.

Чернігівська область підтримала починання центральних областей у питанні політичного плюралізму - тут також немає явної переваги убік будь-кого, ні за вектором "екс-помаранчевих - біло-блакитних", ні за будь-яким іншим. "Батьківщина" лише на три відсотки заздалегідь випереджає Партію регіонів (23,6% - 20,3%).

Схід - справа тонка

Особливість Донецької області зразка місцевих виборів-2010, крім прогнозованого домінування ПР, полягає у тому, що жодна політична сила не змогла знайти гідного опонента нинішньому меру Донецька Олександру Лук’янченку (67,23%). Прогресивний соціаліст Володимир Марченко (3,6%), враховуючи весь його досвід, не зміг стати конкурентом "біло-синьому" меру, а "єдиноцентрист" Андрій Амбросенок (4,7%) наразі перебуває у донецькому СІЗО. У результаті, другим після Лук’янченка став все той же "противсіх" (13,03%).

Харків. Протистояння "Геннадій Кернес VS Арсен Аваков", стало, напевно, центральним персоніфікованим протистоянням нинішніх виборів. Велика кількість "чорного піару", обопільно вилитого один на одного, привела до того, що і представник "Батьківщини" Аваков і регіонал Кернес, фактично, фінішували нога в ногу (в обох, згідно з різними даними екзіт-полу, - трохи більше 30%). Можливо, долю мерського крісла вирішить "фотофініш", що б не приховувалося за цим терміном. 15,4% "екзіт-полу" голосів виборців, які отримала кандидат в мери Харкова від комуністів Алла Александровська, також змушують "озиратися на тили" майбутнього мера першої столиці України.

Луганська область, як найбільш східний регіон країни, вкотре показала, що на її політичній карті немає місця ні націоналістичним, ні навіть націонал-демократичним українським партіям. Більшість у Луганську облраду, згідно з даними все того ж опитування GfK Ukraine, сформують ПР (44,7%) і КПУ (19,9%).

Виборцям Дніпропетровської області має дякувати Сергій Тігіпко - жителі цього регіону віддали йому перевагу перед "Фронтом змін" Арсенія Яценюка (11,4% проти 8,8%). Примітно, що по Україні загалом А.Яценюк обійшов С.Тігіпка, а отже, можна передбачити, що лаври "цивілізованого опозиціонера" дістануться саме йому.

"Захід нам допоможе"

Ці крилаті слова Остапа Бендера впору вкласти у вуста не тільки лідеру "Свободи" Олегу Тягнибоку, але й "єдиноцентристу" Віктору Балозі. І навіть Віктору Ющенку, чиє прізвище незвично рідко, як для українських виборів, звучить у пресі.

Недаремно ж лідером партії "Єдиний Центр" є екс-глава Секретаріату Президента В. Балога. Певно, саме авторитет уродженця Закарпаття дав змогу ЄЦ (27,4%) фінішувати разом, а, за деякими попередніми даними, і випередити Партію регіонів (25,9%) на виборах у Закарпатську облраду.

Івано-Франківська область віддала перевагу соціал-націоналістам - "Свобода" з результатом 24,7% лідирувала у гонці за мандатами депутатів обласної ради. Також прикарпатці повірили "Батьківщині" (15,1%), "Фронту змін" (14%), "Нашій Україні" (8,6%), Партії регіонів (5,9%), УНП Юрія Костенка (4%) і партії Віталія Кличка "УДАР" (3,3%).

Виборець Чернівецької області, Рівне і Волині в електоральному плані традиційно мало чим відрізняється від своїх прикарпатських сусідів, з тією лише невеликою різницею, що порівняно з виборами минулих років Партія регіонів буде представлена у всіх облрадах західного регіону.

Резюмуючи результати різного екзіт-полу в Західній Україні, можна стверджувати, що ПР, нарешті для себе, затвердилася на електоральній карті заходу. "Батьківщина" отримала серйозного конкурента у націонал-патріотичному секторі в особі прихильників О.Тягнибока. А партія В.Ющенка активно використовує західноукраїнський електорат як "останню політичну соломинку".

Привіт з Півдня

Особливість виборчої кампанії у місцеві ради-2010 в Криму полягала у тому, що, позбувшись зовнішнього "ворога" - "помаранчевої влади", проросійськи орієнтований електорат півострова виявився роздроблений (згідно з даними екзіт-полу, зроблених на замовлення "Савік Шустер Студія") енною кількістю панслав’янских і лівих партій - ПР (50%), "Російською єдністю" (6%), КПУ (7%), "Союзом" (16%) тощо. Саме з цих політсил і буде складатися наступний кримський парламент, в якому, з ідеологічного погляду, відверто "білою плямою" виглядає "Батьківщина" (4,5%).

Одеса подарувала нам друге за популярністю протистояння кандидатів у мери - "Едуард Гурвіц VS Олексій Костусєв". За попередніми даними, представник ПР Костусєв виходить на перше місце. Розкритикований Миколою Азаровим Гурвіц, швидше, покине пост одеського градоначальника.

Словом, як би не говорили про переважання в місцевих виборах господарської складової над політичною, вже зараз видно, що політико-партійна карта України, за результатами цих виборів, дещо зміниться. І головний підсумок - остаточна ліквідація політичного розподілу на "помаранчевий - біло-блакитний". Кінцевих же змін, очевидно, варто чекати після виборів народних депутатів, коли б вони не відбулися.


Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини