"Недолюди з України". Як укрЗМІ знову повелися на пропаганду Кремля. #Медіагігієна

Навчання Rapid Trident-2019 на Яворівському полігоні (фото - mil.gov.ua)
16.10.2019, 14:52

Вбивство, якого не було: хто й навіщо зламав львівський сайт і запустив фейкову новину про те, що поляк застрелив українського військового


Читайте також російською: "Недолюди из Украины". Как укрСМИ опять повелись на пропаганду Кремля. #Медиагигиена

Польський військовослужбовець вбив українського солдата у Львівській області, - так звучить основний фейк вересня, який поширили українські ЗМІ і тим самим в черговий підіграли кремлівській пропаганді. Як це вийшло, на які маркери варто звернути увагу й до чого тут міжнародні відносини України і Польщі - розбір LIGA.net.

Хакерська атака: як розганявся фейк

Вранці 25 вересня на невеликому львівському порталі Ратуша з'явилася новина про те, що в районі Яворівського полігону, де якраз проходили масштабні навчання Rapid Trident-2019 (близько 3,5 тисяч військовослужбовців з 14 країн), польський військовослужбовець застрелив українського солдата. До новини додавався скріншот нібито повідомлення з сайту обласної Нацполіції, що тіло 37-річного чоловіка з вогнепальним пораненням знайшли біля кафе в селі Старичі. Загиблим назвали військовослужбовця 184-го навчального центру Нацакадемії сухопутних військ.

На фото до псевдоновини насилу можна розгледіти "замилене" тіло, яке лежить на землі в якихось нетрях - на кафе мало схоже.

Читайте також: Найбільша лажа місяці: як Росія використовувала укрЗМІ і генпрокурора. #Медіагігієна

Через кілька годин цю фейкову новину послідовно спростували спочатку Ратуша, - редакція повідомила, що на сайт була здійснена хакерська атака; потім поліція - відділ комунікації цей матеріал не готував і на своєму сайті не поширював. А 184-й навчальний центр написав: "Це чергова спроба дискредитувати центр. Всі військовослужбовці... знаходяться на своїх місцях і успішно виконують свої обов'язки". Пізніше з'ясувалося, що фото, яке додавалося до фейку, зроблено в 2018 році на місці вбивства в Одесі.

Але пізно. До обіду фейк, який обростає подробицями про те, що військового вбили пострілом в потилицю, розійшовся по ряду українських ЗМІ. Його передрукували  ВестиГлавред, Znaj, Politeka, а також Страна. Останні новину оновили спростуванням Ратуші і Нацполіції. Найбільше поширення псевдоновина отримала в російському медіаполі.

Як фейк розходився по ЗМІ: скріншот



Як фейк розходився по російським сайтам: скріншот

"В принципі, якби журналісти професійно підійшли до своєї роботи, вони могли цей фейк виловити ще на першій стадії", - розповів LIGA.net  головний редактор Ратуші Микола Савельєв. Він пояснює: скріншот нібито сайту поліції, вставлений в псевдоновину на Ратуші, був маркований більш пізнім часом. "Я на той момент був у Словаччині, ми швидко закрили сайт. Це фахівці працювали... Сайт слабо захищений. Ми просили айтішників подивитися, що там до чого, і вони сказали, що зайшли з Індії через Панаму. Але ви ж розумієте: ті, хто заходить з Індії через Панаму, може сидіти за сусідньою стінкою", - додав головний редактор.

Редакція Ратуші написала з цього приводу заяву в кіберполіцію та Службу безпеки України. "Вони сказали, що будуть розслідувати, і більше нічого, - зазначив Савельєв. - Правоохоронці до нас приходили: давайте свої паролі. Я кажу: з великим задоволенням, але спочатку відкрийте кримінальне провадження. Я не чув, щоб це зробили. Хоча варто було б".

ЗСУ і Польща: яку мету переслідував фейк

Мета номер один - відносини України і Польщі. За день до поширення цього фейку, 24 вересня, український омбудсмен Людмила Денісова та її польський колега Адам Боднар підписали так званий "антиксенофобний договір" про наміри захищати права громадян України в Польщі і поляків в Україні. Кремлівські пропагандисти не забули нагадати про це в беках до фейку про вбивство українського військового.

Наприклад, газета Взгляд написала про те, як в липні у Варшаві "невідомі підпалили квартиру, яку знімали українські робітники, і розмалювали їх під'їзд образливими написами, а польський ресторан відмовився брати на роботу недолюдей з України". В останньому реченні до фейку газета заявляє, що "знущання поляків руйнують міфи про близькість України до Європи".

"В останні роки напруга між Україною і Польщею зростає. Це спостерігається не тільки в дипломатичних відносинах, а й на рівні людей, зокрема, почастішали випадки нападу на українців, які працюють в Польщі", - нагадала в коментарі LIGA.net медіаексперт Інституту масової інформації, тренер з безпеки Ірина Земляна.

"Дехто" розганяє нетерпимість між двома народами, каже вона, і фейкова новина про вбивство була використана саме для цього.

Російські ЗМІ періодично використовують наратив про нібито наростаючу ворожнечу між поляками і українцями, підтверджує фактчекер StopFake.org Олена Чуранова. "Швидше за все, ця історія про вбивство українського солдата польським - теж справа рук північного сусіда. Адже така новина дуже лягає в ту картинку, яку російські медіа малюють для своєї аудиторії", - сказала вона  LIGA.net. Тим більше, показовим є той факт, що як раз російські медіа швидко підхопили фейк і не зняли, навіть коли з'явилося офіційне спростування.

Мета номер два - інформаційна атака на ЗСУ, Яворівський полігон і дискредитація навчань Rapid Trident-2019 за участю країн-членів НАТО. Вже не перша. Місяцем раніше, в кінці серпня, редакції Нового времени і Depo.ua повідомили, що хакери зламали їх сайти і заднім числом розмістили на них фейк "Українські військовослужбовці - головна проблема Яворівського навчального центру". У фейку фальшивий (характеристика військової прокуратури) американський полковник Роберт Трейсі звинувачує українських військових в незнанні англійської мови, жадібності, пияцтві, слабкій освіченості й корумпованості. "Редакція НВ розцінює це як цинічну провокацію як проти нашого ресурсу, так і проти Збройних сил України", - говорилося в серпневій заяві НВ. Фейки мали ознаки перекладу на українську мову з іноземної через онлайн-перекладач з характерними помилками, додали в редакції Depo.

Як не вляпуватися в фейки

"Українським журналістам варто перевіряти інформацію, особливо якщо це стосується чутливих для України тем, - вважає Ірина Земляна. - Проста перевірка інформації могла б спростувати цю новину". І вже тим більше, впевнена вона, не варто посилатися на фейк в передруці сайту Вести (були і такі ЗМІ).

Чуранова додає: щоб убезпечити себе від такого виду фейків, при якому хакери атакують сайт новин і підробляють скріншоти офіційного джерела, треба розуміти, що все в інтернеті легко може виявитися підробкою.

"І, звичайно, читачам краще скласти собі список достовірних джерел інформації - медіа, які працюють за стандартами професії, і не читати різні сайти-смітники, - вважає вона. - Хоча помилитися сьогодні може кожен. Тому, якщо на очі потрапила якась новина, що викликає сильні емоції, то таки краще зберігати спокій і шукати їй підтвердження".

Створення цього матеріалу стало можливим завдяки підтримці американського народу в рамках програми USAID "Медійна програма в Україні", яка виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є винятковою відповідальністю LIGA.net і необов'язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.